Рішення
від 11.12.2024 по справі 380/18351/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 рокусправа № 380/18351/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (місцезнаходження: 80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Лесі Українки, 47, код ЄДРПОУ 23955204) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100194/2 від 12.04.2024;

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100195/2 від 12.04.2024;

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100196/2 від 12.04.2024;

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100249/1 від 08.05.2024;

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100279/2 від 24.05.2024.

Позовні вимоги позивач обґрунтував покликанням на те, що оскаржувані рішення митного органу прийнято з порушенням вимог законодавства, а саме, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржені рішення. На думку позивача, ним було надано всі необхідні документи відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, у поданих митних деклараціях митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту), який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару.Тому, вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 04.09.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім цього зазначає що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив. Вказав, що у позовній заяві зазначено та не спростовано відповідачем те, що декларантом було подано всі наявні документи, що визначає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу. На переконання представника, митниця була зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Позивач вказує, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, наявні безліч розбіжностей. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Суд встановив таке.

Між компанією WENZHOU HUICHUAN TECHNOLOGY CO., LTD JIADI VILLAGE, XIAOJIANG TOWN, WENZHOU CITY, ZHEJIANG, China (далі іменується Продавець 1) та ТзОВ «Компанія Еней» вул. Л.Українки, 47, с. Малехів, Жовківський р-н., Львівська обл., 80383, Україна (далі іменується Покупець), 20.11.2019 року укладено зовнішньоекономічний контракт №20/11/2019, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах, передбачених даним контрактом, рекламно-сувенірну продукцію.

Згідно з рахунком-фактурою (Інвойс) №HCXLR240120 від 20.01.2024 покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 9 864 USD (дол. США).

11.04.2024 позивач з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230032533U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме сумка з текстильних матеріалів.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230032533U4, як підставу для застосування основного методу було надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/11/2019 від 20.11.2019;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 29.12.2023;

-Специфікація №4 від 19.12.2023;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №HCXLR240120 від 20.01.2024;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару від 23.01.2024;

-Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022;

-Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11675 від 31.01.2024;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424019 від 05.04.2024;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №14502/5 від 09.04.2024;

-Коносамент №COSU6374668910 від 31.01.2024;

-Коносамент №E241030GDKE від 31.01.2024;

-Автотранспортна накладна №14502/5 від 03.04.2024;

-Копія митної декларації країни відправлення №310120240519588855 від 25.01.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту такого змісту:

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а такождокументи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з (договором, угодою) контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюється за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митноїдекларацїї країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, перекладидокументів, відповідно до статті 254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нихдокументидля підтвердження заявленої ними митної вартості товару». Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

Водночас декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: договір на перевезення (з додатками) б/н від 22/07/15; договір на перевезення 16.11.2022/1050 ОД від 16.11.22; договір 04.01.2024/499 ОД-П від 04/01/24; договір 0104-24/13577 від 01/04/24; договір 2212-23/88НВ від 22/12/23.30.10.2023.

Однак, 12.04.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100194/2, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: - умови поставки згідно інвойсу FOB. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, до розрахунку митної вартості не враховано витрати на стахування вантажу; - згідно наданої до митного контролю CMR від 03.04.2024 № 14502/5 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE NAZAR ULIANA, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 05.04.2024 №TG050424019, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТАНІТ ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - розмір транспортних витрат автомобільним транспортном не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 825 км, а вартість 150000 грн. - що становить 181,8 грн/км, відстань по території України 75 км, а вартість 17366,43 грн. - що становить 231,55 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального".

Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 05.04.2024 №TG050424019 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу; - відповідно до вимог п. 1.3 договору транспортного експедирування від 16.11.2022 № 16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за цим договором при здійсненні конкретного перевезення погоджуються Сторонами у Заявці, яка є невід`ємною частиною даного договру. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог угоди; - відповідно до вимог п. 3.1 договору транспортного експедирування від 16.11.2022 № 16.11.2022/1050 ОД визначено, що клієнт оплачує рахунок експедитора протягом 3 календарних днів з дати виставлення (дата видачі рахунку 05.04.2024). Проте платіжний документ про факт оплати транспортних послуг, декларантом не надано митному органу; - термін дії контракту про надання послуг від 22.07.2015 № б/н та додатку від 01.01.2022 №9 спливає 31.12.2023. Ніяких інших доповнень до контракту про продовження терміну дії договору декларантом не надано митному органу; - у гр. «номер інвойсу» митної декларації країни відправлення від 25.01.2024 №310120240519588855 вказано №HCXLR231219, проте до митного оформлення декларантом надано інвойс від 20.01.2024 №HCXLR240120.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи:

- митну декларацію оформлену Львівською митницею на ідентичні товари;

- інвойс на ідентичні товари;

- посередницькі угоди перевезення.

Інших документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару:№ 1 слугувала митна деклараціїя від 23.01.2024 № UA209230/2024/006653 де вартість подібного товару становить 5,22 дол.США за кг.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001220.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 12.04.2024 №UA209000/2024/100194/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230032935U1, та 12.04.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у розмірі 217 253,74 грн (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 15 690,67гривень.

Також, між компанією ZIBO SHUANGFENG CERAMICS CO., LTD NORTH OF LIJIAO BRIDGE ZICHUAN/ZIBO, China (далі іменується Продавець 2) та ТзОВ «Компанія Еней» 80383, Львівська обл., Жовківський р-н., с. Малехів, вул. Л.Українки, 47, Україна (далі іменується Покупець), 01.06.2017 року укладено зовнішньоекономічний контракт №б/н, відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати Покупцю рекламно- сувенірну продукцію, номенклатура, кількість і ціна яких визначається специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з рахунком-фактурою (Інвойс) №SF202303 від 19.01.2024 покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 7 427,16 USD (дол. США).

11.04.2024 позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230032539U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме - чайний та кавовий посуд.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230032539U9, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) №б/н від 01.06.2017;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору №7 від 01.01.2023;

-Специфікація №31 від 10.03.2023;

-Специфікація №33 від 24.11.2023;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №SF202303 від 19.01.2024;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №569 від 24.01.2024;

-Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424015 від 05.04.2024;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13974/2 від 09.04.2024;

-Коносамент №ВШ24010392В від 24.01.2024;

-Автотранспортна накладна №13974/2 від 03.04.2024;

-Копія митної декларації країни відправлення №24PL322080NS6KLTP4 від 04.04.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту такого змісту:

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а такождокументи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з (договором, угодою) контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюється за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митноїдекларацїї країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, перекладидокументів, відповідно до статті 254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нихдокументидля підтвердження заявленої ними митної вартості товару». Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару №1, №2».

Водночас декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: договір 04.01.2024/499 ОД-П від 04/01/24 р., договір 02.04-24/13578 від 02/04/2024 р., договір 16.11.2022/1050 ОД від 16/11/22 р., договір 2212-23/88КД від 22/12/23 р., видаткові накладні: 197 від 26/01/24 р., 307 від 07/02/24 р., 918 від 10/04/24 р., заявка 13974 від 04/04/24 р.

Однак, 12.04.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100195/2, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: - умови поставки згідно інвойсу FOB.

Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, до розрахунку митної вартості не враховано витрати на стахування вантажу; - згідно наданої до митного контролю CMR від 03.04.2024 № 13974/2 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється ФОП ОСОБА_1 , разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 05.04.2024 №TG050424015, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТАНІТ ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - розмір транспортних витрат автомобільним транспортном не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 825 км, а вартість 150000 грн. - що становить 181,8 грн/км, відстань по території України 75 км, а вартість 17366,43 грн. - що становить 231,55 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 05.04.2024 №TG050424015 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу; - відповідно до вимог п. 1.3 договору транспортного експедирування від 16.11.2022 № 16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за цим договором при здійсненні конкретного перевезення погоджуються Сторонами у Заявці, яка є невід`ємною частиною даного договру. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог угоди; - відповідно до вимог п. 3.1 договору транспортного експедирування від 16.11.2022 № 16.11.2022/1050 ОД визначено, що клієнт оплачує рахунок експедитора протягом 3 календарних днів з дати виставлення (дата видачі рахунку 05.04.2024). Проте платіжний документ про факт оплати транспортних послуг, декларантом не надано митному органу.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:

1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9) виписку з бухгалтерської документації;

10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

11) копію митної декларації країни відправлення;

12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи:

- посередницькі угоди перевезення;

- заявку на перевезення;

- видаткові накладні.

Інших документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: № 1 слугувала митна деклараціїя від 10.02.2024 № UA500500/2024/004639 де вартість подібного товару становить 3,86 дол.США за кг., № 2 слугувала митна деклараціїя від 05.02.2024 № UA209170/2024/010636 де вартість подібного товару становить 3,86 дол.США за кг.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001221.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 12.04.2024 №UA209000/2024/100195/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UА209230033497U4, та 15.04.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у розмірі 247980,35грн (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 121372,36гривень.

Крім того, між компанією ZIBO TOPFINE TRADE CO., LTD, 296 LIUQUAN ROAD, ZHANGDIAN, ZIBO CITY, SHANDONG (далі іменується Продавець 3) та ТОВ «Компанія Еней» 80383, Львівська обл., Жовківський р-н., с. Малехів, вул. Л.Українки, 47, Україна (далі іменується Покупець), 15.08.2018 укладено зовнішньоекономічний контракт №15/08/2018, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах, передбачених даним Контрактом, рекламно-суванірну продукцію, номенклатура, кількість і ціна яких визначається специфікаціями, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно з рахунку-фактури (Інвойсу) №KD-EC2023-05 від 21.01.2024 покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 16 248,96 USD (дол. США).

11.04.2024 ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230032542U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме - чайний та кавовий посуд.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230032542U0, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) №15/08/2018 від 15.08.2018;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору №8 від 31.12.2023;

-Специфікація №15 від 28.10.2023;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №KD-EC2023-05 від 21.01.2024;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару від 01.11.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару від 18.01.2024;

-Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424015 від 05.04.2024;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13974/1 від 09.04.2024;

-Коносамент №BW24010392A від 24.01.2024;

-Автотранспортна накладна №13974/1 від 03.04.2024;

-Копія митної декларації країни відправлення №24PL322080NS6KLTP4 від 04.04.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару №1».

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: видаткові накладні: №182 від 25/01/24, №682 від 20/03/24, договори на перевезення:№ 04.01.2024/499 ОД-П від 04/01/24, №0204-24/13578 від 02/04/24, №2212-23/88КД від 22/12/23, №16.11.2022/1050 ОД від 16/11/22.

Однак, 12.04.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100196/2, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- надане платіжне доручення від 01.11.2023 ( сума-8170,83 у гр..70 «Призначення платежу» містить посилання на Специфікацію №15, у специфікації умо ви оплати вказано: 30% -протягом 5-ти днів після підписання специфікції, 70% -перед відвантаженням, тобто не дотримано умов контракту в частині оплати за товар.

-відповідно до інформації даних інтернет ресурсів-www searatescom/ua/container/tracking/number =mksu9382189sealine=MAEU- даний вантаж вийшов з порту Китаю-24.01.2024,а зайшов в порт Гданська 19.03.2024.Проте CMR № 13974/1 -складена в Гданську - 03.04.2024 .Будь-які відомості,щодо зберігання товару у ТСД відсутні. відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). . Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

-відсутні заявки на перевезення;

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:

1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9) виписку з бухгалтерської документації;

10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

11) копію митної декларації країни відправлення;

12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано лише видаткові рахунки,договори на перевезення . Документального підтвердження або спростування виявлених розбіжностей не надано. Разом з тим надані декларантом документи не містять інформації яка спростовує виявлені розбіжності. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA 500500/2024/0046399 від 10.02.2024 де вартість такого товару становить 3,86 дол. США за кг. (даного виду товару)».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001222.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 12.04.2024 № UA209000/2024/100196/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230033641U1, та 15.04.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у розмірі 307232,29грн (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 98 908,54гривень.

Крім цього, між компанією Zibo Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd., Dongding Village, Badou Town, Zibo city, Shandong province, China (далі іменується Продавець 4) та ТОВ «Компанія Еней» 80383, Львівська обл., Жовківський р-н., с.Малехів, вул. Л.Українки, 47, Україна (далі іменується Покупець), 01.11.2017 укладено зовнішньоекономічний контракт №б/н, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах, передбачених даним Контрактом, рекламно- сувенірну продукцію, номенклатура, кількість і ціна яких визначається специфікаціями, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно з рахунком-фактурою (Інвойс) №20231123 від 23.11.2023 покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 11248,56 USD (дол. США).

07.05.2024 позивач з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230041230U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме - чайний та кавовий посуд.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230041230U3, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) №б/н від 01.11.2017;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору №11 від 31.12.2023;

-Специфікація №27 від 23.11.2023;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №20231123 від 23.11.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару від 27.11.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.01.2024;

-Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424015 від 05.04.2024;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424019 від 05.04.2024;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13874/3 від 09.04.2024;

-Коносамент №BW24010392C від 23.11.2023;

-Автотранспортна накладна №14502/5 від 03.04.2024;

-Лист про помилку від 11.04.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерськідокументи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно- експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарнних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

На вимогу митниці декларантом позивача було подано: разом із деклацією: платіжне доручення від 27.11.2023; платіжне доручення від 15.01.2024; рахунок №TG050424019 від 05.04.2024; рахунок №TG050424015 від 05.04.2024; довідка №13874/3 від 09.04.2024; специфікація №27 від 23.11.2023; контракт ЗЕД від 01.11.2017; додаток 11 до контракту ЗЕД від 31.12.2023; договір на перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; судове рішення №380/11546/23 від 13.02.2024.

Додатково надіслано: договір на перевезення№ 04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.24; договір на перевезення №0104-24/13577 від 01.04.24; договір на перевезення №2212-23/88НВ від 22.12.23; видаткова №217 від 29.01.2024.

Однак, 08.05.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100249/1, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначениху частинахдругій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіхвідомостейщодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься унаданихдо митного оформлення товаросупровіднихдокументах:- Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс - 2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов?язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми деклараціїмитної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту. Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній територїї826 км, а вартість 150000 грн. - що становить 181,59 грн/км, відстань по території України 75 км, а вартість 17366,43 грн. - що становить 231,55 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об?єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань.

Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 05.04.2024 N^TG050424019 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу:

- відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід?ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору.

- відповідно до вимог п. 3.1 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 визначено, що клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3 календарних днів з дати їх виставлення (дата виставлення 05.04.2024). На момент митного оформлення товару банківський платіжний документ декларантом не надано, що є порушенням вимог даноїугоди.Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:

1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі-продажу);

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а такождокументи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9) виписку з бухгалтерської документації;

10)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

11) копію митноїдекларацїї країни відправлення;

12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вар тості товару.

На вимогумитного органудекларантомнадано наступнідодатковідокументи:

- вида ткову накладну;

-посередницькі договори перевезення.

Разом з тим, документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв?язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначениху частинахдругій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації здекларантом згідно зст.57 МКУ.Неможливо застосувати наступні методи визначення митноївартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс Українивід 13.03.2012 року№4495-УІ розділШ.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару: №1 слугувала митна декларация від 09.04.2024 №иА500500/2024/012327 де вартість подібного товару становить 3.86 дол. США за кг.»

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001530.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2024 №UA209000/2024/100249/1.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230041616U8, та 08.05.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у розмірі 118485,57грн (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 83311,13гривень.

Також, між компанією ZIBO SHUANGFENG CERAMICS CO., LTD NORTH OF LIJIAO BRIDGE ZICHUAN/ZIBO, China (далі іменується Продавець) та ТОВ «Компанія Еней» 80383, Львівська обл., Жовківський р-н., с. Малехів, вул. Л. Українки, 47, Україна (далі іменується Покупець), 01.06.2017 року укладено зовнішньоекономічний контракт №б/н, відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати Покупцю рекламно- сувенірну продукцію, номенклатура, кількість і ціна яких визначається специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з рахунком-фактурою (Інвойс) №SF202304 від 16.03.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 9706,68 USD (дол. США).

23.05.2024 позивач з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230047069U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме - чайний та кавовий посуд.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230047069U6, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) №б/н від 01.06.2017;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору №7 від 01.01.2023;

-Специфікація №34 від 27.02.2024;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №SF202304 від 16.03.2024;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №579 від 29.02.2024;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №590 від 10.04.2024;

-Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022;

-Договір (контракт) про перевезення №б/н від 22.07.2015;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG230524010 від 23.05.2024;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11679 від 21.03.2024;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №15184 від 22.05.2024;

-Коносамент №E243011GDNB від 21.03.2024;

-Коносамент №140400505238 від 21.03.2024;

-Автотранспортна накладна №15184/2 від 21.05.2024;

-Копія митної декларації крїни відправлення №432020240000024001 від 19.03.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерськідокументи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно- експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарнних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

До митного оформлення декларантом позивача було надані всі наявні документи, тому на вимогу митниці додаткові документи не подавались.

Однак, 24.05.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №иА209000/2024/100279/2, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: - умови поставки згідно інвойсу FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту; - розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 909 км, а вартість 75000 грн. - що становить 82.51 грн/км, відстань по території України 61 км, а вартість 25225.62 грн. - що становить 413.53 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань.

Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 23.05.2024 № TG230524010 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу; - згідно наданої до митного контролю CMR від 21.05.2024 № 15184/2 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE RIZANOVYCH O.S., разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 23.05.2024 № TG230524010, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТАНІТ ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 № 16.11.2022/1050 визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору.

Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору; - відповідно до вимог п. 2.1 контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н визначено, що Виконавець надає транспортні послуги на підставі даного контракту та Замовлення. Замовлення декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даного контракту; - відповідно до вимог п. 7.2 додатку № 6 до контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н визначено, що даний контракт вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до 02.04.2020; - згідно інформації яка наведена у графах країна призначення» та «торгівельна країна» митної декларації країни відправлення від 19.03.2024 №432020240000024001 наведено країна POL, що не відповідає умовах даної зовнішньоекономічної операції. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:

1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9) виписку з бухгалтерської документації;

10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

11) копію митної декларації країни відправлення;

12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано надано жодного додаткового документа. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару: № 1 слугувала митна деклараціїя від 13.03.2024 № UA110130/2024/005612 де вартість подібного товару становить 3.86 дол.США за кг;№ 2 слугувала митна деклараціїя від 28.03.2024 № UA305130/2024/007003 де вартість подібного товару становить 3.88 дол.США за кг».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001799.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 24.05.2024 № UA209000/2024/100279/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA20923004755бU0, та 25.05.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у розмірі 418 989,48 грн (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 281276,07гривень.

Водночас, в порядку статті 55 Митного кодексу України ТОВ «Компанія Еней» щодо кожної поставки надала Львіській митниці заяви (№13, №14, №15, №16, №17) разом із додатковими документами, що усували виявлені митним органом розбіжності в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100194/2 від 12.04.2024; №UA209000/2024/100195/2 від 12.04.2024; №UA209000/2024/100196/2 від 12.04.2024; №UA209000/2024/100249/1 від 08.05.2024 та №UA209000/2024/100279/2 від 24.05.2024.

Так, разом із Заявою №13 митному органу додатково було надано:

-Заявка на надання транспортно-експедиторських послуг №14502 від 04.04.2024;

-Платіжна інструкція в національній валюті №6595 від 19.04.2024;

-Додаток №10 від 31.12.2023.

Разом із Заявою №14 митному органу додатково було надано:

-Заявка на надання транспортно-експедиторських послуг №13974 від 04.04.2024;

-Платіжна інструкція в національній валюті №6596 від 19.04.2024.

Разом із Заявою №15 митному органу додатково було надано:

-Договір транспортного експедирування №01-AG від 16.05.2022;

-Договір від 10.08.2022;

-Заявка №13974 від 04 квітня 2024.

Разом із Заявою №16 митному органу додатково було надано:

-Заявка №13974 від 04 квітня 2024;

-Платіжна інструкція в національній валюті №6595 від 19.04.2024;

-Платіжна інструкція в національній валюті №6596 від 19.04.2024.

Разом із Заявою №17 митному органу додатково було надано:

-Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024;

-Договір №2212-23/88КД від 22.12.2023;

-Договір №1705-24/14560 від 17.05.2024;

-Заявка №15184 від 22 травня 2024;

-Додаток №10 від 31.12.2023.

Надані ТОВ «Компанія Еней» додаткові пояснення та документи повністю спростували зауваження митного органу, наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів та підтвердили заявлену митну вартість товару.

Однак, Львівська митниця відмовила у скасуванні рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100194/2, №UA209000/2024/100195/2, №UA209000/2024/100196/2 від 12.04.2024; №UА209000/2024/100249/1 від 08.05.2024 та №UА209000/2024/100279/2 від 24.05.2024.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територіюУкраїни, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Частиною1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієїстатті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною 2 статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарнихднів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

-«…витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатнімичи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не булла відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їхскасування.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Надаючи оцінку аргументам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначенимчастиноюдругою статті 53 МК України.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100194/2 від 12.04.2024 в якості підстави прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила наступне:

Умови поставки згідно інвойсу FOB. Відповідно до положень Інкотермс - 2020, FOB (Free On Board (...named port ofshipment) Франко борт(...Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов?язані з 'їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми деклараціїмитної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповіднодоякихвстановлюєтьсяналежність послугдо товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, до розрахунку митноївартості не враховано витрати на стахування вантажу.

З огляду на обрані позивачем умови поставки (FOB), витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту на митній території України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту на митну територію України при розрахунку митної вартості додавались до ціни, що була фактично сплачена.

За даними умовами поставки страхування не є обов`язковим, а тому воно не проводилось. Вказане підтверджується поданою до митного оформлення Довідкою про транспортні витрати по доставці вантажу №14502/5 від 09.04.2024,в якій зазначено, що додаткове страхування вантажу не проводилось.

Суд встановив, що з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022, Договір(контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11675 від 31.01.2024, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424019 від 05.04.2024, Коносамент №COSU6374668910 від 31.01.2024, Коносамент №E241030GDKE від 31.01.2024, Автотранспортна накладна №14502/5 від 03.04.2024, Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024, Договір №0104-24/13577 від 01.04.2024, Договір №2212-23/88НВ від 22.12.2023.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи повністю підтверджують витрати на транспортування, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Стосовно твердження відповідача про те, що згідно з наданою до митного контролю CMR від 03.04.2024 №14502/5 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється РЕ NAZAR ULIANA, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 05.04.2024 №TG050424019, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТАНІТ ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару, то суд зазначає таке.

ТОВ «Компанія Еней» та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» уклали Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022, відповідно до якого «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».

Згідно із п. 2.1. даного Договору «Права Експедитора»:

« 2.1.1.Укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим Договором.

2.1.3.Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та особи».

Так, у відповідь на вимогу митного органу декларантом ТОВ «Компанія Еней» були подані посередницькі договори про надання транспортно- експедиційних послуг:

-Відповідно до п.1.1. Договору на перевезення вантажу №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024 року, укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Замовником) та ПП « 88 ЛОГІСТІКС» (Виконавцем), Виконавець зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку.

-Відповідно до п.1.1. Договору №2212-23/88НВ про надання транспортно- експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.12.2023, укладеного між ПП « 88 ЛОГІСТІКС» (Експедитором 1) та ФОП ОСОБА_2 (Експедитор 2), даний договір регулює порядок взаємовідносин Сторін при виконанні «Експедитором 2» доручень «Експедитора 1» по виконанню автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та (або) регіональному сполученні.

-Відповідно до п. 1.1. Договору №0104-24/13577 про надання транспортних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.04.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Експедитором) та ФОП ОСОБА_3 (РЕ NAZAR ULIANA) (Перевізником), даний договір регулює порядок взаємовідносин Сторін при виконанні Перевізником доручень Експедитора по виконанню автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та (або) регіональному сполученні.

Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» є основним експедитором, який здійснює організацію перевезення вантажу за узгодженим маршрутом та для виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней» може залучати інших перевізників.

Суд встановив, що для підтвердження витрат на транспортування, декларантом подавались документи: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11675 від 31.01.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424019 від 05.04.2024; Коносамент №COSU6374668910 від 31.01.2024; Коносамент №E241030GDKE від 31.01.2024; Автотранспортна накладна №14502/5 від 03.04.2024; у відповідь на вимогу були подані Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024 року, Договір №2212- 23/88НВ від 22.12.2023, Договір №0104-24/13577 від 01.04.2024.

Крім того, суд зазначає, що ТОВ «Компанія Еней» безпосередньо перебуває у договірних правовідносинах з ТОВ «ТАНІТ ГРУП».

Як наслідок, до митного контролю подавалися документи, що підтверджують транспортні витрати, які створені в ході правовідносин з даним товариством.

Окрім того, залучення експедитором до перевезення підприємств-транспортних компаній не впливає на числові значення заявленої митної вартості, адже ТОВ «Компанія Еней» проводяться оплати виключно ТОВ «ТАНІТ ГРУП».

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Крім цього, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок, це не може бути підставою для коригування митної вартості.

Більше того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №380/1221/2020 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».

Стосовно твердження відповідача про те, що розмір транспортних витрат автомобільним транспортом не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 825 км, а вартість 150000 грн. - що становить 181,8грн/км, відстань по території України 75 км, а вартість 17366,43 грн. - що становить 231,55 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, 'їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 05.04.2024 №ТG050424019 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу, то суд зазначає таке.

ТОВ «Компанія Еней» та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» уклали Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022, відповідно до якого «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».

Так, у відповідь на вимогу митного органу декларантом ТОВ «Компанія Еней» були подані посередницькі договори про надання транспортно- експедиційних послуг: Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024, укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ПП « 88 ЛОГІСТІКС»; Договір №2212-23/88НВ від 22.12.2023, укладеного між ПП « 88 ЛОГІСТІКС» та ФОП ОСОБА_2 ; Договору №0104-24/13577 від 01.04.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

ТОВ «ТАНІТ ГРУП» здійснювало перевиставлення відповідної вартості послуг згідно з рахунками від перевезення перевізників на ТОВ «Компанія Еней».

Рахунки від постачальника послуг перевізника є для ТОВ «ТАНІТ ГРУП» первинними та остаточними для врахування в роботі та виставлення подальших рахунків. ТОВ «ТАНІТ ГРУП» не має прав змінювати вартість (розбивку) та найменування послуг, наданих третіми особами.

За загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТзОВ «Компанія Еней» не має законних підстав здійснювати контроль за діяльністю інших суб`єктів господарювання, встановлювати розцінки на послуги, контролювати норми споживання палива транспортними засобами, здійснювати перевірку дотримання податкового, митного та іншого законодавства України.

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 1.3 договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за цим договором при здійсненні конкретного перевезення погоджуються Сторонами у Заявці, яка є невід`ємною частиною даного договру. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог угоди, то суд зазначає таке.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11675 від 31.01.2024; Рахунок- фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424019 від 05.04.2024; Коносамент №COSU6374668910 від 31.01.2024; Коносамент №E241030GDKE від 31.01.2024; Автотранспортна накладна №14502/5 від 03.04.2024; у відповідь на вимогу були подані Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024 року, Договір №2212-23/88НВ від 22.12.2023, Договір №0104-24/13577 від 01.04.2024.

Судом під час дослідування доказів встановлено, що вказані товаросупровідні документи підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». Крім того, відповідно до вимог ст. 55 МК України ТОВ «Компанія Еней» (Заява №13) митному органу було додатково подано Заявку №14502 від 04 квітня 2024 року на надання транспортно-експедиторських послуг, однак, Львіська митниця не взяла до уваги поданий документ.

Ккрім цього, у Заяві №13 додатково було зазначено, що пункт 2 зовнішньоекономічного контракту №20/11/2019 від 20.11.2019 передбачає, що поставка Товару здійснюється поетапно, на умовах, визначених у специфікаціях.

У Специфікації №4 до Контракту №20/11/2019 від 20.11.2019 передбачено умови поставки FOB Ningbo.

Дана інформація також підтверджується товаросупровідними документами, зокрема рахунком-фактурою (інвойсом) №HCXLR240120 від 20.01.2024.

Умовами поставки FOB «Free on Board» - «Вільно на борту» передбачається, що у порту відвантаження - Ningbo, продавець - WENZHOU HUICHUAN TECHNOLOGY CO., LTD виконав усі свої зобов`язання по зовнішньоекономічному договорі №20/11/2019 від 20.11.2019, завантаживши належним чином оформлений вантаж на борт судна. Саме ціна товару на умовах поставки FOB була узгоджена між продавцем - компанією WENZHOU HUICHUAN TECHNOLOGY CO., LTD та покупцем - ТОВ «Компанія Еней» для цілей розрахунку за даний вантаж між контрагентами.

Для забезпечення подальшої організації доставки вантажу з порту Ningbo (Китай) до порту Гданськ (Польща), ТОВ «Компанія Еней» зафрахтувала локального перевізника Shanghai Junda Shipping CO., LTD (Договір б/н (з додатками) від 22.07.2015та довідку про транспортні витрати брокер долучав до декларації).

Для доставки вантажу з порту Гданськ (Польща) до пункту доставки - с. Малехів, Львівська обл. (Україна), між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Експедитор) та ТОВ «Компанія Еней» (Клієнт) було укладено договір транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД на надання експедиторських послуг в порту Гданськ, які відповідають умовам поставки CIF, тому ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Експедитор) зазначив у п.3 «Умови поставки, згідно з Інкотермс 2010» Заявки №14502 від 04.04.2023 на надання транспортно-експедиторських послуг назву CIF «Cost, Insurance and Freight» - «Вартість, страхування та фрахт».

Отже, подані до митного оформлення договори - зовнішньоекономічний контракт №20/11/2019 від 20.11.2019, Договір б/н (з додатками) від 22.07.2015 на перевезення, а також Договір транспортного експедирування вантажу від 16.11.2022 року №16.11.2022/1050, не суперечать один одному, а є послідовними, оскільки за зовнішньоекономічною угодою продавець виконав усі свої зобов`язання у порту Ningbo (Китай), після завантаження товару на судно у даному порту. Надалі усі ризики щодо перевезення даного вантажу переходять до покупця - ТОВ «Компанії Еней», яка і укладала угоди на подальше перевезення вантажу від порту Ningbo (Китай) до пункту доставки с. Малехів, Львівська обл. (Україна).

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 3.1 договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що клієнт оплачує рахунок експедитора протягом 3 календарних днів з дати виставлення (дата видачі рахунку 05.04.2024). Проте платіжний документ про факт оплати транспортних послуг, декларантом не надано митному органу, то суд зазначає таке.

На час митного оформлення товару ТОВ «Компанія Еней» не було проведено оплати за транспортно-експедиційні послуги, відтак, в порядку ст. 55 МК України (Заява №13) було долучено платіжну інструкцію в національній валюті №6595 від 19 квітня 2024 року.

Загальна сума, сплачена за вказаною платіжною інструкцією, становить 239 903,87 грн. Призначення платежу: «Оплата за транспортні послуги згідно рахунків №TG050424019 від 05.04.2024. №G160424004 від 16.04.2024. Без ПДВ».

Однак, не зважаючи на додатково поданий документ, Львівська митниця не взяла його до уваги.

Стосовно твердження відповідача про те, що термін дії контракту про надання послуг від 22.07.2015 №б/н та додатку від 01.01.2022 №9 спливає 31.12.2023. Ніяких інших доповнень до контракту про продовження терміну дїї договору декларантом не надано митному органу, то суд зазначає таке.

Згідно з Додатком №10 від 31.12.2023 до Контракту б/н від 22.07.2015 перша частина пункту №7.2 викладена в наступній редакції: «Даний контракт вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до 31.12.2025». Отже, Контракт б/н від 22.07.2015 є чинним.

Суд встановив, що вказаний Додаток №10 від 31.12.2023 був поданий митному органу в порядку ст. 55 МК України разом із Заявою №13, однак Львівська митниця не взяла його до уваги.

Стосовно твердження відповідача про те, що у гр. «номер інвойсу» митної декларації країни відправлення від 25.01.2024 №9310120240519588855 вказано №HCXLR231219, проте до митного оформлення декларантом надано інвойс від 20.01.2024 №HCXLR240120, то суд зазнчає таке.

У митній декларації країни відправлення від 25.01.2024 №310120240519588855 зазначений номер інвойсу №HCXLR231219. Такий номер зазначений і в рахунку- фактурі, поданому до митного оформлення від 20.01.2024 року, а саме в графі «P/I NUMBER», а в графі «INVOICE NO.» зазначено №HCXLR240120.

Тобто при заповненні митної декларації країни відправлення було зроблене посилання на номер №HCXLR231219, який зазначений в графі «P/I NUMBER». Таким чином, жодних помилок не було вчинено.

Окрім цього, митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100195/2 від 12.04.2024 в якості підстави прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила наступне:

«Умови поставки згідно інвойсу FOB. Відповідно до положень Інкотермс - 2020, FO (FreeOn Board (...named porto fshipment)) Франко борт(...Назвапорту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, до розрахунку митноївартості не враховано витрати на стахування вантажу.

З огляду на обрані позивачем умови поставки (FOB), витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту на митній території України; витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту на митну територію України при розрахунку митної вартості додавались до ціни, що була фактично сплачена.

За даними умовами поставки страхування не є обов`язковим, а тому воно не проводилось. Вказане підтверджується поданою до митного оформлення Довідкою про транспортні витрати по доставці вантажу №13974/2 від 09.04.2024,в якій зазначено, що додаткове страхування не проводилось.

Судом встановлено, що з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB, до митного контролю декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Рахунок- фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424015 від 05.04.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13974/2 від 09.04.2024; Коносамент №BW24010392B від 24.01.2024; Автотранспортна накладна №13974/2 від 03.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL322080NS6KLTP4 від 04.04.2024; Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024; Договір №0204-24/13578 від 02.04.2024; Договір №2212-23/88КД від 22.12.2023.

Отже, подані декларантом документи повністю підтверджують витрати на транспортування відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Стосовно твердження відповідача про те, що згідно наданої до митного контролю CMR від 03.04.2024 №13974/2 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється ФОП ОСОБА_1 , разом з тим, до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 05.04.2024 №TG050424015, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТАНІТ ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару, то суд зазначає таке.

ТОВ «Компанія Еней» та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» уклали Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022, відповідно до якого «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».

Згідно із п. 2.1. даного Договору «Права Експедитора»:

« 2.1.1. Укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим Договором.

2.1.3.Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та особи».

Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» є основним експедитором, який здійснює організацію перевезення вантажу за узгодженим маршрутом та для виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней» може залучати інших перевізників.

Так, у відповідь на вимогу митного органу декларантом ТОВ «Компанія Еней» були подані посередницькі договори про надання транспортно- експедиційних послуг:

-Відповідно до п. 1.1. Договору на перевезення вантажу №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024 року, укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Замовником) та ПП « 88 ЛОГІСТІКС» (Виконавцем), Виконавець зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку.

-Відповідно до п. 1.1. Договору №2212-23/88КД про надання транспортно- експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.12.2023 року, укладеного між ПП « 88 ЛОГІСТІКС» (Експедитором 1) та ФОП ОСОБА_4 (Експедитор 2), даний договір регулює порядок взаємовідносин Сторін при виконанні «Експедитором 2» доручень «Експедитора 1» по виконанню автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та (або) регіональному сполученні.

-Відповідно до п. 1.1. Договору №0204-24/13578 про надання транспортних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.04.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (Експедитором) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізником), даний договір регулює порядок взаємовідносин Сторін при виконанні Перевізником доручень Експедитора по виконанню автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та (або) регіональному сполученні.

Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» є основним експедитором, який здійснює організацію перевезення вантажу за узгодженим маршрутом та для виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней» може залучати інших перевізників.

Для підтвердження витрат на транспортування, декларантом подавались такі документи: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Рахунок- фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424015 від 05.04.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13974/2 від 09.04.2024; Коносамент №BW24010392B від 24.01.2024; Автотранспортна накладна №13974/2 від 03.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL322080NS6KLTP4 від 04.04.2024; Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024; Договір №0204-24/13578 від 02.04.2024; Договір №2212-23/88КД від 22.12.2023.

ТОВ «Компанія Еней» безпосередньо перебуває у договірних правовідносинах з ТОВ «ТАНІТ ГРУП». Як наслідок, до митного контролю подавалися документи, що підтверджують транспортні витрати, які створені в ході правовідносин з даним товариством. Окрім того, залучення експедитором до перевезення підприємств- транспортних компаній не впливає на числові значення заявленої митної вартості, адже ТОВ «Компанія Еней» проводяться оплати виключно ТОВ «ТАНІТ ГРУП».

Таким чином декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Крім цього, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок, це не може бути підставою для коригування митної вартості.

Більше того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».

Стосовно твердження відповідача про те, що розмір транспортних витрат автомобільним транспортом не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 825 км, а вартість 150000 грн. - що становить 181,8грн/км, відстань по території України 75 км, а вартість 17366,43 грн. - що становить 231,55 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 05.04.2024 №TG050424015 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу, то суд зазначає таке.

Як було зазначено вище, ТОВ «Компанія Еней» та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» уклали Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022, відповідно до якого «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».

Так, у відповідь на вимогу митного органу декларантом ТОВ «Компанія Еней» були подані посередницькі договори про надання транспортно- експедиційних послуг: Договір на перевезення вантажу №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024, укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ПП « 88 ЛОГІСТІКС»; Договір №2212-23/88КД від 22.12.2023, укладеного між ПП « 88 ЛОГІСТІКС» та ФОП ОСОБА_4 ; Договір №0204-24/13578 від 02.04.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 .

Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» є основним експедитором, який здійснює організацію перевезення вантажу за узгодженим маршрутом та для виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней» може залучати інших перевізників.

ТОВ «ТАНІТ ГРУП» здійснювало перевиставлення відповідної вартості послуг згідно рахунків від перевезення перевізників на ТОВ «Компанія Еней».

Рахунки від постачальника послуг перевізника є для ТОВ «ТАНІТ ГРУП» первинними та остаточними для врахування в роботі та виставлення подальших рахунків. ТОВ «ТАНІТ ГРУП» не має прав змінювати вартість (розбивку) та найменування послуг, наданих третіми особами.

За загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «Компанія Еней» не має законних підстав здійснювати контроль за діяльністю інших суб`єктів господарювання, встановлювати розцінки на послуги, контролювати норми споживання палива транспортними засобами, здійснювати перевірку дотримання податкового, митного та іншого законодавства України.

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 1.3 договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за цим договором при здійсненні конкретного перевезення погоджуються сторонами у заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору. Проте, даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог угоди, то суд зазначає таке.

Дане твердження Львівської митниці не відповідає дійсності, адже на вимогу митного органу декларантом позивача була подана Заявка №13974 від 04 квітня 2024 року на надання транспортно-експедиційних послуг.

Крім цього, в самому Рішенні про коригування митної вартості товарів №иА209000/2024/100195/2 від 12.04.2024 року в графі 33 вказано: «На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи: посередницькі угоди перевезення; заявку на перевезення; видаткові накладні».

Також, Заявка №13974 від 04 квітня 2024 року була повторно подана митному органу в порядку ст. 55 МК України (Заява №14).

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 3.1 договору транспортного експедирування від 16.11.2022№16.11.2022/1050 ОД визначено, що клієнт оплачує рахунок експедитора протягом 3 календарних днів з дати виставлення (дата видачі рахунку 05.04.2024). Проте платіжний документ про факт оплати транспортних послуг, декларантом не надано митному органу, то суд зазначає таке.

На час митного оформлення товару ТОВ «Компанія Еней» не було проведено оплати за транспортно-експедиційні послуги, відтак, в порядку ст. 55 МК України (Заява №14) на Львівську митницю було додатково надано платіжну інструкцію в національній валюті №6596 від 19 квітня 2024 року.

Загальна сума, сплачена за вказаною платіжною інструкцією, становить 453 219,40 грн. Призначення платежу: «Оплата за транспортні послуги згідно рахунку №TG050424015 від 05.04.2024. Без ПДВ». Однак, Львівська митниця не взяла до уваги наданий документ.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100196/2 від 12.04.2024 в якості підстави прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила наступне:

Надане платіжне доручення від 01.11.2023 (сума - 8170,83 у гр. 70 «Призначення платежу» містить посилання на Специфікацію №15, у специфікації умови оплати вказано: 30% - протягом 5-ти днів після підписання специфікції, 70% - перед відвантаженням, тобто не дотримано умов контракту в частині оплати за товар.

Суд зазначає, що позивачем разом із митною декларацією №24UA209230032542U0 від 11.04.2024 до митного оформлення декларантом було подано платіжне доручення від 01.11.2023 та платіжне доручення від 18.01.2024 .

Відповідно до платіжних доручень від 01.11.2023 ТОВ «Компанія Еней» було сплачено 8 170,83 дол. США; від 18.01.2023 ТОВ «Компанія Еней» було сплачено 8 078,13 дол. США.

Загальна сума, сплачена за вказаними платіжками, становить 16 248,96 дол. США, що повністю збігається із сумою, що сказана у специфікації №15 від 28.10.2023, та сумою, зазначеною в рахунку-фактурі (інвойсі) №KD-EC2023-05 від 21.01.2024.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що декларантом було повністю сплачено вартість експортованого товару.

Крім того, в Постанові Верховного Суду від 29 липня 2020року у справі №420/1709/19, в якій зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв 'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товаруудокументах, доданихдо митноїдеклараціїна підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості».

У постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 Верховний суд роз`яснив, що застосування вищенаведеного підходу пов`язане з тим, що: « [..] цивільні (господарські) відносини реалізуються на засадах диспозитивності. У процесі реалізації належних їм прав-обов`язків договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій».

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до інформації даних інтернет ресурсів-

www. sear a tes/com/ua/con tain er/tra ckin g/n umber=mksu9382189sealin e =MAE U- даний вантаж вийшов з порту Китаю - 24.01.2024, а зайшов в порт Гданська 19.03.2024.Проте CMR №13974/1 - складена в Гданську - 03.04.2024. Будь-які відомості, щодо зберігання товару у ТСД відсутні. Відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №°599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №°984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень" зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, то суд зазначає таке.

ТОВ «Компанія Еней» перебуває у договірних правовідносинах з ТОВ «ТАНІТ ГРУП». Як наслідок, до митного контролю подавалися документи, які підтверджують транспортні витрати, які створені в ході правовідносин з даним товариством. Залучення експедитором до перевезення підприємств-транспортних компанійі не впливає на числові значення заявленої митної вартості, адже нами проводяться оплати виключно ТОВ «ТАНІТ ГРУП».

Згідно з Договором транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД ТОВ «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».

ТОВ «ТАНІТ ГРУП» уклало з TANIT GROUP PL SP. Z O.O. Договір транспортного експедирування №01-AG від 16.05.2022 про надання транспортно- експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

У свою чергу, TANIT GROUP PL SP. Z O.O. залучило локального експедитора, ATC CARGO S. A.. Відповідно до п.1 Договору від 10.08.2022 ATC CARGO S.A. надає для TANIT GROUP PL SP. Z O.O послуги, включаючи:

а)транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з організацією автомобільного транспортування вантажу:

зі складу в Гдині або Гданську (Польща) до порту завантаження в Гдині або Гданську (Польща),

-або з порту з розвантаження в Гдині або Гданську (Польща) до складу Гдині або Гданську (Польща),

б)експедиторські послуги, пов`язані з організацією морського транспортування вантажу:

-від порту заувантаження в Гдині або Гданську (Польща) до узгодженого порту розвантаження,

с) операції зі зберігання та перевезення на складі в Гданськ (Польща).

Таким чином, Magazyn ATC CARGO S.A - склад експедиторської компанії, який здійснює обробку вантажів, що розташований у Гданськ (Польща). Відповідно після розвантаження контейнера №MSKU9382189 у порту Гданськ (Польща) надалі відбулось завантаження даного контейнера на автомобіль BC1637KP/BC0237XM та транспортування товару до України в режимі «транзит» з оформленням міжнародної транспортної накладної (CMR) №13974/1 від 03.04.2024.

Таким чином не відповідає дійсності зауваження митниці, про те, що будь-які відомості, щодо зберігання товару у ТСД відсутні. Більш того незрозумілим є статус джерела, який використовувала митниця для підтвердження відправки та прибуття контейнера.

Договір транспортного експедирування №01-AG від 16.05.2022 та Договір від 10.08.2022 року був наданий Львівській митниці разом із Заявою №15 в порядку ст. 55 МК України.

Стосовно твердження відповідача про те, що відсутні заявки на перевезення, то суд зазначає таке.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424015 від 05.04.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13974/1 від 09.04.2024; Коносамент №В1У24010392А від 24.01.2024; Автотранспортну накладну №13974/1 від 03.04.2024; Копію митної декларації країни відправлення №24РЬ32208(Ш86КЦГР4 від 04.04.2024; Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04/01/24, Договір №0204-24/13578 від 02/04/24 р„ Договір №2212-23/88КД від 22/12/23.

Вказані товаросупровідні документи підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Крім цього, Львівській митниці разом із Заявою №15 в порядку ст. 55 МК України було надано Заявку №13974 від 04 квітня 2024 року на надання транспортно-експедиторських послуг.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100249/l від 08.05.2024 в якості підстави прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила наступне:

Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс - 2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов?язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту.

Судом з матеріалів справи встановлено, що обрані позивачем умови поставки (FOB), витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту на митній території України; витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту на митну територію України при розрахунку митної вартості додавались до ціни, що була фактично сплачена.

За даними умовами поставки страхування не є обов`язковим, а тому воно не проводилось. Вказане підтверджується поданою до митного оформлення Довідкою про транспортні витрати по доставці вантажу №13874/3 від 09.04.2024,в якій зазначено, що додаткове страхування не проводилось.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB, до митного контролю декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Рахунок- фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424015 від 05.04.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424019 від 05.04.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13874/3 від 09.04.2024; Коносамент №BW24010392C від 23.11.2023; Автотранспортна накладна №14502/5 від 03.04.2024; договір на перевезення 04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.24; договір на перевезення 0104-24/13577 від 01.04.24; договір на перевезення 2212-23/88НВ від 22.12.23.

Отже, подані декларантом документи повністю підтверджують витрати на транспортування, відповідно до положень наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». А згідно з ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Стосовно твердження відповідача про те, що розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 826 км, а вартість 150000 грн. - що становить 181,59 грн/км, відстань по території України 75 км, а вартість 17366,43 грн. - що становить 231,55 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об?єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 05.04.2024 №TG050424019 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу, то суд вкотре зазначає.

ТОВ «Компанія Еней» та TOB «ТАНІТ ГРУП» уклали Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022, відповідно до якого «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».

Так, у відповідь на вимогу митного органу декларантом ТОВ «Компанія Еней» були подані посередницькі договори про надання транспортно- експедиційних послуг:

Відповідно до п. 1.1. Договору на перевезення вантажу №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024 року, укладеного між TOB «ТАНІТ ГРУП» (Замовником) та ПП « 88 ЛОГІСТІКС» (Виконавцем), Виконавець зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку.

Відповідно до п. 1.1. Договору №2212-23/88НВ про надання транспортно- експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.12.2023 року, укладеного між ПП « 88 ЛОГІСТІКС» (Експедитором 1) та ФОП ОСОБА_2 (Експедитор 2), даний договір регулює порядок взаємовідносин Сторін при виконанні «Експедитором 2» доручень «Експедитора 1» по виконанню автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та (або) регіональному сполученні.

Відповідно до п. 1.1. Договору №0104-24/13577 про надання транспортних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.04.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Експедитором) та ФОП ОСОБА_3 (PE NAZAR ULIANA) (Перевізником), даний договір регулює порядок взаємовідносин Сторін при виконанні Перевізником доручень Експедитора по виконанню автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та (або) регіональному сполученні.

ТОВ «ТАНІТ ГРУП» здійснювало перевиставлення відповідної вартості послуг згідно рахунків від перевезення перевізників на ТОВ «Компанія Еней».

Рахунки від постачальника послуг перевізника є для ТОВ «ТАНІТ ГРУП» первинними та остаточними для врахування в роботі та виставлення подальших рахунків. ТОВ «ТАНІТ ГРУП» не має прав змінювати вартість (розбивку) та найменування послуг, наданих третіми особами.

За загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТзОВ «Компанія Еней» не має законних підстав здійснювати контроль за діяльністю інших суб`єктів господарювання, встановлювати розцінки на послуги, контролювати норми споживання палива транспортними засобами, здійснювати перевірку дотримання податкового, митного та іншого законодавства України.

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору, то суд зазначає таке.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG050424015 від 05.04.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг №TG050424019 від 05.04.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13874/3 від 09.04.2024; Коносамент №BW24010392C від 23.11.2023; Автотранспортна накладна №14502/5 від 03.04.2024; договір на перевезення 04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.24; договір на перевезення 0104-24/13577 від 01.04.24; договір на перевезення 2212-23/88НВ від 22.12.23.

Вказані товаросупровідні документи підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Крім цього, разом із Заявою №16 в порядку ст. 55 МК України на Львівську митницю додатково було надано Заявку №13974 від 04 квітня 2024 року на надання транспортно-експедиторських послуг.

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 3.1 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022№16.11.2022/1050 визначено, що клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3 календарних днів з дати їх виставлення (дата виставлення 05.04.2024). На момент митного оформлення товару банківський платіжний документ декларантом не надано, що є порушенням вимог даної угоди, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 55 МК України (Заява №16) митному органу було надано платіжну інструкцію в національній валюті №6595 від 19 квітня 2024 року та №6596 від 19 квітня 2024 року.

Загальна сума, сплачена за платіжною інструкцією №6595 від 19.04.2024 становить 239 903,87 грн. Призначення платежу: «Оплата за транспортні послуги згідно рахунків №TG050424019 від 05.04.2024. №G160424004 від 16.04.2024. Без ПДВ».

Загальна сума, сплачена за платіжною інструкцією №6596 від 19.04.2024 становить 453 219,40 грн. Призначення платежу: «Оплата за транспортні послуги згідно рахунку №TG050424015 від 05.04.2024. Без ПДВ».

Отже, додатково подані платіжні документи повністю підтверджують витрати позивача на оплату транспортно-експедиторських послуг.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100279/2 від 24.05.2024 в якості підстави прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила наступне:

Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс - 2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу Українизгідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. N°599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту.

З огляду на обрані декларантом умови поставки (FOB), витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту на митній території України; витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту на митну територію України при розрахунку митної вартості додавались до ціни, що була фактично сплачена.

За даними умовами поставки страхування не є обов`язковим, а тому воно не проводилось. Вказане підтверджується поданою до митного оформлення Довідкою про транспортні витрати по доставці вантажу №15184 від 22.05.2024,в якій зазначено, що додаткове страхування не проводилось.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB, до митного контролю декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме:

Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG230524010 від 23.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11679 від 21.03.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №15184 від 22.05.2024; Коносамент №Е243011GDNB від 21.03.2024; Коносамент №140400505238 від 21.03.2024; Автотранспортна накладна №15184/2 від 21.05.2024.

Отже, подані декларантом документи повністю підтверджують витрати на транспортування, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». А згідно з ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Стосовно твердження відповідача про те, що розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 909 км, а вартість 75 000 грн. - що становить 82,51 грн/км, відстань по території України 61 км, а вартість 25225,62 грн. - що становить 413,53 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 23.05.2024 №TG230524010 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу, то суд зазначає таке.

ТОВ «Компанія Еней» та TOB «ТАНІТ ГРУП» уклали Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022 року, відповідно до якого «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».

Так, згідно з посередницькими договорами про надання транспортно- експедиційних послуг:

Відповідно до п.1.1. Договору на перевезення вантажу №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024 року, укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Замовником) та ПП «88 ЛОГІСТІКС» (Виконавцем), Виконавець зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку.

Відповідно до п.1.1. Договору №2212-23/88КД про надання транспортно- експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.12.2023 року, укладеного між ПП « 88 ЛОГІСТІКС»(Експедитором 1) та ФОП ОСОБА_4 (Експедитор 2), даний договір регулює порядок взаємовідносин Сторін при виконанні «Експедитором 2» доручень «Експедитора 1» по виконанню автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та (або) регіональному сполученні.

Відповідно до п. 1.1. Договору №1705-24/14560 про надання транспортних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.05.2024 , укладеного між ФОП ОСОБА_4 (Експедитором) та ФОП ОСОБА_5 (Перевізником), даний договір регулює порядок взаємовідносин Сторін при виконанні Перевізником доручень Експедитора по виконанню автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та (або) регіональному сполученні.

Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» є основним експедитором, який здійснює організацію перевезення вантажу за узгодженим маршрутом та для виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней» може залучати інших перевізників.

ТОВ «ТАНІТ ГРУП» здійснювало перевиставлення відповідної вартості послуг згідно рахунків від перевезення перевізників на ТОВ «Компанія Еней».

Рахунки від постачальника послуг перевізника є для ТОВ «ТАНІТ ГРУП» первинними та остаточними для врахування в роботі та виставлення подальших рахунків. ТОВ «ТАНІТ ГРУП» не має прав змінювати вартість (розбивку) та найменування послуг, наданих третіми особами.

За загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Тобто, TOB «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «Компанія Еней» не має законних підстав здійснювати контроль за діяльністю інших суб`єктів господарювання, встановлювати розцінки на послуги, контролювати норми споживання палива транспортними засобами, здійснювати перевірку дотримання податкового, митного та іншого законодавства України.

Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024; Договір №2212-23/88КД від 22.12.2023; Договір №1705-24/14560 від 17.05.2024 були надані митному органу в порядку ст. 55 МК України (Заява №17), однак незважаючи на це відповідне рішення митницею не було скасовано.

Стосовно твердження відповідача про те, що згідно наданої до митного контролю CMR від 21.05.2024 №15184/2 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE RIZANOVYCH О. S., разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 23.05.2024 N?TG230524010, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТАНІТ ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару, то суд зазначає таке.

ТОВ «Компанія Еней» та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» уклали Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022, відповідно до якого «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».

Митному органу були надані посередницькі договори про надання транспортно-експедиційних послуг: Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024 року, укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ПП « 88 ЛОГІСТІКС»; Договір №2212- 23/88КД від 22.12.2023 року, укладеного між ПП « 88 ЛОГІСТІКС» та ФОП ОСОБА_4 ; Договір №1705-24/14560 від 17.05.2024 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 .

Крім цього, до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування, декларантом подавались наступні документи: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG230524010 від 23.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11679 від 21.03.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №15184 від 22.05.2024; Коносамент №Е243011GDNB від 21.03.2024; Коносамент №140400505238 від 21.03.2024 Автотранспортна накладна №15184/2 від 21.05.2024.

ТОВ «Компанія Еней» безпосередньо перебуває у договірних правовідносинах з ТОВ «ТАНІТ ГРУП». Як наслідок, до митного контролю подавалися документи, що підтверджують транспортні витрати, які створені в ході правовідносин з даним товариством. Окрім того, залучення експедитором до перевезення підприємств- транспортних компаній не впливає на числові значення заявленої митної вартості, адже ТОВ «Компанія Еней» проводяться оплати виключно ТОВ «ТАНІТ ГРУП».

Крім цього, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок, це не може бути підставою для коригування митної вартості.

Більше того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення.Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосується безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних LIMP, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022№16.11.2022/1050 визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору, то суд зазначає таке.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG230524010 від 23.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11679 від 21.03.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №15184 від 22.05.2024; Коносамент №Е243011GDNB від 21.03.2024; Коносамент №140400505238 від 21.03.2024 Автотранспортна накладна №15184/2 від 21.05.2024.

Вказані товаросупровідні документи підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

В порядку ст. 55 МК України (Заява №17) Львівській митниці було додатково надано Заявку №15184 від 22 травня 2024року на надання транспортно- експедиторських послуг, однак не зважаючи на це, відповідне рішення митницею не було скасовано.

Окрім цього,пунктом 2 зовнішньоекономічного контракту №б/н від 01.06.2017 передбачено, що поставка Товару здійснюється поетапно, на умовах, визначених у специфікаціях. У Специфікації №34 до Контракту №б/н від 01.06.2017 передбачено умови поставки FOB Qingdao. Дана інформація також підтверджується товаросупровідними документами, зокрема рахунком-фактурою (інвойсом) №SF202304 від 16.03.2024.

Умовами поставки FOB «Free on Board» - «Вільно на борту» передбачається, що у порту відвантаження - Qingdao, продавець - ZIBO SHUANGFENG CERAMICS СО.,LTD виконав усі свої зобов`язання по зовнішньоекономічному договорі №б/н від 01.06.2017, завантаживши належним чином оформлений вантаж на борт судна. Саме ціна товару на умовах поставки FOB була узгоджена між продавцем - компанією ZIBO SHUANGFENG CERAMICS CO., LTD та покупцем - TOB «Компанія Еней» для цілей розрахунку за даний вантаж між контрагентами.

Для забезпечення подальшої організації доставки вантажу з порту Qingdao (Китай) до порту Гданськ (Польща), ТОВ «Компанія Еней» зафрахтувала локального перевізника Shanghai Junda Shipping CO., LTD (Договір б/н (з додатками) від 22.07.2015та довідку про транспортні витрати брокер долучав до декларації).

Для доставки вантажу з порту Гданськ (Польща) до пункту доставки - м. Львів (Україна), між TOB «ТАНІТ ГРУП» (Експедитор) та ТОВ «Компанія Еней» (Клієнт) було укладено договір транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД на надання експедиторських послуг в порту Гданськ, які відповідають умовам поставки CIF, тому ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Експедитор) зазначив у п. З «Умови поставки, згідно з Інкотермс 2010» Заявки №15184 від 22.05.2024 року на надання транспортно-експедиторських послуг назву CIF «Cost, Insurance and Freight» - «Вартість, страхування та фрахт».

Тобто подані до митного оформлення договори - зовнішньоекономічний контракт №б/ н від 01.06.2017, Договір б/н (з додатками) від 22.07.2015 на перевезення, а також Договір транспортного експедирування вантажу від 16.11.2022 року №16.11.2022/1050, не суперечать один одному, а є послідовними, оскільки за зовнішньоекономічною угодою продавець виконав усі свої зобов`язання у порту Qingdao (Китай), після завантаження товару на судно у даному порту. Надалі усі ризики щодо перевезення даного вантажу переходять до покупця - ТОВ «Компанії Еней», яка і укладала угоди на подальше перевезення вантажу від порту Qingdao (Китай) до пункту доставки.

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 2.1 контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н визначенощо виконавець надає транспортні послуги на підставі даного контракту та замовлення. Замовлення декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даного контракту, то суд зазначає таке.

Згідно з п. 2.2. 1 контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н Замовлення можна робити телефоном, факсом або електронною поштою, і вони будуть вважатися прийнятими після письмової або усної згоди Виконавця.

Тобто вказаним пунктом договору не передбачено обов`язкової письмової форми замовлення, відтак не було подано до митного контролю такого документи, оскільки його не немає.

Таким чином, вимоги контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н не порушено.

Стосовно твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 7.2 додатку №6 до контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н визначено, що даний контракт вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до 02.04.2020, то суд зазначає таке.

Згідно з Додатком №10 від 31.12.2023 до Контракту б/н від 22.07.2015 перша частина пункту №7.2 викладена в наступній редакції: «Даний контракт вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до 31.12.2025». Отже, Контракт б/н від 22.07.2015 р. є чинним.

Додаток №10 від 31.12.2023 був наданий митному органу в порядку ст. 55 МК України разом із Заявою №17.

Стосовно твердження відповідача про те, що згідно з інформації яка наведена у графах «країна призначення» та «торгівельна країна» митної декларації країни відправлення від 19.03.2024 N°432020240000024001 наведено країна POL, що не відповідає умовам даної зовнішньоекономічної операції, то суд зазначає таке.

Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, декларант не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника. Також декларанту не є відомим порядок заповнення митних декларацій країни відправлення (в даному випадку китайська експортна декларація).

Постачальником товару за контрактом №б/н від 01.06.2017 є компанія ZIBO SHUANGFENG CERAMICS CO., LTD. При заповненні експортної китайської декларації від 19.03.2024 №432020240000024001 китайським митним брокером було допущено помилку у графі «Торговельна країна», зокрема, зазначено «POL» (Польща). Відтак, правильна торговельна країна - «UKR» (Україна).

Підтвердженням того, що фактично вантаж продавався українському суб`єкту є те, що у графі «Іноземний вантажоодержувач» експортної декларації вказана українська ТОВ «Компанія Еней», а будь-які інші зовнішньоекономічні договори між ТОВ «Компанія Еней» та компанією ZIBO SHUANGFENG CERAMICS CO., LTD по вказаній поставці (інвойс №SF202304 від 16.03.2024) відсутні.

Правова позиція Верховного Суду по даній категорії справ у Постанові від 02.07.2020 у справі №826/23118/15: «приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати иеобхілність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності».

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд в постанові від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.000724, вказавши, що: «... Суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішеннях про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

... встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості ЗРОЗУМІТИ, ЯКІ саме склалові митної вартості викликали СУМНІВ у митного органу та які належить УСУНУТИ лолатковими документами».

Водночас Верховним Судом у постанові Постанова від 23.12.2021 у справі №200/6508/20-а зроблено висновок, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваних рішень вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Суд не вбачає підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення (на вимогу митниці в процесі митних консультацій) на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.

Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митних декларацій для товару.

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваних рішеннях про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім цього, Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем подано всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі №804/1755/17.

Окрім того, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17.

З урахуваннями викладеного, суд висновує, що позивачем подано до митного органу документи на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності своїх рішень про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, оскаржені рішення про коригування митної вартості не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваних рішень, натомість, сукупністю зібраних у справі доказів підтверджується обгрунтованість позовних вимог.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 7206,75грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючисьст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (місцезнаходження: 80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Лесі Українки, 47, код ЄДРПОУ 23955204) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100194/2 від 12.04.2024.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100195/2 від 12.04.2024.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100196/2 від 12.04.2024.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100249/1 від 08.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100279/2 від 24.05.2024.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (місцезнаходження: 80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Лесі Українки, 47, код ЄДРПОУ 23955204)судовий збір в сумі 7206 (сім тисяч двісті шість) грн.75коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.12.2024
Оприлюднено16.12.2024
Номер документу123754077
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/18351/24

Рішення від 11.12.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Лунь Зоряна Іванівна

Ухвала від 04.09.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Лунь Зоряна Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні