Рішення

від 12.12.2024 по справі 440/2410/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2410/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації до Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради та Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської обласної військової адміністрації звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міської ради в якому просить зобов`язати Полтавську міську раду протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - Особняк Нев`яндта (Невіандта) по вул. Соборності, 8 у м. Полтаві, на, умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

В обгрунтування позовної заяви прокурор зазначив, що під час здійснення представницької діяльності виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Установлено, що рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 17.01.1992 "Про надання статусу пам`ятників історії та архітектури місцевого значення" надано статус пам`ятників історії і архітектури місцевого значення спорудам згідно додатку 1, в тому числі будівлі по вул. Соборності, 8,/колишня Жовтнева/ у місті Полтаві.

Крім того, розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 за № 529 затверджено переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області, у який внесена зазначена будівля по вул.Соборності, 8 у м. Полтаві.

Отже, вказана будівля отримала статус щойно виявленого об`єкта історії та архітектури місцевого значення. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, будівля за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 8, перебуває у комунальній власності Територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради.

Водночас, охоронний договір на вказаний об`єкт не укладено, звернення від власника будівлі про укладення охоронного договору до Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації не надходило.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради народних депутатів двадцять першого скликання від 17.01.1992 "Про надання статусу пам`ятників історії та архітектури місцевого значення" надано статус пам`ятників історії та архітектури місцевого значення спорудам згідно додатку №1, до якого включено будівлю Особняк Нев`яндта (Невіандта) по вул. Соборності, 8 у м. Полтаві.

Листом від 29.11.2022 № 01-20/1620 Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації повідомив Полтавську міську раду про необхідність укласти охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.

Листом від 24.01.2024 № 01-20/160 Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації повідомлено, що охоронний договір не укладено.

Як стверджує прокурор, на цей час охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - Особняк Нев`яндта (Невіандта) по вул. Соборності, 8 у м. Полтаві, із власником не укладено, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави в сфері охорони культурної спадщини Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради та дає право прокурору на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом.

Правовий висновок про те, що прокурор має право звертатися до суду в інтересах держави у сфері охорони культурної спадщини, викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №734/519/15-ц, від 17.03.2021 у справі №925/3/20, від 09.11.2022 у справі №260/437/21, від 17.11.2022 у справі №640/16767/21.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III /надалі - Закон №1805-III/, яким встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону №1805-III, культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини.

Пунктом 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону; а пунктом 5 вказаного розділу визнано таким, що втратив чинність Закон Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1978 р., N 30, ст. 426; 1984 р., N 7, ст. 145) (втратив чинність 12 липня 2000 року).

Відповідно до положень частини третьої статті 17 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" перелік пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, Рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради народних депутатів двадцять першого скликання від 17.01.1992 "Про надання статусу пам`ятників історії та архітектури місцевого значення" надано статус пам`ятників історії та архітектури місцевого значення спорудам згідно додатку №1, до якого включено будівлю Особняк Нев`яндта (Невіандта) по вул. Соборності, 8 у м. Полтаві.

Таким чином, будівля Особняк Нев`яндта (Невіандта) за адресою: вул. Соборності, 8 у м. Полтаві, має статус пам`ятки культурної спадщини та є об`єктом правового регулювання Закону №1805-III.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Частиною другою статті 14 Закону №1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Частиною третьою статті 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України 28.12.2001 постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини /надалі - Порядок №1768/.

Згідно із пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що охоронний договір укладається з метою забезпечення власником збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, за висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.

Тож відповідач, як власник пам`ятки культурної спадщини - Особняк Нев`яндта (Невіандта) по вул. Соборності, 8 у м. Полтаві, протягом 1 місяця з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування, визнання будівлі щойно виявленим об`єктом історії та архітектури повинен був укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким є Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації.

При цьому суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Саме такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та підтриманий у постанові від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.

Станом на момент розгляду справи відповідач свого обов`язку щодо укладення охоронного договору, передбаченого статтею 23 Закону №1805-III, не виконав.

Така поведінка відповідачів свідчить лише про відсутність у них наміру добровільно виконати вимоги закону, що суперечить загальним засадам правової держави.

Державний інтерес у цій справі полягає в попередженні порушень охоронного законодавства відповідачем, забезпечення укладення ними охоронного договору на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури - Особняк Нев`яндта (Невіандта) по вул. Соборності, 8 у м. Полтаві, з метою встановлення режиму використання пам`ятки та відповідальності відповідачів за порушення такого режиму. Поряд з державним інтересом наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь.

Зважаючи на встановлені судовим розглядом обставини справи та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин суд визнає доведеним факт порушення відповідачами вимог статті 23 Закону №1805-III.

За таких обставин позов заступника керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради до Полтавської міської ради належить задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний прокурором.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки прокурор, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910060, вул. Антона Грицая, 1, м. Полтава) в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 02229741, вул. Соборності, 45, м. Полтава) до Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, код ЄДРПОУ 24388285), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 43434119, Майдан Незалежності, 5, м. Полтава), Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва, 28, м.Суми) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Полтавську міську раду протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - Особняк Нев`яндта (Невіандта) по вул. Соборності, 8 у м. Полтаві, на, умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.М. Петрова