Рішення

від 10.12.2024 по справі 299/5562/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вилоцької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Продан О.В., звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Вилоцької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом

Вимоги позову мотивовано тим, що позивач є є спадкоємцем по смерті своєї баби (по лінії батька) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Покійна залишила заповіт на користь позивача, який 13.03.2000 року за реєстровим №27 було посвідчено секретарем виконавчого комітету Перехрестівської сільської ради. Особи, які мають право на спадщину незалежно від змісту заповіту відсутні. Батько позивача (син спадкодавця) ОСОБА_3 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач спадщину прийняв у порядку ч.3ст.1268 ЦК Українияк спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Покійній ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка з складу земель сільськогосподарського призначення на території с.Пушкіно Перехрестівської сільської ради загальною площею 1,71 га. За прийняттям спадщини позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно державний нотаріус Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу відмовила. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті баби позивача віднайти оригінал державного акту на право приватної власності на землю або інших документів аналогічного характеру, які б посвідчували належність майнових прав спадкодавцю, не вдалося. За таких обставин через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Позивач та його представник у підготовче засідання не з`явилися, однак представник позивача подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсуиність, а також пояснення по справі, де повідомляє суд, що назва с.Пушніко, на території якого розташована земельна ділянка, на даний час має назву с.Міжлісне, згідно Постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів від 19.09.2024 № 3984-IX.

Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання також не з`явилася.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядкуст.223 ЦПК Українинеобов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Місцем відкриття спадщини є с.Пушкіно Берегівського району, теперішня назва села - Міжлісне.

За життя померла залишила заповіт на користь позивача, який 13.03.2000 року за реєстровим №27 було посвідчено секретарем виконавчого комітету Перехрестівської сільської ради.

Заповіт не змінено та не скасовано.

Особи, які мають право на спадщину незалежно від змісту заповіту відсутні.

Батько позивача (син спадкодавця) ОСОБА_3 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на дві земельні ділянки загальною площею 1,71 га (0,20 га та 1,51 га) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території с. Пішкіно Перехрестівської сільської ради (с. Міжлісне, Берегівського району Закарпатської області), які належали спадкодавцю на підставі державного акта на право на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №016340 від 28.03.2001 року .

Після смерті баби позивач прийняв спадщину в порядку ч.3ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті спадкодавця проживав разом з нею.

Відповідно до ст.1296ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексувстановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Для оформлення спадкових прав на земельні ділянки позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно державний нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу відмовила.

Оригінал правовстановлюючого документа на земельні ділянки втрачено.

У позивача наявна тільки копія державного акта на право приватної власності на землю.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями зазаповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1233ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до положеньстатті 1216 ЦКУкрраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимогст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703(в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивачка надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті спадкодавця має законне право на визнання права власності на земельні ділянку, в порядку спадкування за заповітом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,12,13,18, 81,223,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.5,16,328,392,1218,1220,1222- 1225,1268 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити.

У порядку спадкування за заповітом визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на:

1) земельну ділянку площею 0,20 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території с. Пішкіно Перехрестівської сільської ради (с. Міжлісне, Берегівського району Закарпатської області);

2) земельну ділянку площею 1,51 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території с. Пішкіно Перехрестівської сільської ради (с. Міжлісне, Берегівського району Закарпатської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 16.12.2024.

ГоловуючийТ. Ю. Левко