Ухвала

від 13.12.2024 по справі 911/3236/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" грудня 2024 р. м. Київ Справа №911/3236/24

Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали

За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136 м.Київ, вул.Стеценка, 1-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна енергетична компанія» (09100, Київська область, м.Біла Церква, вул.Я.Мудрого, 40)

про стягнення 75723,08 грн

встановив:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна енергетична компанія» (далі відповідач) про стягнення 75723,08 грн збитків з підстав нереєстрації податкової накладної.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем в якості замовника та відповідачем в якості підрядника було укладено генеральний договір від 07.05.2021 №4600020681, надалі договір, за яким відповідач зобов`язався за завданням позивача виконати визначені роботи, поставити та змонтувати обладнання, а позивач прийняти та оплатити виконані роботи та змонтоване обладнання. Позивач посилається на те, що він 21.10.2021 оплатив відповідачу роботи за договором в сумі 454338,46 грн, в т.ч. ПДВ 75723,08 грн, однак станом на дату звернення з даним позовом відповідач як підрядник (постачальник) всупереч вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних для позивача як замовника (покупця). З наведених підстав позивач, посилаючись на статтю 22 Цивільного кодексу України, якою передбачено відшкодування завданих збитків у результаті порушення цивільного права особи, та на пункт 7.13 договору, яким встановлений штраф у розмірі суми ПДВ за порушення підрядником порядку реєстрації податкової накладної, заявляє вимоги до відповідача про стягнення 75723,08 грн грн збитків.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У ст.162 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги, які мають бути дотримані позивачем при поданні позовної заяви.

При цьому, за змістом ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, належать до категорії малозначних справ, що розглядаються у спрощеному провадженні. Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Отже, беручи до уваги, що ціна позову у поданій позивачем позовній заяві (75723,08 грн) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є підстави для висновку про те, що такий спір підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні без проведення підготовчого засідання.

Суд зазначає, що дотримання необхідних вимог до позовної заяви, які встановлені статтею 162 цього Кодексу, пов`язане з виконанням завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, в тому числі якщо такий спір розглядається в спрощеному позовному провадженні без проведення підготовчого засідання.

Частиною 1 ст.162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Також в пунктах 3, 5 та 8 ч.3 ст.162 цього Кодексу встановлено, що позовна заява повинна містити в тому числі: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Відповідно до ч.2 ст.164 цього Кодексу позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З позовної заяви вбачається, що позивач в ній заявляє вимоги до відповідача про стягнення збитків на підставі ст.22 Цивільного кодексу України.

Водночас, в якості правового обґрунтування своїх позовних вимог, позивач у позовній заяві посилається також та на пункт 7.13 договору, яким за порушення підрядником порядку реєстрації податкової накладної передбачений штраф у розмірі суми ПДВ.

Згідно із ст.624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Із вказаних положень ст.624 Цивільного кодексу України випливає, що збитки та штраф (неустойка) мають різну правову природу, правове регулювання, а отже й предмет доказування, обсяг процесуального доведення, що пов`язане насамперед із тим, що штраф (неустойка) підлягає стягненню незалежно від відшкодування збитків, якщо інше передбачено договором. Тобто стягнення неустойки, як правило, не потребує доказування та встановлення розміру збитків.

У зв`язку з цим позивачу необхідно належним чином виконати вимоги ст.162 Господарського процесуального кодексу України та визначатись, чи предметом його позовних вимог є стягнення збитків, чи стягнення передбаченого договором штрафу.

Якщо предметом позовних вимог є стягнення збитків, то для правильного вирішення спору про стягнення збитків підлягають встановленню обставини наявності чи відсутності усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки.

Проте позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не містить повного викладу обставин з посиланням на докази, які підлягають дослідженню судом у спорі про стягнення збитків, щодо усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення, а саме:

1)протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання):

- позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач на суму ПДВ 75723,08 грн склав податкову накладну від 20.09.2021 №3 та розрахунок корегування від 15.11.2021 №8, а в подальшому 24.12.2021 реєстрацію податкової накладної та розрахунку корегування було зупинено податковим органом. При цьому позивач в позовній заяві не зазначив, з посиланнями на докази та норми законодавства, в чому саме в такому випадку полягала протиправність дій та/або бездіяльності відповідача у разі зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної та розрахунку корегування які саме умови договору та/або законодавства були при цьому порушені або не виконані відповідачем, який зареєстрував накладну та розрахунок корегування, але реєстрація яких в подальшому була зупинена;

2) шкідливого результату такої поведінки збитків:

- позивач в позовній заяві не виклав, з посиланням на докази, обставини того, чи мав сам позивач право на податковий кредит від відповідача (у разі, якби відповідач зареєстрував би податкову накладну та розрахунок корегування та їх реєстрація не була зупинена) та як би цей податковий кредит вплинув би (зменшив тощо) на поточні податкові зобов`язання з ПДВ самого позивача у разі, якби відповідач належним чином зареєстрував позивачу податкову накладну та розрахунок корегування;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками:

- позивач в позовній заяві не зазначає, які суми податкових зобов`язань з ПДВ у самого позивача виникли у спірний звітний період, які податкові декларації за спірний період були ним подані, яка сума податкових зобов`язань з ПДВ позивачем була зазначена у податковій декларації та сплачена до бюджету за спірний період; та яким був би поточний розмір податкових зобов`язань позивача у разі, якби відповідач належним чином зареєстрував позивачу податкову накладну та розрахунок корегування;

4) вини особи, яка заподіяла збитки:

- позивач в позовній заяві не вказав свою правову позицію у спорі щодо того, чи була вина відповідача у не проведенні реєстрації (зупиненні реєстрації) податкової накладної та розрахунку корегування, зокрема умисел або необережність, або ж зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунку корегування відбулось не з вини відповідача.

Крім того, відповідно до ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач в позовній заяві зазначає про надання ним до позовної заяви доказів про сплату судового збору, однак до позовної заяви докази сплати судового збору фактично не надані.

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.

Також відповідно до ч.3 статті 4 зазначеного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, враховуючи встановлені ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання даного позову в сумі 2422,40 грн (3028 х 0.8=2422,40), що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8. Реквізити для сплати судового збору містяться на сайті Господарського суду Київської області https://ko.arbitr.gov.ua/sud5012/gromadyanam/tax.

Наведене є недоліками позовної заяви, що підлягають усуненню.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 цього Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, усунення позивачем недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень пункту 1 ч.1 ст.164 та ч. 1 ст.172 цього Кодексу щодо обов`язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 162, 164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

3.1. письмових уточнень до позовної заяви із повним викладом обставин спору та відповідним обґрунтуванням позовних вимог з урахування обставин, які підлягають дослідженню судом у спорі, а саме:

- визначенням предмета позову, а саме зазначенням того, чи предметом позову є стягнення штрафу (неустойки) чи стягнення збитків з наведенням відповідного правового обґрунтування;

- викладом правової позиції позивача з посиланням на докази та норми права щодо наявності або відсутності кожного із елементів складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки;

3.2. доказів на підтвердження викладених позивачем обставин в уточненнях до позовної заяви з урахуванням даної ухвали господарського суду про залишення позову без руху, якщо такі докази не були подані разом з позовною заявою;

3.3. доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, а саме в сумі 2422,40 грн.

4. Подати суду докази направлення відповідачу документів, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2024 №911/3236/24.

5. Попередити позивача про те, що згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.О. Третьякова