Постанова

від 13.12.2024 по справі 240/11888/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11888/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

13 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Української військово-медична академії на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Української військово-медичної академії про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1.Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Української військово-медичної академії, в якому просить:

-протиправною бездіяльність Української військово-медичної академії щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 10.01.2023 посадового окладу, окладу за військове звання, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток у зв`язку зі звільненням з військової служби, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби без множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

-зобов`язати Українську військово-медичну академію здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 10.01.2023 сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток у зв`язку зі звільненням з військової служби, одноразової грошової допомоги, обчисливши їх із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України від 19.11.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

1.2В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що посадовий оклад та оклад за військовим званням має визначатися, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року. Під час проходження військової служби в період з 29.01.2020 року по день звільнення відповідач невірно встановив йому розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що призвело до виплати грошового забезпечення у значно меншому розмірі.

2.Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1Протягом 2020-2023 років грошове забезпечення позивача нараховувалося та виплачувалося відповідачем із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

2.2Наказом начальника Української військово-медичної академії від 10.01.2023 №8 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 10.01.2023.

2.3У квітні 2023 представник позивача звернувся до Української військово-медичної академії із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію про виплачені позивачу суми грошового забезпечення та розрахунку при звільненні та у разі невірного розрахунку таких сум, здійснити перерахунок та доплату належного позивачу за 2020-2023 роки грошове забезпечення, проте листом від 07.06.2023 №478 отримав у відповідь відмову.

2.4Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

3.Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 адміністративний позов задоволено.

3.2Суд першої інстанції послався на те, що відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення застосовувався розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, а не встановлений законом на 1 січня календарного року та дійшов висновку що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 по 10.01.2023 (дата звільнення позивача з військової служби), а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року законодавством про державний бюджет на відповідний рік, є неправомірними.

4.Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

4.1Відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

4.2Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення та помилкового висновку, про відновлення раніше встановленого порядку, визначеного у Постанові КМУ № 704 та не звернув увагу на строки звернення позивача до суду.

4.3Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

5.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

5.1Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху.

5.2Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 з Житомирського окружного адміністративного суду витребувано адміністративну справу.

5.3 16 вересня 2024 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5.4Позивач копію апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 20.09.2024 на вказаний ним номер телефону у застосунку «Viber» та електронну пошту.

5.5Представник відповідача копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 17.09.2024 (згідно з довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету).

ІІ. Мотивувальна частина.

1.Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1Статтею 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.2Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

1.3Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

1.4Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

1.5Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

1.6Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

1.7Пунктом 6 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких п.4 Постанови №704 викладено у новій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

1.8Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», отже п. 6 Постанови № 103 втратив чинність і у зв`язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення скасованих судом змін.

1.9Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 та викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

1.10Апеляційний суд вважає що з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно, була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.

1.11Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в межах позовних вимог щодо нарахування і виплати грошового забезпечення, в тому числі, основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення позивачу з 29.01.2020 по 10.01.2023, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду.

1.12Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що з метою належного захисту порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу з 29.01.2020 по 10.01.2023 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а також основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, визначених шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.

1.13Надаючи оцінку вимогам відповідача про залишення позову без розгляду суд першої інстанції зазначив, що ця вимога не підлягає задоволенню оскільки позивач звільнений з військової служби в період дії редакції статті 233 КЗпП, яка не обмежувала строк звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, а тому вимога скарги про залишення позову без розгляду відхиляється.

1.14Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

2.Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують вимог позовної заяви та висновків суду першої інстанції.

2.2Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3В контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України, дана справа належить до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 цього Кодексу, судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

2.4Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Української військово-медична академії залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.