Постанова

від 13.12.2024 по справі 520/13238/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 р. Справа № 520/13238/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 (суддя Мельников Р.В.; м. Харків) по справі № 520/13238/24

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Промпроект"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство "Промпроект" (надалі також - позивач, ПНВП "Промпроект") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 11037303/21233582 від 13.05.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: № 2 від 29.02.2024 року, подану ПНВП "Промпроект" (код ЄДРПОУ: 21233582), за датою її фактичного подання.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10 вересня 2024 року адміністративний позов Приватного науково-виробничого підприємства "Промпроект" задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №11037303/21233582 від 13.05.2024 року.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: № 2 від 29.02.2024року, подану ПНВП «Промпроект» (код ЄДРПОУ: 21233582), за датою її фактичного подання.

Стягнув на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Промпроект" (пров. Троїцький, 10, к. 9, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ - 21233582) сплачену суму судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП - 43983495).

Головне управління ДПС у Харківській області не погодилось з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення при неповному судом з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПНВП «Промпроект» відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що Комісія ГУ ДПС, розглянувши подані позивачем пояснення та пакет документів у відповідь на квитанцію, направила ПНВП «ПРОМПРОЕКТ» повідомлення № 10997124/21233582 від 02.05.2024 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, відзначивши у відповідних полях, що варто надіслати копії первинних документів щодо зберігання продукції, складських документів. При цьому платник податків був повною мірою проінформований щодо наслідків неподання додаткових пояснень та копій документів. Проте позивач направив лише пояснення контролюючому органу без жодних документів, які було запропоновано надіслати у повідомленні, а отже, не скористався наданою можливістю надати додаткові документи, та, як наслідок, підтвердити господарську операцію та отримати податкову вигоду, тому Комісія ГУ ДПС, керуючись імперативною нормою п. 10 Порядку 520, рішенням від 13.05.2024 № 11037303/21233582 відмовила у реєстрації податкової накладної № 2 від 29.02.2024.

Щодо наданих позивачем первинних документів відповідач-1 зазначає, що за наданими позивачем товарно-транспортними накладними, що підтверджують факт переміщення товару, необхідного для виготовлення Пропанілу ТУ У 24.1-21233582-001:2007, що є предметом Договору купівлі - продажу №01004-2574-144-23-МТР, пунктом розвантаження є наступна адреса: Харківська область, смт. Пересічне, вул. Мисливська, буд. 14. Разом з тим позивач не надає будь-яких документів щодо перебування об`єкта за цією адресою у його власності чи користуванні, а в додаткових поясненнях зазначає, що технологічний процес виробництва Пропанілу не передбачає наявності складських приміщень, обладнання та додаткової найманої праці, проте свої тези не підкріплює будь-якою підтверджуючою технологічною документацією. Крім того, у Договорі поставки № 1407 від 14.07.2017 Покупцем, з однієї сторони, та Постачальником, з іншої, є фактично одна й та сама особа - ОСОБА_1 , що є ФОП та Директором ПНВП «ПРОМПРОЕКТ» одночасно. Разом з тим, норма частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України визначає заборону на укладення саме правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів та приймає на себе подвійні зобов`язання.

Також відповідач-1 вважає, що суд першої інстанції втрутився в дискреційній повноваження податкового органу зобов`язавши зареєструвати ПН/РК в ЄРПН .

Крім того, скаржник вважає, що вимога про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу є безпідставною та такою, що суперечить законодавству України. У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги та які відповідають вище встановленим вимогам, відсутні підстави для стягнення вказаних витрат та задоволення вимоги позивача в цій частині

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що Приватне науково-виробниче підприємство "Промпроект", код ЄДРПОУ - 21233582, зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності є КВЕД 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; додатковим видом діяльності є: 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Місцезнаходження юридичної особи розташоване за адресою: 61003, м. Харків, провулок Троїцький (І.Дубового), 10, к.9.

За наслідками здійснених господарських операцій з контрагентом - ПАТ «УКРНАФТА», керуючись вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем у встановлені терміни було подано податкову накладну № 2 від 29.02.2024 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з метою здійснення зареєстрованих видів економічної діяльності.

ГУ ДПС у Харківській області зупинено реєстрацію податкової накладної від 29.02.2024 №2 з посиланням на те, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.0000%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

В подальшому позивачем від комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо спірної податкової накладної, в якому вказано на необхідність подання до контролюючого органу первинних документів щодо зберігання продукції, складських документів.

Судовим розглядом справи встановлено, що на виконання зазначеного повідомлення позивачем були надані пояснення щодо господарських операцій за вищезазначеною податковою накладною, в яких обґрунтувало наявність у позивача достатньої кількість матеріальних та технічних ресурсів для здійснення цієї господарської операції, надані документи.

За результатами розгляду поданих підприємством пояснень та доказів, рішенням Комісії регіонального рівня було відмовлено у 13.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, в якості підстави для ухвалення зазначених рішень вказано: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Водночас, в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» жодних конкретних документів в рішеннях Комісії регіонального рівня не вказано.

Не погодившись з рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної у Реєстрі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 29.02.2024, невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, на підставі наданих до суду доказів, враховуючи обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, значенню справи для сторони, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог заяви позивача та стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5000,00 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

За змістом п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

У постановах від 03.06.2021р. по справі №822/2095/18, від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого Комісією рішення про відмову в її реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, реєстрація поданої позивачем податкової накладної № 2 від 29.02.2024 була зупинена з посиланням на п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Колегія суддів вказує, що у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної № 2 від 29.02.2024 відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п. 8 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.

Також, у квитанції відсутнє посилання на відповідне рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників.

Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 22 травня 2024 року у справі № 640/26298/21.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520, платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Згідно з вимогами пунктів 9-10 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної позивачем на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 2 від 29.02.2024, подавались контролюючому органу пояснення від 26.04.2024 та документи, що підтверджують виникнення податкового зобов`язання на дату складання податкової накладної, що підтверджують походження товару, а також наявність достатніх трудових ресурсів, а саме: договір купівлі-продажу № 01004-2574-144-23-МТР від 09.06.2023 ПАТ Укрнафта; рахунок №2 від 29.02.2024р. ПАТ Укрнафта НГВУ Полтаванафтогаз; видаткову накладну № 2 від 29.02.2024р. ПАТ Укрнафта НГВУ Полтаванафтогаз; сертифікат якості № 2 від 28.02.2024р. ПНВП Промпроект; ТТН№ 2 від 29.02.2024р. ПАТ Укрнафта НГВУ Полтаванафтогаз; договір № 010101 від 02.01.2024р. про надання транспортних послуг ТОВ ВЛ-Транс; рахунок № 43 від 29.02.2024р. ТОВ ВЛ-Транс; акт надання послуг № 116 від 29.02.2024р. ТОВ ВЛ-Транс; платіжне доручення № 921 від 15.03.2024р. ТОВ ВЛ-Транс; договір поставки № 160421-01/1 від 16.04.2021р. ТОВ Біопаливно-енергетична компанія; додаткову угоду від 29.12.2023р. до договору №160421-01-1 від 16.04.2021 ТОВ Біопаливно-енергетична компанія; договір № 01-2023См від 23.01.2023р. ТОВ Укрспецспирт; додаткову угоду №1 до Договору №01-2023См від 29.12.2023р.ТОВ Укрспецспирт; договір поставки № 1407 від 14.07.2017 ФОП ОСОБА_1 ; додаткову угоду № 1 від 13.01.2020 ФОП ОСОБА_1 ; договір поставки №11/12/23-01 від 11.12.2023р. ТОВ Вест Вей; рахунок № 43 від 23.02.2024р. ТОВ Біопаливно-енергетична компанія; видаткову накладну № 121 від 27.02.2024р. ТОВ Біопаливно-енергетична компанія; ТТН№121 від 27.02.2024р. ТОВ Біопаливно-енергетична компанія; платіжне доручення № 909 від 23.02.2024р. ТОВ Біопаливно-енергетична компанія; паспорт якості б/н від 26.02.2024р. ТОВ Біопаливно-енергетична компанія; видаткову накладну № 199 від 26.02.2024р. ТОВ Укрспецспирт; видаткову накладну № 202 від 26.02.2024р. ТОВ Укрспецспирт; ТТН№ 67 від 26.02.2024р. ТОВ Укрспецспирт; ТТН№ 1052 від 26.02.2024р. ТОВ Укрспецспирт.; платіжне доручення № 911 від 23.02.2024р. ТОВ Укрспецспирт; платіжне доручення № 912 від 23.02.2024р. ТОВ Укрспецспирт; посвідчення про якість №67 від 26.02.2024 ТОВ Укрспецспирт ; посвідчення про якість №1052 від 26.02.2024 ТОВ Укрспецспирт; видаткову накладну № 2 від 28.02.2024р. ФОП ОСОБА_1 ; рахунок №57 від 23.02.2024р.ТОВ Вест Вей.; видаткову накладну №127 від 27.02.2024р. ТОВ Вест Вей; ТТН№127 від 27.02.2024р. ТОВ Вест Вей; платіжне доручення №910 від 23.02.2024р. ТОВ Вест Вей; платіжне доручення №913 від 27.02.2024р. ТОВ Вест Вей; посвідчення про якість б/н від 27.02.2024 ТОВ Вест Вей; наказ № 29/12-1 від 29.12.2023р. про внесення змін до штатного розпису; штатний розпис від 29.12.2023.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачами під час судового розгляду справи, 09.06.2023 між позивачем, в якості продавця, та ПАТ «Укрнафта», в якості покупця, був укладений договір купівлі - продажу №01004-2574-144-23-МТР, згідно із п. 1.1 якого предмет закупівлі (ДК 021:2015): 24320000-3 Основні органічні хімічні речовини (реагент для деемульсації водоконденсатної емульсії та комплексної очистки). Пунктом 1.2 зазначеного договору сторони передбачили, продавець зобов`язується передати продукцію Пропаніл ТУ У 24.1-21233582-001:2007 у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити з нього відповідну грошову суму. Асортимент, кількість, якість вартість товару визначаються в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.3.).

Специфікацією до договору купівлі-продажу №01004-2574-144-23-МТР від 09.06.2023 року сторони визначили найменування товару: пропаніл ТУ У 24.1- 21233582-001:2007; кількість 86 м.куб, загальною вартістю 2838000 грн, з ПДВ. Умови поставки (Інкомтермс 2020) DPP - склад вантажоотримувача.

На виконання умов зазначеного договору, згідно видаткової накладної № 2 від 29.02.2024 р. позивач передав, а ПАТ «Укрнафта», в особі НГВУ «Палатванавфтогаз» прийняв пропаніл ТУ У 24.1-21233582- 001:2007, у кількості 22 куб.м. загальною вартістю 726000 грн з ПДВ.

Товар супроводжувався посвідченням про якість №2 від 28.02.2024 року 29.02.2024 року ПНВП «Промпроект» виставило на адресу ПАТ «Укрнафта» рахунок-фактуру № 2, на оплату товару, у кількості 22 куб.м. загальною вартістю 726000 грн з ПДВ.

Транспортування продукції здійснювалось силами постачальника, про що свідчать наступні документи: договір № 010101 від 02.01.2023р про надання транспортних послуг ТОВ «ВЛ-Транс» (перевізник)/ПНВП «Промпроект» (замовник); акт надання послуг № 116 від 29.02.2024 року укладений між ТОВ «ВЛ-Транс» та ПНВП «Промпроект»; рахунок на оплату № 43 від 29.02.2024 р. «ТОВ ВЛ-Транс»; платіжне доручення № 921 від 15.03.2024 ПНВП Промпроект - ТОВ «ВЛ-Транс» на суму 95000 грн; товарно-транспортна накладна № 2 від 29.02.2024 року.

Отже, 29.02.2024 була реалізована продукція: пропаніл ТУ У 24.1-21233582-001:2007, у кількості 22 куб.м. загальною вартістю 726000 грн з ПДВ, на підставі чого була виписана податкова накладна № 2 від 29.02.2024, реєстрацію якої було зупинено.

Дослідивши зміст документів, наданих позивачем контролюючому органу разом з поясненнями, колегія суддів доходить висновку, що такі підтверджують інформацію, наведену у поданій на реєстрацію податковій накладній та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Натомість, за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня надіслала позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 02.05.2024 в яких запропонувала надати копії документів на підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів, первинних документів щодо зберігання продукції, складських документів.

07.05.2024 позивач на вимогу податкового органу надав пояснення стосовно зберігання та транспортування продукції в яких зазначив, що технологічний процес виробництва Пропаніл ТУ У 24,1-21233582-001:2007 не передбачає наявність складських приміщень, обладнання та наявності додаткової найманої праці. Компоненти продукту завантажуються в цистерну Перевізника ТОВ «ВЛ-Транс» у Постачальника на території та силами Постачальника у кількості відповідно до замовлення (норм- розрахунків) згідно Пропаніл ТУ У 24.1-21233582-001:2007. Змішування компонентів відбувається у дорозі. Фізико-хімічні властивості компонентів дозволяють здійснити процес змішування при транспортуванні продукту до Покупця. Розвантажування готового продукту відбувається на території та силами Покупця. У лютому 2024 було придбано (завантажено в цистерну-транспорті: 26.02.2024р сивушне масло у кількості 820,0 дал (8200,0 л) у ТОВ Укрспецспирт; 27.02.2024р сивушне масло у кількості 7880 кг у ТОВ Біопаливно-енергетична Компанія; 27.02.2024р сивушне масло у кількості 442,5 дал (4425,0 л) у ТОВ Вест-Вей; 28.02.2024р ізобутиловий спирт технічний у кількості 0,318 куб.м у ФОП ОСОБА_1 . З цього отримано 22,0 куб.м Пропаніл. Та реалізовано (розвантажено з цистерни-транспорт): 29.02.2024 згідно видаткової накладної № 2 ПАТ «Укрнафта» в кількості 22,0 куб.м. Зауважено, що компоненти та продукт знаходяться у цистерні (транспорт). На склад ПНВП «Промпроект» не доставляються.

За результатами розгляду поданих підприємством пояснень та документів, Комісією регіонального рівня було прийнято рішення від 13.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Колегія суддів зазначає, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520 (додаток 1 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення Комісії ГУДПС у Харківській області №11037303/21233582 від 13.05.2024 містить лише загальне твердження: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

У вказаному рішенні не зазначено яких саме документів не було надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 2 від 29.02.2024, з огляду на подання позивачем контролюючому органу пояснень та документів, що стосувалися господарської операції за наслідками якої складено податкову накладну.

З приводу таких мотивів прийняття оскаржуваного рішення, варто зазначити те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

У спірному випадку, контролюючий орган, приймаючи оскаржуване рішення, не лише не зазначив яких саме документів не було надано позивачем, а і не надав оцінки поданим позивачем поясненням та документам.

Варто зазначити, що в постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

При цьому Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21.

Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

Тож, дослідження реальності (товарності) здійснення господарської операції, за результатами якої позивач склав податкову накладну № 1 від 04.09.2023 може бути саме предметом податкової перевірки, у ході якої контролюючий орган має право досліджувати первинні документи, встановлювати мету та зміст вчинення господарської операції та правомірність її відображення у податковому та бухгалтерському обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем-1 не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення та погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №11037303/21233582 від 13.05.2024 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: № 2 від 29.02.2024, подану ПНВП «Промпроект», датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Як встановлено пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (в редакції, чинній на дату розгляду справи в суді першої інстанції, надалі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних скасовано, з урахуванням положень пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену позивачем датою її подання.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона довести неспівмірність розміру таких витрат.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Костиря Г.А. був укладений договір про надання правничої допомоги адвокатом №14/05-1 від 14.05.2024 року предметом якого сторони визначили комплекс робіт (послуг) по захисту адвокатом майнових інтересів замовника, що полягає у: ознайомлення з наданими замовником документами, складанні та пред`явленні до Харківського окружного адміністративного суду позову про: визнання протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №11037303/21233582 від 13.05.2024 року, та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: № 2 від 29.02.2024 року, подану ПНВП «Промпроект» (код ЕДРПОУ 21233582), за датою їх фактичного подання. Вартість послуг за умовами п. 3.1 договору про надання адвокатських послуг складає 12000,00 грн.

Згідно детального опису виконаних робіт наведеному у акті виконаних робіт №1 від 15.05.2024 року сторони підтвердили факт надання адвокатом послуг на суму 12000,00 грн., та розрахунок їх вартості.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 5000 грн, з яким погоджується і колегія суддів.

Вказана сума, на переконання суду апеляційної інстанції, є цілком обґрунтованою, реальною та співмірною правовідносинам, які були досліджені у межах цієї справи.

При цьому, колегія суддів враховує, що ГУ ДПС у Харківській області, заперечуючи проти такого розміру відшкодування, в апеляційній скарзі неспівмірність вказаної суми витрат не довело та не обґрунтувало, обмежившись лише посиланням на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат необґрунтованим, позивачем не доведено необхідність та неминучість понесення правничих витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 520/13238/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова В.Б. Русанова