Рішення

від 13.12.2024 по справі 920/1248/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2024м. СумиСправа № 920/1248/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1248/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА «РУДЬ» (03179, Київська область, м. Київ, проспект Перемоги, буд 148/1, код 32106398)

до відповідача: фізичної особи підприємства ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 7 897, 84 грн

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заставну вартість неповернутого майна у сумі 7 840, 00 грн, а також штрафні санкції у вигляді 0, 01% за кожен день прострочення в розмірі 32, 14 грн, 3% річних в розмірі в розмірі 25,70 грн та судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.10.2024 справу № 920/1248/24 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 14.10.2024 у справі № 920/1248/24 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1248/24; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження було направлено фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 за повідомленою позивачем у позовній заяві адресою, а саме: АДРЕСА_1 .

28.10.2024 Господарському суду Сумської області відділенням поштового зв`язку було повернуто копію ухвали про відкриття провадження для відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

На момент розгляду справи відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого судом відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за кодом 532463654482, станом на 12.12.2024 місцезнаходженням фізичної особи підприємства ОСОБА_1 зареєстровано: 41101, Сумська область, м. Шостка, вул. Бульварна, будинок 19.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Відповідно до статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Рудь» (далі Позичкодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі Користувач) укладено Договір позички № 1700/1 від 25.10.2023 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позичкодавець зобов`язується передати Користувачу, а Користувач прийняти від Позичкодавця у тимчасове безоплатне користування холодильне устаткування та супутні предмети до нього.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що конкретне найменування Обладнання, модель, кількість вказується в Акті прийому - передачі, який є Додатком до Договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно Акту № 5176 прийому-передачі обладнання від 25.10.2023, відповідачу було передано Обладнання на загальну заставну суму 7 840,00 грн (сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок), зокрема: 1 Морозильну камеру JUKA М 300 S, заводський номер 0213231155, заставноювартість 3500,00 грн; 2 Колеса на загальну заставну суму 1000,00 грн; 3 Скло на загальну заставну вартість 1700,00 грн; 4 Корзин, загальною заставною вартістю 1440,00 грн., з комплектом ключів та замку вартістю 200,00 грн.

Відповідно п. 4.1. Договору, цей Договір діє з дня його підписання обома сторонами до 31.12.2023.

Відповідно до п.п.5.1.2. Договору, Позичкодавець має право забрати назад Обладнання, передане у користування за Договором, або його окрему одиницю, з обов`язковим попереднім повідомленням про це Користувача не пізніше, ніж за 3 (три) календарні дні до наміченої дати повернення Обладнання.

Підпунктом 5.1.3. Договору визначено право достроково розірвати Договір і негайно забрати в будь-якому місці знаходження передані по Договору Обладнання або окремі одиниці, у випадку, зокрема коли Користувач не створив належних умов зберігання Обладнання, в результаті чого має місце очевидна загроза його знищення або викрадення.

Згідно п.п. 6.2.5. Договору, Користувач зобов`язаний при завданні Обладнанню або його окремим одиницям пошкоджень, а також при втраті Обладнання або його окремих одиниць, відшкодувати Позичкодавцю повну вартість таких такого Обладнання або його окремих одиниць, яка зазначена в акті прийому-передачі.

Відповідно до п.7.1. Договору У разі повернення Обладнання пізніше встановленого строку, Користувач сплачує Позичкодавцю штраф у розмірі 0,1% відсотка від вартості Обладнання, за кожен день прострочення.

На адресу відповідача позивачем направлено претензію №189 від 05.08.2024, в якій просив протягом трьох календарних днів з моменту отримання претензії повернути морозильну камеру JUKA M 300 S, заводський номер 0213231155 заставною вартістю 3500 грн, 4 колеса на загальну заставну суму 1 000, 00 грн, 4 корзини на загальну суму 1 440, 00 грн, 2 скла на загальну заставну вартість 1 700, 00 грн та комплект ключів та замку на суму 200 грн або сплатити заставну вартість на загальну суму 7 840, 00 грн на рахунок позивача.

Підтверджень на виконання відповідачкою вимоги позивача про повернення майна або сплати його заставної вартості на суму 7 840, 00 грн суду не надано.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 827 Цивільного кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Проте, в порушення умов договору та вимог ст. ст. 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав умови Договору позички № 1700/21 від 25.10.2023, а саме не повернула майно та сплати його заставної вартості на суму 7 840, 00 грн, чим порушила права та охоронювані законом інтереси позивача, суд вбачає підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідача 7 840, 00 грн заставну вартість не повернутого майна.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина друга статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 7 Договору, у разі повернення обладнання пізніше встановленого строку, Користувач сплачує Позичкодавцю штраф у розмірі 0,1% відсотків від вартості обладнання, за кожен день прострочення.

Суд погоджується з розрахунком штрафу в розмірі 32, 14 грн наведеним позивачем у позовній заяві і вважає його обґрунтованим.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми в сумі 25,70 грн є обгрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА «РУДЬ» (03179, Київська область, м. Київ, проспект Перемоги, буд 148/1, код 32106398) 7 840, 00 (сім тисяч вісімсот сорок гривень) грн заставної вартості неповернутого майна, 32, 14 (тридцять дві гривні чотирнадцять копійок) штрафу, 25,70 (двадцять п`ять гривень сімдесят копійок) 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

СуддяЮ.А. Джепа