Рішення

від 10.12.2024 по справі 910/12110/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2024Справа № 910/12110/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛІННЯ СПЕЦМЕХАНІЗАЦІЇ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-БУК»

про стягнення 2 679 639,45 грн

за участю представників:

від позивача: Мальцева Г.Ю.

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛІННЯ СПЕЦМЕХАНІЗАЦІЇ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-БУК» про стягнення 2 679 639, 45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем умов договору поставки будматеріалів №10/05/24 від 10.05.2024.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12110/24, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 29.10.2024.

У судовому засіданні 29.10.2024 суд відклав підготовче засідання на 26.11.2024.

У судовому засіданні 26.11.2024 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/12110/24 до судового розгляду по суті на 10.12.2024, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.12.2024 не з`явився, відзиву на позов не надав.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 26.11.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з веб сайту «Укрпошта» ухвала суду від 26.11.2024 не вручена відповідачу.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.12.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі договору поставки будматеріалів №10/05/24 від 10.05.2024 перерахував на користь відповідача грошові кошти у сумі 2 543 344,08 грн в якості попередньої оплати за поставку брусу, рейки, дошки та цегли в асортименті. На підтвердження оплати позивач надав платіжні інструкції: №49 від 28.05.2024, №43 від 28.05.2024, №41 від 28.05.2024, № 40 від 28.05.2024.

Позивач посилається на те, що відповідач свої зобов`язання з поставки товару не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою № 04/07/2024-1 від 04.07.2024 про поставку товару в повному обсязі та вимогою №2 від 16.09.2024 про повернення попередньої оплати у семиденній строк від дня пред`явлення вимоги.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання з поставки товару у повному обсязі не виконав, кошти на загальну суму 2 543 344,08 грн не повернув, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у розмірі 2 543 344,08 грн, 3% річних у сумі 418,08 грн, пені у сумі 135 877,29 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛІННЯ СПЕЦМЕХАНІЗАЦІЇ» (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-БУК» (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки будматеріалів №10/05/24 (надалі - договір), за умовами пункту 1.1. якого постачальник на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати цеглу, дошки, брус, рейки в асортименті (надалі-товар) згідно Специфікацій, що є невід`ємною частиною договору, у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору та укладених до нього Додатків.

Загальна кількість товару, що передається за цим договором у власність покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару, укладених до нього додатків (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору товар передається покупцеві окремими партіями (частинами). Кожна окрема партія товару передається в рамках цього договору лише після попереднього узгодження сторонами її асортименту, номенклатури, кількості, ціни (вартості) шляхом підписання сторонами Специфікацій, що є невід`ємною частиною даного договору.

За умовами п. 2.2. договору передача товару покупцю відбувається за адресами, що вказуються у Специфікаціях.

Факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього договору може підтверджуватися видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній. Постачальник не несе відповідальності за пошкодження чи втрату партії товару з моменту поставки (передачі) її покупцеві відповідно до умов цього пункту та пункту 2.1 . цього договору. Поставка кожної наступної партії товару здійснюється при умові відсутності простроченої заборгованості покупця по оплаті за кожну попередню партію товару (п. 2.4. договору).

Згідно п. 2.5. договору сторони погоджуються, що видаткова накладна на передану партію товару є документом, який засвідчує факт передачі у власність партії товару. Право власності на товар (партію товару) виникає у покупця з моменту його передачі (поставки) за оформлення накладної.

За умовами п. 3.1. договору загальна ціна договору становить 2543344.08 (два мільйони п`ятсот сорок три тисячі триста сорок чотири грн. 08 коп.), в т.ч. ПДВ 423890.68 грн. та складається із суми усіх Специфікацій, підписаних сторонами протягом строку дії даного договору.

Згідно п. 3.2. договору строк оплати товару, що постачається за цим договором є 100% передплата на підставі виставленого рахунку. Невиконання цього обов`язку покупцем надає постачальнику право відмовитися від виконання своїх обов`язків за цим договором повністю або частково (у тому числі відмовитися від передачі у власність товару).

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що за порушення термінів передачі товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов`язань щодо поставки.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Між сторонами підписано Специфікації: № 1 від 10.05.2024 на поставку товару загальною вартістю 2 157 164,00 грн, №2 від 10.05.2024 на поставку товару загальною вартістю 151 193,58 грн, № 3 від 15.05.2024 на поставку товару загальною вартістю 234 266,50 грн, що є Додатками до договору.

Позивач на виконання п. 3.2. договору перерахував на користь відповідача попередню оплату у сумі 2 543 344,08 грн в якості попередньої оплати за поставку брусу, рейки, дошки та цегли в асортименті, що підтверджується платіжними інструкціями: №49 від 28.05.2024, №43 від 28.05.2024, №41 від 28.05.2024, № 40 від 28.05.2024.

Специфікаціями до договору передбачено, що термін поставки: протягом (за домовленість з покупцем) днів із дня оплати рахунку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, отримавши грошові кошти за товар у розмірі 2 543 344,08 грн в якості попередньої оплати, поставку товару не здійснив.

05.07.2024 позивач направив відповідачу вимогу № 04/07/2024-1 від 04.07.2024 про поставку товару в повному обсязі.

18.09.2024 позивач направив відповідачу вимогу №2 від 16.09.2024 про повернення попередньої оплати в сумі 2 543 344,08 грн у семиденній строк від дня пред`явлення вимоги.

У зв`язку із тим, що відповідач у строк встановлені договором не поставив відповідачу товару на сплачену суму попередньої оплати та грошові кошти в якості попередньої оплати не повернув, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 543 344,08 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором позивачем нараховані 3% річних у сумі 418,08 грн, пені у сумі 135 877,29 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір поставки будматеріалів №10/05/24 від 10.05.2024, за умовами якого постачальник на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати цеглу, дошки, брус, рейки в асортименті згідно Специфікацій, що є невід`ємною частиною договору, у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору та укладених до нього Додатків.

Відповідно до умов п. 3.1 договору, загальна ціна договору становить 2543344,08 (два мільйони п`ятсот сорок три тисячі триста сорок чотири грн. 08 коп.), в т.ч. ПДВ 423890,68 грн. та складається із суми усіх Специфікацій, підписаних сторонами протягом строку дії даного договору.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 662, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №49 від 28.05.2024, №43 від 28.05.2024, №41 від 28.05.2024, № 40 від 28.05.2024, на виконання договору позивачем було перераховано на користь відповідача кошти у сумі 2 543 344,08 грн, за оплату поставки товару.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу 05.07.2024 вимогу № 04/07/2024-1 від 04.07.2024 про поставку товару в повному обсязі.

Оскільки відповідач не поставив позивачу товар, 18.09.2024 позивач направив відповідачу вимогу №2 від 16.09.2024 про повернення попередньої оплати в сумі 2 543 344,08 грн у семиденній строк від дня пред`явлення вимоги.

Докази направлення вимог на адресу відповідача наявні в матеріалах справи.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази поставки відповідачем позивачу товару, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 2 543 344,08 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував. Доказів сплачених грошових коштів у сумі 2 543 344,08 грн відповідачем не надано.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 418,08 грн, пені у сумі 135 877,29 грн. на підставі п. 5.1. договору.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків поставки товару передбачена у пункті 5.1. договору, згідно із яким сторони погодили, що за порушення термінів передачі товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов`язань щодо поставки.

Розрахунок пені за порушення строків поставки товару у сумі 135 877,29 грн є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Здійснивши перерахунок 3% річних судом встановлено, що сума 3% річних за 26.09.2024 становить 208,47 грн, у зв`язку з чим суд частково задовольняє вимоги в цій частині.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛІННЯ СПЕЦМЕХАНІЗАЦІЇ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-БУК» частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-БУК» (01015, Україна, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок, 11а, ідентифікаційний код 45622198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛІННЯ СПЕЦМЕХАНІЗАЦІЇ» (88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Гойди, будинок, 10, інше, КАБІНЕТ 218, ідентифікаційний код 31266903) попередньої оплати у розмірі 2 543 344,08 грн, 3% річних у розмірі 208,47 грн, пені у розмірі 135 877,29 грн та судовий збір у розмірі 40 191,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.12.2024.

Суддя О.В. Гулевець