Рішення

від 13.12.2024 по справі 740/6075/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/6075/24

Провадження № 2/740/1739/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Позивачі 09.10.2024 звернулися до суду із позовом, в якому просять визнати:

- за ОСОБА_3 - право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- за ОСОБА_2 - право власності на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, як за колишнім членом колгоспного двору

Позов аргументують тим, що вказаний житловий будинок мав статус колгоспного двору і станом на 15.04.1991 в будинку були зареєстровані та проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Таким чином, частка кожного члена колгоспного двору складала по 1/2.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя остання склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла позивачці ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 прийняла спадщину, подавши до нотаріальної контори в установленому законом порядку заяву про прийняття спадщини і в жовтні 2021 року отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки. У оформленні ж її спадкових прав на частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 нотаріусом відмовлено, у зв`язку з належністю житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами до категорії «колгоспний двір» та відсутністю правовстановлюючого документу на належну спадкодавцю частку будинку.

З аналогічних підстав позивачка ОСОБА_2 не може зареєструвати в позасудовому порядку право власності на належну їй, як члену колгоспного двору, частку.

Ухвалою судді 14.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою суду 20.11.2024 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивачі у судове засідання не з`явились, подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності та підтримку позову.

Представник відповідача - Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до довідки, виданої Великодорізьким старостинським округом № 2 Талалаївської сільської ради Ніжинського району від 21.06.2024 за № 15-11/91, станом на 15.04.1991 у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 мешкали: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Вказаний будинок мав статус колгоспного двору (а.с. 14).

Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 після укладення шлюбу набула прізвище « ОСОБА_7 ».

Згідно довідок № 385 від 04.07.2024 та № 01238 від 26.06.2024, виданих КП «Ніжинське МБТІ», право власності на житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 в КП «Ніжинське МБТІ» не зареєстровано.

Згідно ст. 120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч.2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-ХІІ був введений в дію Закон України «Про власність».

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими спорудами, по 1/4 частці кожна.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 12)

Як вбачається з копії спадкової справи № 126/2021 до майна ОСОБА_8 , спадщину після померлої за заповітом прийняла її дочка - позивачка ОСОБА_1 .

Відповідно до копії постанови Другої чернігівської державної нотаріальної контори від 16.09.2024, позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що право власності на вказаний будинок за спадкодавицею не було зареєстроване.

У роз`ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його не дійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною (ч. 1, 5 ст. 1273 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22.02.2012 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Отже, виходячи з наведеного, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок, у зв`язку з належністю спірного будинку до категорії «колгоспний двір», позивачі позбавлені можливості відновити свої права у позасудовому порядку шляхом звернення до державного реєстратора та нотаріуса, а тому їх права підлягають судовому захисту шляхом визнання за ними права власності.

Суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та за ОСОБА_2 права власності на частку вказаного житлового будинку, як за членом колишнього колгоспного двору.

Керуючись ст.ст. 200, 263 - 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/2 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Карпусь