Справа № 304/2878/24 Провадження № 1-кс/304/979/2024
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071020000013 від 14 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
У С Т А Н О В И Л А:
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 21 листопада 2024 року в ході проведення огляду, а саме: - транспортний засіб «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 ; - напівпричіп «Schmitz», номерний знак НОМЕР_2 ; - насіння сільськогосподарських культур: зерна сої просушеного, не подрібненого, врожаю 2024 року, насипом, загальною вагою 25280 кг (відповідно до товаротранспортних документів); - ВМД №24UA209230106345U2 від 13.11.2024 на 1 арк; - CMR №05 від 11.11.2024 на 1 арк у 5-х примірниках; - інвойс №5 від 11.11.2024 на 1 арк у 5-х примірниках; - сертифікат якості №5 від 11.11.2024 на 1 арк у 2-х примірниках; - фітосанітарний сертифікат №13\13-6031\EB-652746 від 14.11.2024 на 1 арк; - сертифікат EUR1 №А209.183170 від 14.11.2024 на 1 арк у 2-х примірниках; - ключі запалювання від транспортного засобу марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , шляхом заборони користуватись, відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.
Клопотання мотивує тим, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженій № 72024071020000013 від 14 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України. З матеріалів, які стали підставою для реєстрації кримінального провадження (рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 13.11.2024 № 676/05.1-16), встановлено, що на території Закарпатської області невстановлена група осіб, використовуючи реквізити підконтрольних суб`єктів господарської діяльності: ТОВ «Етмо Прод» (код ЄДРПОУ 45372971), ТОВ «Джовіал Трейд» (код ЄДРПОУ 45378088), ТОВ «Агро Колекшн» (код ЄДРПОУ 44417005), ТОВ «Агролайфзерно» (код ЄДРПОУ 44550788) та ТОВ «Технозерн» (код ЄДРПОУ 45442713), шляхом відображення протягом 2022-2024 років у їх податковій звітності безтоварних операцій із придбання сільськогосподарської продукції у «ризикових» суб`єктів підприємницької діяльності та її подальшої реалізації шляхом експорту, умисно ухилилися від сплати податків у великих розмірах. Із зазначених матеріалів встановлено, що станом на пунктах пропуску «Тиса», «Ужгород-автомобільний» та «Дякове» Закарпатської митниці Державної митної служби знаходиться ряд транспортних засобів, якими для вказаних вище Товариств на підставі документів, які містять неправдиві відомості щодо походження товару, транспортується сільськогосподарська продукція (макуха соняшникова, соєві боби, насіння ріпаку, сира олія соєва) за межі митної території України.
Детектив указує, що ході проведення досудового розслідування детективом на виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України щодо встановлення можливих фактів протиправної діяльності щодо наміру транспортування сільськогосподарської продукції (макуха соняшникова, соєві боби, насіння ріпаку, сира олія соєва) за межі митної території України, на підставі документів, які містять неправдиві відомості щодо походження товару, встановлено ТОВ «АЛЬЯНС АГРО ЕКСПОРТ» (ЄДРПОУ 44898542), яке протягом листопада 2024 року в зоні діяльності Закарпатської митниці оформлено митні декларації з вивезення сільськогосподарської продукції в кількості 170 874 кг на загальну фактурну вартість 52 970, 94 євро. Для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які переміщуються через митний контроль України ТОВ «АЛЬЯНС АГРО ЕКСПОРТ» (ЄДРПОУ 44898542), подано до митного органу митні декларації та супровідні документи до них, де зазначаються, що виробником сільськогосподарської продукції є ФГ «Лещук» (ЄДРПОУ 45118952). За результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ФГ «Лещук» (ЄДРПОУ 45118952) встановлено, що підприємство протягом 2024 року не могло виростити сільськогосподарську продукцію врожаю 2024 року кількістю 170,874 т на земельних ділянках площею 20 га та згідно з відомостями, розміщеними в інформаційних системах Бюро економічної безпеки України, не можливо виконати господарську діяльність з вирощування, зберігання, переробки та постачання сільськогосподарської продукції наявною кількість трудових ресурсів (підприємство ймовірно має у штаті лише одного найманого працівника, який, найімовірніше, займає посаду директора). За результатами вищенаведеного встановлено, що діяльність ТОВ «АЛЬЯНС АГРО ЕКСПОРТ» (ЄДРПОУ 44898542) має ознаки фіктивності, а документи, подані до митних органів, можуть містити завідомо неправдиву інформацію щодо походження та виробництва експортованої сільськогосподарської продукції. Так, з метою фіксації обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також збереження майна, яке відповідає ознакам речових доказів, детективом Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області 21.11.2024 на території митного пункту пропуску «Дякове» Закарпатської митниці проведено огляд вантажного транспортного засобу тягача марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Schmitz», номерний знак НОМЕР_2 , яким для ТОВ «Альянс Агро Експорт» (код ЄДРПОУ 44898542) згідно з товарно-транспортними документами, які подано для митного оформлення експорту, ФОП ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) перевозиться 25 280 кг зерна сої просушеної. На підставі добровільної згоди користувача цього вантажного транспортного засобу водія ОСОБА_5 , з метою запобігання знищення, спотворення речових доказів, проведено огляд тягача «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Schmitz», номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якого виявлено та вилучено майно за переліком наведеним у прохальній частині клопотання.
Прокурор зазначає, що 21 листопада 2024 року виявлене та вилучене у ході огляду майно постановою детектива визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Отже, враховуючи те, що для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, виникла потреба в детальному ознайомленні з вилученими предметами, їх дослідженні в рамках відповідних судових експертиз, а також те, що причетні до вчинення кримінального правопорушення особи з метою приховування своєї злочинної діяльності можуть знищити або приховати це майно, сторона обвинувачення приходить до висновку щодо необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на вилучене майно, а тому прокурор просить клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву про розгляд такого за його відсутності та підтримання клопотання у повному обсязі.
Представник власника майна у судове засідання також не з`явився, однак подав слідчому судді письмове заперечення на клопотання про накладення арешту на майно, в якому просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, дійшла до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числіпов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказомкримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхомабо отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як установлено з наданих прокурором матеріалів, на території Закарпатської області невстановлена група осіб, використовуючи реквізити підконтрольних суб`єктів господарської діяльності: ТОВ «Етмо Прод» (код ЄДРПОУ 45372971), ТОВ «Джовіал Трейд» (код ЄДРПОУ 45378088), ТОВ «Агро Колекшн» (код ЄДРПОУ 44417005), ТОВ «Агролайфзерно» (код ЄДРПОУ 44550788) та ТОВ «Технозерн» (код ЄДРПОУ 45442713), шляхом відображення протягом 2022-2024 років у їх податковій звітності безтоварних операцій із придбання сільськогосподарської продукції у «ризикових» суб`єктів підприємницької діяльності та її подальшої реалізації шляхом експорту, умисно ухилилися від сплати податків у великих розмірах.
За цим фактом 14 листопада 2024 року органом досудового розслідування відділом детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері та сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ y Закарпатській області за цим фактом розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 72024071020000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1 від 14 листопада 2024 року.
Встановлено, що органом досудового розслідування детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ y Закарпатській області було проведено огляд вантажного тягача марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_2 , розташованих на території митного посту «Тиса» Закарпатської митниці за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, з метою виявлення та вилучення: - транспортного засобу «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 ; - напівпричепа «Schmitz», номерний знак НОМЕР_2 ; - насіння сільськогосподарських культур: зерна сої просушеного, не подрібненого, врожаю 2024 року, насипом, загальною вагою 25280 кг (відповідно до товаротранспортних документів); - ВМД №24UA209230106345U2 від 13.11.2024 на 1 арк; - CMR №05 від 11.11.2024 на 1 арк у 5-х примірниках; - інвойс №5 від 11.11.2024 на 1 арк у 5-х примірниках; - сертифікат якості №5 від 11.11.2024 на 1 арк у 2-х примірниках; - фітосанітарний сертифікат №13\13-6031\EB-652746 від 14.11.2024 на 1 арк; - сертифікат EUR1 №А209.183170 від 14.11.2024 на 1 арк у 2-х примірниках; - ключі запалювання від транспортного засобу марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 .
Вказане підтверджується протоколом огляду місця події від 21 листопада 2024 року.
При цьому, вказане вище майно постановою детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 72024071020000013.
Відповідно до ч. 2 ст. 212 КК України умиснеухилення від сплатиподатків,зборів(обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особоюпідприємства,установи,організації, незалежно від форми власності або особою, що займаєтьсяпідприємницькою діяльністюбез створенняюридичної особичи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження добюджетівчи державних цільових фондів коштів узначних розмірах, вчиненеза попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів увеликих розмірах, карається штрафом від десяти тисяч до п`ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Отже, оскільки досудове розслідування проводиться в межах зазначеної правової кваліфікації, то слідчий суддя вважає, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на вилучене під час огляду місця події майно: - насіння сільськогосподарських культур: зерна сої просушеного, не подрібненого, врожаю 2024 року, насипом, загальною вагою 25280 кг (відповідно до товаротранспортних документів); - ВМД №24UA209230106345U2 від 13.11.2024 на 1 арк; - CMR №05 від 11.11.2024 на 1 арк у 5-х примірниках; - інвойс №5 від 11.11.2024 на 1 арк у 5-х примірниках; - сертифікат якості №5 від 11.11.2024 на 1 арк у 2-х примірниках; - фітосанітарний сертифікат №13\13-6031\EB-652746 від 14.11.2024 на 1 арк; - сертифікат EUR1 №А209.183170 від 14.11.2024 на 1 арк у 2-х примірниках, оскільки такі мають значення речових доказів у кримінальному проваджені № 72024071020000013, зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч. 2 ст. 212 КК України.
Водночас, з урахуванням вимог частини 2 статті 173 КПК розумним та співрозмірним обмеженням права власності на насіння сільськогосподарських культур: зерна сої просушеного, не подрібненого, врожаю 2024 року, насипом, загальною вагою 25280 кг (які можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення, а отже є речовими доказами), є арешт цього насіння зерна сої із позбавленням права його відчуження і розпорядження, однак без позбавлення права користування цим насінням зерна сої.
Слідчий суддя вважає, що заборона відчуження та розпорядження не обмежує фізичні властивості насіння зерна сої, але дозволяє забезпечити належне виконання процесуальнихзавдань.
В той же час, матеріалами, доданими до клопотання, не встановлено достатніх підстав для накладення арешту на тягач марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_2 , та ключі запалювання від транспортного засобу марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , з огляду на таке.
Так, ні з клопотання, ні з матеріалів, які подані на його обґрунтування, в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України не встановлено жодних підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт вказаного майна (проведення експертиз, слідчих експериментів тощо). Більше того, у матеріалах клопотання зазначено про необхідність проведення слідчих дій, що спрямовані на встановлення походження насіння зерна сої та розслідування невідповідності цього насіння документам, що його супроводжують. Жодних тверджень про те, що транспортний засіб марки «Volvo» з напівпричепом «Schmitz» були знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту ухилення невстановленою групою осіб від сплатиподатків,зборів(обов`язкових платежів), клопотання прокурора не містить. Не долучено також і жодного доказу, який би підтверджував наведені обставини, які, у свою чергу прокурор повинен довести у розумінні статті 98 КПК України для визнання згаданого тягача з напівпричепом речовими доказами у межах кримінального провадження, що зареєстроване за фактом умисногоухилення від сплатиподатків,зборів(обов`язкових платежів). Саме по собі визнання детективом вказаного тягача з напівпричепом речовими доказами у межах кримінального провадження без будь-якого обґрунтування на предмет відповідності ознакам речового доказу ст. 98 КПК України слідчий суддя оцінює критично.
Також слідчий суддя зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (див. рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. рішення у справах «Іммобіліаре Саффіпроти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).
На підставі наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс таінші протиСполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Згідно зч.3ст.132КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Отже, враховуючи те, що прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування арешту на транспортний засіб марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_2 , та ключі запалювання від транспортного засобу марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , не доведено також і те, що потреби досудового розслідування в межах ч. 2 ст. 212 КК України виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника згаданого тягача з напівпричепом, не наведено чіткого завдання, для виконання якого необхідно накласти арешт на цей тягач з напівпричепом, тому слідчий суддя вважає, що відсутні законні підстави для накладення арешту на згадане майно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання прокурора, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024071020000013 від 14 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: - ВМД №24UA209230106345U2 від 13.11.2024 на 1 арк; - CMR №05 від 11.11.2024 на 1 арк у 5-х примірниках; - інвойс №5 від 11.11.2024 на 1 арк у 5-х примірниках; - сертифікат якості №5 від 11.11.2024 на 1 арк у 2-х примірниках; - фітосанітарний сертифікат №13\13-6031\EB-652746 від 14.11.2024 на 1 арк; - сертифікат EUR1 №А209.183170 від 14.11.2024 на 1 арк у 2-х примірниках, шляхом заборони користуватись, відчужувати та розпоряджатися вказаними документами.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно насіння сільськогосподарських культур: зерна сої просушеного, не подрібненого, врожаю 2024 року, насипом, загальною вагою 25280 кг, шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися вказаним насінням зерна сої.
Передати ТОВ «Альянс Агро Експорт» на відповідальне зберігання насіння сільськогосподарських культур: зерна сої просушеного, не подрібненого, врожаю 2024 року, насипом, загальною вагою 25280 кг.
Попередити ТОВ «Альянс Агро Експорт» про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 388 КК України.
У задоволенні вимоги про накладення арешту на транспортний засіб марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_2 , та ключі запалювання від транспортного засобу марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , відмовити повністю.
У порядку ч. 3 ст. 173 КПК України тимчасово вилучене майно, а саме транспортний засіб марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_2 , та ключі запалювання від транспортного засобу марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_6 , негайно повернути останньому як власнику.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору та власнику майна.
Детектив, прокурор у кримінальному провадженні № 72024071020000013 від 14 листопада 2024 року після отримання копії ухвали повинні негайно вжити заходів щодо виконання ухвали та направити слідчому судді повідомлення про його виконання.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Перечинський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 16.12.2024 |
Номер документу | 123752410 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Перечинський районний суд Закарпатської області
Гевці В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні