Ухвала

від 12.12.2024 по справі 380/18367/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

12 грудня 2024 рокусправа № 380/18367/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого-судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування вимог,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090), в якому просить:

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2446-58У, яка видана 06 лютого 2019 року Головним управлінням ДПС у Львівській області про стягнення 2457,18 грн. боргу з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Львівській області такою, що не підлягає виконанню;

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2446-58У, яка видана 10 травня 2019 року Головним управлінням ДПС у Львівській області про стягнення 18573,72 грн. боргу з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Львівській області такою, що не підлягає виконанню;

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2446-58У, яка видана 09 серпня 2019 року Головним управлінням ДПС у Львівській області про стягнення 2754,18 грн. боргу з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Львівській області такою, що не підлягає виконанню;

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2446-58У, яка видана 06 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Львівській області про стягнення 5508,36 грн. боргу з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Львівській області такою, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 04.09.2024 суддя залишив позовну заяву без руху. Позивачу роз`яснено необхідність протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що про наявність (винесення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2446-58У на суму 18573,72 грн йому стало відомо 23.06.2023, коли він звернувся в Перемишлянський ВДВС з приводу надання йому копій документів виконавчого провадження, в межах якого в червні 2023 року з його карткового рахунку були зняті кошти та направлені на погашення боргу. Щодо інших трьох вимог про сплату боргу (недоїмки), то про їх наявність позивачу стало відомо 18.08.2024, а зі змістом цих вимог він ознайомився на підставі наданої заяви в Перемишлянський ВДВС 22.08.2024.

Крім цього зазначає, що про дві вимоги про сплату боргу (недоїмки) з однаковим номером Ф-2446-58 від 10.05.2019 на суму 21030,90 грн та від 09.08.2019 на суму 23785,08 грн йому було відомо в 2019 році, оскільки такі вимоги були йому надіслані листами. Також вказує, що оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки), про які йому стало відомо в 2019 році, самі по собі не порушують його прав та інтересів з огляду на те, що їх зміст не відповідає вимогам закону, а саме ст.4 Закону «Про виконавче провадження», тобто ці вимоги не мають юридичної сили. З врахуванням викладеного просить поновити йому строк звернення до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою судді від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В ухвалі зазначено, що заява про поновлення строку звернення до суду буде розглядатись після отримання від відповідача доказів надіслання та отримання позивачем оскаржуваних вимог про сплату боргу.

Відповідач 28.10.2024 подав заяву про залишення позову без розгляду. В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначив, що оскаржувані вимоги від 06.02.2019, 10.05.2019, 09.08,2019, 06.11.2019 сформовані контролюючим органом у зв`язку з наявністю у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно з абз.9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника у разі незгоди з отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Представник відповідача зазначає, що всі оскаржувані вимоги надіслані позивачу у встановленому законодавством порядку. Зокрема, вимога про сплату боргу по єдиному соціальному внеску №Ф-2446-58 від 06.02.2019 на суму 18 276,72 грн отримана платником 26.03.2019, від 10.05.2019 на суму 21 030,90 грн отримана платником 08.06.2019, від 09.08.2019 на суму 23 785,08 грн отримана платником 05.09.2019, від 06.11.2019 на суму 26 539,26 грн отримана платником 10.12.2019.

Окрім цього, Перемишлянським районним ВДВС ЗМУМЮ (м. Львів) відкриті виконавчі провадження 27.05.2024, 23.05.2024, 31.08.2022, 31.08.2022, про що також повідомлено позивача згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Підсумовуючи вищенаведене представник відповідача вважає, що позовну заяву позивач скерував до суду з пропуском строку звернення до суду. При цьому, позивачем не вказано жодної поважної причини пропуску такого строку.

Суд перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» 08.07.2010 №2464-VI (зі змінами): в разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац сьомий); у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (абзац одинадцятий); у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (абзац дванадцятий).

Отже, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який є спеціальним до спірних відносин, установлено десятиденний строк оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, суд ураховує правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 580/3469/19.

У вказаній постанові сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.

При цьому, незважаючи на те, що вказаний правовий висновок стосується строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску саме після застосування процедури адміністративного оскарження, це не змінює підхід до обчислення строку звернення до суду з позовом у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (також, наприклад, постанови Верховного Суду від 05.03.2021 справа №640/9172/20 та від 19.03.2021 справа №826/5925/18).

Відтак, строк звернення до суду у цій справі визначений статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому, суд відхиляє доводи представника відповідача про необхідність застосування 10-денного строку звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI.

Так позивачем оскаржуються вимоги про сплату боргу (недоїмки) датовані 06.02.2019, 10.05.2019, 09.08,2019, 06.11.2019. При цьому, позивач звернувся до суду у 30.08.2024.

Відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) вручені позивачу 02.04.2019, 08.06.2016, 05.09.2019 та 10.12.2019.

Суд звертає увагу, що позивач в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підтверджує те, що спірні вимоги про сплату боргу (недоїмки) були вручені йому ще в 2019 році. При цьому, позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду фактично не погоджується з їх змістом та правомірністю їх надіслання відповідачем, а не обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

При цьому, позивачем у заяві не наведено жодної причини пропуску строку звернення до суду які є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі зазначеного та зважаючи на відсутність поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви.

Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування вимог - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяР.І. Кузан