Ухвала

від 12.12.2024 по справі 520/29842/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА

12 грудня 2024 року справа № 520/29842/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» №598 від 11.10.2024 в частині виключення з військового обліку, призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації до лав Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 та

- скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 про призначення та зарахування позивача до військової частини НОМЕР_1 .

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду 05.11.2024 прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.

Позиція позивача

Позивач 11.12.2024 подав до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову в якому просив зупинити дію наказу військової частини № НОМЕР_1 про його призов на військову службу по мобілізації та наказу військової частини НОМЕР_1 про призначення та його зарахування до військової частини № НОМЕР_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі також просив заборонити посадовим особам військової частини НОМЕР_2 вчиняти певні дії щодо його переміщення, переведення до іншої військової частини до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Клопотання мотивовано тим, що на момент винесення наказу про призов позивача на військову службу по мобілізації, у відповідності до вимог статті 23 Закону N 3543-XII, він мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 05.08.2025 включно, а отже не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Позивач зазначає, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення. Водночас, зазначає, що невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних. Тобто позивач за час судового розгляду може бути направлений до зони ведення активних бойових дій та загинути там, що може не тільки унеможливити виконання рішення , а становить загрозу для життя позивача, а вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Позивач також зазначає, що без вжиття судом заходів забезпечення позову, мобілізаційний процес щодо особи, яка за законом не підлягала призову на військову службу, буде завершено, що, у свою чергу, істотно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення

Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.

У зв`язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 150 КАС України, її частиною 2, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 151 частини 3 пункту 10 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Обставини, встановлені судом

Позивач проходить службу у Військовій частині НОМЕР_2 (згідно довідки від 08.12.2024 № 2/4-1199).

Відповідно до матеріалів справи позивач працював у приватному підприємстві "Соломія-Сервіс" (Код ЄДРПОУ 30163496) водієм автотранспортних засобів.

Матеріалами справи також підтверджено, що Міністерством охорони здоров`я сформовано та подано до Міністерства оборони України список військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час № 11.1-29/37987/2-23 від 20.12.2023, Т.1, а.с. 12-34.

У п. 44 зазначеного списку міститься інформація про позивача.

Відповідно до листа генерального штабу Збройних Сил України № 300/1/С/172 від 02.01.2024 погоджено список військовозобов`язаних ПП "Соломія-Сервіс", Т.1, а.с. 37.

Наказом Міністерства економіки України від 11.01.2024 № 869 заброньовано за ПП"Соломія-Сервіс" на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному підприємстві, за списком, погодженим Генеральним штабом ЗСУ (реєстраційний номер 300/1/С/172 від 02.01.2024), Т.1, а.с. 38.

Також згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів наданої за запитом № 20241015-261427 позивач заброньований до 05.08.2025, Т.1, а.с. 99.

Бронювання позивача також підтверджується повідомленням про бронювання військовозобов`язаного (вих. № 131 від 16.01.2024), Т.1, а.с. 45.

Як зазначено заявником він 10.10.2024 виявив, що в додатку "Резерв+" поряд з відміткою про бронювання, було вказано, що він виключений з військового обліку, а підстава такого виключення: військовослужбовець, Т.1, а.с. 50.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів наданої за запитом № 20241016-266451 та № 20240719-7598 позивач не підлягає бронюванню через виключення з військового обліку, Т.1, а.с. 150, 200.

У зв`язку із вищезазначеним позивач просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Висновки суду

Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтовує дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема просить, суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» №598 від 11.10.2024 в частині виключення з військового обліку, призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації до лав Збройних Сил України позивача до військової частини НОМЕР_1 та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 про призначення та зарахування позивача до військової частини НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу, що у своїй заяві представник позивача фактично просить суд заборонити посадовим особам військовій частині, її командуванню та всім іншим компетентним особам, які уповноважені вживати заходів щодо переміщення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, формування (об`єднання, з`єднання, частин, підрозділів, органів управління тощо) в умовах воєнного стану приймати накази (розпорядчі документи) щодо переміщення, відкомандирування, переводу, оскільки вказані дії можуть здійснюватися лише на виконання відповідних наказів.

Водночас на час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із клопотанням про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю.

Відтак суд враховує заборону, передбачену у ч. 3 ст. 151 КАС України, щодо неможливості забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову, заявник зазначає, що переведення позивача до будь-якої іншої військової частини, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі, буде унеможливлено виконати рішення суду в даній справі.

Однак, суд вважає, що позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у Збройних Силах України відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а тому, суд позбавлений можливості забороняти відповідачу вчиняти дії, пов`язані з виконанням військовослужбовцем військових завдань, в тому числі забороняти йому визначати місце несення військової служби військовослужбовцем, так і зупинення дії оскаржуваного наказу.

На думку суду, звернувшись з адміністративним позовом позивач реалізував своє право на судовий захист. В свою чергу наразі суд не може встановити наявність очевидних ознак протиправності дій/рішень відповідачів, оскільки вказана обставина підлягає встановленню на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Крім того, представник позивача не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що відповідач має намір направити його до іншої військової частини для виконання військових завдань до завершення розгляду справи судом чи вирішення питання про його звільнення з військової служби.

Таким чином, у вирішуючи клопотання про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

На переконання суді, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними певних дій та скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб`єкта владних повноважень.

Згідно з статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання про забезпечення позову, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, заявником не надано жодних доказів в обґрунтування даного клопотання та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, судом не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду з дня її підписання в порядку, передбаченому ст. 294 КАС України.

Суддя А.А. Ширант