Рішення

від 12.12.2024 по справі 380/17546/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 рокусправа № 380/17546/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хавест Продукт» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хавест Продукт» (місцезнаходження: 43006, Волинська область, Луцький район, с. Лучиці, вул. Вишнева, 25, код ЄДРПОУ 44890187) (далі позивач, ТОВ «Хавест Продукт») звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100149/2 від 19.03.2024 та №UA209000/2024/100356/2 від 05.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 20.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 29.08.2024 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. У зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем, у зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача 05.09.2024 подав відповідь на відзив.

Крім цього сторонами надано додаткові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою 02.12.2024 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ТОВ «Хавест Продукт» (Покупцем) та Компанією GRILELMAR S.R.L. (Продавцем) 12.06.2023 укладено контракт №12062023.

Згідно з умовами цього контракту предмет та термін дії договору полягає у продажу/купівлі товарів, вироблених продавцем, визначених рахунком-фактурою, повідомленням про доставку або затвердженим замовленням з підписом і печаткою. Постачальник/продавець зобов`язується поставити продукцію, яка є предметом цього договору (зазначену вище), а Покупець зобов`язується отримати її та сплатити узгоджену ціну в строки та на умовах, передбачених цією угодою (розділ II договору).

Контрактом визначено, що оплата за замовлену продукцію буде здійснена на підставі рахунку-фактури, виставленого будь-яким законним платіжним засобом. Умови оплати встановлюються за взаємною згодою та вказуються на кожному окремому рахунку-фактурі. Оплата рахунку-фактури здійснюється платіжним дорученням перед доставкою. Валюта контракту - USD.

Сторонами контракту 13.09.2023 укладено Додаток №1, згідно з яким сторони виклали pозділ IV в наступній редакції: «оплата за замовлену продукцію буде здійснена на підставі рахунку-фактури, виставленого будь-яким законним платіжним засобом. Умови оплати встановлюються за взаємною згодою та вказуються на кожному окремому рахунку- фактурі. Оплата рахунку-фактури здійснюється платіжним дорученням перед доставкою або після доставки товару на склад покупця». Розділ V викладено в наступній редакції: «Постачальник здійснює поставку Товару Покупцю згідно з Правилами «Інкотермс» в редакції 2010 року, на умовах EX WORKS Tirgu Jiu.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №12062023 від 12.06.2023, згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) №GRIL/42335 від 12.03.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 13935,48 дол. США.

З метою митного оформлення вказаного товару декларант позивача 18.03.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230024283U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. посуд столовий та кухонний виготовлений із пластмаси, вироби з пластмаси для транспортування та пакування, меблі виготовлені з пластмаси, меблі для сидіння виготовлені з пластмаси, виробник RILELMAR S.R.L., Румунія).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230024283U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- сертифікат якості (Certificate of quality) 42335 від 12.03.2024;

- пакувальний лист (Packing) Б/Н від 12.03.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №GRIL/42335 від 12.03.2024;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №732354 від 12.03.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №016380 від 12.03.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №(МUR) 16 від 05.03.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №БА06/03/24_1 від 12.03.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 13.09.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №12062023 від 12.06.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №090823 від 09.08.2023;

- договір (контракт) про перевезення №БА06/03/24Д від 06.03.2024;

- копія митної декларації країни відправлення 24ROCR8810E0005591 від 12.03.2024.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209230024283U0 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100149/2 від 19.03.2024.

В оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53.54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі-МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: умови поставки згідно інвойсу EXW (EX Works (... named place)) Франко завод (... назва місця). Термін означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Ціна EXW (EXW price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар, яка підлягає сплаті включає в себе тільки вартість самого товару без вартості митного оформлення та його доставки (фрахту).

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Згідно з наданими декларантом комерційними документами для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.03.2024 №БА06/03/24_1, відсутні витрати на здійснення митних формальностей у країні експорту;

- згідно з наданою до митного контролю CMR від 12.03.2024 № 732354 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару є LLC DUCAT EURO TRANS, водночас до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 12.03.2024 №БА06/03/24_1, згідно з якою виконавцем по доставці товару є ТОВ Альтаріс ЛТД. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;

- у розділі XVI «Повноваження на підпис» зовнішньоекономічної угоди від 12.06.2023 №12062023 відсутній підпис та печатка особи Покупця уповноваженої на підпис зовнішньоекономічних договорів;

- згідно з інформацією, яка наведена у рахунку-фактурі про надання транспортних послуг від 12.03.2024 №БА06/03/24_1 визначено що перевезення вантажу здійснюється на підставі договору про транспортне експедирування від 29.09.2023 № КМ29/09/23_1. Проте даний договір декларантом не надано митному органу.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:

1)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

2)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9)виписку з бухгалтерської документації;

10)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

11)копію митної декларації країни відправлення;

12)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано прайс-лист. Проте декларантом не надано жодного додаткового документу який спростовує виявлені розбіжності у наданих документах. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості:

- товару № 4 слугувала МД UA100100/2024/023184 від 05.02.2024 де вартість такого товару становить 5,98 дол. США за кг (даного виду товару)».

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер 24UA209230024795U0 від 20.03.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Крім цього, на виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №12062023 від 12.06.2023, згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) №GRIL/42394 від 01.07.2024 та №GRIL/442395 від 01.07.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 14371,56 дол. США. Декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару 04.07.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію 24UA209230060949U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. вироби з пластмаси для транспортування та пакування, меблі виготовлені із пластмаси, посуд столовий та кухонний виготовлений із пластмаси, меблі виготовлені із пластмаси, вироби з чорних металів для домашнього вжитку, виробник RILELMAR S.R.L., Румунія).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230060949U0 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- сертифікат якості (Certificate of quality) №42394 від 01.07.2024;

- сертифікат якості (Certificate of quality) №42395 від 01.07.2024;

- пакувальний лист (Packing) Б/Н від 01.07.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №GRIL/42394 від 01.07.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №GRIL/42395 від 01.07.2024;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №918040 від 01.07.2024;

- декларація про походження товару №GRIL/42394 від 01.07.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №W016389 від 02.07.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №240626-12-RОUA від 03.07.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №12062023 від 12.06.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 13.09.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №090823 від 09.08.2023;

- договір (контракт) про перевезення №БА06/03/24Д від 06.03.2024;

- копія митної декларації країни відправлення 24ROCR8810RYY912B0 від 02.07.2024.

За результатами розгляду електронної митної декларації 24UA209230060949U0 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 209000/2024/100356/2 від 05.07.2024.

В оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53.54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі-МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: умови поставки згідно інвойсу EXW (EX Works (... named place)) Франко завод (... назва місця). Термін означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Ціна EXW (EXW price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар, яка підлягає сплаті включає в себе тільки вартість самого товару без вартості митного оформлення та його доставки (фрахту).

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Згідно з інформацією, яка наведена у комерційних документах для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме в рахунку - фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.07.2024 № 240626-12-ROUA, декларантом до розрахунку митної вартості не враховані витрати на здійснення митних формальностей у країні експорту, навантаження та страхування товару.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ;

- згідно з наданою до митного контролю CMR від 01.07.2024 № 918040 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється PETSELIUKH OKSANA, водночас до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 03.07.2024 № 240626-12-ROUA, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ОТАЛ-ТРАНС. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;

- рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 03.07.2024 № 240626-12- ROUA містить пункт витрат "винагорода експедитора по території України " (2000 грн). Однак, відповідні витрати щодо транспортно експедиційних послуг поза територією України в рахунку відсутні, з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до митної вартості товару відповідну 2 частину витрат щодо оплати транспортно-експедиційних послуг;

- відповідно до вимог розділу ІІІ зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2023 №12062023 визначено, що ціна продукції буде визначена у рахунку фактурі для кожної позиції шляхом: прейскуранту на продукцію що реалізується як господарюючий агент. Проте, прейскуранти на продукцію декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог розділу VІІ п. 3 зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2023 №12062023 визначено, що доставка товарів буде супроводжуватись відповідним сертифікатом якості. Проте даний документ на товар декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даної угоди;

- у розділі XVI зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2023 №12062023 відсутній підпис та печатка уповноваженої особи Покупця, що ставить під сумніви чинність даної зовнішньоекономічної угоди.

- відповідно до інформації яка наведена у рахунку фактурі про надання транспортних послуг від 03.07.2024 № 240626-12-ROUA, перевезення вантажу здійснювалось на підставі договору транспортного експедирування від 30.01.2024 №К0062. Проте даний договір декларантом не надано до митного оформлення що не дає митному органу впевнитись у повноті нарахування витрат на перевезення товару до митного кордону України.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:

1)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

2)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9)виписку з бухгалтерської документації;

10)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

11)копію митної декларації країни відправлення;

12)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи:

- прайс лист підприємства (відсутні умови поставки, а також відсутні відомості про валюту у якій оцінено такі товари). Інших додаткових документів, які спростовують виявлені митним органом розбіжності, декларантом не надано митному органу.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості:

- товару № 2 слугувала МД № UA209230/2023/057002 від 30.05.2023 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (меблі з пластмасси) становить 4,85 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось;

- товару № 4 слугувала МД № UA209230/2024/024795 від 20.03.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (меблі з пластмаси, красла) становить 5,98 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось;

- товару № 5 слугувала МД № UA100100/2024/033859 від 27.05.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (меблі з пластмаси) становить 4,41 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось;

- товару № 6 слугувала МД № UA408020/2023/070717 від 21.11.2023 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (вироби з чорних металів швабри) становить 3,86 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер 24UA209230061272U3 від 05.07.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень та картки відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №24UA209230024283U0 від 18.03.2024 та №24UA209230060949U0 від 04.07.2024, щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ «Хавест Продукт» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, договори на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт №12062023 від 12.06.2023 та додатки до цього контракту містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури №GRIL/42335 від 12.03.2024, №GRIL/42394 від 01.07.2024 та №GRIL/442395 від 01.07.2024 визначають вартість товару.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо зауважень митниці про те, що «згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.03.2024 №БА06/03/24_1 відсутні витрати на здійснення митних формальностей у країні експорту», суд зазначає таке.

Відповідно до змісту інвойсів, умовами поставки визначено EXW (EX Works (... named place)) Франко завод.

EXW- термін Інкотермс 2000 та 2010, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізником товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Як встановлено судом та не заперечувалось позивачем у своїй позовній заяві, докази здійснення Товариством витрат на здійснення митних формальностей у країні експорту відсутні. Проте, судом зауважується, що до митного оформлення були надані копії митних декларацій країни відправлення 24ROCR8810E0005591 від 12.03.2024 та 24ROCR8810RYY912B0 від 02.07.2024.

Також судом встановлено, що позивачем, як Замовником, укладено з ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД, як Експедитором Договір на транспортне експедирування №КМ29/09/23_1 від 29.09.2023, відповідно до якого клієнт доручає Експедитору за винагороду здійснити надати послуги з транспортно-експедиторського обслуговування з метою забезпечення перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажоодержувачам Клієнта, у міжнародних чи міжміських (по території України) перевезеннях інших узгоджених Сторонами послуг.

Дійсно, декларантом не було подано митному органу договору транспортного експедирування. Проте, варто зазначити, що саме в поданому декларантом рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 240626-12-ROUA 02.07.2024, містяться числові значення, які давали можливість відповідачу перевірити правильність визначення експедиторських послуг, які поніс позивач, та які вплинули на визначення митної вартості ввезеного товару.

Щодо зауважень митного органу про те, що «згідно наданої до митного контролю CMR від 12.03.2024 № 732354 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється LLC DUCAT EURO TRANS, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 12.03.2024 №БА06/03/24_1, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ Альтаріс ЛТД. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару», суд зазначає таке.

Суд враховує, що позивачем укладено Договір на транспортне експедирування №КМ 29/09/23 від 29.09.2023 з ТОВ «Альтаріс ЛТД», в той час, коли графи 16 та 23 передбачають відомості про перевізника, а не експедитора. З огляду на те, що перевізником, який був залучений експедитором до даного перевезення, було ТОВ «ДУКАТ ЄВРО ТРАНС», відтак, такі відомості були вказані при декларуванні Товару. Експедитором позивача ТОВ «Альтаріс ЛТД» з ТОВ «ДУКАТ ЄВРО ТРАНС» укладено Договір №ІТ10/01/24.1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом. Згідно з цим договором Виконавець (ТОВ «ДУКАТ ЄВРО ТРАНС»), зобов`язується організувати та доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником (вантажовідправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а Експедитор (ТОВ «Альтаріс ЛТД») з коштів Замовника зобов`язується сплатити за перевезення вантажу, узгоджену Сторонами плату. Цей Договір також може застосовуватися до послуг з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні з застосуванням норм законодавства України які регулюють ці відносини.

Таким чином в договорі на транспортне експедирування визначена сума до оплати за ці послуги, а договір на перевезення вже укладався між експедитором та перевізником. Проте, позивач надав підтверджуючі документи щодо перевезення вантажу до місця ввезення на митну територію України. Суд також враховує, що митному органу були надані документи, що підтверджують витрати на транспортне експедирування товару, зокрема надано: Заявку на перевезення вантажу №БА 06/03/24_1 від 06.03.2024, Рахунок на оплату №БА 06/03/24 1 від 12.03.2024. Оплата за перевезення проведена 25.03.2024, тобто вже після ввезення товару на митну територію України.

Суд також зазначає, що залучення експедитором до перевезення підприємств-транспортних компаній не впливає на числові значення заявленої митної вартості, адже позивачем проводяться оплати виключно ТОВ «Альтаріс ЛТД».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(- ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».

Таким чином вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально, та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні. А саме обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано договір на перевезення, рахунок- фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги та автотранспортну накладну. Як наслідок усі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Хавест Продукт» включені у заявлену митну вартість.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товар.

Суд також враховує, що неважливо чи перевізник безпосередньо здійснив би замовлене перевезення власним автомобільним транспортом чи залучив би іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, загальна вартість перевезення товару по маршруту Румунія - України для ТзОВ «Хавест Продукт» залишалась незмінною. Саме ця сума зазначена позивачем як витрати на транспортування товару, і яка підтверджена належними документами.

Числові значення вартості транспортних послуг, включених до складових митної вартості, було підтверджено доданими до митних декларацій рахунками-фактурами №240626-12-ROUA 02.07.2024 та №БА06/03/24_1 12.03.2024.

Суд також зауважує, що товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів.

Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок, це не може бути підставою для коригування митної вартості.

Також інвойси №GRIL/42335 від 12.03.2024, №GRIL/42394 від 01.07.2024 та №GRIL/442395 від 01.07.2024 містять ціну за одиницю імпортованого товару.

Крім цього позивачем долучалися сертифікати якості, про що відмічено в графі 44 митних декларацій.

Щодо інших підстав зазначених в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначені митним органом, то оцінка яким надана судом вище, та не потребує повторення.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2024/100149/2 від 19.03.2024 та №UA209000/2024/100356/2 від 05.07.2024 про коригування митної вартості товарів не відповідють критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2085,07 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100149/2 від 19.03.2024 та №UA209000/2024/100356/2 від 05.07.2024.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хавест Продукт» (місцезнаходження: 43006, Волинська область, Луцький район, с. Лучиці, вул. Вишнева, 25, код ЄДРПОУ 44890187) судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан