Рішення

від 12.12.2024 по справі 380/21733/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 рокусправа № 380/21733/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бродівської міської ради (пл. Ринок, 20, м. Броди, Львівська обл., код ЄДРПОУ 04055989) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бродівської міської ради у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Бродівської міської ради Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 у облаштуванні місця для паркування колісного візка з електроприводом за адресою площа Ринок 9 в м. Броди Золочівського району Львівської області;

- зобов`язати Бродівську міську раду Львівської області виділити та облаштувати ОСОБА_1 місце для паркування візка колісного з електроприводом за адресою АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою з інвалідністю 1 групи загального захворювання та потребує стороннього догляду. позивача було забезпечено колісним кріслом з електроприводом для пересування поза домом, у зв`язку із чим постало питання зберігання колісного крісла, оскільки позивач проживає одна на третьому поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 , самостійно зносити та заносити крісло не в змозі за станом здоров`я, а в будинку відсутні пандус та місце для можливого зберігання крісла. позивач неодноразово зверталась до відповідача із заявами щодо вирішення питання про виділення місця для зберігання колісного крісла в дворі будинку проживання. Оскільки звернення до відповідача не принесли бажаного результату, позивач вважає порушеним своє право як особи з інвалідністю на зберігання крісла колісного поблизу будинку проживання.

Ухвалою суду від 25.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою від 02.11.2024 про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

позивач є особою з інвалідністю першої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №803953 від 13.04.2018, виданою Галицькою міжрайонною МСЕК КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи».

Відповідно до Акту приймання-передачі робіт (надання послуг) з детальним описом №13817458/2023/10416 від 30.06.2023 позивача забезпечено кріслом колісним з електроприводом.

27.03.2023 року позивач звернулася із заявою до Бродівської міської ради про отримання та облаштування в дворі будинку АДРЕСА_2 місце для зберігання колісного крісла.

30.06.2023 року позивач звернулася із заявою-клопотанням до Бродівської міської ради про залишення наданого їй колісного крісла на території стоянки міської ради, оскільки не має можливості зберігати його.

16.08.2023 року позивач звернулася до Бродівської міської ради із заявою та проханням забезпечити її необхідним стороннім доглядом, особливо з потребою в допомозі користуванні

колісним кріслом.

Позивач стверджує, що відповіді на вищевказані звернення отримано не було, лише в усному порядку їй було повідомлено, що колісне крісло може зберігатися в Бродівському територіальному центрі соціального обслуговування.

27.06.2024 року позивач знову звернулася до голови Бродівської міської ради із клопотанням про виділення їй місця для утримання колісного крісла. Позивач стверджує, що відповіді на вказане звернення не отримано.

02.07.2024 року позивач звернулася до міського голови Бродівської міської ради із проханням, відповідно до п. 11 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», скликати збори мешканців будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку із відсутністю в будинку проживання ОСББ, для вирішення питання щодо виділення місця для паркування колісного крісла на прибудинковій території.

Листом від 11.07.2024 року, на звернення позивача на Урядову «гарячу лінію» від 28.06.2024 року, відповідачем повідомлено, що належний позивачу візок перебуває в Бродівському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та для вирішення питання паркування візка на прибудинковій території за адресою проживання позивача, зазначено, що відповідно до ст.1 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» приміщення загального користування, несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільним майном багатоквартирного будинку. Зокрема, позивача повідомлено, що розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним, згідно п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», віднесено до повноважень зборів співвласників багатоквартирного будинку. Зазначено, що питання про облаштування в багатоквартирному будинку, де проживає позивач чи на його прибудинковій території місця для встановлення інвалідного візка, відноситься до повноважень зборів співвласників.

Листом від 01.08.2024 року, наданим у відповідь на звернення позивача від 02.07.2024 року, відповідач повідомив, що підстави та порядок скликання загальних зборів громадян в тому числі і міським головою на підставі п. 11 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», регламентує Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» №3748-ХІІ від 17.12.1993 року. Зазначено, що відповідно до Положення, до повноважень зборів громадян, зокрема, віднесено розгляд питань про подання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, одиноким престарілим громадянам, багатодітним сім`ям та іншим категоріям громадян; внесення відповідних пропозицій на розгляд місцевих Рад та їх органів. Також позивача повідомлено, що міський голова не уповноважений на скликання зборів громадян щодо утворення ОСББ за місцем проживання позивача, в компетенції загальних зборів якого і є питання щодо виділення позивачу місця для паркування транспортного засобу на прибудинковій території. Позивачу роз`яснено алгоритм створення ОСББ та повідомлено про можливість позивача стати ініціатором створення ОСББ в будинку проживання. Звернуто увагу позивача, що розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним, згідно норм Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», віднесено до повноважень зборів співвласників багатоквартирного будинку. Зважаючи на вказане, питання про облаштування в багатоквартирному будинку, де проживає позивач, чи на його прибудинковій території місця для встановлення інвалідного візка, відноситься до повноважень зборів співвласників, а не відноситься до повноважень Бродівського міського голови, чи Бродівської міської ради Львівської області як органу місцевого самоврядування.

26.08.2024 року позивач звернулась до відповідача з клопотанням, у якому вчергове просила скликати збори мешканців вищевказаного житлового будинку для вирішення її питання, оскільки в даному будинку немає створеного ОСББ та відповідно даний житловий будинок підпорядковується органам місцевого самоврядування.

Відомості щодо розгляду відповідачем звернення позивача від 26.08.2024 в матеріалах справи відсутні.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у облаштуванні місця для паркування колісного крісла, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п.11 ч.4 ст.42 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова скликає загальні збори громадян за місцем проживання.

Загальні збори, згідно ст. 1 Закону №280/97-ВР, це зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Згідно ст. 8 Закону №280/97-ВР загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Статтею 19 Закону Закону №280/97-ВР визначено, що з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста (ч.1 ст. 19).

Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань (ч. 2 ст. 19).

Системний аналіз наведених норм Закону №280/97-ВР свідчить про наявність двох законодавчо передбачених умов для проведення загальних зборів громадян за місцем їх проживання: наявність відповідного закону та статуту територіальної громади.

Компетенція, порядок скликання і проведення загальних зборів та реалізації їхніх рішень регулюється Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 17.12.1993 №3748-XII (далі Положення №3784).

Суд зауважує, що у зв`язку із змінами, які відбулися в правовому полі України з моменту ухвалення вказаної постанови, її зміст частково увійшов у протиріччя із Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про органи самоорганізації населення» тощо. Проте, дана постанова і на теперішній час не втратила чинності і є єдиним документом з питань організації і проведення загальних зборів громадян за місцем проживання.

Статтею 1 Положення №3784 встановлено, що загальні збори громадян (далі - збори) скликаються за місцем проживання громадян (села, селища, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку та іншого територіального утворення) для обговорення найважливіших питань місцевого життя.

Згідно ст.ст. 3-5 Положення №3784 збори скликаються в міру необхідності, але не менш як один раз на рік і є правомочними за наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання зборів (конференції) представників громадян - не менш як двох третин представників відповідних територіальних утворень. При розгляді і вирішенні питань збори керуються Конституцією і законами України, указами Президента України, іншими актами законодавчої і виконавчої влади, рішеннями відповідних Рад народних депутатів та їх виконавчих органів, а також цим Положенням. У Республіці Крим збори керуються республіканським законодавством. Рішення зборів, прийняті в межах чинного законодавства, є обов`язковими для виконання органами територіальної самоорганізації громадян, усіма громадянами, які проживають на відповідній території.

Відповідно до п. 11 ст. 6 Положення №3784 до компетенції зборів, зокрема, віднесено розгляд питань про подання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, одиноким престарілим громадянам, багатодітним сім`ям та іншим категоріям громадян; внесення відповідних пропозицій на розгляд місцевих Рад та їх органів.

Частинами 1-3 ст.8 Положення №3784 визначено, що збори скликаються головою Ради або її виконавчим органом, громадськими комітетами і радами самоврядування. Збори скликаються за пропозицією не менш як третини від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні, депутатів Ради, членів постійної комісії, депутатської групи, трудового колективу, об`єднання громадян.

Отже Положенням №3784 передбачено два способи скликання зборів за ініціативи голови Ради або її виконавчого органу (імперативна норма не рідше одного разу на рік) та ініціативи третини загальної кількості громадян, які мешкають на території громади.

З аналізу наведених норм Положення №3784 суд робить висновок, що загальні збори громадян за місцем проживання можуть бути скликані головою Ради або її виконавчим органом для обговорення найважливіших питань місцевого життя, зокрема, щодо розгляду питань про подання допомоги особам з інвалідністю.

Відповідно до матеріалів справи, позивач зверталась до відповідача щодо вирішення питання про виділення та облаштування місця для утримання належного їй крісла колісного за адресою проживання.

Як встановлено судом, позивач проживає у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Нормами Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII (далі Закон №417-VIII) визначено особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, а також врегульовано правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Пунктами 1-6 ч. 1 ст. 1 Закону №417-VIII надано визначення наступним термінам:

1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

2) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

4) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

5) співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

6) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 Закону №417-VIII власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Частинами першою та другою статті 5 Закону №417-VIII встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Як визначено ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Суд зазначає, що питання розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним, вирішується зборами співвласників багатоквартирного будинку, що врегульовано статтею 10 Закону №417-VIII.

З наведеного суд робить висновок, що питання виділення та облаштування місця для утримання (паркування) належного позивачу крісла колісного за адресою її проживання, у будинку чи на прибудинковій території, може бути вирішено зборами співвласників багатоквартирного будинку, у якому проживає позивач.

Відповідні роз`яснення були надані відповідачем у відповідь на звернення позивача щодо облаштування місця для утримання крісла колісного.

Щодо тверджень позивача, що позиція відповідача, як органу місцевого самоврядування, порушує її права в частині розгляду питання про надання допомоги особам з інвалідністю, суд зазначає таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем, як органом місцевого самоврядування, забезпечено розміщення та зберігання належного позивачу крісла колісного в Бродівському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Також, у разі потреби, працівник центру доставляє крісло колісне за місцем проживання позивача. Вказане позивачем не заперечується.

З аналізу норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» суд робить висновок, що у відповідача, як органу місцевого самоврядування, відсутні повноваження скликати збори співвласників багатоквартирного будинку для вирішення питання про розміщення чи облаштування місця для паркування належного позивачу крісла колісного за адресою її проживання.

Отже, у суду відсутні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у облаштуванні місця для паркування колісного візка з електроприводом за адресою площа Ринок 9 в м. Броди Золочівського району Львівської області.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що відповідач в спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Бродівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 12.12.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович