Постанова

від 11.12.2024 по справі 753/13443/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року м. Київ

Справа № 753/13443/24

Провадження: № 22-ц/824/18241/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Нежури В. А., Соколової В. В.,

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Поліщук Світлани Юріївни в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року, постановлену під головуванням судді Шаповалової К. В.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю,

у с т а н о в и в:

У липні 2024 року до суду звернулася ОСОБА_2 із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 квітня 2010 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Наразі у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває справа про розірвання шлюбу між сторонами. За час перебування у шлюбі сторони придбали та зареєстрували майно: 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіль Infiniti М25, 2012 року випуску, мотоцикл «KAWASAKI», 2014 року випуску, а також 33,34% корпоративних прав ТОВ «СКД АВТО», 50% корпоративних прав ТОВ «АВТОРЕМТЕХ». Просить суд визнати вказане майно спільною сумісною власністю подружжя, та в порядку поділу спільного майна визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності на 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 100 000,00 грн; визнати за ОСОБА_1 право власності на все інше зазначене вище майно. Також в рахунок зрівняння часток сторін при поділі майна просить суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію у сумі 202 050 грн. В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 на її користь половину вартості частки члена подружжя у статутних капіталах ТОВ "СКД АВТО" та ТОВ "АВТОРЕМТЕХ".

У серпні 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю, у якій відповідач просить суд: 1) визнати частку ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» в розмірі 50% вартістю 10 000 грн його особистою приватною власністю. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 : право особистої приватної власності на наступне майно: 1/3 частка квартири АДРЕСА_3 ; мотоцикл марки KAWASAKI, модель - VN 1700 CLASSIC, номер шасі - НОМЕР_1 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на наступне майно: земельну ділянку кадастровий номер 7420889200:01:001:0265, площею 0.0963 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку кадастровий номер 7420889200:01:001:0264, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; побутову техніку та меблі, зазначені в цьому позові, загальною вартістю 157 121,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 частку не отриманого доходу від здачі в оренду квартири АДРЕСА_3 в розмірі 230 800,00 грн; Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за її частку у спільному сумісному майні в розмірі 697 560 грн. В порядку виконання судового рішення, допустити ОСОБА_1 розстрочку виконання судового рішення шляхом сплати ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за її частку у спільному сумісному майні шляхом щомісячної виплати в розмірі 2 500 грн.

17 жовтня 2024 року від ОСОБА_2 до суду надійшли клопотання про призначення у справі судової оціночної - земельної та оціночно- будівельної експертизи, які обґрунтовані тим, що надані нею та адвокатом відповідача висновки суб`єктів оціночної діяльності суттєво відрізняються щодо визначення вартості об`єктів нерухомого майна. Окрім того, вказала, що надані нею висновки складались суб`єктом оціночної діяльності без фактичного огляду об`єктів оцінки, бо ОСОБА_2 не має до них доступу та, відповідно, не могла його надати й оцінювачу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року клопотання представника ОСОБА_2 за первісним позовом про призначення у справі судової оціночної - земельної та оціночно - будівельної експертизи задоволено.

Призначено у цивільній справі № 753/13443/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю судову комплексну оціночно - земельну та оціночно- будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз».

На вирішення експертів поставлено питання:

1.Яка ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 56 кв.м., житловою площею - 26 кв.м станом на дату проведення експертизи?

2.Яка ринкова вартість житлового будинку загальною площею 65,60 кв.м., житловою площею 44,90 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату проведення експертизи?

3.Яка ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 7420889200:01:001:0265, площею 0,0963 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату проведення експертизи?

4.Яка ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 7420889200:01:001:0264, площею 0,25 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату проведення експертизи?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Надано у розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 753/13443/24.

Зобов`язано ОСОБА_2 попередньо оплатити вартість судової експертизи згідно із виставленим експертною установою рахунком.

Зобов`язано ОСОБА_1 на вимогу судових експертів надати доступ до об`єктів дослідження.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Поліщук С. Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду по суті.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що позивачкою жодним чином не аргументовано пропуск строків на подання таких клопотань про призначення експертизи, оскільки суд мав би вирішувати питання про призначення експертизи в порядку витребування доказів, а саме ст. 84 ЦПК України, а отже, позивачка мала б заявити про намір подання таких клопотань у позовній заяві. Відмічає, що ОСОБА_2 , звертаючись до суду із позовом, не була позбавлена можливості звернутися в досудовому порядку до експертів та подати до суду відповідні висновки, чого останньою зроблено не було. Вказує, що судова експертиза у справі згідно положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України призначається судом лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, або коли висновку експерта немає в матеріалах справи, проте позивачкою, в її клопотанні про призначення експертиз такі положення ст. 103 ЦПК України не дотримані, відтак, вбачається порушення судом норм процесуального права при призначенні експертизи. Окрім того, вказує, що суд, призначаючи у справі експертизу, не встановив сторонам у справі строк для погодження експерта чи експертної установи, зважаючи на те, що відповідач заперечував проти призначення експертизи і експертної установи.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Герасимовська Н. М. в інтересах ОСОБА_2 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вказує на відсутність порушення судом першої інстанції норм процесуального права, окрім того, відмічає, що призначення у справі експертизи повністю кореспондується з обставинами справи та предметом позову, оскільки для з`ясування певних обставин потрібні спеціальні знання.

В судовому засіданні адвокат Поліщук С. Ю. в інтересах ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просила її задовольнити.

Адвокат Герасимовська Н. М. в інтересах ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи клопотання позивача за первісним позовом, та призначаючи у справі оціночно-земельну та оціночно-будівельну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що обидві сторони просять суд стягнути грошову компенсацію в рахунок зрівняння часток сторін при поділі майна, з огляду на позиції представника позивача та представника відповідача у цій справі, зважаючи на суттєву різницю у визначені вартості нерухомого майна у звітах та висновках суб`єктів оціночної діяльності наданих обома сторонами у справі, з урахуванням того, що для встановлення вказаних обставин справи необхідні спеціальні знання, та представниками сторін не було долучено до справи відповідних висновків експертів.

Колегія суддів погоджується с такими висновками суду з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 ст.103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами ( стороною ) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Отримані докази, у тому числіпояснення сторін та висновки експертизи мають бути оцінені судом за правилами ст.89 ЦПК України.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Ураховуючи вищевикладене, експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.

З матеріалів справи убачається, що предметом первісного позову є визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 100 000 грн, а також за ОСОБА_1 право власності на все інше зазначене майно, та в рахунок зрівняння часток сторін при поділі майна стягнення з ОСОБА_1 на її користь грошової компенсації в сумі 202 050,00 грн.

Поряд з цим, предметом зустрічного позову євизнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 , визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на земельні ділянки та житловий будинок, а також стягнення з нього на користь позивачки грошової компенсації за її частку у спільному сумісному майні в розмірі 697 560грн.

З матеріалів справи також убачається, що кожною із сторін до матеріалів справи долучені висновки щодо оцінки вартості спірного майна, які значно відрізняються один від одного саме у визначені вартості спірного майна та, відповідно, кожна із них заперечує проти висновків про оцінку нерухомого майна іншої сторони та просить суд взяти до уваги саме висновки, надані тим чи іншим представником.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції послався на положення ст. 103 ЦПК України та виходив з наявності підстав для призначення по справі оціночно -будівельної та оціночно земельної експертизи.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто, експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Слід зазначити й про те, що за наявності неузгодженості між учасниками справи щодо дійсної вартості майна, сторони можуть доводити таку вартість шляхом призначення у справі експертизи.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.07.2024 року у справі №761/15469/20.

Враховуючи предмети позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також те, що кожна кожна із сторін заперечує проти висновків про оцінку нерухомого майна іншої сторони, а для з`ясування обставин, що мають значення для даної справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та з метою усунення суперечностей та неповноти розгляду справи судом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно призначив у справі судові оціночну - земельну та оціночно- будівельну експертизи.

Доводи про те, що ОСОБА_2 звернулась з клопотаннями про призначення експертизи з пропуском процесуального строку, встановленого ч.2 ст.83 ЦПК України. колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Згідно ст.76 ЦПК України під доказами розуміються будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Закон зобов`язує позивача подати докази разом із позовом (ч.2 ст.83 ЦПК України).

Згідно частин 4-5 ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано, причини його неподання та докази про вчинення усіх залежних від учасника дій для його отримання, а суд, у випадку визнання поважними причин неподання цього доказу, може встановити додатковий строк для його подання.

Згідно положень ч. ч.1-3 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати ті докази, які стосуються предмета доказування і мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідна заява може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Тобто, звернувшись до суду першої інстанції із заявою про забезпечення доказів після подання позовної заяви та до закінчення підготовчого засідання у справі, позивачка не пропустила строк звернення до суду з такою заявою, а тому доводи апеляційної скарги про неправильність висновку суду першої інстанції в цій частині є необгрунтованими. Скаржник помилково ототожнює такі різні процесуальні дії, як забезпечення доказів ( ст.ст. 116-118 ЦПК України) та витребування доказів ( ст.ст.83,84 ЦПК України).

Доводи на достатність у справі доказів, а саме наявність звітів, наданих сторонами, оцінюються судом критично, оскільки кожна сторона заперечує проти висновків про оцінки нерухомого майна іншої сторони, окрім того, колегія суддів, дослідивши такі звіти відмічає, що вони дійсно мають різницю у визначенні вартості майна, з чого убачається необхідність проведення незалежної, судової експертизи. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 13.07.2024 року у справі №761/15469/20 в якому зазначено, що «суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про те, що єдиним у справі доказом, яким визначена дійсна ринкова вартість квартири, є звіт про оцінку майна, оскільки наявні у справі документи свідчать про неможливість однозначно стверджувати про встановлення дійсної вартості квартири..».

Слід зазначити й на те, що Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких згідно чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, як наприклад звіти, у даній справі, їх оцінку може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 14 липня 2021 року у справі №902/834/20, а також від 13 серпня 2021 року у справі №917/12661/22.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що призначення у справі експертизи є в першу чергу правом, а не обов`язком суду, при цьому, призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмету, підстав позову та обставин справи.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 06 квітня 2023 року у справі №910/11002/21 та від 06 лютого 2024 року у справі №910/12661/22.

У даному випадку, результати такої експертизи дадуть змогу визначитися із належністю та достовірністю доказів, що мають бути враховані під час вирішення спору і встановлення дійсної вартості майна, що підлягає поділу.

Вищевикладені правові висновки спростовують доводи відповідача щодо достатності у справі доказів у вигляді наявних звітів, а також спростовують доводи про те, що призначення експертизи судом є обов`язковим лише у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Окрім того, колегія суддів також відмічає, що навіть у разі самостійного отримання позивачкою висновків експертів не позбавляє останню права на звернення до суду з відповідним клопотанням про призначення саме судової експертизи, оскільки таке право передбачено законом, зокрема, статтею 103 ЦПК України.

Водночас, в своїй апеляційній скарзі відповідач не зазначає, як у даному випадку суд може обійтися без призначення експертизи, саме без спеціальних знань, як і не пропонує альтернативних варіантів визначення вартості майна, окрім як взяти до уваги надані ним звіти.

Слід зазначити, що особа, яка звертається до суду з позовом, має очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку.

Поряд з цим, колегія суддів відмічає, що отримані в результаті проведення експертизи докази не мають заздалегідь встановленої сили і будуть оцінюватися судом в подальшому в сукупності з іншими доказами та відомостями під час ухвалення рішення у справі.

В частині доводів скаржника щодо не обрання судом самостійно експертної установи колегія суддів відмічає наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Аналіз зазначеної правовоїнорми свідчить, що призначаючи експертизу, суд має право, а не обов`язок, визначати експерта чи експертну установу самостійно. Тобто, визначення в ухвалі суду експертної установи за заявою позивачки не може слугувати безумовною підставою для скасування спірної ухвали.

Окрім того, колегія суддів бере до уваги й ту обставину, що в судовому засіданні, що відбулось 17 квітня 2024 року, під час обговорення клопотання про призначення експертизи представник відповідача приймав активну участь, проте не запропонував суду експертної установи, яка буде його влаштовувати.

Доводи скаржника про істотне порушення норм процесуального права судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали (справи) та спростовуються зазначеним вище.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав, апеляційна скарга скаргу адвоката Поліщук С. Ю. в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Поліщук Світлани Юріївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст рішення складено13 грудня 2024 року.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді В. А. Нежура

В. В. Соколова