Постанова

від 20.11.2024 по справі 340/9236/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м.Дніпросправа № 340/9236/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №340/9236/23 (суддя Черниш О.А., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за позовом Приватного підприємства «Колос-СВ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Колос-СВ» (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач) від 10.05.2023 :

- форми "С" №00030010704 від 10.05.2023 року, яким застосовано фінансові санкції в розмірі 49572 грн.;

- форми "С" №00030020704 від 10.05.2023 року, яким застосовано фінансові санкції в розмірі 5 100 грн..

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року позовні вимоги позивача було задоволено, суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, неналежну оцінку доказів, відповідач просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що під час фактичної перевірки було встановлено порушення вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме невидача розрахункових документів встановленого зразка та недотримання режиму попереднього програмування РРО і невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Вказані порушення стали підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктами 1, 7 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На підставі даних СОД РРО було зроблено висновок про порушення позивачем вимог законодавства, а реєстр чеків реалізації алкогольних напоїв долучений до акту перевірки, і він є належним доказом, який суд першої інстанції безпідставно не врахував.

Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права. Позивач наполягає, що єдиним належним доказом здійснення фактів продажу позивачем алкогольних напоїв зі створенням розрахункових документів без реквізитів марок акцизного податку або недотримання режиму попереднього програмування РРО і невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД могли бути виявлені під час перевірки чеки (розрахункові документи). Сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно з положеннями статті 83 ПК України може бути підставою для висновків контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником. Більш того, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні КАС України.

Позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що Приватне підприємство "Колос-СВ" зареєстроване як юридична особа, основним видом його діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Позивач провадить господарську діяльність у магазині, розташованому у с. Овсяниківка Кропивницького району Кіровоградської області по вул. Центральна, 12А.

На цю адресу торгівлі ПП "Колос-СВ" видані ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

У лютому 2023 року до ГУ ДПС у Кіровоградській області надійшов лист ДПС України №3808/7/99-00-07-04-02-07 від 21.02.2023 року з інформацією про можливі порушення суб`єктами господарювання, зокрема, ПП "Колос-СВ" законодавства щодо реалізації підакцизних товарів із застосування РРО. Цим листом доручено ГУ ДПС у Кіровоградській області провести фактичні перевірки відповідних суб`єктів господарювання та господарських об`єктів.

В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видав наказ №463-п від 17.04.2023 "Про проведення фактичної перевірки ПП "Колос-СВ", яким на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України наказано провести фактичну перевірку господарської одиниці магазину за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Овсяниківка, вул. Центральна, 12А, що належить ПП "Колос-СВ", з 18.04.2023 року тривалістю 4 доби, за період діяльності з 01.10.2022 року по 21.04.2023 року, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платника податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотриманням роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги).

На підставі цього наказу посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області видані направлення №886, №890 від 18.04.2023 року на проведення фактичної перевірки належного позивачу господарського об`єкту.

Посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області 19.04.2023 року провели фактичну перевірку, за наслідками якої склали акт, який зареєстрований в ГУ ДПС у Кіровоградській області за №2726/11/11/РРО/33821446 від 20.04.2023 року.

У ході фактичної перевірки встановлені порушення пунктів 1, 2 та 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" недотримання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, оскільки при продажу підакцизних товарів у чеках не відображається код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а також проведення розрахункових операцій через РРО з видачею розрахункових документів невстановленої форми, оскільки у них відсутні обов`язкові реквізити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер). Загальна сума таких розрахункових операцій наведена у додатку та складає 33068 грн.

ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки прийняло щодо ПП "Колос-СВ" такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "С" №00030010704 від 10.05.2023 року, яким за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на підставі абзаців 2 та 3 пункту 1 статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 49572 грн. за невидачу розрахункового документу встановленого зразка (відсутні обов`язкові реквізити розрахункового документу);

- форми "С" №00030020704 від 10.05.2023 року, яким за порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі пункту 7 статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 5 100 грн. за невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що хоча контролюючим органом і дотримано процедуру призначення та проведення фактичної перевірки, проте належних доказів на підтвердження виявлених під час перевірки фактів порушень з боку позивача вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідач суду не надав, а тому санкції спірними рішеннями контролюючим органом до позивача застосовані безпідставно.

Колегія судів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Вимоги до змісту наказу керівника контролюючого органу про проведення фактичної перевірки встановлені абзацом 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, а також необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Відтак, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті зазначення платника податків, який має перевірятися, та чіткого визначення у наказі правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 березня 2024 року в справі № 420/9909/23 викладено наступний правовий висновок:

У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне посилання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Посилання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним..

Наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області ГУ ДПС від 17 квітня 2023 року № 463-п прийнятий на підставі підпункту 75.1.3 статті 75 ПК України, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Отже, в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосовуючи до спірних в цій справі правовідносин приведені висновки Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки в наказі вказано, що підставою для призначення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі обіг товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) є 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, і за висновком Верховного Суду це є мінімально достатнім, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.

Суд встановив, що фактична перевірка ПП "Колос-СВ" за місцем провадження ним господарської діяльності проведена посадовими особами відповідача відповідно до рішення керівника контролюючого органу, а саме наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області №463-п від 17.04.2023 року, який відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України.

Приводом для видання цього наказу стала інформація, яка надійшла від ДПС України, і яка свідчила про можливі порушення позивачем законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, обігу підакцизних товарів, що повністю узгоджується із підставою, передбаченою пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Перед початком фактичної перевірки працівники ГУ ДПС у Кіровоградській області провели у магазині контрольну розрахункову операцію, у ході якої особа, яка здійснює розрахункові операції продавець ОСОБА_1 - здійснила продаж товарів, про що складено акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 19.04.2023 року.

Саме ОСОБА_1 як особі, яка фактично проводила розрахункові операції, посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області пред`явили службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, а також їй під розписку вручили копію наказу №463-п від 17.04.2023 року. Посадові особи контролюючого органу були допущені до фактичної перевірки на господарському об`єкті позивача та провели таку перевірку.

Отже, є вірними висновки суду першої інстанції, що фактична перевірка проведена з додержанням вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку проведення таких перевірок, з відома та за участю представника платника податків.

Порушень законодавства в частині наявності підстав та процедури призначення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідач не допустив.

Щодо суті виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, санкції застосовано за порушення п. 2 (не видача розрахунукового документу встановленого зразка (відсутні обовязкові реквізити розрахункового документа) та п.11 (не відображення у фіскальних чеках кодів товарних підкатегорій, згідно УКТЗЕД для підакцизних товарів) ст. 3 Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (а.с.18).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема:

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (стаття 2 Закону України № 265/95-ВР).

Форма та зміст розрахункового документа передбачена п.2 розділу 2 Положення Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №3ВР-1 про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення).

Отже, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов`язковим реквізитом фіскального чеку при проведенні розрахунків за продані підакцизні товари (зокрема, алкогольні напої і тютюнові вироби) і зазначається у рядку 7 фіскального касового чеку №ФКЧ-1.

А при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, які підлягають маркуванню, обов`язковим реквізитом фіскального чеку є також цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер), яке зазначається у рядку 9 фіскального касового чеку №ФКЧ-1.

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення №13 за відсутності у фіскальному чеку хоча б одного з обов`язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий.

Оскарженим податковим повідомленням-рішенням форми "С" №00030010704 від 10.05.2023 року позивача притягнуто до фінансової відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за невиконання обов`язків, встановлених пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на підакцизні товари (продукцію), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з такими недоліками не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 року у справі №500/6845/21 у подібних правовідносинах.

У ході фактичної перевірки не були встановлені факти непроведення розрахункових операцій через РРО або проведення розрахункових операцій через РРО, однак на неповну суму покупки. Тому, висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставними. В той же час, за дане порушення спірними рішеннями санкції до позивача не застосовано, що вбачається із доданого до акту та рішень розрахунку санкцій.

Під час фактичної перевірки посадові особи відповідача, проаналізувавши інформацію із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО), встановили, що у жовтні - грудні 2022 року, лютому - березні 2023 року позивач проводив через РРО розрахункові операції щодо роздрібної торгівлі підакцизними товарами (тютюновими виробами та алкогольними напоями), втім видавав розрахункові документи (фіскальні чеки) невстановленої форми, оскільки у них були відсутні обов`язкові реквізити - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку. Сума розрахункових документів, у яких відсутній реквізит "код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД" склала 33010 грн., сума розрахункових документів, у яких відсутній реквізит "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої" склала 58 грн. Всього сума виданих розрахункових документів невідповідного змісту склала 33068 грн.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач не спростовує висновків контролюючого органу про виявлені випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв, які повинні маркуватися марками акцизного податку без їх реквізитів (на суму 58грн.) та випадків створення та видачі розрахункових документів, у яких відсутній реквізит "код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД" на суму 33 010 грн..

Зауважень щодо розміру визначених податковим органом штрафних санкцій за такі порушення позивач також не наводить. Доводи позивача здебільш зводяться до порушення з боку контролюючого органу порядку та процедури проведення фактичної перевірки, що на думку позивача є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржених ППР.

Зокрема, спірним питанням у цій справі є перевірка правильності висновків суду про дотримання податковим органом порядку та процедури проведення фактичної перевірки в аспекті того, що висновки перевірки ґрунтуються на даних з інформаційних баз податкового органу, що як вважав суд не є належним доказом підтвердження правопорушення в межах проведеної фактичної перевірки;

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

електронний фіскальний звіт це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

електронна копія фіскального звіту ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У даній справі контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому, використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Наведене вище відповідає правовій позиції, сформованій Верховним Судом у постанові від 09.09.2024 року у справі № 280/6832/23.

Таким чином, відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, перевірки наявності відображення коду товару згідно УКТЗЕД, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Колегія суддів наголошує, що усі сумніви, які були у позивача щодо достовірності відповідних документів фіскальних чеків із зазначенням в них обов`язкових реквізитів, повинні були спростовуватися саме позивачем, якщо він ставив під сумнів та заперечував проти цього шляхом надання роздрукованих своїх чеків.

Водночас, позивач не надав належних та допустимих доказів, що використана контролюючим органом податкова інформація яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо відсутності обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання платником акцизного податку, є відмінною від наявних у позивача електронних розрахункових документах.

Таким чином, відповідачем висновки фактичної перевірки щодо допущення позивачем відповідних порушень Закону№265/95-ВР підтверджені належними та допустимими доказами, що виключає підстави для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Висновки ж суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження виявлених під час перевірки фактів порушень з боку позивача вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є помилковими.

Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, а тому скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог ПП «Колос-СВ» у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №340/9236/23 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Колос-СВ» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак