Постанова

від 12.12.2024 по справі 753/6745/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/16853/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 753/6745/17

12 грудня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Меркулової Лариси Анатоліївни та представника ОСОБА_1 - адвоката Журавльова Максима Миколайовича на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року, постановлену під головуванням судді Маркєлової В.М. у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Банк «Український капітал» про визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року Акціонерне товариство «Банк «Український капітал» (далі - АТ «Банк «Український капітал») звернулося до суду із заявою про визнання такими, що не підлягають виконанню: виконавчого листа, виданого Дарницьким районним судом міста Києва 21.08.2024 року у справі № 753/6745/17 на виконання постанови Київського апеляційного суду від 15.05.2024 року про стягнення з АТ «Банк Український капітал» на користь ОСОБА_1 5 934 810,00 грн в порядку повороту виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19.11.2015 року та виконавчого листа виданого Дарницьким районним судом міста Києва 21.08.2024 року у справі № 753/6745/17 на виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 05.08.2024 року про стягнення з АТ «Банк Український капітал» на користь ОСОБА_1 536,80 грн судового збору за розгляд скарги ОСОБА_1 в апеляційній інстанції.

На обґрунтування заяви АТ «Банк Український капітал» зазначає, що до видачі Дарницьким районним судом міста Києва вищезазначених виконавчих листів банк добровільно виконав рішення суду та перерахував на користь ОСОБА_1 присуджені йому грошові кошти.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року задоволено заяву АТ «Банк «Український капітал» про визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 753/6745/17 від 21 серпня 2024 року, виданий Дарницьким районним судом м. Києва 21 серпня 2024 року у справі № 753/6745/17 (2/753/1137/18) на виконання постанови Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року про стягнення з АТ «Банк Український капітал» на користь ОСОБА_1 5 934 810,00 грн в порядку повороту виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва, з зазначенням боржника: АТ «Банк «Український капітал», код 22868414, адреса боржника: 03062, м. Київ, пр. Берестейський, 67, стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса стягувача: АДРЕСА_1 .

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 753/6745/17 від 21 серпня 2024 року, виданий Дарницьким районним судом м. Києва 21 серпня 2024 року у справі № 753/6745/17 (2/753/1137/18) на виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року про стягнення з АТ «Банк Український капітал» на користь ОСОБА_1 536,80 грн судового збору за розгляд скарги ОСОБА_1 в апеляційній інстанції, з зазначенням боржника: Акціонерне товариство «Банк «Український капітал», код 22868414, адреса боржника: 03062, м. Київ, пр. Берестейський, 67, стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса стягувача: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Український капітал» безпідставно одержані стягувачем за виконавчим документом грошові кошти у розмірі 4 971,16 грн.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 25 вересня 2024 року представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Меркулова Л.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути приватному виконавцю Авторгову Андрію Миколайовичу, для продовження виконання виконавчий лист від 21 квітня 2024 року виданий у порядку повороту виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва про стягнення з АТ «Банк «Український капітал» на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 5 934 810 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 12.09.2024 року прийнята з грубими порушеннями норм матеріального права та підлягає скасування, з огляду на наступне.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім`я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов`язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень статті 70 Закону «Про виконавче провадження». Таким чином, добровільно, на підставі самостійно надісланого виконавчого листа із зазначенням всіх необхідних реквізитів, можуть бути виконані рішення судів про стягнення саме періодичних платежів, таких як заробітна плата, пенсія, стипендія і т.д., тобто саме доходів, з яких утримуються податки та інші обов`язкові платежі. Жодних інших можливостей добровільного виконання рішень суду Закон України «Про виконавче провадження» не містить взагалі.

Тільки одна норма містить вказівки для виконання боржником зобов`язання добровільно, так це стаття 537 ЦК України, у якій чітко прописано, яким самим чином боржник має право виконати свій обов`язок, а саме:

1. Боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

2. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Але ж в нашому випадку кредитор (стягувач) не був відсутнім, не ухилявся від прийняття виконання, у боржника є всі контакти. Більше того, зважаючи на те, що 08 серпня 2024 року на адресу боржника було направлено лист з пропозицією добровільно виконати рішення суду на зазначені стягувачем реквізити стягувач не переслідував мету щоб боржник поніс витрати у вигляді 10% за примусове виконання рішення і намагався ставитись до боржника з розумінням, не зважаючи на те, що останній вже близько 10 років намагається відібрати усіма шляхами у стягувача останнє і не бажає повернути не своє. Також, надання стягувачем реквізитів іншого банку для добровільного виконання рішення свідчать про небажання отримувати таке виконання на рахунки , які належать до боржника, якими боржник керує на власний розсуд, та якими стягувач не користується понад 12 років.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі. Тобто, безпосередньо стягувач вказує, яким чином, та на які реквізити боржник може, в тому числі добровільно, виконати своє зобов`язання. Таким чином, у зв`язку із невиконанням боржником свого обов`язку у спосіб, визначений стягувачем, останній був вимушений звернутися до приватного виконавця для примусового виконання рішення суду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 18 вересня 2024 року представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Журавльов М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути приватному виконавцю Авторгову Андрію Миколайовичу, для продовження виконання виконавчий лист від 21 квітня 2024 року виданий у порядку повороту виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва про стягнення з АТ «Банк «Український капітал» на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 5 934 810 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 12.09.2024 року прийнята з грубими порушеннями норм матеріального права.

Чинне законодавство України не передбачає права кредитора самостійно обирати спосіб виконання судового рішення. Так, відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Тобто ЦПК України взагалі не містить механізму добровільного виконання судового рішення. Натомість такий механізм визначено в Законі України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає порядок виплати стягнутих грошових коштів, передбачено, що стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Таким чином при виконанні судового рішення саме стягувачу належить право визначати рахунок на який грошові кошти йому мають бути перераховано.

Оскільки банк не виконав належним чином зобов`язання, а саме не здійснив реального виконання судового рішення (зарахування та одночасне списання грошових коштів з рахунку, навіть без повідомлення про це стягувача, не може вважатися реальним виконанням судового рішення), то виконання постанови Київського апеляційного суду від 15.05.2024 року має бути проведене у порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

У листопаді 2024 року представник АТ «Банк «Український капітал» подав відзив на апеляційні скарги, в якому просив їх відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не спростував та не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів факт зарахування на його банківський рахунок грошових коштів в загальному розмірі 5 935 346,80 грн на виконання постанови Київського апеляційного суду від 15.05.2024 року та додаткової постанови цього ж суду від 05.08.2024 року. Все обґрунтування відповідача зводиться до заперечень способу, в який це було здійснено банком в період добровільного виконання судового рішення, та загального обурення.

Представник ОСОБА_1 адвокат Меркулова Лариса Анатоліївна та представник ОСОБА_1 адвокат Журавльов Максим Миколайович в судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

В судове засідання з`явився представник Акціонерного товариства «Банк «Український капітал» Пекар Анастасія Олексіївна, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг та просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2008 року між ВАТ «Банк «Український капітал», що було перейменоване на АТ «Банк «Український капітал», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 04свкл-08, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачеві грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості на суму 1 280 000 дол. США з кінцевим строком повернення до 23 березня 2013 року зі сплатою 14,5 % річних.

07 лютого 2008 року, 31 березня 2009 року, 31 серпня 2009 року, 29 вересня 2009 року, 28 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року, 30 грудня 2009 року, 27 січня 2010 року, 26 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року, 29 квітня 2010 року, 31 травня 2010 року, 30 червня 2010 року, 30 липня 2010 року, 31 серпня 2010 року, 30 вересня 2010 року, 31 жовтня 2010 року та 30 листопада 2010 року між сторонами укладені договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору.

21 листопада 2013 року Подільським районним судом міста Києва у справі №758/10416/13-ц ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український капітал» заборгованість за кредитом (договір № 04свкл-08 від 25 січня 2008 року) у розмірі 12 079 180,46 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1 008 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 8 серпня 2013 року по курсу НБУ складає 8 056 944 грн; прострочена заборгованість за процентами у розмірі 371 478,84 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 8 серпня 2013 року по курсу НБУ складає 2 969 230,37 грн; заборгованість зі сплати пені за тілом кредиту відповідно до пункту 3.1 кредитного договору у розмірі 410 415,37 грн; заборгованість зі сплати пені за простроченими процентами відповідно до пункту 3.1 кредитного договору у розмірі 642 590,72 грн; в рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 12 079 180,46 грн звернуто стягнення на нежилі приміщення №№ 1-15, групи приміщень № 86 (в літ. А), загальною площею 296 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_2 ; нежилі приміщення №№ 1-7, № ІІІ групи приміщень № 83, площею 72,5 кв. м, МЗК площею 4,35 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_3 ; нежилі приміщення в літ. А, загальною площею 87,55 кв. м, в тому числі №№ 1-8, № IV, групи приміщень № 83а, площею 83,20 кв. м, МСК площею 4,35 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_3 ; нежилі приміщення №№ 1-7 групи приміщень № 58 (в літ. А), загальною площею 236,10 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_4 .

Під час примусового виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року в порядку статті 49 Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття позивачем права власності на об`єкти іпотеки в рахунок заліку забезпечених вимог, реалізовано нерухоме майно відповідача, в тому числі 21 серпня 2015 року нежилі приміщення в літ. А, загальною площею 87,55 кв. м, в тому числі №№ 1-8, № IV групи приміщень № 83а, площею 83,20 кв. м, МСК площею 4,35 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_3 , за ціною: 1 140 000 грн, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 8 серпня 2013 року еквівалентно 142 624,80 доларів США.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва № 753/17748/15-ц від 19 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 липня 2016 року, позов ПАТ «Банк «Український капітал» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український капітал» заборгованість за кредитним договором (договір № 04свкл-08 від 25 січня 2008 року) в сумі 856 748,02 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року за курсом НБУ складає 18 248 732,83 грн, заборгованість зі сплати процентів - 90 911 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року за курсом НБУ складає 1 936 414,74 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року були реалізовані належні боржнику нежилі приміщення з № 1 по № 7 № III групи приміщень № 83 площею 72,5 кв м., МЗК пл. 4,35 кв м. (в літ. «А»), загальною площею 76,85 кв м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та нежиле приміщення (літ. А), загальною площею 182,30 кв м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 .

Постановою Верховного Суду України від 13 березня 2017 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 097 771,71 доларів США, з яких: 805 302,68 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 292 469,03 доларів США - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український капітал» простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 292 469,03 доларів США скасовано та у цій частині у задоволенні позову відмовлено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року в частині позовних вимог ПАТ «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту скасовано. У задоволенні позову ПАТ «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту відмовлено.

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року, на виконання якого були реалізовані нежилі приміщення з № 1 по № 7 № III групи приміщень № 83 площею 72,5 кв.м., МЗК пл.4,35 кв м. (в літ. «А»), загальною площею 76,85 кв м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та нежиле приміщення (в літ.А), загальною площею 182,30 кв м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19.10.2023 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19.11.2015 року у цивільній справі №753/17748/15-ц за позовом АТ «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.05.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19.10.2023 скасовано, ухвалено нове рішення, яким в порядку повороту виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19.11.2015 стягнуто з АТ «Банк Український капітал» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 5 934 810,00 грн.

Додатковою постановою від 05.08.2024 Київський апеляційний суд в порядку вирішення питання про компенсацію судових витрат стягнув з АТ «Банк Український капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.

На підставі постанови Київського апеляційного суду від 15.05.2024 та додаткової постанови цього ж суду від 05.08.2024, 21.08.2024 Дарницьким районним судом міста Києва видано два виконавчі листи у справі № 753/6745/17, щодо стягнення з АТ «Банк Український капітал» 5 934 810,00 грн в порядку повороту виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва, та 536,80 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді.

21.08.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А.М. на підставі заяви ОСОБА_1 та виданого Дарницьким районним судом міста Києва виконавчого листа у справі № 753/6745/17 відкрито виконавче провадження № 75877999 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2024).

В рамках цього виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Крім того, приватним виконавцем вчинено дії щодо стягнення з боржника грошових коштів, які окрім присуджених ОСОБА_1 5 934 810,00 грн додатково включають основну винагороду виконавця у розмірі 593 481,00 грн та 69,00 грн витрат приватного виконавця на проведення виконавчих дій, разом у сумі 6 528 360,00 грн, шляхом направлення платіжних інструкцій Національному Банку України, АБ «Укргазбанк», АТ «Кредобанк», АТ «КБ «Глобус», на списання грошових коштів з банківських рахунків АТ «Банк Український капітал».

08.08.2024 АТ «Банк Український капітал» добровільно виконав вищезазначені судові рішення в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в загальному розмірі 5 935 346,80 грн на відомий йому банківський рахунок ОСОБА_1 , на підтвердження чого долучив відповідні докази.

Так, 08.08.2024 о 18:21:20 відбулось зарахування коштів у розмірі 5 934 810,00 грн на банківський рахунок, належний ОСОБА_1 НОМЕР_2 в АТ «Банк «Український капітал» на виконання постанови Київського апеляційного суду від 15.05.2024 у справі №753/6745/17.

Також, 08.08.2024 о 18:21:21 відбулось зарахування коштів у сумі 536,80 грн на банківський рахунок, який відкрито на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_2 в АТ «Банк «Український капітал», на виконання постанови Київського апеляційного суду від 05.08.2024 року у справі № 753/6745/17.

Згідно з випискою по рахунку НОМЕР_2 , відкритого на ім?я ОСОБА_1 , на зазначеному рахунку в період з 05.01.2009 року по 08.08.2024 (включно) обліковувались грошові кошти, відтак, станом на день добровільного виконання Банком судових рішень у справі №753/6745/17, у відповідності до п.6.1 Договору банківського вкладу №1г/09 від 05.01.2009 року дія зазначеного договору не припинилась, відповідно рахунок НОМЕР_2 був активний.

З дослідженої в судовому засіданні 12.09.2024 копії платіжної інструкції № 1497 від 21.08.2024 суд установив, що приватним виконавцем Авторговим А.М. було вжито заходи щодо примусового стягнення коштів з рахунку АТ «Банк «Український капітал» з метою примусового виконання виконавчого листа № 753/6746/17 від 21.08.2024 про стягнення з АТ «Банк «Український капітал» 5 934 809,00 грн, загальна сума до стягнення становить 6 528 360,00 грн. Списання коштів у сумі 4 971,16 грн було здійснено АТ «Укргазбанк» 23 серпня 2024 року, тобто після подання Банком до суду заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню та до винесення Дарницьким районним судом м. Києва ухвали від 28 серпня 2024 року щодо зупинення виконання за виконавчими листами

Згідно з оригіналом виконавчого листа, виданого 21.08.2024 Дарницьким районним судом міста Києва у справі № 753/6745/17, щодо стягнення з АТ «Банк Український капітал» 5 934 810,00 грн в порядку повороту виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва, 29.08.2024 його повернуто до суду на підставі ухвали від 28.08.2024 у справі № 753/6745/17, приватним виконавцем Авторговим А.М. стягнуто боргу 4 456,51 грн, основної винагороди 445,65 грн.

За частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відносяться ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; виконавчий лист виданий на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; виконавчий лист видано помилково, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Враховуючи наведене, встановивши, що боржник АТ «Банк Український капітал» добровільно виконав постанову Київського апеляційного суду від 15.05.2024 року та додаткову постанови цього ж суду від 05.08.2024 року перерахувавши на відомий йому банківський рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 5 935 346,80 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання виконавчих документів, виданих Дарницьким районним судом м. Києва 21 серпня 2024 року на виконання вказаних судових рішень такими, що не підлягають виконанню.

Доводи апеляційних скарг про порушення боржником порядку добровільного виконання судового рішення не заслуговують на увагу, оскільки грошові кошти в розмірі 5 935 346,80 грн були зараховані банком на належний стягувачу рахунок НОМЕР_2 . На зазначеному рахунку в період з 05.01.2009 по 08.08.2024 (включно) обліковувались грошові кошти, відтак, станом на день добровільного виконання Банком судових рішень у справі №753/6745/17, у відповідності до п.6.1 Договору банківського вкладу №1г/09 від 05.01.2009 року дія зазначеного договору не припинилась, відповідно рахунок був активний. У свою чергу, ОСОБА_1 не спростував та не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів факт зарахування на його банківський рахунок грошових коштів у визначеному розмірі.

Посилання заявників на порушення банком під час добровільного виконання судових рішень положеннячастини другої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» не заслуговують на увагу, оскільки вказане положення регулює порядок примусового, а не добровільного виконання судового рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявників та їх відображення у судового рішенні, питання вичерпності висновку суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що у справі, що розглядається, сторонам надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скаргипредставників ОСОБА_1 - адвокатів Меркулової Лариси Анатоліївни та Журавльова Максима Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2024 року

Головуючий: Судді: