Рішення

від 04.12.2024 по справі 240/15513/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/15513/24

категорія 114000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Федорчук Д.В.,

за участю: представника позивача - Цеміна Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Коростенська міська рада про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Виконувач обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся із позовом до Коростенської міської ради про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж територій геологічних пам`яток природи місцевого значення "Баранячі лоби" площею 0,1га, "Велетенські котли" площею 0,1га та "Ольжині купальні" площею 0,2га, їх закріплення в натрі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка;

- зобов`язання відповідно до законодавства забезпечити проведення робіт з винесення меж територій геологічних пам`яток природи місцевого значення "Баранячі лоби" площею 0,1га, "Велетенські котли" площею 0,1га та "Ольжині купальні" площею 0,2га, їх закріплення в натрі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Ухвалою суду від 19.08.2024 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито адміністративну справу, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Судове засідання у справі, призначене на 18.09.2024року, не відбулося по причині перебування головуючого судді Нагірняк М.Ф. в щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 08.11.2024року в судовому засіданні на стадії дослідження письмових доказів оголошено перерву по причині необхідності дослідження додаткових доказів.

Судове засідання у справі, призначене на 25.11.2024року, не відбулося по причині оголошення в місті Житомирі повітряної тривоги.

В судовому засіданні представник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що Державним управлінням екології та природних ресурсів в Житомирській області відповідно до охоронних зобов`язань ще 06.12.2002року Відповідачу під охорону були передані заповідні об`єкти ( пам`ятки природи місцевого значення), а саме "Баранячі лоби" площею 0,1га, "Велетенські котли" площею 0,1га та "Ольжині купальні". В ході вивчення стану додержання вимог законодавства при використанні земель природно-заповідного фонду на території Коростенського району було встановлено, що Відповідачем не вжито заходів щодо забезпечення проведення робіт з винесення меж територій геологічних пам`яток природи місцевого значення "Баранячі лоби" площею 0,1га, "Велетенські котли" площею 0,1га та "Ольжині купальні" площею 0,2га, їх закріплення в натрі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Крім того, як пояснила представник органу прокуратури, Позивач, Державна екологічна інспекція Поліського округу, в силу воєнного стану позбавлена можливості реалізовувати свої повноваження на проведення планових та позапланових перевірок щодо додержання вимог законодавства при використанні земель природно-заповідного фонду та вжиття відповідних заходів. Вказані обставини стали підставою для звернення прокуратури з даним позовом в інтересах держави.

Представник Позивача, Державної екологічної інспекції Поліського округу, в жодне судове засідання по даній справі не прибув. Про дату, час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача, Коростенської міської ради, в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що на момент передачі під охорону (пам`ятки природи місцевого значення, а саме "Баранячі лоби" площею 0,1га, "Велетенські котли" площею 0,1га та "Ольжині купальні") чинне законодавство не передбачало обов`язку проведення робіт з винесення меж територій цих геологічних пам`яток природи місцевого значення, їх закріплення в натрі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка. Представник Відповідача зазначив, що відносно вказаних геологічних пам`яток природи місцевого значення розроблені проекти землеустрою та затверджені в установленому порядку.

В послідуюче судове засідання у справі представник Відповідача не прибув, направив суду клопотання про продовження розгляду справи без його участі та про закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів, в тому числі геологічних пам`яток природи місцевого значення, регулюються правовими нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII (надалі - Закон № 1264-XII), Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року № 2456-XII (надалі-Закон №2456-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

В розумінні положень ст.3 Закону № 2456-XII до природно-заповідного фонду України, окрім іншого, належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони пам`ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні (абзац третій частини третьої статті 3 Закону № 2456-XII).

За приписами частини п`ятої статті 53 цього ж Закону № 2456-XII ( в редакції на 13.01.2000року) заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва й інші території та об`єкти природно-заповідного фонду, які створюються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідно до положень частини п`ятої статті 53 цього ж Закону № 2456-XII (в редакції на 13.01.2000року) згідно охоронних зобов`язань №295, №296 та №320 від 06.12.2002року заповідні об`єкти, відповідні геологічні пам`ятки природи місцевого значення ("Баранячі лоби" "Велетенські котли" "Ольжині купальні") були передані під охорону Коростенській міській раді, Відповідачу у справі, як землекористувачу.

Як зазначено в даних Охоронних зобов`язаннях, копії яких долучено до позову та досліджені судом, Відповідач бере на себе зобов`язання щодо охорони, збереження та раціонального використання таких об`єктів природно-заповідного фонду і забезпечує додержання встановленого режиму на їх території згідно чинного законодавства.

В зв`язку з цим суд погоджується із доводами представника Відповідача, що на час передання вказаних об`єктів природно-заповідного фонду під охорону Відповідачу (06.12.2002року) чинне законодавство не передбачало обов`язку проведення робіт з винесення меж територій цих геологічних пам`яток природи місцевого значення, їх закріплення в натрі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Лише шляхом внесення Законом № 1826-VI від 21.01.2010 доповнень до статі 7 Закону № 2456-XII було зазначено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Більш того, приписами статті 27 Закону № 2456-XII прямо передбачалося, що оголошення пам`яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Суд враховує, що відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» розроблено та Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65 затверджено Інструкцію щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду (надалі - Інструкція №65).

Як зазначено в п.1.4 цієї Інструкції №65, охоронні зобов`язання на території та об`єкти природно-заповідного фонду (далі - охоронне зобов`язання) оформляються органами, уповноваженими згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - уповноважені органи), землекористувачам (землевласникам) у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду або їх частини, які створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають (далі - території та об`єкти природно-заповідного фонду).

Суд зазначає, що відповідно до вимог п.3.2 цієї Інструкції №65 до охоронного зобов`язання додаються завірені в установленому законодавством порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж територій геологічних пам`яток природи місцевого значення, що підлягають передачі.

Разом х тим, Позивачем на підтвердження своїх доводів та всупереч вказаним вимогам Інструкції №65 до позову не долучено жодних доказів на підтвердження надання Відповідачу відповідних копій картографічних оглядових матеріалів меж території геологічних пам`яток природи місцевого значення ("Баранячі лоби" "Велетенські котли" "Ольжині купальні") одночасно із охоронними зобов`язаннями.

Долучені до заяви представником прокуратури копії викопіювань із чергового кадастрового плану судом не можуть розцінюватися як належні та допустимі докази, так як не містять інформації щодо дат їх виготовлення та щодо їх невід`ємного додатку до охоронних зобов`язань.

В зв`язку з цим суд вважає обґрунтованими доводи представника Відповідача, що відсутність таких копій картографічних оглядових матеріалів меж територій геологічних пам`яток природи перешкоджало Відповідачу вчиняти дії для проведення робіт з винесення меж територій цих геологічних пам`яток природи місцевого значення, їх закріплення в натрі (на місцевості).

Суд вважає також обґрунтованими доводи представника Відповідача щодо відсутності у Відповідача обов`язку встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка відносно цих геологічних пам`яток природи місцевого значення.

Доводи органу прокуратури, що такий обов`язок Відповідача зумовлений приписами Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду України, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 березня 1994 р. № 30 є безпідставними.

Безспірно, відповідно до п.1.1 цього Положення державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих об`єктів, що направлена на інформування населення та природокористувачів про межі заповідних об`єктів, категорію їх заповідання та основні відомості про режим і правила поведінки на природоохоронних територіях.

Разом з тим, правові норми цього Положення не передбачають порядку, підстав та зобов`язань, в тому числі землекористувачів, щодо встановлення таких знаків та термінів їх встановлення.

Таким чином, позовні вимоги Виконувача обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області заявлені в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Коростенської міської ради не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і засоленню не підлягають.

Одночасно суд враховує, що відповідно до долучених Відповідачем копій рішень Відповідача, які досліджені судом, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду з винесення меж територій геологічних пам`яток природи місцевого значення "Баранячі лоби" площею 0,1га, "Велетенські котли" площею 0,1га та "Ольжині купальні" площею 0,2га, їх закріплення в натрі (на місцевості) розроблені та затверджені в установленому порядку.

Вказані обставини підтверджуються рішеннями відповідних сесій Коростенської міської ради, витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, договорами на розробку таких проектів землеустрою, копії яких досліджені в судовому засіданні.

Більш того, відповідно до листа Відділу культури та туризму Виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20.11.2024року інформаційні-охоронні знаки відносно геологічних пам`яток природи місцевого значення "Баранячі лоби", "Велетенські котли" та "Ольжині купальні" виготовлені та підлягають передачі на баланс Комунальному виробничо-господарському підприємству, як балансоутримувачу парку культури у відпочинку "Древлянський" в місті Коростені, на території якого розміщені вказані геологічні пам`ятки.

Копія такого листа долучена до справи та досліджена судом.

Одночасно суд вважає безпідставним клопотання представника Відповідача про закриття провадження в даній справі у зв`язку із усуненням Відповідачем порушень з огляду на таке.

По-перше, за приписами пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень є самостійною підставою для закриття провадження у справі.

Разом з тим, Відповідач, Коростенська міська рада, у спірних відносинах виступає в статусі землекористувача, а не суб`єкта владних повноважень, так як зазначені охоронні зобов`язання відносно геологічних пам`яток природи місцевого значення "Баранячі лоби", "Велетенські котли" та "Ольжині купальні" видавалися Відповідачу виключно як землекористувачу (власнику) земельних ділянок, на яких такі пам`ятки розміщені.

По-друге, в судовому засіданні встановлено і визнається представником Відповідача, що у Коростенської міської ради відсутні зобов`язання, передбачені чинним законодавством, в тому числі приписами Закону № 1264-XII та Закону №2456-XII), щодо проведення робіт з винесення меж територій геологічних пам`яток природи місцевого значення "Баранячі лоби", "Велетенські котли" та "Ольжині купальні", їх закріплення в натрі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Безспірно, в розумінні вимог ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом порушеного права.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Одночасно суд враховує, що у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вимога на захист порушеного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Отже, адміністративний суд, отримавши позовну заяву, повинен встановити наявність факту порушення права та застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відсутність порушеного права та інтересів Держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу на час розгляду судом справи свідчить про відсутність в потребі визначення способу судового захисту такого права, яке є вже поновленим.

В розумінні положень ст.245 КАС України лише у разі задоволення позову судом визначається спосіб захисту порушеного права. Відсутність порушеного права свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Виконувача обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Коростенської міської ради відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 12 грудня 2024 року

04.12.24