Постанова

від 11.12.2024 по справі 300/3758/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3758/24 пров. № А/857/23284/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

за участю представника відповідача Тарасової Х.М.,

за участю третьої особи ОСОБА_1 ,

за участю представника третьої особи Пістряк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференсії у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року, прийняте суддею Остап`юком С.В. у м. Івано- Франківську у справі за позовом ОСОБА_2 до Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив :

ОСОБА_2 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі ДВС, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 08.04.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №73659916.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 відмовлено в задоволенні позову.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач в період з 04.04.2024 по 07.04.2024 перебував на лікарняному.

Однак, на час перевірки виконання рішення суду 05.04.2024 та складання державним виконавцем акту, державному виконавцю не було та не могло бути відомо про перебування позивача на лікарняному як причини для невиконання 05.04.2024 рішення суду.

Крім того, суд звернув увагу на те, що робота для працівників управління ДВС розпочинається в п`ятницю о 08 годині 00 хвилин та закінчується о 15 годині 45 хвилин.

Заява позивача про перенесення виконання рішення суду від 05.04.2024 подана також після завершення робочого дня відповідача 05.04.2024 та, відповідно зареєстрована і передана виконавцю наступного робочого дня, яким було 08.04.2024.

Враховуючи обізнаність позивача про періодичність та конкретно визначений час побачень онука з ОСОБА_1 , та проведення у зв`язку з цим, перевірки державним виконавцем виконання боржником рішення суду, суд вважав не обґрунтованими доводи позивача щодо належного та завчасного повідомлення державного виконавця про неможливість ним виконання рішення суду 05.04.2024.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції зазначив, що станом на час перевірки виконання рішення суду 05.04.2024 та складання державним виконавцем вищезазначеного акту, державному виконавцю не було та не могло бути відомо про перебування позивача на лікарняному як причини для невиконання 05.04.2024 рішення суду.

Однак, на думку апелянта, судом не були враховані докази про неможливість виконання рішення суду через перебування на лікарняному. Також він не міг знати режим роботу виконавця, так як на час виконання вказано судом з 15 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., що свідчить про повний робочий день державного виконавця. Звертає увагу на те, що доклав всіх наявних на той момент можливих засобів для інформування про перебування на лікарняному враховуючи постійні перебої електроенергії, перебої зі зв`язком через відсутність електроенергії, постійні обстріли та тривоги в Харківській області, де перебував під час виконання посадових обов`язків, пов`язаних з енергетичною незалежністю України.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позов.

Відповідач у відзиві зазначає, що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та здійснював заходи, які передбачені законодавством для повного і своєчасного виконання судового рішення. Оскільки, згідно ст.64 Закону боржник чинить перешкоди в спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім онуком ОСОБА_3 згідно рішення суду, зустріч не відбулася, боржник свідомо завчасно до початку зустрічі, а саме до 15.00 год. 05.04.2024 не повідомив державного виконавця про поважну причину відкладення проведення виконавчих дій, внаслідок чого сторона виконавчого провадження стягувач ОСОБА_1 була позбавлена можливості скористатися правами наданими їй згідно рішення суду. Стягувач проживає за межами іншої області, що потребує додаткових витрат для вчасного прибуття на побачення з її онукам та зазнає матеріальних збитків за невиконання рішення суду боржником добровільно.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

ОСОБА_1 у своєму відзиві звертає увагу на те, що відповідно до відомостей офіційної електронної пошти Калуського ДВС, ОСОБА_2 вжив дій щодо повідомлення державного виконавця про перебування на лікарняному, що унеможливлює виконання рішення суду, тільки 05.04.2024 шляхом направлення на електронну пошту відповідача заяви та копії електронного листка непрацездатності о 16:36 год.

Таким чином, станом на час перевірки виконання рішення суду 05.04.2024 та складання державним виконавцем вищезазначеного акту, державному виконавцю не було та не могло бути відомо про перебування позивача ОСОБА_2 на лікарняному як причини для невиконання 05.04.2024 рішення суду (в той час як самому ОСОБА_2 достеменно відомий годинниковий проміжок часу, який було визначено рішенням суду для побачень бабусі з онуком).

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3ст. 317 КАС Українипорушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою старшого державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі як і раніше ДВС) Тарасовою Христиною Миколаївною від 22.12.2023 відкрито виконавче провадження №73659916 з виконання виконавчого листа №554/6227/22 від 19.12.2023 виданого Октябрським районним судом м.Полтави про визначення порядку спілкування ОСОБА_1 з малолітнім онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов`язавши ОСОБА_2 дозволяти ОСОБА_1 спілкуватися з онуком в його, ОСОБА_2 , присутності та фахівця соціальної роботи Калуського міського центру соціальних служб щомісяця перша п`ятниця з 15.00 год. до 17.00 год. за місцем проживання дитини. Пунктом 2 цієї постанови повідомлено боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 днів.

Зазначена постанова супровідним листом №96647/96648 від 22.12.2023 направлена ОСОБА_2 та ним отримана 22.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600072824013.

Старшим державним виконавцем Калуського ДВС Тарасовою Христиною Миколаївною 05.04.2024 здійснено перевірку виконання рішення суду в межах виконавчого провадження №73659916 за адресою вул. Д. Палїїва, 2/3, м. Калуш, за наслідками якої складено акт від 05.04.2024, в 15:00 год., в присутності юристконсультанта Калуського міського центру соціальних служб Ящишина В.В., а також стягувача ОСОБА_1 , яким встановлено: «з виходом за адресою встановлено, що на стукіт дверей ніхто не відчиняє. Зустріч ОСОБА_1 з малолітнім онуком ОСОБА_3 з 15:00 год до 17:00 год. в присутності ОСОБА_2 не відбувалася. Причини не можливості з`явитися на зустріч згідно рішення суду №554/62227/22 від 19.12.2023 Октябрського районного суду м. Полтави Лутчин Олег Зіновійович не повідомив».

Враховуючи зазначений акт, старшим державним виконавцем Калуського ДВС Тарасовою Христиною Миколаївною в межах виконавчого провадження №73659916,08.04.2024 винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу на користь держави у розмірі 1700 гривень за невиконання рішення суду.

Вказана постанова згідно супровідного листа №40836 від 08.04.2024 направлена позивачу та отримана ОСОБА_2 27.04.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частинами першою, другоюстатті 129-1 Конституції Українивизначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини першоїстатті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 № 1404-VIII(надалі - Закон № 1404-VIII)виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої і пункту 1 частини другоїстатті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Частина 2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачає, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначені статтею 64-1 Закону №1404-VIII.

Цією статтею передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно достатті 75 Закону № 1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 у справі №640/9234/19.

Судом першої інстанції не встановлено, в чому саме полягало невиконання рішення суду позивачем, залишається не встановленим, де саме позивач повинен був забезпечити спілкування дитини зі стягувачем, чи перешкоджав спілкуванню. Також не встановленонаявності факту відсутності поважної причини невиконання позивачем рішення суду у встановлений строк.

Із матеріалів справи, зокрема, із заяви позивача (а.с.9) вбачається, що останній 05.04.2024 ще до закінчення часового проміжку визначеного у рішенні суду яке виконувалось, повідомив відповідача про неможливість виконання судового рішення у зв`язку із перебуванням на лікарняному з підозрою на ковід. У зв`язку із закінченням робочого дня у відповідача, вказана заява зареєстрована 08.04.2024.

Відповідачем, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу не заперечується, що зазначена заява надійшла на електронну адресу 05.04.2024, тобто до прийняття оскарженої постанови.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом також не був досліджений акт державного виконавця, на підставі якого була винесена оскаржувана постанова про накладення штрафу на позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, під час вчинення виконавчих дій та складання акту державного виконавця, державним виконавцем Тарасовою Х.М. не залучалося понятих чи свідків для підтвердження чи спростування зафіксованих в акті даних, чому також суд першої інстанції не надав оцінки.

У зв`язку з вказаними обставинами, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції передчасним, оскільки суд взагалі не досліджував дотримання процедури складання постанови про накладення штрафу.

Наведене дає підстави стверджувати про невжиття належних заходів щодо офіційного з`ясування обставин справи.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач притягує до відповідальність позивача саме за невиконання рішення суду без поважних причин, а не через неповідомлення таких причин, на чому і акцентує увагу суду.

Враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Враховуючи результат розгляду апеляційної скарги та, виходячи із приписівст.139 КАС України, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїсудові витрати у розмірі 3028 грн.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на не правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 272, 287, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі №300/3758/24 та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 08 квітня 2024 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №73659916.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 38472755) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 13.12.2024.