Рішення

від 18.11.2024 по справі 911/2288/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2288/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомЗахідного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Коперника, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Код» (08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 67)

про стягнення 272000,00 грн., у тому числі 136000,00 грн. пені, 136000,00 грн. штрафу,

Секретар судового засідання: Крикун І.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Код» про стягнення 272000,00 грн. відповідно до рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/35-р/к від 22.07.2021, у тому числі - 136000,00 грн. пені, 136000,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч вимогам ч. 3, ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не було сплачено штраф на підставі рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/35-р/к від 22.07.2021 за порушення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 136000,00 грн. штрафу, 136000,00 грн. пені, а також витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2024 було відкрито провадження у справі № 911/2288/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.10.2024, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті спору.

У зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі ЄСІТС копію ухвали від 02.09.2024 про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог процесуального закону, було надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0600958863230 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та 24.09.2024 було повернуто підприємством зв`язку на адресу суду із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті підприємствами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Встановлений відповідачеві ухвалою суду від 02.09.2024 шістнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 10.10.2024.

05.09.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав клопотання, в якому просив суд розгляд даної справи здійснювати без участі представника позивача.

У підготовче засідання 17.10.2024 сторони уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направили, про судове засідання повідомлялись належним чином.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Ухвалою від 17.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2024.

У судове засідання 18.11.2024 сторони уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направили.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Водночас, судом враховано подання позивачем клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позов Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ «Сіті Код», всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було постановлено рішення №63/35-р/к від 22.07.2021 у справі №63/7-02-42-2020/15-19 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі за текстом - рішення адміністративної колегії).

Пунктом 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії визнано, що ТОВ «Сіті Код» протягом 2018 року та січня-квітня 2019 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в межах смт Локачі і довколишньої 10-кілометрової території з частками 70,32% та 67,4%.

Крім того, пунктом 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії визнано, що ТОВ «Сіті Код» протягом 2018 року та січня-квітня 2019 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі дизельним пальним в межах смт Локачі і довколишньої 10-кілометрової території з частками 79,87% та 75,88%.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії визнано, що дії ТОВ «Сіті Код» щодо встановлення та застосування протягом січня-квітня 2019 року економічно необґрунтованого, завищеного рівня цін на високооктанові бензини, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в межах смт Локачі і довколишньої 10-кілометрової території, у вигляді встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії визнано, що дії ТОВ «Сіті Код» щодо встановлення та застосування протягом січня-квітня 2019 року економічно необґрунтованого, завищеного рівня цін на дизельне паливо, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку роздрібної торгівлі дизельним паливом в межах смт Локачі і довколишньої 10-кілометрової території, у вигляді встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку.

За порушення, вказане у пункті 3 резолютивної частини рішення, на ТОВ «Сіті Код» було накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

За порушення, вказане у пункті 4 резолютивної частини рішення, на ТОВ «Сіті Код» було накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Відтак, загальна сума штрафів, накладених на ТОВ «Сіті Код» рішенням адміністративної колегії № 63/35-р/к від 22.07.2021 у справі № 63/7-02-42-2020/15-19 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», становить 136000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Листом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63-02/4106 від 26.07.2021 на адресу ТОВ «Сіті Код», яка зазначена в ЄДРЮОФОПГФ (08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 67), було надіслано копію рішення № 63/35-р/к від 22.07.2021 у справі № 63/7-02-42-2020/15-19 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Вказаний лист було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №7900065257145.

Як вбачається з трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта» №7900065257145, відправлення не було вручене адресату.

Приписами ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі, якщо вручити рішення, розпорядження немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

На виконання наведених вище приписів законодавства, позивачем було опубліковано рішення № 63/35-р/к від 22.07.2021 у справі № 63/7-02-42-2020/15-19 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 205 (7073) від 26.10.2021, копія якої міститься в матеріалах справи.

Таким чином, рішення № 63/35-р/к від 22.07.2021 вважається врученим відповідачу 08.11.2021.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк є присікальним та не може бути відновленим.

Матеріали справи не містять доказів скасування, оскарження чи перебування на перевірці в Антимонопольному комітеті України рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету № 63/35-р/к від 22.07.2021 у справі № 63/7-02-42-2020/15-19 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», у зв`язку з чим вказане рішення є обов`язковим до виконання в силу приписів ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Проте, відповідач, всупереч наведених приписів закону, штраф у загальному розмірі 136000,00 грн., накладений рішенням Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/35-р/к від 22.07.2021 у справі №63/7-02-42-2020/15-19, не сплатив.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені (ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/35-р/к від 22.07.2021 у справі № 63/7-02-42-2020/15-19 на час розгляду даної справи є чинним, обов`язковим до виконання, а також те, що до матеріалів справи відповідачем доказів сплати накладеного на нього штрафу не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 136000,00 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач, посилаючись на ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від № 63/35-р/к від 22.07.2021 у справі № 63/7-02-42-2020/15-19, пеню у розмірі 136000,00 грн.

Частиною 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Як слідує з матеріалів справи, за порушення строку сплати штрафу позивачем нарахована пеня в сумі 136680,00 грн. за період з 11.01.2022 по 18.03.2022, у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період прострочення, проте, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 136000,00 грн., у відповідності до вимог ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, відповідає вимогам, встановленим ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», то вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 136000,00 грн. є доведеною, обґрунтованою, не спростованою відповідачем, а відтак підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд задовольняє позов Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повністю.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в сумі 3264,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Код» (08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 67, код 39610216) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Коперника, 4, код 20812013) 136000,00 грн. (сто тридцять шість тисяч гривень нуль копійок) штрафу, 136000,00 грн. (сто тридцять шість тисяч гривень нуль копійок) пені, 3264,00 грн. (три тисячі двісті шістдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 13.12.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна