Вирок

від 13.12.2024 по справі 308/17991/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17991/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023078170000397 від 17.08.2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Демичево Ужгородського району Закарпатської області, громадянки України, українки за національністю, з базовою середньою освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні якої двоє малолітніх дітей, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України та ч.2 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним на підставі угоди про визнання винуватості.

ОСОБА_4 08.07.2019, перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про свій сімейний стан, проживаючи з особою, від якої народила дитину, ОСОБА_6 , під час заповнення заяви від 08.07.2019 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, зазначила завідомо неправдиві відомості шляхом умисного замовчування інформації про батька дитини, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в періоді з 01.07.2019 по 03.11.2019 на загальну суму 6865 гривень.

Отже, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 повторно 08.08.2019, перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про свій сімейний стан, проживаючи з особою, від якої народила дитину, ОСОБА_6 , під час заповнення заяви від 08.08.2019 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, зазначила завідомо неправдиві відомості шляхом умисного замовчування інформації про батька дитини, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в періоді з 04.11.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 7284 гривень.

Продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 повторно 21.01.2020, перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про свій сімейний стан, проживаючи з особою, від якої народила дитину, ОСОБА_6 , під час заповнення заяви від 08.08.2019 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, зазначила завідомо неправдиві відомості шляхом умисного замовчування інформації про батька дитини, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в періоді з з 01.01.2020 по 30.06.2020 на загальну суму 41851,92 гривень.

Продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 повторно 13.07.2020, перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про свій сімейний стан, проживаючи з особою, від якої народила дитину, ОСОБА_6 , під час заповнення заяви від 13.07.2020 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, зазначила завідомо неправдиві відомості шляхом умисного замовчування інформації про батька дитини, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в періоді з 01.07.2020 по 31.12.2020 на загальну суму 39 508,88 гривень.

Продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 повторно 16.06.2021, перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про свій сімейний стан, проживаючи з особою, від якої народила дитину, ОСОБА_6 , під час заповнення заяви від 16.06.2021 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, зазначила завідомо неправдиві відомості шляхом умисного замовчування інформації про батька дитини, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в періоді з 01.03.2021 по 31.08.2021 на загальну суму 10 320 гривень.

Продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 повторно 23.09.2021, перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про свій сімейний стан, проживаючи з особою, від якої народила дитину, ОСОБА_6 , під час заповнення заяви від 23.09.2021 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, зазначила завідомо неправдиві відомості шляхом умисного замовчування інформації про батька дитини, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в періоді з 01.09.2021 по 31.09.2021 на загальну суму 10299,75 гривень.

Продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 повторно 23.10.2021, перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про свій сімейний стан, проживаючи з особою, від якої народила дитину, ОСОБА_6 , під час заповнення заяви від 23.10.2021 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, зазначила завідомо неправдиві відомості шляхом умисного замовчування інформації про батька дитини, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в періоді з 01.10.2021 по 31.03.2022 на загальну суму 14397,64 гривень.

Продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 повторно 13.03.2022, перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про свій сімейний стан, проживаючи з особою, від якої народила дитину, ОСОБА_6 , під час заповнення заяви від 13.03.2022 року «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, зазначила завідомо неправдиві відомості шляхом умисного замовчування інформації про батька дитини, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в періоді з 01.04.2022 по 31.08.2022 на загальну суму 30 491,5 гривень.

Продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 повторно 27.03.2023, перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про свій сімейний стан, проживаючи з особою, від якої народила дитину, ОСОБА_6 , під час заповнення заяви від 27.03.2023 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, зазначила завідомо неправдиві відомості шляхом умисного замовчування інформації про батька дитини, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в періоді з 01.03.2023 по 31.07.2023 на загальну суму 3616,6 гривень.

Отже, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом на підставі угоди про визнання винуватості.

18.10.2023 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст.468, 469,472 КПК України добровільно, тобто укладення угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, за ініціативою прокурора укладено угоду про визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 190 КК України.

Сторони дійшли згоди, що за вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України обвинуваченій необхідно призначити покарання у вигляді громадських робіт тривалістю двісті годин; ч.2 ст.190 КК України обвинуваченій необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_4 у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити підозрювану від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.190 КК України, визнала повністю. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз`яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначеніст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права за явлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені ст. 476 КПК України. Крім того, обвинувачена вказала, що вище зазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_5 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та кримінальним кодексом України, при цьому обвинуваченою вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченої про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.468,469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та за ч.2 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 18.10.2023 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.ст.469, 472 КПК України.

Умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання визначена в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

В рамках кримінального провадження №12023078170000397 від 17.08.2023 року цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався. Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.17, ч. 2 ст.373, ст.374,474,475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18.10.2023 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023078170000397 від 17.08.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України та ч.2 ст.190 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України та ч.2 ст.190 КК України, та призначити їй покарання, затверджене угодою:

-ч.1 ст.190 КК України у вигляді громадських робіт тривалістю двісті годин;

-ч.2 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_4 у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно із ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 /один/ рік.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_4 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирати.

Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, представнику потерпілого, обвинуваченій та її захиснику в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилати учасникам судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_7