Постанова

від 16.12.2024 по справі 485/2410/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/2410/24

Провадження №3/485/1113/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Снігурівка

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Квєтка І.А., секретар судового засідання Семенака А.Г., за участю захисника Ременькової І.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали, які надійшли від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч.3 ст.172-11 КУпАП,

встановив:

Старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, через особисту недисциплінованість, з метою тимчасового ухилення від виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду воєнного стану, 07 листопада 2024 року близько 06 год. самовільно залишив місце несення служби, а саме пункт тимчасової дислокації підрозділу (точне місце не зазначається з метою забезпечення безпеки військовослужбовця), про місце свого перебування не доповідав. 09 листопада 2024 року близько 13 год. 45 хв. старший лейтенант ОСОБА_1 самостійно повернувся до розташування особового складу вищевказаного підрозділу.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Захисник Ременькова І.О. вважала, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адімінстративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, провадження у справі просила закрити. Мотивом такого зазначила, що в умовах дії воєнного стану кваліфікація дій особи за ч.3 ст.172-11 КУпАП виключається. Крім того, у письмових поясненнях від 15 грудня 2024 року захисник зазначила, що 07.11.2024 року ОСОБА_2 перебував за місцем тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_2 . 06.11.2024 року ввечері ОСОБА_1 отримав від командування наказ прибути в с.Богатир Донецької області. 07.11.2024 року ОСОБА_2 прибув до АДРЕСА_2 , де йому було повідомлено про необхідність невідкладно виїжджати на бойове завдання. На його вимогу письмовий наказ про його відправку на бойове завдання у письмовому вигляді надано не було, тому продовжив проходження служби та повернувся вже до нового місця тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_3 . 09.11.2024 року ОСОБА_1 дізнався, що на нього складено протокол за самовільне залишення військової частини, після чого швидко почав вживати дії щодо повідомлення про своє місцезнаходження. Підтвердити зазначені обставини ОСОБА_2 не може, оскільки всі свідки військовослужбовці, які бачили його у період з 07.11.2024 року по 09.11.2024 року знаходяться у підпорядкуванні командира батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , який і склав неправомірний протокол. Просить врахувати, що ОСОБА_2 проходить військову службу з 25.06.2022 року за мобілізацію, проте був добровольцем, за час проходження служби зарекомендував себе добре.

Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом серії в/ч НОМЕР_1 №283 від 09 листопада 2024 року, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, надав письмові пояснення, у яких не заперечив факт відсутності у місці тимчасової дислокації військової частини у період 07 по 09.11.2024 року; рапортом командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , датованим 07 листопада 2024 року, згідно якого останнім під час перевірки особового складу з числа мобілізованих вказаного підрозділу було виявлено відсутність старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який на телефонні дзвінки не відповідає, орієнтовне місце перебування невідоме; рапортом командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , датованим 09 листопада 2024 року, згідно якого 09 листопада 2024 року о 13:25 старший лейтенант ОСОБА_1 повернувся з самовільного залишення військової частини в район тимчасової дислокації підрозділу; довідками-доповідями за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем призваним під час мобілізації в умовах воєнного стану старшим лейтенантом ОСОБА_1 , №1112/6372 від 07 листопада 2024 року та №1112/6459 від 09 листопада 2024 року; витягом з наказу №322 від 09 листопада 2024 року командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 про прибуття та початок виконання службових обов`язків ОСОБА_1 після самовільного залишення військової частини; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , датованими 10 листопада 2024 року, в яких останні пояснили, що 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 був відсутнім у місці розсташування підрозділу, та повернувся до місця дислокації підрозділу лише 09 листопада 2024 року.

Частиною 3 ст.172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Кримінальна відповідальність за ч.5 ст.407 КК України наступає у випадку самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено у Україні воєнний стан який діє по теперішній час.

Наведеними доказами підтверджено, що ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на військовій службі з 07 по 09 листопада 2024 року, тобто менше трьох діб, а отже у його діях відсутній склад кримінального правопорушення та він підлягає адміністративній відповідальності за ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена сукупністю вказаних доказів. Вказані дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 172-11 КУпАП об`єктивна сторона цього правопорушення проявляється в самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, а також у самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, які вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Відповідно до Закону України №1932-ХІІ від 06.12.1991 року «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Оскільки ОСОБА_1 був відсутній на військовій службі з 07 по 09 листопада 2024 року, тобто самовільно залишив військову частину під час дії правового режиму воєнного стану, кваліфікація його дій за ч.4 ст. 172-11 КУпАП виключається.

Доводи захисника про неправомірність складання адміністративного пртоколу стосовно ОСОБА_1 спростовуються наведеними доказами, сумнівів у достовірності яких не має.

При визначенні адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, яке є умисним, дані про особу правопорушника, який тривалий час проходить військову службу, до адміністративної відповідальності притягується вперше, за місцем служби характеризується добре, ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлено.

З метою запобігання вчиненню нових правопорушень, доцільним та достатнім вважаю застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді мінімального розміру штрафу на користь держави.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.

Керуючись ст. 40-1, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн. (вісім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.).

Адміністративний штраф стягнути за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок: UA378999980313050106000014444, отримувач: Миколаїв. ГУК тгм.Снігурівка/ 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ):37992030, Банк одержувача: КазначействоУкраїни (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,, судовий збір на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 к.) на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови на ім`я Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області.

Суддя І. А. Квєтка