Постанова

від 12.12.2024 по справі 520/29706/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 р. Справа № 520/29706/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської міської ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 29.11.23 у справі № 520/29706/23

за позовом Керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Комунального некомерційного підприємства "Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської міської ради Харківської області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі також прокурор) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської міської ради Харківської області (далі також відповідач), в якій просив суд зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Зміївська центральна районна лікарня Зміївської міської ради Чугуївського району вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №77516, яке знаходиться за адресою: м. Зміїв, Таранівське шосе, 1-Б Чугуївський район, Харківська область, а саме:

- захисну споруду утримувати та експлуатувати у стані, що дозволяє провести її у готовність до укриття за призначенням у визначені законом терміни;

- захисну споруду забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- захисну споруду цивільного захисту обладнати системою пожежної сигналізації;

- забезпечити захисну споруду спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року позов задоволено.

Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство Зміївська центральна районна лікарня Зміївської міської ради Чугуївського району вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №77516, яке знаходиться за адресою: м. Зміїв, Таранівське шосе, 1-Б Чугуївський район, Харківська область, а саме:

- захисну споруду утримувати та експлуатувати у стані, що дозволяє провести її у готовність до укриття за призначенням у визначені законом терміни;

- захисну споруду забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- захисну споруду цивільного захисту обладнати системою пожежної сигналізації;

- забезпечити захисну споруду спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення суду є таким, що ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач указує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ) та статті 53 КАС України, якими передбачено право прокурора на звернення до суду за захистом інтересів держави, а саме, без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16. Звертає увагу, що контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 за № 1052, є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та її територіальні управління.

Разом з цим Комунальним некомерційним підприємством "Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської міської ради Харківської області наголошується на тому, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 статті 17-1, стаття 68 КЦЗ України).

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом першої інстанції із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У додаткових поясненнях у справі Керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача про відсутність в територіального органу ГУ ДСНС України повноважень на звернення з позовом у цій справі.

Відповідачем подано клопотання з проханням долучити до матеріалів справи докази готовності укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №77516.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Зміївським районним відділом ГУДС України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у грудні 2019 року проведено планову перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до акта Зміївського районного відділу ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки від 28.12.2019 за №197, головним інспектором Зміївського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області Титаренком М.М. у присутності директора КНП «Зміївська центральна районна лікарня» Зміївської районної ради виявлено порушення вимог законодавства щодо забезпечення захисних споруд цивільного захисту, а саме:

захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією не обладнана;

технічний стан захисної споруди цивільного захисту не відповідає вимогам з утримання;

захисна споруда від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами не захищена;

інженерні комунікації захисної споруди цивільного захисту не пофарбовані відповідно до їх призначення;

захисна споруда цивільного захисту спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку не забезпечена;

перевірка на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища) не проводиться;

захисна споруда системами зв`язку і оповіщення не забезпечена;

Примірник цього акта та додатків до нього вручено директору КНП «Зміївська центральна районна лікарня» Зміївської районної ради про отримання свідчить підпис особи на документі.

З метою усунення недоліків, виявлених під час здійснення перевірки Зміївським районним відділом ГУ ДСНС України у Харківській області, відповідачу винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №194 та 13.08.2020 за № 60 та надано такі пропозиції: захисну споруду утримувати та експлуатувати у стані, що дозволяє провести її у готовність до укриття за призначенням у визначені законом терміни; захисну споруду забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю; захисну споруду цивільного захисту обладнати системою пожежної сигналізації; забезпечити захисну споруду спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки.

Згідно з інформацією Зміївського РВ ГУ ДСНС у Харківській області вимоги, зазначені порушення не усунуті.

Відповідно до акта №197 від 28.12.2019 та приписів №194 від 28.12.2019, №60 від 13.08.2020 захисна споруда цивільного захисту №77516 обмежено готова до використання за призначенням.

Крім того, 30.09.2020 відносно директора КНП «Зміївська ЦРЛ» Лисака М.П. складено протокол ХА №029955 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188-8 КУпАП за невиконання припису.

Відповідно до положень діючого законодавства 10 червня 2021 року балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 77191 проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту.

За змістом акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 02.09.2021 технічний стан протирадіаційного укриття №77516 оцінюється як «обмежено готове».

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №77516 надано рекомендації щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням:

захисну споруду утримувати та експлуатувати у стані, що дозволяє привести її у готовність до укриття за призначенням у визначені законом терміни;

провести капітальний ремонт основних систем життєзабезпечення;

захисну споруду забезпечити системами пожежної автоматики і сигналізацією;

забезпечити можливість користування входом до захисної споруди особам з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення і мати достатню (нормативну) пропускну спроможність;

технічний стан захисної споруди повинен відповідати вимогам з утримання;

експлуатація та утримання електрообладнання захисної споруди повинна відповідати вимогам чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок;

технічний стан приміщень захисної споруд і ремонт привести відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення;

захисну споруду забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

забезпечити захисну споруду баками (ємності)для питної води;

захисну споруду забезпечити телефонним зв`язком з диспетчерською службою та репродуктором підключеним до місцевої ради трансляційної мережі;

захисну споруду забезпечити місцевими джерелами освітлення від переносних електричних ліхтарів, акумуляторних світильників тощо.

Прокуратурою встановлено, що ПРУ № 77516 знаходиться на балансі КНП «Змїївська центральна районна лікарня» Зміївської міської ради. Відповідно до Акта оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту від 02.09.2021 воно оцінюється, як обмежено готове для використанням за призначенням.

Невжиття відповідачем, КНП «Зміївська центральна районна лікарня» Зміївської міської ради, визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди ПРУ №77516, розташованої за адресою: Таранівське шосе, 1-Б, м. Зміїв до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, що стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у прокурора підстав для звернення до суду з позовом у цій справі, оскільки у цій справі Керівник Чугуївської окружної прокуратури звернувся до адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСНС України у Харківській області, який є територіальним органом ДСНС України, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а також з того, що в ході розгляду справи відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про приведення захисної споруди ПРУ №77516, розташованої за адресою: Таранівське шосе, 1-Б, м. Зміїв до стану готовності.

Надаючи оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - «Закон України «Про прокуратуру») визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 указаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Чугуївської окружної прокуратури Полтавської області обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Харківській області. Але, зважаючи на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим саме прокурор звертається з позовом до суду у цій справі.

Так, у позовній заяві, яку подав прокурор, він визначив, що підставою пред`явлення цього позову є саме бездіяльність органу державної влади (ГУ ДСНС у Харківській області) у здійсненні своїх функцій, а тому саме в інтересах ГУ ДСНС у Харківській області, як позивача у цій справі, прокурор подав позов.

У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділений ГУ ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені Наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - Наказ № 579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою КМ України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно указаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 частини другої цієї статті (у редакції на момент звернення прокурора із позовом до суду у цій справі) такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, з урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту).

Отже, на підставі аналізу зазначених норм законодавства суд апеляційної інстанції констатує, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з позовом у цій справі, який не має права на звернення до суду з таким позовом.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 3 серпня 2023 року у справі № 260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі № 560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі № 260/4044/22, від 21 лютого 2024 року у справі № 580/4578/22, від 14 листопада 2024 року у справі № 160/14510/22.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах, зазначених вище.

За приписами частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Оскільки вище наведеними нормами Кодексу цивільного захисту населення України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» ГУ ДСНС не наділене повноваженнями на звернення до суду з заявленими позовними вимогами у якості позивача, що тягне за собою відсутність цього ж права у керівника обласної прокуратури, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення позовної заяви прокурора без розгляду, адже останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з позовом у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вже згаданої вище правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.12.2023 у справі № 400/4238/22, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив наведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого оскаржуване рішення підлягає скасуванню із залишенням адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської міської ради Харківської області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 520/29706/23 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської областів інтересах держави в особіГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова