Рішення

від 02.12.2024 по справі 404/7275/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7275/24

Номер провадження 2/404/2020/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді Варакіної Н.Б.

за участі секретаря Щербини А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Театральна, 32/29, м. Кропивницький, 25006), Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради (ЄДРПОУ 03197641, вул. Шевченка, 109, к. 4, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 38693333, вул. Театральна, 6/7, м. Кропивницький, 25006) про зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області про зняття арешту.

В обґрунтування вимог зазначила, що на підставі Договору міни від 15.10.2003 року, вона та її матір - ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_2 в рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, у зв`язку з чим вона 01.11.2023 року звернулась до Кропивницької міської нотаріальної контори № 2 із заявою про прийняття спадщини, після чого отримала Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Одночасно їй було повідомлено, що 12.08.2005 року на частку квартири АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_2 було накладено арешт. Вказує, що заборона на квартиру порушує її права, як власника 1/2 частини квартири на розпорядження своїм майном, а також створює перешкоди в здійснені її права на спадкування і унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Тому, позивач вважає за необхідне звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме частки квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором міни від № 3692 від 15.10.2003 року. Іншим власником частки зазначеної квартири є ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 є рідною донькою ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 20.10.2023 року.

01.11.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Кропивницької міської нотаріальної контори № 2 із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, після чого отримала Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Одночасно нотаріусом було повідомлено, що 12.08.2005 року на частку квартири АДРЕСА_2 , яка належала її матері було накладено арешт.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 390131577 від 08.08.2024 року, вбачається, що на частину квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , Кіровським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції було накладено арешт на підставі постанови аа 020434, видана 04.08.2005 року.

Відповідно до листа № 51828/30.19-29 від 31 травня 2024 року Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому листом повідомив, що обтяження на 1/2 частку нерухомого майна квартири, боржника ОСОБА_2 було здійснено на підставі постанови від 04.08.2005 року Кіровського ВДВС. Повідомити більш детальну інформацію віднесено виконавчих проваджень по яким було здійснено обтяження нерухомого майна боржника неможливо, оскільки 3-х річний строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень закінчився.

02 липня 2024 року в Державному нотаріальному архіві Кіровоградської області було отримано копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.08.2005 року. В постанові зазначено, що підставою накладення арешту є виконавчий лист по справі 2-2398 виданого 19.02.2003 року, виданий 19.02.2003 року Олександрійським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління соціального захисту населення боргу в розмірі 1025,34 грн.

16 липня 2024 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області на адвокатський запит надав копію рішення від 19.02.2003 року по справі №2-2398/03 про стягнення з ОСОБА_2 на Управління соціального захисту населення боргу в розмірі 1025,34 грн.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 9 Конституції України, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до вимог ст. 41 Конституції України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно до вимог ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою.

Згідно вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Умови та підстави зняття арешту з майна врегульовані ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Частина 5 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не є належним відповідачем.

Згідно частини 1 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. (постанова ВП ВС від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18)

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. (постанова ВС від 06 травня 2024 року у справі №725/3352/23).

Також суд звертає увагу позивачки на постанову ОП КЦС ВС від 07 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19, у якій викладено наступні висновки.

Частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі.

Очевидно, що нерозумним було б тлумачення, яке б передбачало можливість для одного із співвласників у спільній сумісній власності вимагати зняття арешту з неподільної речі в цілому чи навіть допускати конструкцію зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності». Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, є способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову), а сутність негаторного позову виключає застосування позовної давності.

Хоча наведені висновки ОП КЦС ВС від 07 листопада 2022 року зроблені у справі, у якій майно належало співвласникам на праві спільної сумісної власності, вони застосовні і до майна належного на праві спільної часткової власності, оскільки частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників,виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Отже, неможливе зняття арешту на частину речі, яка є неподільною.

Таким чином, заборона відчуження майна, яке належить на праві приватної спільної часткової власності позивачу порушує права та законні інтереси позивача як власника, оскільки унеможливлює повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном.

Позивач позбавлена можливості реалізувати своє право власника нерухомого майна в інший крім судового захисту спосіб.

З огляду на те, що із зазначених вище обставин у своїй сукупності не вбачається підстав для накладення заборони відчуження майна, яке належить на праві приватної спільної часткової власності позивачу, вимога позивача не порушує нічиїх прав та обов`язків і не суперечить вимогам діючого законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судові витрати по справі вважати по фактично понесеними стороною позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Театральна, 32/29, м. Кропивницький, 25006), Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради (ЄДРПОУ 03197641, вул. Шевченка, 109, к. 4, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 38693333, вул. Театральна, 6/7, м. Кропивницький, 25006) про зняття арешту - задовольнити частково.

Скасувати обтяження: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 2284525, зареєстровано: 12.08.2005 12:14:41 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області, 25015 Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 1-Г, (0522) 22-65-26; Kirovogradnotararhiv@ukr.net; підстава обтяження: постанова, аа 020434, 04.08.2005, Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ, виконавець Біліцька; об`єкт обтяження: квартира, 1/2 частина, адреса: АДРЕСА_3 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; заявник: Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ.

Вимоги до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення.

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 02.12.2024.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда