Постанова

від 12.12.2024 по справі 400/11075/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11075/23

Категорія:111030000Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту:05.04.2024р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування прийнятих 19 липня 2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкового зобов`язання за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

-№0168652-2413-1410- НОМЕР_1 у сумі 80 847 грн.;

-№0168653-2413-1410-UA48080010000048763 у сумі 69 078,75;

-№0168654-2413-1410-UA48080010000048763 у сумі 62 936,25 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він є засновником фермерського господарства і власником об`єктів нерухомості, що використовуються у сільськогосподарській діяльності. Визначення відповідачем податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суперечить пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України.

Відповідач позов не визнав, вказуючи про відсутність визначених ПК України умов для звільнення позивача від сплати відповідного податку, оскільки позивач не є сільськогосподарським товаровиробником.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано прийняте 19 липня 2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення №0168652-2413-1420-UA48080010000048763.

Визнано протиправним та скасовано прийняте 19 липня 2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення №0168653-2413-1420-UA48080010000048763.

Визнано протиправним та скасовано прийняте 19 липня 2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення №0168654-2413-1420-UA48080010000048763.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 128,62 грн.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-нерухоме майно відмінне від земельної ділянки позивача не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Кодексу).

-за даними податкового обліку ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа - підприємець, є головою фермерського господарства (далі ФГ) "Юрвіал" (код ЄДРПОУ 33434657). Податкова декларація про отримані доходи від діяльності за 2022 рік, як сільськогосподарський товаровиробник фізичною особою ОСОБА_1 до податкового органу не надавались. Однак ГУ ДПС у Миколаївській області сформовано податкове повідомлення-рішення по мінімальному податковому зобов`язанню за 2022 рік;

-відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вище зазначені нежитлові будівлі перебувають у власності ОСОБА_1 , інформація щодо переходу права власності до ФГ "Юрвіал" у Державному реєстрі речових прав не відображається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 є засновником ФГ "ЮРВІАЛ", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності ФГ вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; додаткові вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; допоміжна діяльність у рослинництві; післяурожайна діяльність.

У власності позивача (згідно з доданими до позову свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, договором купівлі-продажу, а також згідно з доданою до відзиву Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта) перебувають:

-нежитлова будівля площею 829,2 м2 (корпус корівника) за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлова будівля площею 708,5 м2 (телятник, овчарник, конюшя) за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлова будівля (корпус № 1 МТФ) площею 645,5 м2 за адресою: АДРЕСА_2 .

До позову додано (за підписом голови ФГ) підтвердження того, що у 2022 року вказані об`єкти позивач використовував у господарській діяльності ФГ.

Податковим повідомленням-рішенням від 19 липня 2023 року:

-№0168652-2413-1410-UA48080010000048763 Управління визначило суму податкового зобов`язання позивача за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - 80 847 грн (об`єкт площею 829,20 м2);

-№0168653-2413-1410-UA48080010000048763 Управління визначило суму податкового зобов`язання позивача за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - 69 078,75 грн (об`єкт площею 708,50 м2);

-№0168654-2413-1410-UA48080010000048763 Управління визначило суму податкового зобов`язання позивача за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - 62 936,25 грн (об`єкт площею 645,50 м2).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 29 червня 2021 року у справі №400/205/21 визнав нежитлові будівлі, які належать ОСОБА_1 на праві власності, "нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, тому вони не є об`єктами оподаткування у розумінні вимог пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України".

При цьому, суд вказав, що встановлені в указаній вище постанові апеляційного суду обставини не підлягають доказуванню, згідно вимог ч.4 ст. 78 КАС України.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, пп.266.1.1 п.266.1 ст. 261, пп.266.2.1 п.266.2 ст. 266, пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно пп.266.1.1 п.266.1 ст. 261 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп.266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Підпунктом "ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що встановлена пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Так, колегія суддів зазначає, що спірним в даній справі, є питання того, чи є позивач, як фізична особа, сільськогосподарським товаровиробником, на якого поширюється пільга, передбачена пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені об`єкти нерухомого майна належать позивачу на праві власності.

Докази того, що вказані об`єкти нерухомого майна здані позивачем в оренду, лізинг, передані у позичку, матеріали справи не містять.

При цьому, колегія суддів враховує, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №400/205/21, яка набрала чинності, суд визнав, що нежитлові будівлі, які належать ОСОБА_1 на праві власності, є "нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, а тому вони не є об`єктами оподаткування у розумінні вимог пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України".

При цьому, відповідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність рішень податкового органу від 19 липня 2023 року, якими визначено суму податкового зобов`язання за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.