Рішення

від 03.12.2024 по справі 738/1525/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/1525/24

№ провадження 2/738/485/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року м. Мена

Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складi:

судді - Волошиної Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Іванько А.С.

учасників справи:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи КУ «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради - Страдомської В.М.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою Менської міської ради в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа - комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У липні 2024 року Менська міська рада, як орган опіки та піклування, діючи в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню дітей - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , часто залишає дітей без нагляду, діти бродять вулицями села у будь-який час доби, неохайні, голодні, одягнені не по сезону, в будинку порушені санітарно-гігієнічні умови проживання, брудно, запас продуктів харчування майже відсутній, електрична плитка знаходиться в аварійному стані та вільному доступі до дітей, протягом 2023-2024 року двічі притягувалась до відповідальності за ст.184 КУпАП. Відповідач фактично не проживає з дітьми, залишає їх на свого батька (дідуся дітей), який зловживає спиртним. Сім`я ОСОБА_2 з 27 квітня 2018 року перебуває на обліку в КУ «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради та періодично є отримувачем послуги соціального супровіду. Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 17 вересня 2019 року в задоволенні позову про відібрання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відповідача без позбавлення батьківських прав було відмовлено. Відповідач не бажає змінювати спосіб життя та ставлення до виховання дітей, продовжує залишати дітей без нагляду та не ночує з ними, попереджалася про наслідки не виконання батьківських обов`язків. 30 травня 2024 року в м. Мена сталася ДТП, в автомобілі знаходилися двоє малолітніх дітей відповідача - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , та троє чоловіків в ознаками алкогольного сп`яніння, внаслідок ДТП діти отримали забої м`яких тканин та садна. Відповідач, яка приїхала на виклик працівників поліції, відмовилися від обстеження дітей, та не могла надати пояснення про те, що діти вночі робили з дорослими чоловіками, які мають ознаки алкогольного сп`яніння. Відповідач проживає з співмешканцем в с. Феськівка, окремо від дітей, діти проживають з дідусем, який зловживає спиртними напоями, відвідує з дітьми сумнівні компанії, відповідач не доглядає за ними, постійно наражає їх на небезпеку, належного контролю за навчанням та їх поведінкою в школі не здійснює, більше частину свого вільного часу діти бувають без нагляду, ОСОБА_8 шкільним приладдям забезпечує батько. Згідно з актами проведення оцінки рівня безпеки дитини від 30 травня 2024 року малолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вилучені із сім`ї матері у зв`язку з дуже небезпечним рівнем та тимчасово влаштовані до дитячого відділення КНП «Менська міська лікарня». 27 червня 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалося питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , де заслухавши останню, яка не визнала того факту, що її ставлення до дітей несе загрозу їх життю та здоров`ю, Менською міською радою, як органом опіки та піклування, прийняте рішення про затвердження висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ..

Враховуючи викладене, Менська міська рада, як орган опіки та піклування, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; передати малолітню ОСОБА_5 . Менській міській раді, як органу опіки та піклування, для подальшого встановлення їй статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та її влаштування; стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі не меншому ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дітей повноліття на користь тієї особи, де будуть перебувати малолітні діти.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 02 серпня 2024 року,

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 2 серпня 2024 року підготовче засідання у справі за клопотанням представника відповідача відкладено на 26 серпня 2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 26 серпня 2024 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача у даній справі залучено ОСОБА_4 , підготовче засідання відкладено на 16 вересня 2024 року.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено до судового розгляду по суті.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник органу опіки та піклування - Васильчук О.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, пояснила, що сім`я ОСОБА_9 перебуває на обліку в соціальній службі з 2018 року. У 2019 році у неї були відібрані діти та було подано позов до суду про відібрання дітей без позбавлення матері батьківських прав, в задоволенні якого рішенням суду було відмовлено. Після цього ОСОБА_10 стала прислухатися до порад спеціалістів, змінила умови проживання дітей на краще, їй у цьому допомагав на той час її співмешканець ОСОБА_4 .. У зв`язку з боргами за квартиру, ОСОБА_10 виселили з квартири і вона поїхала до батька у село Феськівку. Працівниками соціальної служби багато надавалося гуманітарної допомоги, також їй допомагали односельці, а потім до органу опіки та піклування почали надходити дзвінки про те, що дід у стані алкогольного сп`яніння забирає дитину із садочка, діти пізно ввечері ходять з дідом по селу, не по сезону вдягнені, а потім стало відомо, що ОСОБА_10 з дітьми не проживає, а проживає у свого співмешканця ОСОБА_11 , а дітей залишила з дідом. Відповідач неодноразово попереджалася про те, щоб вона змінила своє ставлення до дітей, оскільки в противному випадку дітей відберуть, вона весь час обіцяла, але нічого не виконувала. Діти бездоглядні гуляли до пізнього вчора на вулиці, їх бачили на березі річки, внаслідок необережного поводження дітей із сірниками згорів сарай. 30 травня 2024 року у м. Мена сталася дорожня-транспортна пригода, у автомобілі знаходилися діти та троє чоловіків, серед яких дід, у стані алкогольного сп`яніння. Діти каретою швидкої допомоги були доставлені до лікарні, але їх матір, відповідач у справі, відмовилася від обстеження дітей, забрала їх додому. Наступного дня, залишила їх з дідом, який отримав тілесні ушкодження під час ДТП, а сама пішла на роботу. Коли працівники соціальної служби приїхали за місцем проживання відповідачки, то в цей час, її співмешканець ОСОБА_12 закривав будинок, у якому знаходилися діти з дідом, приготовленої їжі не було, дід лежав, не міг піднятися, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень від ДТП. Дану ситуацію було розцінену як таку, що є небезпечною для дітей, було вирішено вилучити дітей до лікарні, після чого було прийнято рішення про передачу однієї дитини патронатному вихователю, а іншої - батьку.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що вона дуже любить своїх дітей, сумує за ними і бажає найближчим часом повернути їх додому, брати активну участь у їхньому житті, спілкуватися з ними, проводити з ними більше часу та займатись їх вихованням. Не заперечувала, що коли переїхала з дітьми на проживання до свого батька у село Феськівку, то інколи залишала дітей на ніч з батьком, а сама ночувала у ОСОБА_11 , але за дітьми доглядала, відводила їх до школи, можливо їй не завжди вдавалося робити це добре, проте по мірі своїх можливостей забезпечувала дітей всіх необхідним, їй допомагав батько меншої дитини, купував сину речі. Батько часто допомагав їй з дітьми, доглядав за ними, коли вона була на роботі, забирав дітей із садочка та школи. Коли 30 травня 2024 року вона пішла з дому, то батько був тверезий, те, що трапилося також для неї є несподіванкою. Після ДТП лікар оглянув дітей, серйозних травм не було, а тому вона відмовилася від їх госпіталізації. На даний час вона з ОСОБА_13 не проживає, переїхала у м. Мену, живе в будинку за місцем реєстрації.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем до позовної заяви не додано належних доказів невиконання його довірителькою батьківських обов`язків, зазначені у позовній заяві та у поясненнях представника позивача факти не підтверджуються жодним доказом, є її припущенням. На думку, представника відповідача, діти у ОСОБА_9 були відібрані з порушенням вимог статті 170 СК України. Єдиною підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав орган опіки та піклування зазначає дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 30 травня 2024 року, всі інші факти є надумані та нічим не підтверджені. Після відібрання дітей саме його довірителька проявляє ініціативу, щоб побачитися з дітьми, але орган опіки та піклування не завжди їй дозволяють бачитися з донькою, яка перебуває на вихованні у патронатній сім`ї. З сином бачиться частіше, оскільки батько дитини не перешкоджає їй зустрічатися з ним.

Представник третьої особи - комунальної установи «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради Страдомська В.М. в судовому засіданні підтримала позовну заяву, просила її задовольнити, надала пояснення аналогічні поясненням представника органу опіки та піклування.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є батьком ОСОБА_6 , не наполягав на позбавленні відповідачки батьківських прав, зазначив, що вона дуже любить свої дітей, хвилюється з приводу відібрання у неї дітей, бажає з ними спілкуватися, саме вона зателефонувала йому 30 травня 2024 року та повідомила про ДТП, була дуже перелякана, просила допомоги, на даний час син проживає разом з ним, він не чинить їй перешкод у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_10 постійно зустрічається з ОСОБА_8 , проводять час. Вважає, що дитині на даний час краще проживати з ним.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що вона є патронатним вихователем ОСОБА_5 , яка потрапила до них у сім`ю 05 червня 2024 року. З поведінки дитини вбачалося, що нею ніхто не займався, дитина не навчена слідкувати за собою, не знає елементарних правил гігієни, у дівчинки енурез, вона не звикла до режиму, перші дні не могла заснути до пізньої ночі, проте любить фарбуватися косметикою, досить активна. Перші дні дитина дуже хотіла додому, а на даний час говорить, що хоче зустрічатися з мамою, а жити не хоче, бо буде голодна. На даний час дитина дотримується режиму дня, навчається у школі. У телефоні дитини, який дали їй для користування, виявили фотографії, на яких вона сфотографувала себе оголеною, каже, що так робила її мама, пообіцяла більше такого не робити, з цього приводу дитина займалася з психологом. Не заперечувала, що всі побачення дитини з матір`ю відбувалися саме з ініціативи матері, проте у її присутності або присутності її помічника, не заперечувала, що відповідачка привозила дитині одяг, гостинці.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_14 , помічником патронатного вихователя, у їхній сім`ї на даний час виховується ОСОБА_5 . Перше враження про дитину склалося таке, що дитина недогодована, оскільки весь час просила їсти, ховала їжу собі під подушку, та не навчена правилам гігієни. На даний час дитина звикла до режиму, спілкується з матір`ю у його присутності або присутності патронатного вихователя, говорить про те, що хоче залишитися у них, бо у мами не було чого їсти.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що вона є старостою у Феськівського старостинського округу, на території якого з 2021 року проживає ОСОБА_9 з дітьми, вона переїхала до батька, який живе з нею по сусідству. ОСОБА_10 працьовита, гарна дівчина, але мало уваги приділяє своїм дітям. Діти часто перебували без нагляду дорослих, могли до пізнього вечора ходити по селу, ночувати у сусідів, були одягнені не по сезону, голодні, мешканці села неодноразово скаржилися, що бачили дітей із сірниками, рік тому у господарстві, де проживали діти з дідом, згорів сарай саме із-за необережного поводження дітей із сірниками. Вона по всякому намагалася говорити з ОСОБА_10 , просила змінити її ставлення до дітей, ОСОБА_10 обіцяла, але нічого для цього не зробила. Коли ОСОБА_10 почала співмешкати з ОСОБА_13 , то мешканці села зраділи за ОСОБА_10 , оскільки сім`я не погана, але там не прийняли дітей ОСОБА_10 й вона залишила їх з батьком. Водночас з тим, свідок зазначила, що коли був живий батько ОСОБА_10 , то діти були нагодовані, останній помер після вилучення дітей із сім`ї.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснила, що вона була класним керівником 3 класу, де навчалася ОСОБА_5 . Дівчинка відвідувала школу регулярно, інколи була відсутня, але з поважних причин (хвороба, педикульоз), мама завжди дзвонила та попереджала. ОСОБА_19 мала середній рівень успішності, любила дуже малювати, співати, домашнє завдання завжди були зробленим, виконувала його на групі подовженого дня. ОСОБА_19 не завжди мала охайний вигляд, одяг був не свіжий, бувала зачіска більше одного дня. Дитина харчувалася в їдальні за кошти, мама не завжди своєчасно сплачувала за харчування, мала борг, але погашала його. В їдальні ОСОБА_19 харчувалася на рівні з іншими дітьми, бувало все з`їдала, а інколи ні, не може сказати, що дитина була голодною, завжди мала із собою якийсь перекус, це могли бути солодощі, печиво, хліб з котлетою тощо. Вона часто бачила ОСОБА_10 зранку перед школою з дітьми під магазином, мабуть, щось купувала дітям в школу. У Ксенії було необхідне шкільне приладдя - рюкзак, зошити, ручки, інколи не в достатній кількості, не було обкладинок на підручниках та зошитах. У 1 чи 2 класі були випадки, коли ОСОБА_19 брала речі інших дітей, вона повідомляла про це маму, мама завжди приходила в школу, проводилися профілактичні бесіди і подібних випадків не повторювалось. Декілька разів відвідувала дитину за місцем проживання, у дитини було місце для навчання, двох`ярусне ліжко для дітей, у будинку було прибрано.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснила, що вона була класним керівником ОСОБА_8 у першому класі. Відвідувала родину перед першим вересня, вдома нікого не було, сусіди повідомили, що ОСОБА_10 з дітьми проживає у ОСОБА_11 , їздила туди, там дійсно була ОСОБА_10 з ОСОБА_19 , а ОСОБА_8 в той час знаходився у свого батька. ОСОБА_8 був повністю забезпечений шкільним приладдям, до першого вересня діти отримували подарунки, в яких було все необхідне для школи, також батько ОСОБА_8 забезпечував його одягом, шкільним приладдям. ОСОБА_8 харчувався безкоштовно в шкільній їдальні, завжди мав із собою перекус. До школи, як правило, дітей приводила мама, а з школи діти йшли самі або їх забирав дід. Також вона відвідувала ОСОБА_8 за місцем проживання у будинку дідуся, в будинку було прибрано, була приготовлена їжа, у дітей був стіл для навчання, двох`ярусне ліжко, в будинку були необхідні меблі, неприємного запаху у будинку не відчувала.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження.

У Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, сформованого 23 вересня 2015 року за №00015828533, містяться відомості про те, батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_21 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 25 червня 2019 року, батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №245/10-16 від 07 травня 2019 року.

Згідно з довідками, наданими Феськівською гімназією, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у 2023-2024 навчальному році були учнями вказаного навчального закладу.

ОСОБА_6 навчався у першому класі Феськівської гімназії, навчальний матеріал засвоїв на початковому на середньому рівні, зацікавленості у навчанні не виявляє, на уроках працювати не хоче, часто ігнорує правила поведінки, заважає вчителю, відволікає дітей на уроках, на зауваження не реагує, мати належного контролю за навчанням та поведінкою сина не здійснює. ОСОБА_6 проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 , сестрою ОСОБА_5 та дідусем ОСОБА_22 , батько хлопчика проживає окремо, однак забезпечує сина одягом та взуттям. Зі сторони ОСОБА_2 відсутній постійний контроль за дітьми.

ОСОБА_2 є ученицею третього класу гімназії, яка має знижену мотивацію до навчання, інколи виявляла агресивність, тривожність, імпульсивність, доволі важко знаходить спільну мову з однолітками, проживає в неповній сім`ї разом з матір`ю, братом та дідусем. Про батька інформація відсутня. Більшу частину свого вільного часу ОСОБА_19 буває без нагляду. Матеріальний добробут сім`ї - середній, проте дівчинка не має усіх необхідних предметів сезонного одягу та взуття, шкільного приладдя, траплялися випадки, коли ОСОБА_19 привласнювала чужі речі, після профілактичної бесіди подібних випадків не повторювалось. На уроках поводиться здебільшого пасивно, майже не вникає в навчальний процес, домашні завдання виконує регулярно на групі продовженого дня. Вміє писати, переказувати, рахувати, виконувати елементарні математичні дії. На запрошення прийти до школи мати реагує, але не завжди дотримується рекомендацій.

Згідно з Витягом з Протоколу № 05 засідання комісії з питань захисту прав дітей при Менській міській раді від 13 квітня 2021 року, розглядалося Подання КУ ММЦСС про вчинення насильницьких дій з боку ОСОБА_4 щодо співмешканки ОСОБА_2 в присутності її малолітньої дитини ОСОБА_5 ..

Згідно з Витягом з Протоколу № 08 засідання комісії з питань захисту прав дітей при Менській міській раді від 09 червня 2021 року, розглянуто питання «Про стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 », та ухвалене рішення, яким попереджено ОСОБА_2 про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків, рекомендовано їй провести обстеження молодшого сина у лікаря та контролювати його здоров`я, з`ясовувати стосунки зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 без присутності дітей, викликати поліцію, коли він без дозволу проникає в помешкання, рекомендовано службі у справах дітей тримати на суворому контролі питання стану утримання та виховання малолітніх дітей, у разі якщо будуть відомі випадки неналежного ставлення до виховання дітей, залишення їх без нагляду порушувати питання про доцільність позбавлення батьківських прав матері стосовно її малолітніх дітей.

Згідно з Витягом з Протоколу № 17 засідання комісії з питань захисту прав дітей при Менській міській раді від 16 жовтня 2023 року, розглянуто питання «Про стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 », та ухвалене рішення, яким рекомендувати ОСОБА_2 , не залишати дітей без нагляду дорослих, здійснювати належний догляд з поведінкою дітей та слідкувати за їх зовнішнім виглядом, привести стан будинку у відповідності до санітарних норм (побілити кімнати, прибрати весь безлад, попрати білизну, дитячі речі), зробити певний запас продуктів харчування та забезпечувати повноцінне харчування дітей, забезпечити належні умови для виховання, навчання та розвитку дітей; службі у справах дітей міської ради та КУ «Менський МЦСС» рекомендовано продовжувати здійснювати контроль за станом утримання, виховання та здоров`я малолітніх дітей, шляхом відвідування родини, продовжувати надати соціальні послуги по формуванню навичок відповідального батьківства, належного догляду за дітьми, профілактику негативних явищ.

Згідно з Витягом з Протоколу № 19 засідання комісії з питань захисту прав дітей при Менській міській раді від 14 листопада 2023 року, розглянуто питання «Про організацію контролю за виконанням рішення комісії від 16 жовтня 2023 року щодо виконання батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 » та ухвалене рішення, яким надано ОСОБА_2 двотижневий термін для вирішення питання постійного спільного проживання з дітьми та здійснення належного догляду за ними; службі у справах дітей міської ради, КУ «Менський МЦСС», старості Феськівського старостинського округу рекомендовано продовжувати здійснювати строгий контроль за станом утримання, виховання та здоров`я малолітніх дітей, шляхом відвідування родини, у разі надходження інформації про неналежний догляд за дітьми, вживати заходів для вилучення дітей з сім`ї та влаштування їх до закладу соціального захисту.

З акту про результати візиту в сім`ю ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 та акту обстеження умов проживання від 29 травня 2024 року вбачається, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_23 .. Санітарно-гігієнічні умови в будинку порушені, в будинку дуже брудно, постільна білизна засмальцьована, чисті дитячі речі, засоби гігієни, запас продуктів харчування відсутні. Набір продуктів харчування мінімальний (олія, цукор, макарони з гуманітарної допомоги). Від холодильника сильний сморід тухлого м`яса, в середині брудний, в плісняві, в морозильній камері зіпсовані продукти. Водопостачання в будинку відсутнє, електрична плитка знаходиться в аварійному стані у доступному для дітей місці. Земельна ділянка не оброблена. Для дітей не має умов для проживання, відсутнє шкільне приладдя. ОСОБА_2 запевняє, що проживає разом з дітьми, проте в будинку відсутні ознаки її там проживання. Мати схильна залишати дітей на свого батька, який систематично вживає спиртні напої, що несе загрозу для дітей. Зі слів сусідів, старости с. Феськівка, ОСОБА_2 не ночує з дітьми, останні бродять по вулицях села у будь-який час, брудні, голодні. З відповідачем проведено профілактичну бесіду, роз`яснено наслідки невиконання батьківських обов`язків, проінформовано про важливість зберігання продуктів харчування при правильному температурному режимі, попереджено про наслідки залишення дітей на дідуся, який схильний до вживання алкогольних напоїв, рекомендовано не залишати дітей без нагляду, забезпечити догляд за дітьми.

Згідно з інформацією про сім`ю ОСОБА_2 , яка надана КУ «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської рад від 24 червня 2024 року, з 27 квітня 2018 року сім`я ОСОБА_2 перебуває на обліку комунальної установи «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах через нехтування жінкою виконання батьківських обов`язків. Сім`я ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_2 , даній сім`ї на постійній основі надаються соціальні послуги: консультування, соціальна профілактика, інформування, натуральна допомога. Від жителів села та сусідів неодноразово надходили повідомлення старості та фахівцю із соціальної роботи, що діти гуляють до пізньої години по селу, біля річки, біля проїзної частини, їх одяг не відповідає погодним умовам, зовнішній вигляд дітей занедбаний, інколи сусіди підгодовували дітей, траплялися непоодинокі випадки підпалу сміття, соломи дітьми ОСОБА_2 .. У листопаді 2023 року на території будинку сталася пожежа, згоріла надвірна будівля із запасом дров на зиму, зі слів ОСОБА_2 вона не знає хто це зробив, зі слів сусідів це зробили її діти. У листопаді 2023 року ОСОБА_2 було звільнено з КП «Менакомунпослуга» за домовленістю сторін, однак головною підставою для звільнення було нехтування нею своїми службовими обов`язками. ОСОБА_2 неодноразово було запрошено на комісію із захисту прав дітей щодо невиконання нею батьківських обов`язків. 11 березня 2024 року ОСОБА_2 повідомила фахівця про те, що працевлаштувалась молодшою медичною сестрою у КНП «Менська міська лікарня».

29 травня 2024 року під час обстеження умов проживання ОСОБА_2 було встановлено, що відповідач не почала дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, в будинку брудно, дитячі речі брудні, засоби гігієни відсутні, з ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду та попереджено про наслідки невиконання батьківських обов`язків.

31 травня 2024 року під час візиту до сім`ї ОСОБА_2 встановлено, що співмешканець ОСОБА_2 - ОСОБА_12 зачиняв будинок на замок, в будинку знаходилися ОСОБА_22 , який мав ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, майже не розмовляв, важко піднімався. У ОСОБА_6 біля вуха була наявна припухлість та синець. Зі слів малолітньої ОСОБА_5 у останньої боліло коліно та зуб. Діти брудні, у ОСОБА_5 дуже давно не розчісувалося волосся, від дітей йшов неприємний запах, на запитання коли останній раз чистили зуби або мились, конкретної відповіді не надали, сплять в одному ліжку. В будинку відсутня вода, з приготовленої їжі тільки макарони, зварені два дні тому. Членами комісії прийнято рішення відвезти дітей до КНП «Менська міська лікарня» для повного медичного обстеження та попередження тяжких наслідків від ДТП. Біологічний батько ОСОБА_6 - ОСОБА_24 намагався перешкодити виїзду комісії з дітьми з села, витягнути сина з машини, тим самим налякав дітей. В лікарні у дітей було виявлено педикульоз.

Під час проведення позачергового засідання комісії з питань захисту прав дітей, яке відбулося 31 травня 2024 року, на якому розглядалося питання щодо стану виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 , остання повідомила, що 30 травня 2024 року біля 22.00 год поклала дітей спати, дідусь був вдома, сама вона разом з ОСОБА_12 поїхала до с. Дягова, на запитання членів комісії чому залишила дітей на дідуся, який знаходився в середньо тяжкому стані, закритими на замок в будинку, чому в будинку брудно, відсутня свіжоприготовлена їжа, відсутні засоби гігієни, відповіді не надала.

Згідно з довідкою №526 від 06 червня 2024 року, наданою КНП «Менська міська лікарня», 30 травня 2024 року о .00.50 год бригадою екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до лікарні були доставлені ОСОБА_6 з діагнозом забій волосистої ділянки голови, ОСОБА_7 з діагнозом забій м`яких тканин правого колінного суглоба, садно правого колінного суглоба. Станом на 30 травня 2024 року стан малолітніх дітей задовільний. При госпіталізації в терапевтичне відділення ОСОБА_2 перебувала з дітьми в стаціонарі, гігієнічних норм догляду за дітьми не дотримувалась.

Відповідно до актів проведення оцінки рівня безпеки дітей від 30 травня 2024 року, щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживають по АДРЕСА_2 , встановлено, що діти перебувають в занедбаному стані, брудні, голодні, не мають засобів гігієни, мають тілесні ушкодження, отримані внаслідок ДТП, в будинку незадовільні умови проживання, електроплита, на якій готується їжа, знаходиться у вільному доступі до дітей, спальні місця дітей не придатні для відпочинку, від постільної білизни відчутний різкий запах сечі, в будинку відсутня вода та місце для гігієнічних процедур. За результатами проведеної оцінки рівня безпеки дитини визначено як дуже небезпечний. Для захисту дітей негайно вжиті заходи у вигляді вилучення 30 травня 2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з сім`ї матері та тимчасово влаштовано до дитячого відділення лікарні.

Згідно з Актами про факт передачі дитини від 30 травня 2024 року службою у справах дітей Менської міської ради було передано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_25 - лікарю ЗПСМ КНП «Менська міська лікарня» на підставі акту проведення рівня безпеки дітей від 30 травня 2024 року.

Згідно з Витягом з Протоколу № 09 засідання комісії з питань захисту прав дітей при Менській міській раді від 30 травня 2024 року, розглянуто питання «Про стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 », та ухвалене рішення про доцільність відібрання малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від матері ОСОБА_2 з підстав, що остання свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню та вихованню дітей та підготовку служби у справах дітей міської ради необхідних документів для затвердження висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також вирішено питання про тимчасове влаштування дітей до патронатної родини.

Рішенням виконавчого комітету Сосницької селищної ради Чернігівської області «Про влаштування дитини в сім`ю патронатного вихователя» №637 від 05 червня 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах, 05 червня 2024 року влаштовано до патронатної родини ОСОБА_14 ..

Згідно з Актом про факт передачі дитини від 05 червня 2024 року службою у справах дітей Менської міської ради було передано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , патронатному вихователю.

Малолітній ОСОБА_6 переданий батьку - ОСОБА_4 , з яким проживає на даний час.

Згідно з Актом про результати візиту від 20 червня 2024 року за № 48 патронатною вихователькою з`ясовано, що ОСОБА_19 має енурез, є проблеми із зубами, найближчим часом планують звернутися до вузькопрофільних спеціалістів. Також патронатним вихователем з`ясовано, що 8-річна дівчинка проявляє зацікавленість до питань сексуального характеру. Дівчинка не вміє доглядати за обличчям, речами, не вбачає потреби у систематичному митті тіла, волосся, не чистить зуби. Патронатному вихователю надано рекомендацію звернутися за додатковою допомогою до психолога, пройти медичне обстеження з дитиною найближчим часом.

Згідно з Протоколом індивідуальної консультації КУ ММЦСС від 20 червня 2024 року при спілкуванні з психологом малолітня ОСОБА_5 зазначила, що у патронатній сім`ї вона почувається безпечно, стосунки з членами сім`ї дружелюбні, але вона має страхи пов`язані з її біологічною матір`ю та братом, яких вона боїться втратити.

ОСОБА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП по факту неналежного виховання дітей, який мав місце 29 травня 2024 року.

Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради №140 від 27 червня 2024 року (як органу опіки та піклування) затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В провадженні Менського районного суду перебувала цивільна справа за позовом Менської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , про відібрання без позбавлення батьківських прав дітей від матері, в задоволенні позовних вимог рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 17 вересня 2019 року було відмовлено.

Згідно з актом про результат візиту від 02 вересня 2024 року за №57 членам комісії не вдалося з`ясувати чи облаштовує ОСОБА_2 будинок за місцем своєї реєстрації та реєстрації дітей для подальшого повернення туди дітей, оскільки будинок був зачинений.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи. Вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст.152 СК України).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Частинами першою, другою та четвертою статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 9 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно із Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»). Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

У справах «Савіни проти України», «МакМайкл проти Сполученого Королівства», «Ньяоре проти Франції», Європейським судом з прав людини зазначається, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя» і що «заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Відповідно до пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (далі - Порядок), якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров`ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров`я проводить оцінку рівня безпеки дитини. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені представники інших органів державної влади та місцевого самоврядування, у межах своїх повноважень.

У разі виявлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки дитини фактів безпосередньої загрози її життю або здоров`ю та потреби у вжитті невідкладних заходів до забезпечення її безпеки дитина може бути невідкладно направлена до закладів охорони здоров`я для обстеження стану її здоров`я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах та документування фактів жорстокого поводження з нею або тимчасово влаштована у відповідний навчально-виховний заклад.

Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільській, селищній раді об`єднаної територіальної громади клопотання про невідкладне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

Про відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує органи прокуратури за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення про відібрання дитини звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або ж з позовом про відібрання дитини у матері, батька без позбавлення батьківських прав.

Відібрання дитини у батьків може відбуватися також за постановою прокурора.

Відібрання дитини за рішенням органу опіки та піклування чи прокурора - це тимчасовий засіб захисту прав дитини. Тривалим засобом захисту прав дитини є рішення суду.

Зазначені положення кореспондуються з вимогами статті 170 СК України.

Стаття 170 СК України визначає підстави та порядок відібрання дитини від батьків.

Верховний Суд у справі № 308/12188/18 від 03.05.2022 зазначив, що інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок.

Частина перша статті 170 СК України передбачає, що відібрання дитини здійснюється на підставі рішення суду. У випадках звернення до суду із позовною заявою про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав орган опіки та піклування попередньо встановлює підстави, що потребують застосування цієї форми втручання у сімейне життя. Роль національних судів полягає у забезпеченні гарантій для батьків від недопущення свавільного втручання у сімейне життя.

При наявності безпосередньої загрози для життя або здоров`я дитини, на підставі рішення органу опіки та піклування або прокурора, провадиться негайне відібрання дитини. Це є окремою формою втручання в сімейне життя, що передбачено частиною другою статті 170 СК України.

Специфікою негайного відібрання дитини є його здійснення без рішення суду, що вимагає від уповноважених органів особливої ретельності щодо встановлення небезпеки. Абзац другий частини другої статті 170 СК України передбачає обов`язкове звернення до суду у семиденний строк після постановлення рішення про негайне відібрання дитини із позовною заявою про позбавлення батьківських прав або про відібрання дитини без позбавлення батьків батьківських прав.

Проте, у матеріалах справи відсутні відповідні клопотання служби у справах дітей, подане до органу опіки та піклування, про невідкладне відібрання дітей у ОСОБА_2 , та рішення прийняте з цього приводу органом опіки та піклування, а саме Менською міською радою, а також інші письмові докази на виконання вимог пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 та статті 170 СК України.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що підставою для відібрання дітей слугували лише Акти проведення оцінки рівня безпеки дітей.

ОСОБА_2 , як матері малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в провину ставиться ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, що є правовою підставою для позбавлення батьківських прав (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України), а також те, що її ставлення до дітей несе загрозу їх життю та здоров`ю.

Поняття "ухилення від виконання батьківських обов`язків" є "оціночним" і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.

Між тим Верховний Суд вказав на те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто щодо обставин, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17).

Верховний Суд у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20 зазначив, що звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаній категорії справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанова Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20).

У ході розгляду справи відповідач категорично заперечувала проти позбавлення її батьківських прав стосовно малолітніх дітей, стверджувала, що вона бажає повернути дітей, піклуватися про них, брати активну участь у їхньому житті, на даний час вона переїхала в будинок, в якому є умови для проживання дітей, працевлаштована, отримує стабільну заробітну плату. Не заперечувала, що 29 травня 2024 року залишила своїх малолітніх дітей з батьком, але ДТП, яка трапилася тієї ночі, для неї також було несподіванкою, оскільки батько, коли вона залишала з ним дітей, був тверезий, а діти вже лягли спати.

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17).

У справі, що розглядається, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, водночас із матеріалів справи вбачається, що поведінка відповідача навпаки свідчить про її бажання як матері брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми, її спроможність та волевиявлення виконувати свої природні батьківські обов`язки.

Судом з`ясовано, що саме з ініціативи відповідача відбуваються усі її зустрічі з донькою, яка знаходиться у сім`ї патронатного вихователя, дитина також знаходить приводи, щоб поспілкуватися з матір`ю, про що в судовому засіданні зазначила патронатний вихователь, а саме про те, що дівчинка без її дозволу спілкується з матір`ю по телефону однокласниці.

Спілкування з сином відбувається за домовленістю матері та батька, з яким на даний час проживає дитина, перешкод у спілкуванні немає.

При зверненні до суду з позовом в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відібрання без позбавлення батьківських прав дітей від матері органом опіки та піклування вказувалися ті ж самі підстави, а саме незадовільні санітарно-гігієнічні умови проживання дітей, відсутність одягу відповідно до сезону, брудна білизна та одяг, неповноцінне харчування, відсутній запас продуктів харчування, залишення дітей без нагляду дорослих, в задоволенні позову рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 17 вересня 2019 року було відмовлено.

Вказані обставини також не підтверджуються належними доказами і під час розгляду даної справи, жоден факт причетності дітей до підпалів, пожежі не зафіксовано в офіційному документі відповідною службою особою, відсутній акт пожежі, вони є лише припущенням, оскільки випливають виключно з пояснень представників органу опіки та піклування, соціальних служб.

Допитані в судовому засіданні свідки, а саме ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , не підтвердили факту свідомого ухилення ОСОБА_2 від виконання нею своїх батьківських обов`язків, зазначивши, що діти регулярно відвідували школу, не пропускали занять без поважних причин, дітей до школи приводила мама, ОСОБА_8 був забезпечений шкільним приладдям в повному обсязі, ОСОБА_19 не мала всіх необхідних предметів шкільного приладдя, але мала рюкзак, зошити, ручки, вдома є місце для навчання та відпочинку.

Жоден із свідків не підтвердив, що батько відповідачки, на якого вона залишала дітей, зловживав алкогольними напоями. Навпаки, свідок ОСОБА_16 показала, що коли був живий дід, то діти були нагодовані. Дід помер вже після відібрання дітей у відповідачки.

Твердження представника органу опіки та піклування про те, що відповідачка відмовилася від обстеження дітей після ДТП у лікарні, спростовуються довідкою №526 від 06 червня 2024 року, наданою КНП «Менська міська лікарня» про те, що 30 травня 2024 року о 00.50 год бригадою екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до лікарні були доставлені малолітні діти, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які були оглянуті лікарем та їм було встановлено діагнози, лікар зазначив, що станом на 30 травня 2024 року, стан малолітніх дітей задовільний, при госпіталізації в терапевтичне відділення ОСОБА_2 перебувала з дітьми в стаціонарі.

Аналогічні пояснення з цього приводу надав і ОСОБА_4 , показавши, що діти були оглянуті лікарем, серйозних травм у них не було виявлено, а тому потреби в госпіталізації дітей не було.

Отже, первинний огляд дітей було проведено у медичному закладі, їх життю та здоров`ю нічого не загрожувало.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

ВС наголосив, що суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки у ньому не встановлено фактів, які б свідчили про те, що позбавлення відповідача батьківських прав є заходом впливу, який найкраще відповідає інтересам дітей.

При цьому судом враховується те, що після відібрання дітей у ОСОБА_2 вона не втрачає зв`язку з ними, відвідує їх постійно, проводить з ними час, купує одяг, цікавиться станом їх здоров`я.

Матеріали справи не містять доказів, які негативно характеризують особу відповідача та є підставою для позбавлення її батьківських прав на підставі пункту 2 частини першої статті 164 СК України.

Відповідач заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, а отже вона не втратила інтересу до дітей, переймається їх життям, має бажання спілкуватися з дітьми, а також відновити і зберегти родинні стосунки.

За таких обставин, на сьогодні не можна достовірно стверджувати, що мати ухиляється від виконання нею своїх батьківських обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 553/449/20 зазначено, що «…сімейні відносини мають «складний» характер, і сім`я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини».

Вирішуючи позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її малолітніх дітей, суд виходить з того, що відповідач заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, вона не втратила інтересу до дітей, а тому відсутні достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, як гострої соціальної необхідності у цьому.

Верховний Суд зазначає, що необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька (матері) до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.

При вирішенні спору в цій справі, суд, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов висновку про те, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49). Наявності таких обставин у цій справі не доведено.

Кеpуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви Менської міської ради в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа - комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своїх малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покласти на орган опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків стосовно малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач:

Менська міська рада, місцезнаходження: вул. Героїв АТО, 6 м. Мена Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04061777.

Відповідач:

ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Представник відповідача:

ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Третя особа:

Комунальна установа «Менський міський центр соціальних служб» Менської міської ради, місцезнаходження: вул. Семашко, 8 м. Мена Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21400608.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 13 грудня 2024 року.

Суддя Н.В. Волошина