Ухвала

від 12.12.2024 по справі 128/3836/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 128/3836/24

провадження № 61-16035ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними, скасування рішень та скасування записів про земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стрижавської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними, скасування рішень та скасування записів про земельні ділянки.

Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову у цій справі шляхом заборони вчинення дій.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0123 та 0520655900:07:006:0124, що розташовані на території Стрижавської селищної ради. Заборонено державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0123 та 0520655900:07:006:0124, що розташовані на території Стрижавської селищної ради.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2024 рокуапеляційну скаргу Стрижавської селищної ради залишено без задоволення. Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області про забезпечення позову від 23 вересня 2024 року залишено без змін.

У грудні 2024 року Стрижавська селищна рада через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року, ухвалити нове судове рішенняпро відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Також, вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження загрози настання для позивача негативних наслідків, чи вчинення заявником дій, які могли б бути оцінені як такі, що можуть в майбутньому перешкодити виконанню судового рішення.Також заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин знаходження нерухомого майна, належного позивачу, на земельних ділянках з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0123 та 0520655900:07:006:0124. Рішення судів вважає немотивованими та такими, що не відповідають принципу пропорційності.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 10 частини першої, частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14?729цс19), а також Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21), від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).

Суди попередніх інстанції дійшли достатньо обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, врахувавши, що спір у цій справі стосується земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0123 та 0520655900:07:006:0124, що знаходяться за адресою: смт. Стрижавка, Стрижавська селищна територіальна громада, Вінницький район, Вінницька область. Позивач оспорює рішення Стрижавської селищної ради № 17 від 29 вересня 2023 року у частині затвердження утворених земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0123 та 0520655900:07:006:0124, а також записи про державну реєстрацію цих земельних ділянок.

Суди попередніх інстанцій достатнім чином мотивували свої висновки щодо наявності підстав для забезпечення позову шляхом заборони Стрижавській селищній раді вчиняти дії, спрямовані на використання, відчуження, передачу у володіння та користування третім особам земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0123 та 0520655900:07:006:0124; заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання, скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0123 та 0520655900:07:006:0124; заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, на припинення, зміни права, іншого речового права щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0123 та 0520655900:07:006:0124, оскільки невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Застосування вказаного виду забезпечення позову слід визнати пропорційним заявленим позовним вимогам.

Вжиті судами заходи забезпечення позову не позбавляють відповідача права користуватися земельними ділянками. Окрім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів знаходження нерухомого майна, належного позивачу на земельних ділянках з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0123 та 0520655900:07:006:0124 слід визнати необґрунтованими, оскільки такі обставини стосуються вирішення спору по суті.

Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та предмету позову, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.

Учасники справи не позбавлені можливості користуватись своїми правами, передбаченими статтями 154 (зустрічне забезпечення), 156 (заміна заходів забезпечення позову), 158 (скасування заходів забезпечення), 159 (відшкодування збитків) ЦПК України.

Зокрема, частиною першою статті 159 ЦПК України передбачено право осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що правильне застосовування судами приписів статей 149, 150 ЦПК України не викликає розумних сумнівів.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Стрижавської селищної ради на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року (не ухвалою, якою завершено розгляд справи) та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року є необґрунтованою. У відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними, скасування рішень та скасування записів про земельні ділянки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович