Ухвала

від 13.12.2024 по справі 420/36494/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36494/24

УХВАЛА

13 грудня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) полковника ОСОБА_2 від 17.11.2024 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час проведення мобілізації" в частині призову на військову службу під час проведення мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним і скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.11.2024 в частині призначення рядового ОСОБА_1 на посаду, зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і притуплення ним до виконання службових обов`язків за посадою;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 03.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.12.2024 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просить суд:

- заборонити Військовій частині НОМЕР_1 в особі її уповноважених представників здійснювати переведення військовослужбовця ОСОБА_1 до інших військових частин до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що 03.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 йому було надано відстрочку від призову на військову службу у зв`язку із здійсненням постійного догляду за особою з інвалідністю ІІ групи строком до 09.11.2024. Вказує, що всупереч пункту 60 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, 17.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач був мобілізований та наказом командира військової частини НОМЕР_1 призначений на посаду, зарахований до списків особового складу військової частини. Позивач звертає увагу, що з 17.11.2024 і станом на теперішній час він перебуває у навчальному центрі НОМЕР_2 загальновійськовому полігоні військової частини НОМЕР_1 , звідки буде переведений до іншої військової частини через 45 днів. Позивач вважає, що він оскаржує незаконні накази про мобілізацію та зарахування до списків особового складу та наразі існує високий ризик того, що його буде переведено до іншої військової частини до кінця розгляду позовної заяви у суді, що ускладнить подальший розгляд справи по суті.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Суд розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті КАС України).

Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Відтак, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18 та від 13.07.2023 у справі № 640/16003/22.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 580/244/23.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного, оцінюючи доводи та аргументи заявника, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.

Так, предметом спору у цій справі є, зокрема протиправність наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.11.2024 в частині призначення рядового ОСОБА_1 на посаду, зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і притуплення ним до виконання службових обов`язків за посадою.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову представник позивача просить заборонити Військовій частині НОМЕР_1 в особі її уповноважених представників здійснювати переведення військовослужбовця ОСОБА_1 до інших військових частин до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

Однак, у заяві про забезпечення позову зазначено, що переведення позивача до іншої військової частини може ускладнити подальший розгляд справи по суті.

Суд звертає увагу, що оскарження до суду дій відповідачів не зупиняє їх дії, при цьому у разі не вжиття судом заходу забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 в особі її уповноважених представників здійснювати переведення військовослужбовця ОСОБА_1 до інших військових частин до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки у позовній заяві від 26.11.2024 оскаржується наказ саме військової частини НОМЕР_1 .

За наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 в особі її уповноважених представників здійснювати переведення військовослужбовця ОСОБА_1 до інших військових частин до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

Суд вважає, що обрання такого способу забезпечення позову є адекватним та співмірним з позовними вимогами, а не вжиття таких заходів може призвести до істотного ускладнення в поновленні порушених прав та інтересів позивача, у разі задоволення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, а є необхідним заходом для запобігання негативних наслідків для позивача до ухвалення судового рішення у цій справі, які можуть в подальшому унеможливити виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, можливі наслідки невжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150,151, 154, 156, 248, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову у справі №420/36494/24- задовольнити.

Заборонити Військовій частині НОМЕР_1 в особі її уповноважених представників здійснювати переведення військовослужбовця ОСОБА_1 до інших військових частин до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статті 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.