РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2024 рокуСправа №160/25378/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000453/2 від 03.09.2024р., -
УСТАНОВИВ:
20.09.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех" звернулося з адміністративним позовом до Чернівецької митниці та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000453/2 від 03.09.2024 р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020043986U4.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до митного оформлення товару (шини) було подано МД 24UA408020043986U4 від 02.09.2024р., за ціною договору відповідно до умов поставки, до якої додані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оспорюване рішення №UA408000/2024/000453/2 від 03.09.2024р. про коригування митної вартості товарів у зв`язку з неможливістю визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Позивач вважає наведене оспорюване рішення відповідача безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки: 1) контрактом №TRI-0307 від 03.07.2023 не передбачено виокремлення вартості пакування та маркування від загальної вартості предмету контракту, отже вартість пакування та маркування входить до загальної вартості товару, що декларується та загальна вартість зазначена у митній декларації у графі 22; 2) суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта; 3) розмежування послуг та їх оплата в межах договору №01039-30 від 01.03.2019 на транспортно-експедиторське обслуговування є питанням, що стосується сторін договору, при цьому, втручання митного органу у приватно-правові відносини сторін договору є виходом за межі повноважень митного органу; 4) за результатами процедури консультації вбачається суто формальний підхід митного органу до митної процедури, що межує із надмірним формалізмом та зводиться до створення штучних підстав для завищення митної вартості товарів (а.с.1-6).
Ухвалою суду від 14.10.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.66).
18.10.2024р через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що під час здійснення митного контролю за МД №24UA408020043986U4 від 02.09.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1) у п.5 контракту від №TRI0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано; 2) інвойс від 25.05.2024 №12232006976-5/0562-7/1861-2 виставлений на суму 180994,33 USD, специфікація №4/5 від 25.05.2024 до цього інвойсу виставлена на суму 33099,23 USD, на яку і здійснюється дане митне оформлення. За умовами зовнішньоекономічного контракту відповідно до гр.44 МД товар постачається в рамках Специфікації №7 від 04.12.2023 (на суму 363383,40 USD), Специфікації №8 від 25.01.2024 (на суму 721111,00 USD) та Специфікації №10 від 09.04.2024 (на суму 441551,50 USD), при цьому, ні інвойс від 25.05.2024 №12232006976-5/0562-7/1861-2, ні Специфікація №4/5 від 25.05.2024 не містять посилання на ці специфікації, тобто невідомо, відповідно до яких специфікацій постачається товар, що оформлюється; 3) специфікації №7 від 04.12.2023, №8 від 25.01.2024 та №10 від 09.04.2024 до контракту №TRI0307 від 03.07.2023 виставлені на загальну суму 1526045,9 USD та передбачають 100% передоплати. Інвойс від 25.05.2024 №12232006976-5/0562-7/1861- 2 виставлений на суму 180994,33 USD, в ньому також передбачена наявність 100% передоплати. В Платіжних інструкціях №№145 від 05.12.2023, 149 від 18.12.2023, 155 від 19.01.2024, 156 від 29.01.2024, 160 від 22.02.2024, 161 від 07.03.2024, 164 від 17.04.2024, 166 від 21.05.2024 та 151 від 20.12.2023 в гр.70 «Призначення платежу» зазначено, що оплата здійснена за специфікаціями №1 від 05.07.2023, №5 від 25.09.2023, №6 від 30.10.2023, №7 від 04.12.2023, №8 від 25.01.2024 та №10 від 09.04.2024. Причому, Специфікації №1 від 05.07.2023 та №5 від 25.09.2023 до оформлення не надані. Так, неможливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється; 4) рахунок на оплату від 22.08.2024 №928 містить відомості щодо експедиторської винагороди на території України. Разом з тим, відомості щодо експедиторської винагороди за межами України в рахунку відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даної винагороди на до/після кордону України, не надано; 5) в CMR від 28.08.2024 №4784 перевізником зазначено LLC «Force Trans Ukraine». Рахунок на оплату від 22.08.2024 № 928 та Довідка про транспортні витрати від 22.08.2024 №22.08/24-21 виставлені ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді». Інших документів від перевізника до експедитора не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг, їх вартості та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості. З огляду на неведені вище розбіжності в поданих до митного оформлення документах декларанту було направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни); копія митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки). Листом №02/09-2024-3 від 02.09.2024, позивач додатково надав коносамент №PHCNDCHK32/131 від 24.08.2024 та повідомив Чернівецьку митницю про те, що ним надано всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59- 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за МД №UA500500/2024/022709 від 28.06.2024 «Шини та покришки пневматичні, гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121, за моделями та кількістю:13R22.5-18PR TR918 156/153K - 56 шт.;225/75R17.5-18PR TR685 131/129L - 48 шт.;235/75R17.5-18PR TR685 143/141J - 180 шт.;285/70R19.5-18PR TR685 150/148J - 36шт;295/80R22.5-18PR TRD06 152/149L - 32шт;315/60R22.5-18PR TRD06152/148K - 24шт;315/70R22.5-18PR TR685 151/148 M NM - 48шт;315/70R22.5-18PR TRS02 151/148 MNM - 80шт;315/80R22.5- 18PR TR601H 154/151M - 48шт;315/80R22.5-20PR TR918 157/154K - 130шт;385/65R22.5-20PR TR692 160J/158L - 70шт;385/65R22.5-20PR TR697 160J/158L - 120шт;315/70R22.5-18PR TRD66 154/150L152/148M -100шт;215/75R17.5 16PR TR689A 135/133L - 280шт;235/75R17.5-18PR TR689A 143/141J - 360шт;Всього :1612 шт. Торговельна марка - Triangle. Виробник - Triangle Tyre Co., Ltd. Країна виробництва - Китай, CN». Рівень митної вартості 3,02 дол. США/кг (123,5674 USD/шт.) - (а.с.72-77).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 13.12.2024р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ" з 05.11.2010 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48Б, що підтверджується копією Витягу з ЄДРПОУ, наявною у справі (а.с.7,9-16).
03.07.2023р. між ТОВ "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ", Україна, як покупцем, та Triangle Tyre Co. Ltd, Китай, як продавцем, був укладений зовнішньоекономічний контракт №ТRІ-0307, за яким продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні в асортименті та кількості, зазначених у відповідних специфікаціях (а.с.18-19).
Окрім того, , 01.03.2019р. між ТОВ "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ" як замовником та ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» як виконавцем було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №01039-30, згідно п.1.1 якого виконавець зобов`язується за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великовантажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу (а.с.39-41).
На підставі вищенаведеного контракту №ТRІ-0307 від 03.07.2023 року, на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар згідно специфікацій №7 від 04.12.2023р., №8 від 25.01.2024р., №10 від 09.04.2024р., а саме: «Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: шина 235/75R17.5-18PR TR685 143/141J ( індекс діаметр - 17.5 ) - 180 шт. навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний -шина 255/70R22.5-16PR TR656 140/137M ( індекс навантаження 140/137, індекс швидкості M, посадочний діаметр - 22.5 ) - 40 шт. -шина 275/70R22.5-18PR TR615 152/148J (індекс навантаження 152/148, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 22.5) - 59 шт. -шина 385/65R22.5-20PR TR692 160J/158L ( індекс навантаження 160/158, індекс швидкості J/L, посадочний діаметр - 22.5) - 46 шт. -шина 235/75R17.5 18PR TRT03 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 17.5) - 49 шт.», зазначені товари поставлялись на умовах FОВ Qingdao згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010», що підтверджується змістом копій відповідних специфікацій та митної декларації (а.с.20-23).
Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 МД 24UA408020043986U4 від 02.09.2024р. (а.с.23).
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни); копія митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки) - (а.с.24 зворот - 25).
Листом №02/09-2024-3 від 02.09.2024, позивач додатково надав коносамент №PHCNDCHK32/131 від 24.08.2024 та повідомив Чернівецьку митницю про те, що ним надано всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть (а.с.25 зворот - 26).
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації та додатково наданих на повідомлення митного органу, Митницею було встановлено наступне: враховуючи, що додаткові документи не надані, а подані разом з митною декларацією містять розбіжності та невідповідності, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом, що підтверджується копією оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, наявною у справі (а.с.27).
Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000453/2 від 03.09.2024р., за яким митна вартість ввезеного товару скоригована митницею згідно ст.64 МК України та за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за МД №UA500500/2024/022709 від 28.06.2024 «Шини та покришки пневматичні, гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121, за моделями та кількістю:13R22.5-18PR TR918 156/153K - 56 шт.;225/75R17.5-18PR TR685 131/129L - 48 шт.;235/75R17.5-18PR TR685 143/141J - 180 шт.;285/70R19.5-18PR TR685 150/148J - 36шт;295/80R22.5-18PR TRD06 152/149L - 32шт;315/60R22.5-18PR TRD06152/148K - 24шт;315/70R22.5-18PR TR685 151/148 M NM - 48шт;315/70R22.5-18PR TRS02 151/148 MNM - 80шт;315/80R22.5- 18PR TR601H 154/151M - 48шт;315/80R22.5-20PR TR918 157/154K - 130шт;385/65R22.5-20PR TR692 160J/158L - 70шт;385/65R22.5-20PR TR697 160J/158L - 120шт;315/70R22.5-18PR TRD66 154/150L152/148M -100шт;215/75R17.5 16PR TR689A 135/133L - 280шт;235/75R17.5-18PR TR689A 143/141J - 360шт;Всього :1612 шт. Торговельна марка - Triangle. Виробник - Triangle Tyre Co., Ltd. Країна виробництва - Китай, CN». Рівень митної вартості 3,02 дол. США/кг (123,5674 USD/шт.), що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.27).
Позивач не погоджується із вищевказаним оспорюваним рішенням відповідача, просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.
За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.
Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.
Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.
Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, а саме:
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими причинами, у зв`язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 03.09.2024р. видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару (а.с.27).
В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, зокрема, копій зовнішньоекономічного контракту №ТRІ-0307 від 03.07.2023 року; специфікацій до зовнішньоекономічного контракту №7 від 04.12.2023р., №8 від 25.01.2024р., №10 від 09.04.2024р., №4/5 від 25.05.2024р.; комерційного інвойсу від 25.05.2024р.; пакувального листа від 25.05.2024; комерційної пропозиції від 04.12.2023р.; коносаменту від 24.08.2024; платіжних інструкцій в іноземній валюті №145 від 05.12.2023, №149 від 18.12.2023, №151 від 20.12.2023, №155 від 19.01.2024, №156 від 29.01.2024, №160 від 22.02.2024, №161 від 07.03.2024, №164 від 17.04.2024, №166 від 21.05.2024; договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №01039-30 від 01.03.2019р.; рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №928 від 22.08.2024р. та довідки щодо транспортних витрат №22.08/24-21 від 22.08.2024р., вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом (а.с.18-22,28-42,52-65).
Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлення від митниці та оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 03.09.2024р., а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.
Отже, у зв`язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, чуд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості ввезеного товару від 21.05.2024р. є протиправним, так як наведене оспорюване рішення суб`єкта владних повноважень не містить обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорюване рішення не містить причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.
Так, відповідачем, в оспорюваному рішенні, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) у п.5 контракту від №TRI0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано; 2) інвойс від 25.05.2024 №12232006976-5/0562-7/1861-2 виставлений на суму 180994,33 USD, специфікація №4/5 від 25.05.2024 до цього інвойсу виставлена на суму 33099,23 USD, на яку і здійснюється дане митне оформлення. За умовами зовнішньоекономічного контракту відповідно до гр.44 МД товар постачається в рамках Специфікації №7 від 04.12.2023 (на суму 363383,40 USD), Специфікації №8 від 25.01.2024 (на суму 721111,00 USD) та Специфікації №10 від 09.04.2024 (на суму 441551,50 USD), при цьому, ні інвойс від 25.05.2024 №12232006976-5/0562-7/1861-2, ні Специфікація №4/5 від 25.05.2024 не містять посилання на ці специфікації, тобто невідомо, відповідно до яких специфікацій постачається товар, що оформлюється; 3) специфікації №7 від 04.12.2023, №8 від 25.01.2024 та №10 від 09.04.2024 до контракту №TRI0307 від 03.07.2023 виставлені на загальну суму 1526045,9 USD та передбачають 100% передоплати. Інвойс від 25.05.2024 №12232006976-5/0562-7/1861- 2 виставлений на суму 180994,33 USD, в ньому також передбачена наявність 100% передоплати. В Платіжних інструкціях №№145 від 05.12.2023, 149 від 18.12.2023, 155 від 19.01.2024, 156 від 29.01.2024, 160 від 22.02.2024, 161 від 07.03.2024, 164 від 17.04.2024, 166 від 21.05.2024 та 151 від 20.12.2023 в гр.70 «Призначення платежу» зазначено, що оплата здійснена за специфікаціями №1 від 05.07.2023, №5 від 25.09.2023, №6 від 30.10.2023, №7 від 04.12.2023, №8 від 25.01.2024 та №10 від 09.04.2024. Причому, Специфікації №1 від 05.07.2023 та №5 від 25.09.2023 до оформлення не надані. Так, неможливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється; 4) рахунок на оплату від 22.08.2024 №928 містить відомості щодо експедиторської винагороди на території України. Разом з тим, відомості щодо експедиторської винагороди за межами України в рахунку відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даної винагороди на до/після кордону України, не надано; 5) в CMR від 28.08.2024 №4784 перевізником зазначено LLC «Force Trans Ukraine». Рахунок на оплату від 22.08.2024 № 928 та Довідка про транспортні витрати від 22.08.2024 №22.08/24-21 виставлені ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді». Інших документів від перевізника до експедитора не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг, їх вартості та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, що підтверджується копією оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, наявною у справі (а.с.27).
Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 МД 24UA408020043986U4 від 02.09.2024р. (а.с.23), позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.
Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.
З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.
Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.
Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення у оспорюваному рішенні обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.
Так, судом відхиляються посилання відповідача на те, що у п.5 контракту від №TRI0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано, так як за умовами поставки FOB (на яких імпортувався спірний товар) передбачено, що продавець зобов`язаний доставити товар і завантажити його на борт корабля власним коштом та на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту.
Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача про те, що інвойс від 25.05.2024 №12232006976-5/0562-7/1861-2 виставлений на суму 180994,33 USD, специфікація №4/5 від 25.05.2024 до цього інвойсу виставлена на суму 33099,23 USD, на яку і здійснюється дане митне оформлення. За умовами зовнішньоекономічного контракту відповідно до гр.44 МД товар постачається в рамках Специфікації №7 від 04.12.2023 (на суму 363383,40 USD), Специфікації №8 від 25.01.2024 (на суму 721111,00 USD) та Специфікації №10 від 09.04.2024 (на суму 441551,50 USD), при цьому, ні інвойс від 25.05.2024 №12232006976-5/0562-7/1861-2, ні Специфікація №4/5 від 25.05.2024 не містять посилання на ці специфікації, тобто невідомо, відповідно до яких специфікацій постачається товар, що оформлюється; специфікації №7 від 04.12.2023, №8 від 25.01.2024 та №10 від 09.04.2024 до контракту №TRI0307 від 03.07.2023 виставлені на загальну суму 1526045,9 USD та передбачають 100% передоплати. Інвойс від 25.05.2024 №12232006976-5/0562-7/1861- 2 виставлений на суму 180994,33 USD, в ньому також передбачена наявність 100% передоплати. В Платіжних інструкціях №№145 від 05.12.2023, 149 від 18.12.2023, 155 від 19.01.2024, 156 від 29.01.2024, 160 від 22.02.2024, 161 від 07.03.2024, 164 від 17.04.2024, 166 від 21.05.2024 та 151 від 20.12.2023 в гр.70 «Призначення платежу» зазначено, що оплата здійснена за специфікаціями №1 від 05.07.2023, №5 від 25.09.2023, №6 від 30.10.2023, №7 від 04.12.2023, №8 від 25.01.2024 та №10 від 09.04.2024. Причому, Специфікації №1 від 05.07.2023 та №5 від 25.09.2023 до оформлення не надані. Так, неможливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється, оскільки за МД 24UA408020043986U4 від 02.09.2024р. було ввезено не всі товари визначені у специфікаціях №7 від 04.12.2023р., №8 від 25.01.2024р., №10 від 09.04.2024р., а лише шини та покришки пневматичні гумова нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більше 121, що визначені в специфікації №4/5 від 25.05.2024р. (а.с.34), а відповідно, не підтвердження факту здійсненої 100% передоплати за всі товари згідно із специфікаціями №7 від 04.12.2023р., №8 від 25.01.2024р., №10 від 09.04.2024р. не може свідчити про розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товарів, ввезених на вищенаведеною митною декларацією.
Судом критично надається оцінка доводам відповідача про те, що в CMR від 28.08.2024 №4784 перевізником зазначено LLC «Force Trans Ukraine». Рахунок на оплату від 22.08.2024 № 928 та Довідка про транспортні витрати від 22.08.2024 №22.08/24-21 виставлені ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді». Інших документів від перевізника до експедитора не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг, їх вартості та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, оскільки за приписами п.2.1.2 договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №01039-30 від 01.03.2019р. визначено, що виконавець укладає від свого імені договори , зокрема, з перевізниками та за рахунок коштів замовника проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов`язкові платежі (а.с.39-41).
Відхиляються судом як безпідставні і посилання відповідача на те, що рахунок на оплату від 22.08.2024 №928 містить відомості щодо експедиторської винагороди на території України. Разом з тим, відомості щодо експедиторської винагороди за межами України в рахунку відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даної винагороди на до/після кордону України, не надано, оскільки наявні в матеріалах справи, подані митному органу договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №01039-30 від 01.03.2019р., рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №928 від 22.08.2024р. та довідка щодо транспортних витрат №22.08/24-21 від 22.08.2024р., місять всю необхідну інформацію щодо визначенням вартості перевезення вантажу до кордону з Україною та після перетину кордону по території України, та не містять розбіжностей (а.с.28,39-41,42-зворот).
При цьому, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Окрім того, судом враховується і те, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведеного оспорюваного рішення, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення про коригування митної вартості від 03.09.2024р. відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування наведеного рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Чернівецької митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. понесені позивачем згідно платіжної інструкції №27795 від 17.09.2024р. (а.с.8,45).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000453/2 від 03.09.2024р. задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000453/2 від 03.09.2024 р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020043986U4.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці (58023, м. Ченівці, вул. Руська, буд. 248М; код ЄДРПОУ 43971359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ" (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48Б; код ЄДРПОУ 37383046) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2024 |
Оприлюднено | 16.12.2024 |
Номер документу | 123752959 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні