Рішення

від 12.12.2024 по справі 200/7035/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року Справа№200/7035/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ВП код ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Аваляна Е.В., який діє на підставі ордера від 07.10.2024, звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі- відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області у нарахуванні ОСОБА_1 орендної плати з фізичних осіб (код 18010900) в розмірі 27 594,28 грн. за період 2014-2015 роки та єдиного соціального внеску (код 71040000) в розмірі 48 418,81 грн за період 2014-2021 роки;

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Донецькій області, викладену у листі № 10018/6/05-99-13-0606 від 06 вересня 2024 року, у списанні ОСОБА_1 безнадійної заборгованості з орендної плати з фізичних осіб (код 18010900) у розмірі 27 594,28 грн; земельного податку з фізичних осіб (код 18010700) в розмірі 259,70 грн; ПДВ (код 14010100) в розмірі 13,50 грн, а всього в розмірі 76 286,29 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення податкового боргу з: ЄСВ (код 71040000) в розмірі 48 418,81 грн; орендної плата з фізичних осіб (код 18010900) в розмірі 27 594,28 грн; ПДВ (код 14010100) в розмірі 13,50 грн., а всього у розмірі 76 286,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є фізичною-особою підприємцем та до 2014 року провадив підприємницьку діяльність у м. Донецьку. З 2014 року у зв`язку зі збройною агресією рф підприємницька діяльність ним не здійснювалась. Проте за вказаний період Головним управлінням ДПС у Донецькій області здійснювалось нарахування ЄСВ та орендної плати з фізичних осіб, про що йому стало відомо у серпні 2024 року з електронного кабінету платника податку.

22 серпня 2024 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою про списання податкового боргу, а саме: ЄСВ (код 71040000) у розмірі 48 418,81 грн; орендна плата з фізичних осіб (код 18010900) у розмірі 27 594,28 грн; земельний податок з фізичних осіб (код 18010700) у розмірі 259,70 грн; ПДВ (код 14010100) у розмірі 13,50 грн, всього на суму 76 286,29 грн.

06 вересня 2024 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області надано відповідь № 10018/6/05-99-13-06, у якій відмовлено у списанні безнадійного боргу.

Зазначив, що згідно з п. 102.4 ст. 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абз. 3 пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

На думку позивача, сплив строку давності, встановленого п. 102.4 ст. 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, підтверджується витягами з ІКС ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за 2013-2023 роки.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядку, у випадках, передбачених п.п. 1-5, 7, 8 п. 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Останнє нарахування, згідно з витягами з ІКС ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за 2013-2023 роки, відбулося: ЄСВ на початку 2021 року; орендна плата з фізичних осіб у 2015 році; ПДВ у 2014 році. Тобто строк, передбачений п. 102.4 ст. 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, сплив, у зв`язку з чим відповідно до законодавства, на думку позивача, податковий борг підлягає списанню.

Додатково зазначив, що відповідно до п. 9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України":

- зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону; - платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов`язків, визначених статтею 6 цього Закону. Платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тобто, на думку позивача, відповідачем ЄСВ нараховано незаконно, всупереч положенням наведеної норми, що є самостійною підставою для списання заборгованості з ЄСВ.

Вважаючи таку відмову безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідачем не наведено правових підстав такої відмови, а лише надано посилання на загальні правові норми та норми права, що не відносяться до порушеного питання, позивач звернувся до суду із даним позовом.

11 жовтня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником Головного управління ДПС у Донецькій області до суду надано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що для повного та всебічного встановлення обставин по справі є необхідність розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи № 200/7035/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Представником Головного управління ДПС у Донецькій області до суду надано клопотання про продовження процесуального строку для надання відзиву у зв`язку із значним обсягом документів, що потребують вивчення.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про продовження процесуального строку для надання відзиву у справі 200/7035/24 задоволено, продовжено Головному управлінню ДПС у Донецькій області строк для надання для надання відзиву на 15 (п`ятнадцять) днів, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в інтегрованій картці фізичної особи - платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб по м. Донецьк в сумі 27 594,28 грн та автоматично нарахована пеня у сумі 456,43 гривень. Заборгованість виникла відповідно до самостійно поданих звітних податкових декларацій з плати за землю за 2014 рік від 20.02.2014 №1400007423 та від 19.02.2014 №1400006498, а також внесених змін згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2014 рік від 28.08.2014 №9049699161. Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. У відповідності до п. 56.11. ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Крім того, виходячи з положень пп. 38.2 п.38 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України податковий борг з орендної плати за землю, який наявний в ІКП позивача, не набув статусу безнадійного податкового боргу, а отже списанню не підлягає, оскільки строк давності у 1095 днів не минув.

За даними ІКС, станом на 01.08.2024, по коду платежу 71040000 (Єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за позивачем обліковується заборгованість у сумі 48 418,81 грн. за період з 01.07.2014 по 31.12.2020, яка утворилась за рахунок несплати розрахункових сум нарахувань, здійснених на центральному рівні, що відповідає нормам діючого законодавства. Відповідно до ІКС, в інтегрованій картці платника, за період з 01.07.2014 по 31.12.2020 в автоматичному режимі здійснено нарахування зобов`язань зі сплати єдиного внеску на центральному рівні.

Згідно зі статтею 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов`язання із сплати єдиного внеску, строк давності щодо нарахування єдиного внеску, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Щодо посилань позивача на п. 9-3 Закону № 2464 тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України":

- зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону;

- платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов`язків, визначених статтею 6 цього Закону.

Платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Станом на час розгляду справи в ІКП платника за кодом бюджетної класифікації 14010100 «Податок на додану вартість iз вироблених в Україні товарів (робіт послуг)» рахується заборгованість у сумі 13,50 гривень. Борг виник відповідно до податкового повiдомлення - рiшення (форма 'Ш') N 0008071300 вiд 08.09.2016, яке прийнято на підставі акту перевірки № 000666/05-62- 13/2641612070 від 08.09.2016. Актом встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за наданою платником податковою декларацією з податку на додану вартість № 9035524352 від 20.06.2014.

ГУ ДПС у Донецькій області вважає, щодо податкового боргу з податку на додану вартість, орендної плати з фізичних осіб та земельного податку, по яким термін звернення позивача з позовом сплив в розумінні ст. 102 ПК України.

Щодо єдиного внеску - в силу Закону № 2464 не може бути визнаний безнадійним боргом та списано з підстав, викладених у позовній заяві ОСОБА_1 .

Тому, на думку відповідача, правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав відсутні.

Частиною 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З 19 листопада 2024 року по 24 листопада 2024 року суддя Зінченко О.В. перебував у відрядженні, з 25 листопада 2024 року по 11 грудня 2024 року включно перебував у щорічній відпустці згідно наказу ДОАС, тому розгляд справи вирішено 12 грудня 2024 року, тобто у перший після них робочий день.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

За даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС України (далі - ІКС ДПС) станом на 18.10.2024 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС, Східна державна податкова інспекція (Ворошиловський район м. Донецьк).

Податковою адресою позивача відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб, що внесені до ІКС ДПС, є АДРЕСА_1 .

У періодах з 01.01.2012 по 30.06.2017 перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.07.2017 по теперішній час на загальній системі оподаткування та має реєстраційний номер платника єдиного внеску 05-15-11- 97488 від 24.06.2004.

Відповідно до приведеної інформації у додатку до податкової декларації з плати за землю, Донецькою міськрадою у користування ОСОБА_1 на підставі договорів оренди від 12.09.2011 № б/н (кадастровий номер 1410137400:00:031:0036, загальною площею 38м2) та 09.11.2011 № 141010004000188 надано земельну ділянку для комерційного використання кафе, кадастровий номер 1410136300:00:001:1238, загальною площею 4000 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборгованість ФОП ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб складає - 28 050,71 грн, період виникнення боргу 30.04.2014 - 30.01.2015 та з земельного податку з фізичних осіб складає - 259,70 грн, дата виникнення боргу -29.08.2021.

В інтегрованій картці фізичної особи - платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб по м. Донецьк в сумі 27 594,28 грн та автоматично нарахована пеня у сумі 456,43 гривень.

Заборгованість виникла відповідно до самостійно поданих звітних податкових декларацій з плати за землю за 2014 рік від 20.02.2014 №1400007423 та від 19.02.2014 №1400006498, а також внесених змін згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2014 рік від 28.08.2014 №9049699161.

Заборгованість ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) складає- 13,50 грн, дата виникнення боргу - 18.09.2016.

Станом на час розгляду справи в ІКП платника за кодом бюджетної класифікації 14010100 «Податок на додану вартість iз вироблених в Україні товарів (робіт послуг)» рахується заборгованість у сумі 13,50 гривень.

Борг виник відповідно до податкового повiдомлення - рiшення (форма 'Ш') N 0008071300 вiд 08.09.2016, яке прийнято на підставі акту перевірки № 000666/05-62- 13/2641612070 від 08.09.2016.

Актом встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за наданою платником податковою декларацією з податку на додану вартість № 9035524352 від 20.06.2014.

Відповідно до ІКС, в інтегрованій картці платника, за період з 01.07.2014 по 31.12.2020 в автоматичному режимі здійснено нарахування зобов`язань зі сплати єдиного внеску на центральному рівні: - 1267,95 грн - за III квартал 2014 року, термін сплати до 20.10.2014 (включно); - 1267,95 грн - за IV квартал 2014 року, термін сплати до 20.01.2015 (включно); - 1267,95 грн - за І квартал 2015 року, термін сплати до 20.04.2015 (включно); - 1267,95 грн - за II квартал 2015 року, термін сплати до 20.07.2015 (включно); - 1323,47 грн - за III квартал 2015 року, термін сплати до 19.10.2015 (включно); - 1434,51 грн - за IV квартал 2015 року, термін сплати до 19.01.2016 (включно); - 909,48 грн - за І квартал 2016 року, термін сплати до 19.04.2016 (включно); - 941,16 грн - за II квартал 2016 року, термін сплати до 19.07.2016 (включно); - 957,00 грн - за III квартал 2016 року, термін сплати до 19.10.2016 (включно); - 990,00 грн - за IV квартал 2016 року, термін сплати до 19.01.2017 (включно); - 2112,00 грн - за І квартал 2017 року, термін сплати до 19.04.2017 (включно); - 2112,00 грн - за II квартал 2017 року, термін сплати до 19.07.2017 (включно); - 4224,00 грн - за III - IV квартал 2017 року, термін сплати до 09.02.2018 (включно); - 2457,18 грн - за І квартал 2018 року, термін сплати до 19.04.2018 (включно); - 2457,18 грн - за II квартал 2018 року, термін сплати до 19.07.2018 (включно); - 2457,18 грн - за III квартал 2018 року, термін сплати до 19.10.2018 (включно); - 2457,18 грн - за IV квартал 2018 року, термін сплати до 21.01.2019 (включно); - 2754,18 грн - за І квартал 2019 року, термін сплати до 19.04.2019 (включно); - 2754,18 грн - за II квартал 2019 року, термін сплати до 19.07.2019 (включно); - 2754,18 грн - за III квартал 2019 року, термін сплати до 21.10.2019 (включно); - 2754,18 грн - за IV квартал 2019 року, термін сплати до 20.01.2020 (включно); - 2078,12 грн - за І квартал 2020 року, термін сплати до 21.04.2020 (включно); - 1039,06 грн - за II квартал 2020 року, термін сплати до 20.07.2020 (включно); - 3178,12 грн - за III квартал 2020 року, термін сплати до 19.10.2020 (включно) - 2200,00 грн - за IV квартал 2020 року, термін сплати до 19.01.2021 (включно).

Заборгованість ФОП ОСОБА_1 з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, складає 76 742,72 грн, у тому числі:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 13,50 грн, дата виникнення боргу - 18.09.2016;

- з орендної плати з фізичних осіб - 28 050,71 грн, період виникнення боргу 30.04.2014 - 30.01.2015;

- з земельного податку з фізичних осіб - 259,70 грн, дата виникнення боргу -29.08.2021;

- з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - 48 418,81 грн, період виникнення боргу 20.10.2014 - 19.01.2021.

22 серпня 2024 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою про списання податкового боргу, а саме: ЄСВ (код 71040000) у розмірі 48 418,81 грн; орендна плата з фізичних осіб (код 18010900) у розмірі 27 594,28 грн; земельний податок з фізичних осіб (код 18010700) у розмірі 259,70 грн; ПДВ (код 14010100) у розмірі 13,50 грн, всього на суму 76 286,29 грн.

06 вересня 2024 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області надано відповідь № 10018/6/05-99-13-06, у якій відмовлено у списанні безнадійного боргу.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.

Щодо строку звернення позивача до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем у справі не надано належних та допустимих доказів про дату, з якої позивач про порушення своїх прав дізнався або мав дізнатися до серпня 2024 року, а тому, вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з дати, яка зазначена позивачем.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області у нарахуванні ОСОБА_1 та єдиного соціального внеску (код 71040000) в розмірі 48 418,81 грн за період 2014-2021 роки, визнання протиправною відмову Головного управління ДПС у Донецькій області, у списанні ОСОБА_1 безнадійної заборгованості в частині податкового боргу з ЄСВ (код 71040000) в розмірі 48 418,81 грн, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З огляду на пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464 (у редакції чинній на час спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 5 статті 8 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно частини 12 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З аналізу зазначених норм встановлено, що фізична особа-підприємець зобов`язана нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок в розмірі 22 відсотків бази нарахування єдиного внеску, а у випадку не отримання доходу у розмірі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Особливістю цієї справи є те, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464-VI необхідно застосовувати з урахуванням пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено м. Донецьк.

Отже, на час виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивач перебував на обліку як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції. Відповідно, позивач є суб`єктом правовідносин, на якого розповсюджувалася дія положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464.

Разом з цим, Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» (далі Закон №440-ІХ) пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено. Закон № 440-ІХ набув чинності 13 лютого 2020 року.

Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, враховуючи наведені вимоги законодавства платники єдиного внеску, які перебували на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, та здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період з 14.04.2014 по 12.02.2020 включно (період дії п.9-4 розд. VIII Закону № 2464-VI) були тимчасово звільнені від сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції, що передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, виключно у вказаний період до них не застосовувалася.

З 13.02.2020 такі платники повинні виконувати покладені на них обов`язки зі сплати єдиного внеску в загальному порядку.

Отже, дії податкового органу стосовно нарахування позивачеві єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та пені за період з 14.04.2014 по 12.02.2020 включно є протиправними.

Таким чином, у розглядуваному випадку належним способом захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, на переконання суду, є зобов`язання відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці платника позивача у справі, шляхом виключення нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та пені за період з 14.04.2014 по 12.02.2020 включно.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області у нарахуванні ОСОБА_1 орендної плати з фізичних осіб (код 18010900) в розмірі 27 594,28 грн. за період 2014-2015 роки та визнання протиправною відмову Головного управління ДПС у Донецькій області у списанні ОСОБА_1 безнадійної заборгованості з орендної плати з фізичних осіб (код 18010900) у розмірі 27 594,28 грн; земельного податку з фізичних осіб (код 18010700) в розмірі 259,70 грн; ПДВ (код 14010100) в розмірі 13,50 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі - орендна плата).

Пунктом 288.7 ст. 288 Кодексу визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст. 285 Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.п. 286.2 та 286.3 ст. 286 Кодексу, яка визначає порядок обчислення плати за землю, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 розд. Кодексу податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, Податковим кодексом України визначено право платника податків (за його вибором) подавати декларацію з плати за землю у встановлений строк один раз за весь рік або подавати таку декларацію щомісячно та обов`язок платника податків щомісячно сплачувати плату за землю.

Пунктом 38 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об`єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Згідно з пп. 38.2 п. 38 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються:

з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця;

з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Відповідно до пп. 38.7 п. 38 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Позивач з 14.04.2014 року, відповідно до пп. 38.7 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України звільнений від нарахування та від плати за користування земельною ділянкою, що розташована на тимчасово окупованій території, з огляду на що він не сплачував задекларовані податкові зобов`язання за відповідний період, внаслідок чого у нього виник податковий борг (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, якою встановлені строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.4 ст. 102 Кодексу визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 101.2 ст. 101 вказаного Кодексу під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Контролюючим органом протягом 1095 днів заходи щодо примусового стягнення з позивача податкового боргу (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) в сумі 28 310,41 грн. не вживалися.

Отже, щодо податкового боргу позивача минув строк давності, встановлений Податковим кодексом України, у зв`язку з чим він набув статусу безнадійного податкового боргу.

Однією з функцій контролюючих органів є списання безнадійного податкового боргу (пп. 191.1.24 п. 191.1. ст. 191 вказаного Кодексу).

Списання безнадійного податкового боргу врегульовано ст. 101 Податкового кодексу України, згідно з п. 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п.п. 101.5 ст. 101 Кодексу контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вже зазначалось судом вище механізм списання безнадійного податкового боргу визначений Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 №220 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за №908/38244 (далі - Порядок №220).

Підпунктом 5 пункту 2 розділу II Порядку №220 визначено, що безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку №220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

За змістом пункту 6 розділу III Порядку №220 структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд доходить висновку про те, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу. Звернення платника податків із письмовою заявою про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (пункт 2 розділу III Порядку №220). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 09.07.2019 у справі №0240/2269/18-а, від 09.03.2021 у справі №300/2353/19 та інших.

Суд погоджується з посиланням відповідача на положення пп. 38.2 п. 38 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України в частині неможливості визнання безнадійним податкового боргу ПДВ (код 14010100) в розмірі 13,50 грн, оскільки він є загальним, зокрема, для таких платників як позивач.

В той же час в спірних правовідносинах обов`язковому застосуванню підлягають положення пп. 38.7 п. 38 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, які є спеціальними для такого виду податку як плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Щодо вимоги позивача про виключення із інтегрованої картки платника податків відомостей про податковий борг, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За відсутності підстав вважати, що після прийняття рішення контролюючим органом не будуть внесені відповідні зміни до інтегрованої картки платника податків, що прямо передбачено законодавством, і, відповідно, буде порушено права і інтереси позивача, тому вищевказані похідні позовні вимоги є передчасними та на час прийняття рішення судом порушень прав і інтересів в цій частині з боку контролюючого органу не вчинено, з огляду на що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, у розглядуваному випадку з метою ефективного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо несписання безнадійного податкового боргу (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) в сумі 28 310,41 грн платнику податків ОСОБА_1 та зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області списати безнадійний податковий борг (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) в сумі 28 310,41 грн платнику податків ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 3633,60 грн., відповідно до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2422,40 грн., за рахунок його бюджетних асигнувань, що є пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ВП код ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області стосовно нарахування платнику податків ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та пені за період з 14.04.2014 по 12.02.2020 включно.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (ВП код ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та пені за період з 14.04.2014 по 12.02.2020 включно.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо несписання безнадійного податкового боргу (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) в сумі 28 310,41 грн платнику податків ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (ВП код ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) списати безнадійний податковий борг (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) в сумі 28 310,41 грн платнику податків ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ВП код ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко