Рішення

від 12.12.2024 по справі 173/3475/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 173/3475/24

Провадження №2/173/1173/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 грудня 2024 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Кожевник О.А.,

за участю секретаря Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, пл. Поля, 5, ЄДРПОУ: 34958992 про скасування арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Верхньодніпровського відділу Державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту накладеного на нерухоме майно. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилалась на те, їй стало відомо, що на підставі виконавчого листа 2-671 від 02.01.2013 виданого Верхньодніпровським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості у розмірі 1730,00 грн. Верхньодніпровським РУЮ відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 яке перебувало на виконанні з 12.04.2013 по 24.12.2013 та було завершено. В рамках зазначеного виконавчого провадження винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження про яку внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 5542057 (9623949 - номер обтяження до перенесення в Спецрозділ). Верхньодніпровському відділі державної виконавчої служби у знятті арешту з майна відмовили, посилаючись на те, що у них відсутні на це законні підстави та технічна можливість. Вказала, що обтяження у виді арешту майна порушує її право власності, тому просить суд зняти арешт з нерухомого майна, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

14 листопада 2024 року суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на домоволодіння власником якого є ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт. Підставою даного обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н 18.09.2009, ВДВС Верхньодніпровського РУЮ.

Відповідно до довідки виданої ОСОБА_1 Відділом ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області 22.10.2024 за № 180156 стосовно ОСОБА_1 на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-671 від 02.01.2013 виданого Верхньодніпровським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 1730,00 грн. Виконавче провадження перебувало на виконанні у Верхньодніпровському РУЮ з 12.04.2013 по 24.12.2013 та завершено на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ України «Про виконавче провадження». Крім того в довідці зазначено, що надати більш детальну інформацію щодо підстав накладення арешту на нерухоме майно неможливо у зв`язку із знищенням виконавчого провадження через закінчення строку його зберігання.

З договору дарування від 25 листопада 2004 року встановлено, що ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями розташований за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який зареєстровано у «Верхньодніпровському бюро технічної інвентаризації» 21.02.2006 р.

Наявність вищевказаного арешту нерухомого майна позбавляє можливості позивача реалізувати свої права, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні майном.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.08.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» у н. 4 роз`яснив, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини (ч.2 ст. 30 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (Ст. 16 ЦК України).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. (ст. 316, 317. 319 ЦПК України).

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 56 ЗУ «При виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). А. відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 та ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить саме їй, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно і постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. В разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас, суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті І Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

У даній ситуації суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи те, що позивач через наявне обтяження на нерухоме майно не має можливості реалізували свої права в інший спосіб, крім судового захисту, а тому суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 13, 81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 316, 317, 319, 391 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Верхньодніпровського відділу Державної виконавчої служби у Камянському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: 51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, пл. Олександра Поля, 5) про скасування арешту накладеного на нерухоме майно.

Скасувати арешт накладений на майно ОСОБА_1 , адреса нерухомого майна АДРЕСА_1 , підстава обтяження - постанова відділу ДВС Верхньодніпровського РУЮ б/н від 18.09.2009, номер обтяження 55452057 (9623949 - номер обтяження до перенесення в Спецрозділ) від 16.03.2010 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2024 року.

Суддя