Рішення

від 12.12.2024 по справі 380/19273/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 рокусправа № 380/19273/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лео Трейдінг до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лео Трейдінг до Львівської митниці, в якій просить суд :

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2024/400052/2 від 13.03.2024; №UA209000/2024/400058/2 від 27.03.2024; № UA209000/2024/200059/2 від 01.04.2024;

визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000207; №UA209140/2024/000235; №UA209140/2024/000244.

Позовні вимоги позивач обґрунтував покликанням на те, що оскаржувані рішення митного органу прийнято з порушенням вимог законодавства, а саме, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржені рішення. На думку позивача, ним було надано всі необхідні документи відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, у поданих митних деклараціях митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту), який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару. Тому, вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій звертає увагу на те, що всі документи, долучені позивачем до позовної заяви, надавались митному органу при митному оформленні та повторно скеровані відповідачу з письмовими поясненнями. Відтак, аргументи відповідача про те, що все обґрунтування позовної заяви базується на документах, поданих разом із заявою в порядку статті 55 Митного кодексу України, тобто тих, які не подані митному органу на момент прийняття рішення про коригування митної вартості, й, відповідно, не враховувались при його прийнятті не відповідають дійсності.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ Лео Трейдінг зареєстроване як юридична особа 17.08.2018. Основні види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Лео Трейдінг: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.21 Загальне прибирання будинків; 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 4.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.11 Рекламні агентства; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками.

Між позивачем, як покупцем, та Ессел Селюлоз ВЕ Кягит Санаї Тіджарет Анонім Шіркеті (Essel Seluloz VE Kagit SAN TIC AS) (Туреччина), як продавцем, укладено Контракт купі-влі-продажу № 171122 від 17.11.2022.

Відповідно до п. 1.1 договору Протягом терміну дії Контракту Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує товари, відповідно до викладених нижче умов.

У п. 2.1, 2.2 договору визначено, що ціни на товари встановлені у Доларах США і включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, навантаження та виконання експортних формальностей у країні Продавця. Загальна вартість товарів, що поставляється за контрактом, складається із сум усіх комерційних інвойсів Продавця.

Згідно з п. 3.2 договору базові умови доставки є наступними: FCA Стамбул, якщо інше не зазначено в Специфікації та Проформі Інвойс у відповідності до ІНКОТЕРМС-2020.

У п. 4.1 Договору зазначено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок Продавця згідно з Специфікацією та Проформою Інвойс на кожну партію Товарів. Валюта платежу долари США.

З метою митного оформлення вказаного товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію 12.03.2024 №24UA209140007343U3, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: рахунок-фактура(інвойс) ESE2024000000387 від 06.03.2024; автотранспортна накладна 00320 від 07.03.2024; сертифікат про походження товару А1670160 від 06.03.2024; банківський платіжний документ №19 від 26.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000171 від 08.03.2024; прейскурант 16/02 від 16.02.2024; висновок про вартісні характеристики товару №25/146 від 11.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору №38 від 16.02.2024; зовнішньоекономічний договір №171122 від 17.11.2022; договір про перевезення №09/06-1 від 09.06.2023; інші некласифіковані документи №05/03/2024-1 від 06.03.2024 та №08/03-1 від 08.03.2024; копія митної декларації країни відправлення 24341300ЕХ00185596 від 06.03.2024; копія митної декларації країни відправлення №24TR34130000681310 від 07.03.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано відповідь.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209140007343U3 від 12.03.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної № UA209000/2024/400052/2/2 від 13.03.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400052/2/2 від 13.03.2024, в графі 33 зазначено наступне:

Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

-відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V та ст.5-6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR-зазначаються підпис та штамп відправника товару. У вказаних графах відсутні підписи. Зазначені графи заповнені із недотриманням вимог Конвенції;

-гр.3 ЦМР зазначено місце розвантаження Україна, відсутня назва конкретного пункту призначення;

-у рахунку на оплату витратна транспортування зазначено маршрут Зонгулдак-Порубне-Пустомити. У гр.20 МД задекларовано умови поставки- FCA CAYCUMA ZONGULDAK, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

-у гр.44 мд внесено реквізити документу 3001 - платіжний документ, документ до мд не доєднано;

-у гр.44 внесено реквізити документа 3014-прайс лист, документ до мд не доєднано;

-за власним бажанням декларантом надано висновок експерта, щодо якісних та вартісних характеристик товару. Документ не стосується даної партії товару;

-до митного оформлення надано додатки до контракту №38 від 16.02.2024. У додатку зазначено умови оплати-після відвантаження, що протирічить умовам, внесеним у рахунок-фактуру.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 . Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу декларантом було надано: платіжну інструкцію №19 на суму 25680 дол, інструкція посилається на проформу №202402161148 від 16.02.2024. Проформа до митного оформлення не надана. Сума платежу не відповідає сумі комерційного інвойсу; ідентифікувати документ із даною поставкою не можливо; прайс-лист, експортна мд країни відправлення.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності.

Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA403020/2024/000307 від 08.01.24, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000207.

З метою митного оформлення вказаного товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію від 27.03.2024 №24UA209140008764 U4, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: пакувальний лист б/н від 20.03.2024; рахунок-проформа №202402201703 від 29.02.2024; рахунок-проформа №202402271752 від 27.02.2024; рахунок-фактура №ESE2024000000486 від 20.03.2024; автотранспортна накладна №001699 від 22.03.2024; сертифікат про походження товару А1308523 від 22.03.2024; банківський платіжний документ №22 від 04.03.2024; №28 від 22.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №17/03 від 26.03.2024; прейскурант №20/02 від 20.02.2024; №27/02 від 27.03.2024; доповнення до ховнішньоекономічного договору №40 від 20.02.2024; №41 від 27.02.2024; зовнішньоекономічний договір №171122 від 17.11.2022; договір про перевезення №881/1 від 30.03.2022; інші некласифіковані документи №08/03-1 від 08.03.2024, №17/03 від 19.03.2024; копія митної декларації країни відправлення 24341200ЕХ00104954 від 22.03.2024; копія митної декларації країни відправлення №24TR34120000448692 від 22.03.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано відповідь.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209140008764U4 від 27.03.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної № UA209000/2024/400058/2 від 27.03.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400058/2 від 27.03.2024, в графі 33 зазначено наступне:

Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V та ст.5-6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 CMR-зазначаються підпис та печатка відправника товару. Підпис відправника у вказаній графі відсутній;

-гр.4 ЦМР зазначено місце завантаження Стамбул. Проте у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут- Зонгулдак-Порубне-Пустомити. У гр.20 МД задекларовано умови поставки- FCA CAYCUMA ZONGULDAK, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- у гр.44 мд внесено реквізити документу 3001 - платіжний документ, №28від 22.03.2024 що стосується товару, документ до мд не доєднано;

-декларантом надано платіжну інструкцію №22 від 04.03.2024, у гр. призначення платежу міститься посилання на проформу №202402201703 від 29.02.2024 сума платежу не відповідає сумі комерційного інвойсу; у проформі зазначено, що платіж відбувається на умовах 30%70%, надана платіжна інструкція не відповідає вказаному графіку;

- у гр.44 внесено реквізити документа 3014-прайс лист, документ до мд не доєднано;

-до митного оформлення надано специфікацію до контракту №41. У додатку зазначено умова оплати-після відвантаження, що протирічить умовам, внесеним у рахунок-фактуру.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 . Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу декларантом було надано: платіжну інструкцію №22 та №28. Сума платежів не відповідає графіку 30%70%, зазначеному у проформі; ідентифікувати документи із даною поставкою неможливо; прайс-листи.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності.

Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA403020/2024/000307 від 08.01.24, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000235.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію № №24UA209140009120U0 від 01.04.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: рахунок-проформа №202403251321 від 25.03.2024; рахунок-фактура інвойс №ESE2024000000509 від 22.03.2024; автотранспортна накладна №00241 від 25.03.2024; декларація про походження товару ESE2024000000509 від 22.03.2024; банківський платіжний документ №29 від 25.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору СФ-0000238 від 26.03.2024; прейскурант №25/03 від 25.03.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору №43 від 25.03.2024; зовнішньоекономічний договір №171122 від 17.11.2022; договір про перевезення №09/06-1 від 09.06.2023; некласифіковані документи №08/03-1 від 08.03.2024, №21/03/2024-1 від 21.03.2024; копія митної декларації країни відправлення 24341300ЕХ00245698 від 25.03.2024; копія митної декларації країни відправлення №24TR34130000893159 від 25.03.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано відповідь.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209140009120U0 від 01.04.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної № UA209000/2024/200059/2 від 01.04.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/200059/2 від 01.04.2024, в графі 33 зазначено наступне:

Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V та ст.5-6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 CMR-зазначаються підпис та печатка відправника товару. Підпис відправника у вказаній графі відсутній;

-гр.3 ЦМР зазначено місце розвантаження Україна, відсутня назва конкретного пункту призначення;

-у рахунку на оплату витратна транспортування зазначено маршрут Зонгулдак-Порубне-Пустомити. У гр.20 МД задекларовано умови поставки- FCA CAYCUMA ZONGULDAK, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

-рахунок на оплату транспортних виплат складено 26.03.2024, проте відповідно до відміток на товаросупровідних документах вантаж прибув в Україну 28.03.2024, на момент складання рахунку не могли бути відомі остаточні витрати, пов`язані із перевезенням;

-надана заявка про перевезення не засвідчена підписом перевізника;

- у рахунку на транспортування відсутнє прізвище особи, яка склала рахунок;

-у гр.44 мд внесено реквізити документу 3001 -банківський платіжний документ, №29 від 25.03.2024, що стосується товару, документ до мд не доєднано;

-до митного оформлення надано специфікацію до контракту №43. У додатку зазначено умови оплати-після відвантаження, що протирічить умовам, внесеним у рахунок-фактуру.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 . Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу декларантом було надано: платіжну інструкцію №29, експортна мд країни відправлення

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності.

Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA403020/2024/000307 від 08.01.24, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000244.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).

Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення-виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині 2 цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За вимогами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частин 1-3 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодекс.

Положеннями частин 1-3 статті 58 Митного кодексу України унормовано, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин 4-6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2- 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як визначено частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті (частина 4 статті 58 МК України).

У розумінні частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною 10 статті 58 МК України.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Надаючи оцінку аргументам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

З огляду на це, суд переконаний, що позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині 3 статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Щодо порушень зазначених в оскаржуваних № UA209000/2024/400052/2 від 13.03.2024; № UA209000/2024/400058/2 від 27.03.2024; № UA209000/2024/200059/2 від 01.04.2024, то суд зазначає таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Відповідачем зазначено, що у гр. 22 CMR зазначаються підпис та штамп відправника товару. Вказана графа не містить підпису відправника товару, у гр.3 повинно зазначатися окрім країни конкретне місце призначення, натомість зазначено тільки Україна або що вказана графа не містить жодних відміток відправника товару, у гр.23 відсутній підпис перевізника .

Суд зазначає, що затвердженої форми автотранспортної накладної та вимог щодо її заповнення законодавством України не передбачено. З реквізитів ЦМР можна встановити, що такі було складено саме для перевезення товару, якого стосується предмет наведеного спору.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у накладній, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у товарно-транспортній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок вказане не може бути підставою для коригування митної вартості.

При цьому, суд враховує, що в подальшому митний орган з тими ж документами (ЦМР) завершив митне оформлення.

Щодо зауважень митного органу, що у гр.3 ЦМР вказано місце розвантаження-Україна, натомість повинно бути зазначено конкретний географічний пункт, то суд зазначає наступне.

Міжнародна транспортна накладна СMR виписується на виконання Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року. Чітких вимог до заповнення певних граф дана Конвенція не містить. На рівень митної вартості впливає лише доставка до кордону України, а не по території України. Зазначена обставина, а також норми ст. 19 Конституції України і обумовлюють, що законним є зазначення лише країни доставки вантажу без конкретизації міста. Жодним нормативно-правовим актом з питань митної справи не визначено яка саме інформація повинна зазначатись в графі 3 СMR. У матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, сама CMR, митна декларація, рахунок-фактура щодо витрат на транспортування, рахунок-проформа, рахунок-фактура (комерційний інвойс), заявка, з яких вбачається, що місто розвантаження м. Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.

Щодо зазначення у рахунку на оплату витрат на транспортування маршрут-Зонгулдак-Порубне-Пустомити. У гр.. 20 МД задекларовано умови поставки- FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості, то такі не беруться судом до уваги, оскільки згідно з рахунком-фактурою від 06.03.2024 № ESE2024000000387 поставка із Зонгулдак, Туреччина. Тому, поставка відбувалась відповідно до умов договору.

Щодо зауважень митного органу, що у гр..44 мд внесено реквізити документа 3001-платіжний документ, що стосується товару, документ до мд не доєднано. -у гр..44 внесено реквізити документа 3014-прайс лист, документ до мд не поєднаний -за власним бажанням декларантом надано висновок експерта, щодо якісних та вартісних характеристик товару. Документ не стосується даної партії товару; -до митного оформлення надано додатки до контракту №38 від 16.02.2024. У додатку зазначено умови оплати-після відвантаження, що протирічить умовам , внесеним у рахунок-фактуру. На вимогу декларантом було надано: -платіжну інструкцію №19 на суму 25680$, інструкція посилається на проформу №202402161148 від 16.02.2024, проформа до митного оформлення не надана. Сума платежу не відповідає сумі комерційного інвойсу; ідентифікувати документ із даною поставкою неможливо. -прайс-лист; -експортну декларацію країни відправлення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач здійснив передоплату за партію товару відповідно до рахунка-проформи № 202402161148 від 16.02.2024, що підтверджується платіжним дорученням № 19 на суму 25680 долари США.

Водночас фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка), не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №815/329/17.

Даючи оцінку умовам поставки та умовам оплати (до виставлення інвойсу), слід виходити з того, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18.

Отже, зауваження митного органу, висловлені у рішенні про коригування митної вартості товарів є безпідставними та не є такими, що дозволяли визначити митну вартість не за основним, а за резервним методом.

Щодо зауважень що у гр..4 ЦМР зазначено місце завантаження Стамбул. Проте у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут-Зонгулдак-Порубне -Пустомити. У гр. 20 МД задекларовано умови поставки-FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості.

Згідно з рахунком-фактурою від 20.03.2024 року № ESE2024000000486 поставка відбувається із Зонгулдак, Туреччина.

Відповідно до рахунку-фактури № 17/03 від 26.03.2024 вартість транспортного перевезення до кордону з Україною із Зонгулдак, Туреччина становить 105000,00 грн. Отже, ці документи дозволяють встановити точний маршрут перевезення вантажу.

Щодо тверджень відповідача що у гр..44 мд внесено реквізити документа 3001-платіжний документ, №28 від 22.03.2024 що стосується товару, документ до мд не доєднано. -декларантом надано платіжну інструкцію №22 від 04.03.2024, у гр. призначення платежу міститься посилання на проформу №202402201703 від 29.02.2024 сума платежу не відповідає сумі комерційного інвойсу; у проформі зазначено, що платіж відбувається на умовах 30%/70%, надана платіжна інструкція не відповідає вказаному графіку; -у гр..44 внесено реквізити документа 3014-прайс лист, документ до мд не поєднаний -до митного оформлення надано специфікацію до контракту №41. У додатку зазначено умови оплати-після відвантаження, що протирічить умовам , внесеним у рахунок-фактуру. На вимогу декларантом було надано: -платіжну інструкцію №22 та №28. Сума платежів не відповідає графіку30%/70%, зазначеному у проформі; ідентифікувати документи із даною поставкою неможливо. -прайс-листи.

У кожному випадку вартість 1 кг чи тони товару з відповідними характеристиками простежується послідовно у комерційній пропозиції, специфікації до договору, рахунку-проформі та рахунку фактурі та є однаковою і становить 1,220 доларів США/кг або 1220 доларів США/т.

Вказане порушення носить аналогічний характер та спростовується з тих же підстав, що й у рішенні UA209000/2024/400052/2 від 13.03.2024.

Щодо зауважень, що у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут-Зонгулдак-Порубне-Пустомити. У гр.. 20 МД задекларовано умови поставки- FCA CAYCUMA ZONGULDAK. протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості.

Згідно з рахунком-фактурою від 22.03.2024 № ESE2024000000509 поставка відбувається із Зонгулдак, Туреччина. Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000238 від 26.03.2024 року вартість транспортного перевезення до кордону з Україною із Зонгулдак, Туреччина становить 105000,00 грн.

Отже, ці документи дозволяють встановити точний маршрут перевезення вантажу.

Cтосовно зауважень відповідача про те, що рахунок на перевезення датований 26.03.2024, проте відповідно до відміток прикордонної митниці на товаросупровідних документах, вантаж прибув в Україну- 28.03.2024, тобто, на момент складання рахунку, не були відомі всі складові витрат.

Судом встановлено, що позивачем надавався договір №09/06-1 від 09.06.2024 на транспортне обслуговування, відповідно до п. 3.1 якого, ціни на послуги узгоджуються сторонами в заявках і вказуються у рахунках перевізника.

Такий рахунок на організацію транспортування та експедицію вантажу позивач надавав. В поданому рахунку чітко прописані усі необхідні позивачу послуги та вартість їх надання експедитором. Відтак, немає значення дата виставленого експедитором рахунку.

Щодо надання до митного оформлення заявки на перевезення, яка не засвідчена підписом перевізника. Вказане порушення носить формальний характер та жодним чином не могло вплинути на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, оскільки інформація, викладена в заявці підтверджується і рахунком-фактурою на оплату транспортних послуг, а також не суперечить іншим документам.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

За наведених обставин, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15, від 14.04.2021 року у справі № 820/4849/16, від 21.04.2021 року у справі № 809/1838/15.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, ТОВ Лео Трейдінг для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товарів, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Наведене свідчить про необґрунтованість прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/400052/2 від 13.03.2024; №UA209000/2024/400058/2 від 27.03.2024; № UA209000/2024/200059/2 від 01.04.2024, а відтак про наявність підстав для визнання їх протиправними та скасування.

З огляду на похідний характер карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, такі теж є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2024/400052/2 від 13.03.2024; №UA209000/2024/400058/2 від 27.03.2024; № UA209000/2024/200059/2 від 01.04.2024.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000207; №UA209140/2024/000235; №UA209140/2024/000244.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лео Трейдінг судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна