Рішення

від 11.11.2024 по справі 300/955/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. справа № 300/955/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.01.2024 року № 002708/0705;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.01.2024 року № 002712/0705.

Позовні вимоги мотивовані прийняттям Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області протиправних податкових повідомлень-рішень від 30.01.2024 року № 002708/0705 та №002712/0705.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТзОВ "НК БАРЕЛЬ" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за правилами загального позовного провадження.

14.03.2024 року на адресу суду від Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує доводи викладені в позовній заяві. Свою позицію обґрунтовує тим, що за результатами планової виїзної документальної перевірки встановлено порушення позивачем, а саме заниження ТзОВ «НК БАРЕЛЬ» не нарахування податкового зобов`язання з ПДВ по операціям з постачання нафтопродуктів та з вартості запасів, що використані в операціях, а також відповідачем встановлено відсутність реєстрації податкових накладних, тому обґрунтовано застосовано штрафні санкції оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Звернув увагу, що контролюючим органом в ході перевірки встановлено розбіжності між місячними звітами РРО щодо реалізації нафтопродуктів через мережу АЗС та даними бухгалтерського обліку. Щодо аргументів позивача що розбіжність виникла в наслідок того, що на АЗС здійснювалось зберігання нафтопродуктів, що належать ТОВ «ІНТЕКС ІВЕСТ», відповідач зазначає, що в ході перевірки встановлено, що позивачем оприбутковано в резервуари АЗС пальне як власне для подальшого продажу, так і пальне прийняте на зберігання. Отже, як наслідок, контролюючим органом в ході перевірки встановлено порушення, що стосуються сутності здійснених операцій з надходження ТОВ «НК БАРЕЛЬ» нафтопродуктів на пункти АЗС та його подальшого відпуску. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

10.04.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів та додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 300/955/24 за позовом ТзОВ "НК БАРЕЛЬ" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначено дану адміністративну справу до судового розгляду.

09.10.2024 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшла промова на судове засідання.

30.10.2024 на адресу суду від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшли додаткові письмові пояснення.

30.10.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла промова по справі, в порядку статті 225 КАСУ.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши відзив на позов, додаткові пояснення, письмові докази, що містяться в матеріалах справи,судом встановлено наступне.

З 21.11.2023 по 26.12.2023 Головним управлінням Державної податкової служби у Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ», код ЄДРПОУ 44641157» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 03.12.2021 року по 30.09.2023 року. За результатами перевірки ГУ ДПС у Івано-Франківській області складено Акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи № 14/09-19-07-05/44641157 від 02.01.2024 року, в якому начебто встановлено порушення вимог п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

06.02.2024 року поштовим засобом зв`язку отримано від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області вих. № 798/6/09-19-07-05-06 розрахунок податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій, податкові повідомлення-рішення, які винесені за результатами документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «НК БАРЕЛЬ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 03.12.2021 року по 30.09.2023 року, а саме:

податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.01.2024 року № 002708/0705 на загальну суму 36 173 858, грн. з яких: 28 939 086, 00 грн. (збільшена сума грошового зобов`язання) та 7 234 772, 00 грн. (сума штрафних санкцій);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 30.01.2024 року № 002712/0705 на загальну суму штрафу 14 197 471, 00 грн.;

- розрахунок податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Так, в податковому повідомленні-рішенні № 002708/0705 від 30.01.2024 року, форми «Р», зазначено, що перевіркою встановлено заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 28 388 142 грн., в результаті не нарахування податкового зобов`язання з ПДВ по операціям з постачання нафтопродуктів на загальну суму 254334 479 грн., та не нарахування податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 550 944 грн. з вартості запасів, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

У зв`язку з цим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та пп. 20.1.18, пп. 20.1.19 п. 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УI (зі змінами та доповненнями), п. 123.2 ст. 123 розд. 2 та п. 109.1 ст.109 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-У1 (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт. послуг) у розмірі 36 173 858, 00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення за № 002712/0705 від 30.01.2024, форми «ПН», так даною вимогою визначено, що перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, складених на операції з постачання товарів на загальну суму ПДВ 28 388 142 грн., та податкових накладних за операціями на вартість ТМЦ, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку на суму ПДВ 550 944 грн.

У зв`язку з чим попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 1201.2 статті 120, Податкового кодексу України та згідно зі статтею 1201. Податкового кодексу України, застосовано штраф: в розмірі 50 % у сумі 14194071 грн. 00 коп. в розмірі 5 %, але не більше 3400 грн. за кожний період у сумі 3400 грн. Загальна сума означеної ППР становить 14 197 471, 00 грн.

Позивач не погоджуючись з прийнятим актом перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 02.01.2024 року №14/09-19-07-05/44641157, а також вважаючи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.01.2024 № 002708/0705 форми «Р» та № 002712/0705 форми «ПН» які прийняті на підставі вищезазначеного акта протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Частини друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI(далі -ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК Україниподатковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК Україниконтролюючі органи, визначені підп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім НБУ), у тому числі після проведення процедури митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI(далі -ПК України).

З матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що з 21.11.2023 року по 26.12.2023 року Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку суб`єкта господарювання -ТОВ «НК БАРЕЛЬ» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 03.12.2021 року по 30.09.2023 року.

За результатами вищезазначеної перевірки складено Акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи № 14/09-19-07-05/44641157 від 02.01.2024 року.

Так, в описовій частині Акта перевірки п. 3.1.2.1 ГУ ДПС у Івано-Франківській області зазначає, що за період з 03.12.2021 року по 30.09.2023 року ТОВ «НК БАРЕЛЬ» задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 74 070 779 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 03.12.2021 року по 30.09.2023 року встановлено їх заниження всього в сумі 28 939 086 грн., в тому числі по періодах: грудень 2022 року в сумі 2 028 287 грн., січень 2023 року 2 236 020 грн., лютий 2023 року в сумі 1889 350 грн., березень 2023 року в сумі 1 974 511 грн., квітень 2023 року в сумі 1 515 157 грн. травень 2023 року в сумі 976 817 грн., червень 2023 року в сумі 1 483 803 грн., липень 2023 року в сумі 4 245 809 грн., серпень 2023 року в сумі 6 199 833 грн., вересень 2023 року в сумі 6 389 499 грн.

Крім того, в описовій частині Акту перевірки ГУ ДПС у Івано-Франківській області доходить до висновку стосовно трактування договору № Д3Б22-160/1 від 01.12.2022 року, а саме зазначає, що операція зняття зі зберігання ПММ уповноваженими особами ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕС», по паливний карткам, скетч-карткам, мобільним додатком «ENERGY», є постачанням товарів згідно п.п. 14.1.191 ПКУ, в зв`язку з тим, що постачанням вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області в відзиві на позовну заяву та в судових засіданнях стверджує, що по факту відпуску зі зберігання ТОВ «НК БАРЕЛЬ» пального, ТОВ «НК БАРЕЛЬ» здійснило постачання (відпуск) підакцизних товарів через мережу АЗС по ціні реалізації, що вказана у розрахункових документах.».

Основними доводами ГУ ДПС у Івано-Франківській області стосовно заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» по договору № Д3522-160/1 від 01.12.2022 року є те, що ГУ ДПС у Івано-Франківській області вважає всі операції, що були здійсненні по вищезазначеному договорі є поставкою підакцизних товарів через мережу АЗС, а не надання послуг зі зберігання та виконання доручення, як зазначено у договорі № ДЗБ22-160/П від 01.12.2023 року.

Однак, як встановлено судом, вищезазначений договір не визнавався не дійсним, а також не встановлено розбіжностей щодо трактування умов договору між сторонами, які його укладали.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

У договорі № 3Б22-160/1 від 01.12.2022 року сторони погодили що договір у відповідності до ч. 2 статті 628 Цивільного кодексу України має елементи двох договорів (змішаний договір), а тому до відносин сторін за ним застосовується у відповідних частинах положень актів цивільного законодавства що регулюють відносини зберігання та доручення.

Відносини зберігання полягають у зберіганню виконавцем пального замовника на умовах передбачених договором; відносини доручення полягають у наданні замовником доручення виконавцю на зняття зі зберігання відповідних обсягів пального та їх відпуск від імені замовника уповноваженим (довіреним) особам останнього.

Відтак договір №ДЗБ22-160/ІІ є договором про надання послуг у відповідності до якого за повернений зі зберігання товар, уповноваженим (довіреним) особам - власникам/пред`явникам довірчого документу замовника (скетч-картка, паливна картка) та/або користувачам мобільного додатку «ENERGY» та/або пред`явникам «код поділитися», ТОВ «НК БАРЕЛЬ» отримувало грошові кошти за надані послуги зі зберігання та виконання доручення ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ», а не за сам товар, про що ТОВ «НК БАРЕЛЬ» складало та подавало податкові накладні.

У відповідності до статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

У відповідності до ч. 1. статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто для поставки товару у постачальника повинен бути цей товар у власності і за передачу товару постачальник повинен отримати грошові кошти, проте переданий на зберігання товар є власністю ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ», також у відповідності до п. 2.1.9. договору № ДЗБ22-160/І від 01.12.2023 року пальне, що передане виконавцю на підставі цього договору, не переходить у власність виконавця та повертається замовнику, або уповноваженій (довіреній) особі в порядку, передбаченому цим договором.

Враховуючи доводи відповідача про те, що вищезазначений договір містить ознаки договору постачання , зважаючи на те, що відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом «е» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Суд зауважу, що відповідно до приписів чинного законодавства, важливими та невід`ємним аспектом встановлення того, що договір має ознаки договору постачання, необхідно довести те, що за постачання товарів відбувалось за договором, яким передбачене сплата комісії (винагороди) за продаж чи купівлю.

Однак, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області не надано суду жодних вмотивованих доказів про отримання позивачем комісії (винагороди) за продаж палива.

Відповідно до умов договору зазначається лише, що виконавець зобов`язаний проводити відпуск товару через наявну мережу АЗС по довірчим документам замовника (п. 2.1.4.), пальне, що передане виконавцю на підставі цього договору, не переходить у власність виконавця та повертається замовнику або передається уповноваженій (довіреній) в порядку, передбаченим цим договором.

Проаналізувавши зміст договору, суд встановив, що в даному договорі міститься поняття «оплата послуг», однак жодним чином не вказується про сплату комісії (винагороди) за продаж чи купівлю товару, а тому на думку суду контролюючий орган прийшов до хибного висновку, що даний договір є договором постачанням.

В Акті перевірки Головного управління ДПС у Івано-Франківській області зазначає про те, що зняття зі зберігання ПММ, уповноваженими особами, по паливним карткам, скретч-карткам, мобільного додатку «ENERGY», є постачання товарів відповідно до підпункту «е» пп. 14.1.191 п. 14.1 статті 14 ПК України без будь-якого посилання на належні, допустимі, достатні докази того, що передача товару ТОВ «НК Барель» відбувалась за договором, за яким передбачено сплата комісії (винагороди) за продаж чи купівлю товару.

Також Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області не надано суду доказів, що ТОВ «НК Барель» одержувало кошти за реалізацію/продаж палива, що було предметом договору № ДЗБ22-160/І від 01.12.2023 року.

Варто звернути увагу, що під ознаки договору постачання підпадають договори, які були укладені ТОВ «Інтекс Інвест» з контрагентами, відповідно до яких ТОВ «Інтекс Інвест» облікували товари, що були предметом договорів про закупівлю, як операції з постачання товарів з відповідним відображенням та декларуванням їх в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, що підтверджується наступним.

Так, ТОВ «НК Барель» направило до ТОВ «Інтекс Інвест» запит про надання інформації в межах справи №300/955/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Барель» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

На вищевказаний запит надійшла відповідь ТОВ «Інтекс Інвест» від 28.03.2024 року № 43, у якій на прикладі Договору на закупівлю товарів № 83ю від 13.02.2023 року, укладеного між ТОВ «Інтекс Інвест» та АТ «Чернівціобленерго» підтверджується облікування ТОВ «Інтекс Інвест» товарів, що були предмету Договору про закупівлю, як операції з постачання товарів з відповідним відображенням та декларуванням їх в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Так, на підставі рахунку-фактури №0054/0000315 від 22.02.2023 року на придбання Дизельного пального у кількості 2 500 літрів на загальну суму 118 750,00 грн. в тому числі ПДВ 7 768,69 грн., виписаного уповноваженою особою постачальника, покупець сплатив за п/д №17 від 23.02.2023 року грошові кошти у сумі 118 750,00 грн. в тому числі ПДВ 7768,69 грн.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Таким чином, саме ТОВ «Інтекс Інвест» обліковувало товар, що був предметом Договору про закупівлю товарів №83ю від 13.02.2023 року, як операції з постачання товарів з відповідним відображенням та декларуванням їх в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Відтак, не може вважатися поставкою підакцизних товарів через мережу АЗС операції за Договором №ДЗБ22-160/ПІ від 01.12.2022 року, що були оподатковані як операції з постачання товарів в рамках Договору закупівлі №83ю від 13. 02. 2023року, зокрема через те, що це, протирічить уникненню подвійного оподаткування - оподаткування одного об`єкта податку окремого платника податків одним і тим же (аналогічним) податком за один і той же проміжок часу або оподаткування у різних осіб однієї і тієї ж податкової бази зіставними податками.

Також у вищезгаданій відповіді зазначається, що на підставі довіреності уповноважені особи (бухгалтера) ТОВ «Інтекс Інвест» укладають цивільно-правові договори купівлі-продажу нафтопродуктів за довірчими документами на отримання пального (скретч-картки або паливні талони) з покупцями нафтопродуктів: юридичними та фізичними особами, з відповідним складанням первинної документації в рамках укладених господарських угод. На торгівельній точці відбувається безпосередньо оплата вартості товару та передача довірчих документів для отримання товару. Обов`язковою умовою договорів з покупцями палива за довірчими документами - є отримання нафтопродуктів через мережу АЗС контрагентів ТОВ «Інтекс Інвест», з яким укладені договори зберігання та відпуску нафтопродуктів пред`явникам паливних талонів та/або скретч-картки.

Таким чином, усі розрахунки, оплата здійснюється безпосередньо між контрагентами та ТОВ «Інтекс Інвест», проте не з ТОВ «НК Барель», що підтверджує відсутність підстав вважати договір таким, що має ознаки договору доручення, адже ТОВ «НК Барель» здійснював виключно зберігання товару та його відпуск за дорученням ТОВ «Інтекс Інвест».

Суд звертає увагу на те, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській не проведено дослідження правовідносин між ТОВ «Інтекс Інвест» та ТОВ «НК БАРЕЛЬ» зокрема не було досліджено питання походження палива та не спростовано право власності ТОВ «Інтекс Інвест» на паливо, яке зберігалось у позивача та яке він видавав на підставі паливних карток. Контролюючим органом не було проведено перевірку з даних питань.

Також, не проведено перевірку на дотримання податкового, фінансового та іншого законодавства ТОВ «Інтекст Інвест», для дослідження всіх обставин спірних правовідносин і, відповідно, встановлення відповідних фактів належності зазначеного пального, продажу паливних квитків та виникнення обов`язку (чи його відсутності) з нарахування ПДВ та складання відповідних податкових накладних за наслідком реалізації пального зі зберігання з боку ТОВ «НК Барель».

У зв`язку з відсутністю спростування факту права власності ТОВ «Інтекст Інвест» на паливо, що реалізовувалося зі зберігання ТОВ «НК Барель» на підставі паливних карток, а також відсутності належних, достатніх і допустимих доказів, що ТОВ «НК Барель» здійснював саме відплатний відпуск (постачання) відповідних паливних матеріалів, а не видавав його зі зберігання на виконання Договору зберігання № Д3522-160/ІІ від 01.12.2022 року, та одночасне покладення на ТОВ «НІ Барель» обов`язку зі сплати ПДВ та складання відповідних податкових накладних за цими операціями призведе до подвійного оподаткування за реалізацію одного і того ж товару за відсутності відповідної фінансової операції та зобов`язань, що підлягають фінансової оподаткуванню ПДВ, що суперечить вимогам податкового законодавства.

В Акті перевірки № 14/09-19-07-05/44641157 від 02.01.2024 зазначається, що в ході проведення перевірки проведено товарний баланс паливно-мастильних матеріалів згідно реєстру акцизних накладних. Проведеним балансом на підставі акцизних накладних встановлено, що станом на 30.09.2023 року на ТОВ «НК БАРЕЛЬ» обліковуються підакцизні товари в кількості - бензин 495 в кількості 635336,70 кг/859809,18 л на суму 2754719 грн. Також проведено товарний баланс паливно-мастильних матеріалів за даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку 28 «Товари», видаткові накладні, акти приймання передачі паливно-мастильних матеріалів, дані аналізу продаж через РРО. Так, проведеним балансом встановлено, що станом на 30.09.2023 року на ТОВ «НК БАРЕЛЬ» за даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 28 «Товари» обліковуються нафтопродукти в кількості 580866,49 кг/784954,72 л, що у вартісному виразі становить 29 376 124,70 грн. При співставленні даних товарного балансу за акцизними накладними та товарного балансу за даними бухгалтерського обліку встановлено та нестачу по виду палива бензин A95 в кількості 54470,21 кг/74854,46 л на суму 2754719 грн.

Облік запасів на підприємстві повинен відповідати вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року №2 «Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» (з змінами та доповненнями).

Складський облік ведуть матеріально відповідальні особи за місцями відповідального зберігання, за одиницями обліку та кількістю. За цими показниками звіряють дані оперативного складського обліку з даними аналітичного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 3.9. розділу 3 наказу Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2 «Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» при прийманні запасів на відповідальне зберігання складається акт про приймання матеріалів. Відповідно до п. 3.12. розділу 3 наказу № 2, для внутрішнього переміщення запасів, відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Відповідно до п. 4.1. і 4.2. розділу 4 наказу № 2, запаси на підприємствах зберігаються у спеціалізованих та інших місцях (склади, комори тощо) зберігання. Склади можуть бути загального та спеціалізованого призначення. Організація зберігання запасів на підприємстві здійснюється залежно від виду запасів, технології виробництва, умов постачання, умов збуту тощо. Кожному складу присвоюють постійний номер, який надалі зазначається на всіх документах при оформленні операцій з руху запасів на даному складі.

Пунктами 4.3. і 4.4. розділу 4 наказу №2 передбачено, що приймання, зберігання, відпуск та запасів в місцях їх зберігання здійснює матеріально відповідальна особа. Керівник підприємства відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» затверджує перелік посадових осіб, яких наділяє правом підписувати документи на отримання та відпуск з місць зберігання запасів, давати дозвіл на вивезення запасів з підприємства та отримання їх від інших підприємств.

Пунктами 4.7. розділу 4 наказу № 2 передбачено, матеріально відповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облік руху запасів (крім підприємств, які застосовують метод ціни продажу).

Відповідно до п. 4.8. розділу 4 наказу № 2, облік запасів може здійснюватись із застосуванням картки складського обліку матеріалів. Картки складського обліку оформляються матеріально відповідальною особою в одному примірнику на основі первинних документів у відповідності з номенклатурою запасів.

п.4.9. Інформація про залишок запасів у місцях зберігання на початок і кінець місяця, про їх надходження та витрачання може відображатися у матеріальному звіті, який складається матеріально відповідальною особою в довільній формі та подається до бухгалтерської служби, якщо графіком документообігу передбачено його складання. Матеріальний звіт заповнюється у кількісному виразі на підставі первинних документів про наявність та рух запасів.

На підприємствах, які відображають запаси за оперативно-бухгалтерським методом, для відображення залишків запасів на складі підприємства на кінець звітного періоду застосовуватися відомість обліку залишків матеріалів на складі. Відомість заповнюється на підставі даних карток складського обліку матеріалів за підтвердженими в них записами працівником бухгалтерської служби.

п.4.10. При застосуванні автоматизованих систем складського обліку наявності та руху запасів підприємство використовує регістри та звіти в електронній формі, що створюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та іншими нормативно-правовими актами.

п.4.11. Бухгалтерська служба відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» забезпечує дотримання правил ведення обліку запасів на складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановлені керівником (власником) підприємства.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІУ та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, так: Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, із внесеними змінами та доповненнями, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як встановлено судом з матеріалів справи, наказом директора ТОВ «НК Барель» Шундіної Н.В., створено інвентаризаційні комісії та проведено інвентаризацію основних засобів та запасів товариства за місцями їх фактичної наявності. Інвентаризацію проведено в присутності посадових осіб ГУ ДПС в Івано-Франківській області та ГУ ДПС у Чернівецькій області. Пункт 18 розділу ІІ Положення №879 передбачає, що інвентаризаційні описи (акти інвентаризації підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. Описи інвентаризаційні в одному примірнику були надані посадовим особам контролюючого органу, примірників у ТОВ «НК Барель» не залишилось.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне, що до Акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи № 14/09-19-07-05/44641157 від 02.01.2024 року ГУ ДПС у Івано-Франківській області не додано інвентаризаційних описів (інвентаризаційного акту), в підтвердження здійсненних висновків відповідачем не нарахування податкових зобов`язання на вартість товарно-матеріальних цінностей в сумі 550 944 грн. Також, дані інвентаризаційні документи не подані відповідачем під час розгляду судом даної адміністративної справи.

Відтак не долучення до Акту перевірки інвентаризаційних документів, наданих ТОВ «НК Барель», та не дослідження цих документів податковим органом свідчить про необґрунтованість факту нестачі і необґрунтованість доводів ДПС в цій частині.

Відсутність складу податкових правопорушень, покладених контролюючим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, свідчить про безпідставність висновків ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області форми "Р" від 30.01.2024 року № 002708/0705.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області форми "ПН" від 30.01.2024 року № 002712/0705.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.