Постанова

від 03.12.2024 по справі 420/14296/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14296/24

Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання Вовненко А.В.

представника відповідача ГУ ДПС в Одеській області Зарудної А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі за позовом Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2024 № 1137/15-32-04-10-17 про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних,

В С Т А Н О В И В:

09.05.2024 Комунальне виробниче експлуатаційне підприємство «Подільськтеплокомуненерго» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2024 №1137/15-32-04-10-17, прийняте на підставі акту від 30.11.2023 №33888/15-32-04-10-14/25977888, яким застосований штраф в сумі 111307,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що камеральна перевірка, за наслідками якої був складений акт від 30.11.2023 №33888/15-32-04-10-14/25977888, була проведена з порушенням 30-денного строку на можливість її проведення, всупереч приписам п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1, п. 76.3 ст. 76 ПК України, оскільки податкові накладні були виписані в липні 2023 року, а перевірка проведена 30.11.2023. таке порушення, позивач вважав самостійною та достатньою підставою для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення, посилаючись при цьому на постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 28.12.2022 у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21, від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18. Також позивач вказував на відсутність в акті камеральної перевірки встановленого факту порушення податкового законодавства та вказівки на протиправності дій позивача тобто його вини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог КВЕП «Подільськтеплокомуненерго».

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права внаслідок неповного з`ясування обставин справи.

Так, на думку апелянта, суд першої інстанції залишив поза увагою та не спростував твердження позивача про те, що відповідно до змісту акту перевірки, акт складений за результатами проведеної в порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН. При цьому, на думку апелянта така перевірка може бути проведена в межах строку передбаченого п. 76.1, 76.3 ст. 76 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання документів, а якщо такі документи були надані пізніше - за днем їх фактичного подання.

Проте згідно з актом перевірки предметом дослідження є несвоєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, які були виписані в липні 2023, а проведена така перевірка контролюючим органом 30.11.2023.

Звертає увагу апелянт і на те, що акт перевірки не містить у собі відомості, які б ідентифікували податкову звітність позивача з податку на додану вартість, яка була камерально перевірена.

За наведених обставин, апелянт вважає, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка з недотриманням встановленого 30 денного строку на можливість її проведення, що суперечить п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1, п. 76.3 ст. 76 ПК України, та свідчить про перевищення відповідачем владних повноважень.

На думку апелянта, невиконання вимог закону щодо строку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки не може визнаватись допустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки, який не є допустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. При цьому апелянт посилається на постанови Верховного Суду, які були вказані ним у позовній заяві.

Також, посилаючись на приписи ст. 109, п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України, апелянт звертає увагу на те, що в акті камеральної перевірки взагалі відсутнє доведення контролюючим органом вини позивача щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН та не наведено наявні обставини цієї вини у сукупності, що особа діяла водночас і нерозумно, і недобросовісно, і без належної обачності, при цьому, маючи змогу поводитись належним чином.

Апелянт вказує, що відповідач взагалі не прийняв до уваги воєнний стан у державі, під час якого працював, на момент реєстрації податкових накладних, позивач комунальне підприємство, а саме, постійні тривоги, прильоти ракет, відсутність електроенергії та необхідної кількості працівників у зв`язку із звільненням їх через війну в Україні, що все у сукупності сприяло несвоєчасності реєстрації ПН.

В акті камеральної перевірки вказана загальна фраза «Інформація щодо наявності обставин, які звільняють від відповідальності (статті 112-1 ПК України) або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень (ст. 112-1 ПК України) станом на момент складання акту камеральної перевірки відсутня».

За наведених обставин апелянт вважає, що у даному випадку відсутній факт протиправності дій платника податку (відсутня вина платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, яка обумовлює застосування штрафних (фінансових) санкцій) у зв`язку з недотриманням граничного терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, приймаючи до уваги і те, що відповідні податкові накладні все ж були зареєстровані в ЄРПН.

Вказане на думку апелянта, свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та є підставою для його скасування, але суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки наведеним обставинам, чим допустив порушення норм ст. 72, 90, 242 КАС України.

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції не врахував вимоги статті 77 КАС України, за приписами якої саме відповідач зобов`язаний довести правомірність рішення, яке оскаржується. Натомість суд першої інстанції вказав, що позивач не надав жодного доказу своєчасності реєстрації податкових накладних, доказів, які б свідчили про своєчасну відправку податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС в Одеській області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДПС в Одеській області зазначає, що контролюючим органом на підставі п.п.20.1.4, п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ ПКУ, у порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 розділу ІІ ПКУ, проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних за липень 2023 року. Перевірку проведено з використанням Єдиного реєстру податкових накладних, та даних АІС «Податковий блок». За результатами перевірки складено акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до такої податкової накладної від 30.11.2023 № 33888/15-32-04-10-14/25977888 ( далі Акт) який направлено засобами поштового зв`язку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Акт, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення №0600065565282, отримано платником за довіреністю 18.12.2023. Зазначеною перевіркою встановлено порушення КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ з урахуванням п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а саме: 56 податкових накладних, які виписані у липні 2023 року зареєстровані у жовтні 2023 року.

Податковий орган вказує, що Законом N2876-1X «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 були внесені зміни до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

Пункт 89 - Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N2102-1X, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Пункт 90 - Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N? 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таки податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів;

Визначені п. 89 підрозділі 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом N? 2876-IX (тобто, з датою складання, починаючи з 16 січня 2023).

Також податковий орган звертає увагу на те, що Міністерством фінансів України від 29.07.2022 № 225 прийнято наказ «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків визначених у п.69.1 п. 69 Підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні Положення» ПК України, та перелік документів на підтвердження було затверджено порядок на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердженнями платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, у тому числі звітності передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування. Згідно даного порядку у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, позивач повинен подати письмову заяву до контролюючого органу про відсутність такої можливості.Враховуючи наведене, відповідач вказує, що Скаржник не скористався таким правом, а частині податкових накладних, які складені у липні 2023 року, а також не обґрунтувало, які саме існуючі обставини перешкоджали йому вчасно зареєструвати накладні.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі п.п.20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПКУ, у порядку, визначеному п. 76.2 ст. 76 ПКУ, проведена камеральна перевірка дотримання КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» порядку реєстрації податкових накладних за липень 2023 року. Перевірка проведена з використанням Єдиного реєстру податкових накладних, та даних АІС «Податковий блок».

За результатами перевірки складено акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до такої податкової накладної від 30.11.2023 № 33888/15-32-04-10-14/25977888, який був направлений засобами поштового зв`язку в порядку, визначеному ст. 42 ПК України та отриманий позивачем 18.12.2023 (т. 1 а.с. 146).

Перевіркою встановлено порушення КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ з урахуванням п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а саме: 56 податкових накладних, які виписані у липні 2023 року, але були зареєстровані у жовтні 2023 року, а тому прострочення термінів реєстрації податкових накладних становило від 59 до 73 днів. Детальна інформація щодо кожної податкової накладної (номер, дата виписки, дата реєстрації, граничний строк реєстрації, кількість днів прострочення, сума на яку зареєстрована ПН) наведена в таблиці, яка міститься в акті камеральної перевірки від 30.11.2023 № 33888/15-32-04-10-14/25977888 (т. 1 а.с. 8-10, 149-151).

За результатами перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.01.2024 № 1137/15-32-04-10-17, яким до апелянта застосований штраф у розмірі 111307,13 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 а.с. 11, 12, 147, 148), копія якого отримана позивачем 16.01.2024 (т. 1 а.с. 152).

Апеляційний суд встановив, що наданими позивачем копіями податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію (т. 1 а.с. 131-24) підтверджені відомості, наведені в таблиці акту камеральної перевірки від 30.11.2023 № 33888/15-32-04-10-14/25977888.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, позивач не довів правомірності своїх дій, в той час як відповідач належним доказами підтвердив правомірність свого рішення.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абзацу 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абзацу 4 цього ж п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно абзацу 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Так, згідно з п. 120-1.1 ст. 120 ПК України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Згідно з п.11 підрозділу 10 Податкового Кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» внесені зміни до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та доповнено пунктами 89 та 90 наступного змісту.

Пункт 89. «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Пункт 90. «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таки податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів;

Визначені п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто, з датою складання, починаючи з 16 січня 2023).

Матеріалами справи підтверджено та апелянтом не заперечується факт несвоєчасної реєстрації апелянтом податкових накладних в ЄРПН, реквізити податкових накладних, дати реєстрації в ЄРПН, кількість днів порушення термінів реєстрації та розмір штрафу, які наведені як в акті перевірки, так і у додатку до оскаржуваного ППР.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилається, як і в суді першої інстанції, на норми ПК України, які передбачають, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.(п.112.2 ст. 112 ПКУ).

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16, 36 Кодексу. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених ПКУ правил та норм. Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом.

Згідно з п. 109.3 ст. 109 ПК України у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Апелянт притягнутий до відповідальності на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Апеляційний суд погоджується із зауваженнями суду першої інстанції про те, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

При цьому Комунальне виробниче експлуатаційне підприємство «Подільськтеплокомуненерго», а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції, не надало жодного документа (квитанції), який би підтверджував своєчасну реєстрацію спірних податкових накладних, як це передбачено в абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України, та не долучило жодного доказу, який би свідчив про своєчасну відправку на реєстрацію податкових накладних.

Апеляційний суд зазначає, що наявність норми, яка зобов`язує суб`єкт владних повноважень, рішення якого оскаржується, довести правомірність такого рішення (ч. 2 ст. 77 КАС України), не знімає з позивача обов`язку довести обґрунтованість своїх доводів належними та допустимими доказами за наявності при цьому у позивача свободи у надані таких доказів та доведенні їх переконливості перед судом (ст. 9 КАС України).

Отже апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції приписів ст. 77 КАС України.

Апеляційний суд, як і суд першої інстанції, зазначає, що Міністерством фінансів України прийнято наказ № 225 від 29.07.2022 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п. 69.1 п. 69. Підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та перелік документів на підтвердження».

Вказаним наказом затверджений порядок на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування. Згідно даного порядку у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, позивач повинен подати письмову заяву до контролюючого органу про відсутність такої можливості.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що апелянт належним чином скористався таким правом, зокрема в частині податкових накладних, які складені у липні 2023 року.

Також матеріали справи не містять обґрунтувань та відомостей на їх підтвердження стосовно обставин які перешкоджали апелянту вчасно зареєструвати податкові накладні.

При цьому доводи апелянта про те, що відповідач взагалі не прийняв до уваги воєнний стан у державі, під час якого апелянт працював, на момент реєстрації податкових накладних, а саме, постійні тривоги, прильоти ракет, відсутність електроенергії та необхідної кількості працівників у зв`язку із звільненням їх через війну в Україні, що у сукупності сприяло несвоєчасності реєстрації ПН, апеляційний суд відхиляє, як такі, що мають узагальнений характер, без посилання конкретно на те, яким чином вказані обставини вплинули на факт несвоєчасного виконання апелянтом вимог податкового законодавства в частині реєстрації податкових накладних.

Доводи апелянта щодо порушення податковим органом порядку проведення камеральної перевірки, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з п.п. 75.1.1 ПК України (в редакції чинній на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76, ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків передбачених ст. 102 ПКУ.

Предметом камеральної перевірки апелянта в цій справі, як правильно встановив суд першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, були інші питання, зокрема, пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень ст. 102 ПК України, така перевірка може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних. При цьому, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, зазначає, що 30 денний строк протягом якого може бути проведена камеральна перевірка, відноситься лише до подання податкових декларацій з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунків до них, в той час як перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відноситься до інших питань, тому застосовуються строки передбачені ст. 102 ПК України.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних, що підтверджено належними та допустимими доказами та не спростовано позивачем. За вказане порушення встановлена відповідальність у вигляді штрафних санкцій, які, за відсутності підстав для звільнення від відповідальності, правильно застосовані податковим органом до апелянта.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі №420/14296/24 залишили без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 13.12.2024

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький