Ухвала

від 18.11.2024 по справі 331/6865/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/6865/24

Провадження № 2/331/3113/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, треті особи Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 про визнання батьківства та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, треті особи Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 про визнання батьківства та зобов`язання вчинити певні дії.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно із ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно із ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Пред`явити позовну заяву про визнання батьківства вправі один з батьків дитини. Найчастіше це робить мати, але при певних обставинах позов може бути пред`явлений і батьком дитини, наприклад якщо мати перешкоджає подачі спільної заяви про визнання батьківства.

Вимагати визнання батьківства може також опікун або піклувальник дитини, особа, на утриманні якої перебуває дитина, а також сама дитина після досягнення нею повноліття.

На момент пред`явлення позовної заяви про визнання батьківства між дитиною й передбачуваним батьком ще немає ніяких правовідносин, отже, підставою для пред`явлення позову в цьому випадку є не суб`єктивне право, а охоронюваний законом інтерес дитини. Цей інтерес полягає в тому, щоб знати свого батька і перебувати у правовому зв`язку з ним.

Відповідачем по даних справах є передбачуваний батько/мати дитини. Позовна заява про визнання батьківства може бути пред`явлена і до неповнолітньої або недієздатної особи. У випадку недієздатності відповідача його інтереси захищає опікун.

В поданій позовній заяві визначено в якості відповідачів Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Службу (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, при цьому, визначивши їх процесуальний статус, позивач жодним чином не обґрунтував, якими саме діями чи бездіяльністю зазначених відповідачів порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які його права, як позивача.

Так, державна реєстрація народження проводиться органами відділу державної реєстрації актів цивільного стану не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації народження виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не є належним відповідачем, оскільки у нього не має власних інтересів щодо предмету спору.

Пред`явлення ОСОБА_1 позову про визнання батьківства до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради також є безпідставним, оскільки спір з вказаним органом у позивача відсутній.

Між сторонами у справі не виникло цивільно-правового спору, який би підлягав вирішенню у порядку позовного провадження.

Разом з тим, вимоги про зобов`язання вчинити певні дії є лише похідними від основної вимоги щодо визнання батьківства.

Диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За таких обставин, позивачу необхідно визначитись із зазначенням належного відповідача та третіх осіб, подати позовну заяву в новій редакції, відповідно до кількості сторін по справі із визначеним суб`єктним складом позову згідно положень ЦПК України.

Крім того, згідно п. 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Серед доданих до позовної заяви письмових доказів відсутні відомості про те, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України, тобто при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, наприклад: - докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім`ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо); покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини; висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).

Згідно норм чинного ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Верховним Судом було роз`яснено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц).

Таким чином, позивачу необхідно надати повний обсяг доказів, що підтверджують обставини, викладені у змісті позовної заяви та надати їх копії для всіх учасників справи.

Також, відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що пі

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

Згідно з ч. 3ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем ставляться немайнові вимоги про визнання батьківства, про зобов`язання внесення змін до актового запису про народження дитини, про скасування розпорядження та повернення дитини на виховання батькові.

Проте, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тобто лише за одну позовну вимогу.

За таких обставин, позивачу необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору за кожну позовну вимогу, відповідно до ставок встановлених Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

В порушення вимог ст. 95 ЦПК України, копії документів, що долучені до позовної заяви, належним чином не засвідчені.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуюче вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, треті особи Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 про визнання батьківства та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Світлицька