Постанова

від 11.12.2024 по справі 175/2469/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 175/2469/23

провадження № 61-3579св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни»,

відповідач - Національна поліції України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національної поліції України на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Журавель Т. С., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У травні 2023 року Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (далі - ППС «Правозахисники країни», Профспілка) звернулася до суду з позовом до Національної поліції України про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву ППС «Правозахисники країни» мотивувала тим, що до її складу входить, зокрема і поліцейські Національної поліції України. Так у членах профспілки перебуває ОСОБА_1 , який проходить службу на посаді головного оперуповноваженого Департаменту карного розшуку Національної поліції України.

Вказувала, що 16 січня 2023 року повідомляла Національну поліцію України про членство ОСОБА_1 у профспілці та направляла запит щодо надання інформації, чи проводилися утримання членських внесків на банківський рахунок профспілки. Листом від 14 березня 2023 року відповідач надав відповідь про те, що угода між центральним органом управління поліції та ППС «Правозахисники країни» відсутня, у зв`язку з чим утримання членських внесків на користь позивача не здійснюється.

Позивач стверджує, що неперерахування членських профспілкових внесків є прямим перешкоджанням діяльності профспілки, адже внаслідок затримки коштів її діяльність призупиняється фактично повністю, адже за рахунок внесків утримується офіс, здійснюється сплата судового збору за подання позовних заяв в інтересах членів Профспілки щодо протиправних дій або бездіяльності, які вчиняються щодо них, справляються витрати на юридичну допомогу, витрати за страхування членів Профспілки за відповідними договорами, витрати на пошту, канцелярію та ін.

ППС «Правозахисники країни» просила суд зобов`язати Національну поліцію України утримувати та здійснювати перерахунок членських профспілкових внесків на користь ППС «Правозахисники країни» за заявою/окремою угодою (рапортом) від 06 січня 2023 року про безготівкове утримання з грошового забезпечення членських профспілкових внесків її члена ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року позовну заяву ППС «Правозахисники країни» до Національної поліції України про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Національну поліцію України утримувати та здійснювати перерахунок членських профспілкових внесків на користь ППС «Правозахисники країни» за заявою/окремою угодою (рапортом) від 06 січня 2023 року про безготівкове утримання з грошового забезпечення членських профспілкових внесків її члена ОСОБА_1 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь ППС «Правозахисники країни» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу Національної поліції України залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року - без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правовою підставою для утримання членських внесків із заробітної плати членів профспілки, а також для перерахування таких внесків, є їхні письмові заяви. А також те, що в матеріалах справи міститься рапорт члена профспілки - ОСОБА_1 , в якому він зазначив, що є членом ППС «Правозахисники країни» та просив з 06 січня 2023 року утримувати з його заробітної плати впродовж усього періоду працевлаштування, через бухгалтерію, членські внески у розмірі 3 %. Таким чином, ОСОБА_1 засвідчив своє волевиявлення щодо утримання з його заробітної плати членських внесків, а тому роботодавець - Національна поліція України був зобов`язаний вчинити дії щодо утримання грошового забезпечення членських внесків за заявою особи. Невчинення таких дії свідчить про перешкоджання рішенню працівника щодо вільного розпорядження своєю заробітною платою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2024 року Національна поліція України подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, іншим учасникам справи надіслано копії касаційної скарги.

У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

19 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Заявник указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а саме: чи є письмова заява (рапорт) особи (поліцейського) законною правовою підставою для роботодавця (державного органу) для перерахування на рахунок профспілки членських профспілкових внесків у терміни, визначені колективним договором чи окремою угодою, без укладення такого колективного договору, чи окремої угоди.

Між Національною поліцією України та Первинною професійною спілкою «Правозахисники країни» колективний договір не укладався. На цей час відсутній будь-який діалог щодо укладення між сторонами колективного договору, що виключає можливість відрахування роботодавцем членських внесків, терміни, порядок, розмір відрахувань яких визначаються виключно колективним договором чи окремою угодою.

Позивач звернувся в інтересах конкретної фізичної особи, яка до участі у справі не була залучена. Отже, суд ухвалив рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі, ОСОБА_1 .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2024 року ППС «Правозахисники країни» подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм права та без порушення норм права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 17 липня 2017 року протокол № 17/07-17 затверджений Статут ППС «Правозахисники країни».

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Статуту членство в Профспілці є добровільним. Вступ до Профспілки та вихід із неї проводиться в індивідуальному порядку за особистою письмовою заявою до Голови Профспілки, який приймає рішення самостійно, або Профспілкового комітету, який в місячний термін приймає рішення з цього питання. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні виборного органу.

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Статуту, членами Профспілки можуть бути працівники, науковці та приватні особи, що забезпечують себе роботою самостійно в області права, в тому числі, але не виключно працівники органів внутрішніх справ, Національної поліції України, відомчих навчальних закладів МВС, пенсіонери органів внутрішніх справ Національної поліції України та фізичні особи, які проходили службу на атестованих посадах, а також штатні працівники виборних органів Профспілки. Членами Профспілки можуть бути також працівники, які перебувають або перебували у трудових відносинах з органами внутрішніх справ, Національної поліції України, члени ДНД, працівники підприємств та організацій, створених за участі або для виконання статутних завдань Профспілки, та інші юридичні особи й громадяни, з якими Профспілка співпрацює в досягненні виконання статутних завдань.

Пунктом 3.6 розділу 3 Статуту визначено, що член профспілки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати членські внески.

Відповідно з пунктом 3.9 розділу 3 Статуту виключення їх з Профспілки застосовується у випадках несплати членських внесків без поважних причин понад три місяці.

Згідно з розділом 5 Статуту кошти профспілки складаються зі вступних та щомісячних членських внесків, пасивних доходів, відрахувань підприємств, установ та організацій на культурно-освітню, спортивну та іншу діяльність у розмірах, передбачених Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», галузевими, регіональними угодами та колективними договорами, благодійних внесків від підприємств, організацій, установ усіх форм власності, приватних осіб та інших надходжень, перерахованих відповідно до законодавства України, інших надходжень, не заборонених законом. Основним джерелом формування коштів Профспілки є вступні та щомісячні членські внески членів Профспілки.

Заявою від 06 січня 2023 року ОСОБА_1 просив прийняти його в члени ППС «Правозахисники країни». Цією заявою підтвердив, що із Статутом Профспілки ознайомлений, зобов`язався сплачувати членські внески в установленому розмірі та порядку. Також ОСОБА_1 надав згоду на збір та обробку персональних даних.

Того ж дня ОСОБА_1 подав рапорт на ім`я начальника Департаменту карного розшуку Національної поліції України Дзюбинського В. В. , у якому зазначив, що він є членом ППС «Правозахисники країни», у зв`язку з чим просив з 06 січня 2023 року утримувати з його заробітної плати (грошового забезпечення) впродовж усього періоду працевлаштування, через бухгалтерію, членські внески у розмірі 3 %. Утримані із заробітної плати (з грошового забезпечення) профспілкові внески просив щомісячно перераховувати на поточний рахунок № НОМЕР_1 ЄДРПОУ 39245807, ППС «Правозахисники країни» у регіональному відділенні АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» у м. Дніпропетровську (МФО 313849, ЕДРПОУ 13857564).

Рішенням голови ППС «Правозахисники країни» від 16 січня 2023 року № 16/01-02, головного оперуповноваженого Департаменту карного розшуку Національної поліції України майора ОСОБА_1 прийнято до членів ППС «Правозахисники країни».

Листом від 16 січня 2023 року за вих. № 55 ППС «Правозахисники країни» повідомила Національну поліцію України про членство ОСОБА_1 . Також цим листом до Національної поліції України були направлені такі документи: копія заяви про вступ до членів Профспілки; згода на обробку персональних даних; заява про відрахування членських (профспілкових) внесків; рішення про прийняття до членів Профспілки.

Рекомендованим повідомленням, наявним у матеріалах справи, підтверджено, що лист від 16 січня 2023 року за вих. № 55 отримано Департаментом карного розшуку Національної поліції України 20 лютого 2023 року.

Також ППС «Правозахисники країни» направила до Національної поліції України запит від 07 березня 2023 року за вих. № 298 з проханням повідомити, чи проводилось утримання коштів (членські профспілкові внески) з грошового забезпечення головного оперуповноваженого ДКР НП України ОСОБА_1 на банківський рахунок ППС «Правозахисники країни» у період з 01 січня 2022 року до часу надання відповіді, із зазначенням інформації за кожен місяць окремо. Якщо членські внески не перераховувались або було припинено їх перерахування, повідомити причину.

Листом від 14 березня 2023 року за вих. № 70зі/29/5/01-2023 Національна поліція України повідомила ППС «Правозахисники країни», що у зв`язку з тим, що відсутня угода між центральним органом управління поліції та ППС «Правозахисники країни», утримання членських внесків на користь ППС «Правозахисники країни» не здійснюється.

Правовий департамент Національної поліції України 19 липня 2023 року надіслав запит № 03602/26/6-2023 щодо надання інформації за позовом ППС «Правозахисники країни» до Національної поліції України про зобов`язання вчинення дії щодо утримання та перерахунку членських внесків з грошового забезпечення членів вказаної профспілки.

На цей запит листом від 25 липня 2023 року повідомлено, що відповідно до даних пошуку за найменуванням кореспондента, коротким змістом документа, часовим проміжком та реєстраційним номером в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі «Канцелярія», за допомогою якої здійснюється реєстрація вхідної кореспонденції, надісланої на адресу центрального управління поліції, не виявлено записів про надходження до Національної поліції України рапорту (заяви) майора поліції, головного уповноваженого Департаменту карного розшуку майора поліції ОСОБА_1 . Також зазначено, що кореспонденція із зазначеного питання могла надсилатися безпосередньо структурним підрозділам центрального органу управління поліції, територіальним органам Національної поліції України. Інформація про такий рапорт (заяву) в ДДЗ відсутня.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга Національної поліції України підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон № 1045-XIV) професійна спілка (профспілка), - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України № 1045-XIV для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 1045-XIV профспілки, їх організації та об`єднання ведуть колективні переговори, укладають колективні договори, генеральну, галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди від імені працівників у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини шостої статті 21 Закону № 1045-XIV форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) або територіальними угодами. Якщо колективний договір не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити зазначені питання з профспілковим органом.

Згідно зі статтею 11 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до статті 12 КЗпП України колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

Якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об`єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов`язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об`єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.

Згідно з частиною третьою статті 13 КЗпП України колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації (стаття 18 КЗпП України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» (далі - Закон № 3356-XII) колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (стаття 3 Закону № 3356-XII).

Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами (стаття 5 Закону №3356-XII).

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; заборона дискримінації (стаття 7 Закону № 3356-XII).

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 3356-XII колективні договори укладаються з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону № 3356-XII колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.

Отже, колективний договір укладається для працівників, а не для профспілки, передбачено укладення лише одного колективного договору для всіх працівників підприємства.

Зміст указаних норм свідчить, що у разі створення нової профспілки в межах строку дії колективного договору, така профспілка має право приєднатися до вже існуючого колективного договору та користуватися додатковими благами, передбаченими умовами колективного договору.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03 червня 2020 року у справі № 210/2097/16-ц (провадження № 61-16081св19), від 19 травня 2021 року у справі №591/6937/19 (провадження № 61-8818св20), у якій вирішувались близькі за змістом правовідносини.

Згідно з частиною третьою статті 249 КЗпП України за наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, роботодавець щомісяця безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою. Роботодавець не вправі затримувати перерахування зазначених коштів.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону № 1045-XIV за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Визначальним у цьому випадку має стати наявність укладеного колективного договору з роботодавцем, у якому сторони погоджують, зокрема термін, розмір та порядок відрахування членських внесків. У разі приєднання первинної профспілкової організації до вже існуючого колективного договору, профспілковий орган погоджується із визначеними (погодженими) додатковими благами, передбаченими умовами цього колективного договору.

Із матеріалів справи встановлено, що між Профспілкою та Національною поліцією України не укладався колективний договір (на час виникнення спірних правовідносин). Також відсутні докази того, що ППО «Правозахисники країни» приєдналася до існуючого у роботодавця (Національна поліція України) колективного договору.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що достатньою підставою для утримання та перерахування членських внесків із заробітної плати членів профспілки є лише письмова заява працівника, суперечать положенням частини третьої статті 42 Закону № 1045-XIV, частини третьої статті 249 КЗпП України, згідно з якими визначальним є наявність укладеного між сторонами колективного договору, оскільки роботодавець щомісячно і безоплатно зобов`язаний утримувати із заробітної плати та перераховувати на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим колективним договором.

Крім того, колегія суддів зазначає, що колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. Тому до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Таким чином, доводи касаційної скарги Національної поліції України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Отже, застосування частини третьої статті 42 Закону № 1045-XIV та частини третьої статті 249 КЗпП України буде обґрунтованим у тому випадку, якщо між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органомукладений колективний договір.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, у задоволенні позову ППО «Правозахисники країни» відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом «в» частини четвертої статті 416 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати, понесені у суді касаційної інстанції.

Відповідач за подачу апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 4 026,00 грн, за подачу касаційної скарги - 5 368,00 грн, а всього - 9 394,00 грн.

Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відмовив у задоволенні позову.

Отже, з ППО «Правозахисники країни» на користь Національної поліції України слід стягнути судовий збір у розмірі 9 394,00 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної поліції України задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Національної поліції України про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» на користь Національної поліції України судовий збір у розмірі 9 394,00 грн (дев`ять тисяч триста дев`яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець