Рішення

від 13.12.2024 по справі 420/21790/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

1

Справа № 420/21790/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Аквафрост до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ТОВ АКВАФРОСТ (далі позивач) звернулось з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000066/1 від 14.06.2024 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що між компанією Icelend Pelagic (Хорнафьордур, Ісландія, Норвегія, Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Одеса, Україна, Покупець) був укладений Контракт №25/07/19-16, відповідно до умов та на виконання якого було поставлено товар. До Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500110004059U1 з пакетом документів для митного оформлення товару та визначеною декларантом вартістю товару за ціною контракту. Однак за результатами митного оформлення прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. На думку Відповідача, надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Позивач з даним рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси.

Одеською митницею наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що в поданих документах містяться розбіжності, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив у якій зазначив, що всі кількісні та вартісні показники в наданих документах є тотожними, не є підробними, жодний із доданих документів не містить розбіжностей у числових значеннях та підтверджує це наданими з позовом додатками. У митного органу не було жодних обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів на підтвердження достовірності наданих відомостей, і як наслідок не було жодних законних підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю.

Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Судом встановлені такі обставини по справі.

25.07.2019р. року між Компанією Icelend Pelagic (Хорнафьордур, Ісландія, Норвегія, Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Одеса, Україна, Покупець) був укладений Контракт №25/07/19-16, відповідно до умов якого Постачальник поставляє Товар, який вказується в Додатках до цього Контракту (п.1.1. Контракту).

В межах Контракту від 25.07.2019р. ТОВ «Аквафрост» в березні 2024р. погодив з Постачальником поставку товару «Ікра мойви заморожена (Mallotus villosus) очищена, без ястикової оболонки, для промислової переробки, дата виготовлення 03.2023р.» вагою 10010 кг на загальну суму 50 050, 00 дол. США, що засвідчено в Invoice №SR031884 від 04.03.2024р. Поставка товару здійснювалась на умовах FCA (вільний перевізник) м. Клайпеда, Литва, згідно із Інкотермс 2010, що зазначене означає: товар вважається доставленим, як тільки Продавець надає товар доступним перевізнику або іншій особі визначеній Покупцем.

14.06.2024 року уповноважена Позивачем особа ТОВ «ІНТЕРТРАНС» подала до митного посту «Чорноморськ» Одеської митниці електронну митну декларацією (ЕМД) №24UA500110004059U1 та надали документи для митного оформлення товару, а саме:

- Сертифікат якості (Certificate of quality) SR031884 від 04.03.2024;

- Пакувальний лист (Packing List) SR031884 від 04.03.2024; - Рахунок фактура (Commercial invoice) SR031884 від 04.03.2024;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) від 15.05.2024;

- Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT 0349816/ L2-11437 від 15.05.2024р.;

- Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT 0349668/ L2-11447 від 15.05.2024р.;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 04.03.2024р.; - Банківський платіжний документ №1139 від 22.02.2024р.;

- Документ що підтверджує вартість перевезення №19 від 16.05.2024р.;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, №25/07/19-16 від 25.07.2019;

- Договір про надання послуг митного брокера 2/24-БР від 01.01.2024р.;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації № 11465372 від 21.05.2024р.;

- Декларація інвойс, складена уповноваженим експортером №SR031884 від 04.03.2024р.

- Декларація виробника №SR031884 від 04.03.2024р.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500110004059U1 від 14.06.2024 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000066/1 від 14.06.2024 року, а саме:

1. Відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2. Слід зазначати, що до митного оформлення були надані такі документи: товарно-транспортну накладну, сертифікат походження, декларацію виробника, ветеринарний сертифікат та інвойс, однак відповідно до пункту 1.3 розділу 1 контракту № 25/07/19-16 від 25.07.2019, де вказано, що постачальник повинен надавати на кожну партію товару такі супровідні документи: товарно-транспортну накладну, сертифікат походження, якісний сертифікат виробника, декларацію виробника, ветеринарний сертифікат, інвойс та пакувальний лист. До митного оформлення пакувального листа та якісний сертифікат виробника надано не було, що суперечить умовам контракту.

3. Відповідно до пункту 5.3 розділу 5 контракту № 25/07/19-16 від 25.07.2019 зазначено, що умови оплати повинні вказуватися у інвойсі на кожну партію товару, однак у інвойсі № SR031884 від 04.03.2024 не вказані умови оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості за переліком зазначеним у статті.

Декларантом надіслано лист ТОВ «Інтертранс» від 22.03.2024, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час з урахуванням вагових характеристик, є більшим та становить: по товару № 1 8,59 дол. США/кг (МД від 05.02.2024 № UA400040/2024/3353), ніж заявлено декларантом 5,06 дол. США/кг.

Таке коригування митної вартості товару призвело до збільшення митних платежів, які повинен сплатити Позивач за проведення процедури розмитнення зазначеного товару в розмірі 287 252,10 грн. про що зазначено в графі 47 митної декларації №24UA500110004076U1 від 15.06.2024 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, які містили числові показники ціни товару, а тому суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Щодо відсутності відомостей про вартість пакування, позивач зазначив, що поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, про зазначено у всіх відповідних документах на товар і в тому числі поданих до митного оформлення митних деклараціях, відповідно її вартість також входить у ціну товару. На підтвердження цього декларант при заповненні графи « 37. Процедура» митної декларації вказав наступне значення «ZZ00», яке позначає що тара є незворотною та входить у вартість тару. Посилання Відповідача про відсутність в поданих до митного оформлення документах пакувального листа та якісного сертифіката виробника, не відповідає дійсності оскільки такий документ містився в наданих до митного оформлення разом із ЕМД №24UA500110001694U7 документах.

Суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37.Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації (ЕМД) №24UA500110005354U1 поданої декларантом зазначено ZZ00 (тара незворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених Класифікатором. При цьому жодних спеціальних умов щодо пакування товару у наданому інвойсі не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі, пакувальному листі цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Щодо ненадання до митного органу таких супровідних документів як товарно-транспортну накладну, сертифікат походження, якісний сертифікат виробника, декларацію виробника, ветеринарний сертифікат, інвойс та пакувальний лист, що суперечить умовам контракту, позивач зазначив, що до митного оформлення було надано пакувальний лист та сертифікат виробника, а тому стверджуване відповідачем не відповідає дійсності.

Судом перевірені зазначені обставини і встановлено, що разом з митною декларацією були подані серед іншого: сертифікат якості (Certificate of quality) SR031884 від 04.03.2024; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT 0349816/ L2-11437 від 15.05.2024р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT 0349668/ L2-11447 від 15.05.2024р.; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 04.03.2024р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 15.05.2024; документ що підтверджує вартість перевезення №19 від 16.05.2024р. А тому є незрозумілою та необґрунтованою вимога митного органу.

Крім того, зазначаючи про ненадання пакувального листа та вказавши, що це суперечить умовам контракту, митний орган не зазначає про те, яким чином це впливає на митну вартість товару за наявності інших документів щодо її визначення.

Суд також зазначає, що перевірка контракту на виконання його умов може здійснюватись митним органом тільки в тій частині, що стосується визначення митної вартості, а не контракту в цілому.

Щодо не зазначення у інвойсі №SR031883 від 04.03.2024 року умови оплати, позивач зазначив, що вартість партії зазначалась в Рахунку-фактурі (iнвойс) Invoice №SR031884 від 04.03.2024р., який наданий разом із всім пакетом документів та електронною митною декларацією (ЕМД) №24UA500110004059U1). Вартість зазначеного товару було встановлено в розмірі 5,06 дол. США за 1 кг., і зазначене підтверджується всіма наданими до митного оформлення документами.

Проаналізувавши надані докази, суд зазначає, що позивачем до митного посту «Чорноморськ» Одеської митниці подані разом з МД №24UA500110004059U1 поданий пакет документів, що підтверджують правомірність встановлення ціни товару, а також були надані інші документи (специфікації виробника, платіжні доручення, платіжні документи, тощо), які не входять до переліку обов`язкових документів, але підтверджують правомірність визначення митної вартості товару. У всіх наданих Позивачем документах числові значення відображені однаково та немає жодних невідповідностей чи розбіжностей між ними. У всіх наданих до митного оформлення документах зазначена одна і та сама вартість товару, оплату проведено також за ціною, визначеною сторонами контракту зазначеною в інвойсі та інших документах.

Посилання Відповідача на неправильне зазначення номеру проформи-інвойсу в платіжному документі жодним чином не доводить його твердження про підробку документів. Зазначене може бути лише помилкою співробітників Позивача при оформленні платіжних документів, що не впливає на визначення митної вартості.

Щодо витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає, що надані Позивачем до митного оформлення документи дають змогу митному органу ідентифікувати їх належність до конкретної партії перевезення та визначити вартість понесених витрат на перевезення.

Суд зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 818/1023/17, в постанові Верховного Суду від від 21.05.2021 по справі № 815/5811/17 та в постанові Верховного Суду 27.01.2022 по справі № 200/6413/20-а. Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд у своїй постанові від 15.02.2023 № 810/689/17 при аналізі ст.ст. 49, 52-55, 57-58 Митного кодексу України зробив наступний висновок, який дублюється в постанові від 10.05.2023 № 815/1780/17.

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням зазначеного, висновки митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом та за наданими документами.

У вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

У позовній заяві зазначено, що позивачем планується понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, але остаточний розрахунок судових витрат буде надано у відповідності до вимог законодавства.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ТОВ Аквафрост (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1Е; ЄДРПОУ 33798852) до Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000066/1 від 14.06.2024 р.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ТОВ Аквафрост (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1Е; ЄДРПОУ 33798852) судовий збір в розмірі 3 447,03 грн (три тисячі двадцять вісім грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Попов В.Ф.