Рішення

від 13.12.2024 по справі 742/5739/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-др/742/34/24

Єдиний унікальний № 742/5739/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Денисенка С.В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

У С Т А Н О В И В

Позивач звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 листопада 2024 року у цивільному провадженні №2/742/1670/24 (єдиний унікальний №742/5739/24) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задоволено частково. Ухвалено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку, починаючи з 01 жовтня 2024 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

08 листопада 2024 року представником позивача адвокатом Денисенко С.В. подано заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а саме стягнення витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч.8 ст. 141 ЦПК України, поклавши їх на відповідача в розмірі 5 018,67 грн.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 листопада 2024 року прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, призначено судове засідання на 13 грудня 2024 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, згідно поданої представником позивача адвокатом Денисенко С.В. заяви просить заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат проводити за відсутності позивача ОСОБА_1 та його представника, подану заяву підтримують.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно письмового відзиву категорично заперечують з приводу поданої заяви, вказують, що сума, яку прагне стягнути позивач не спів мірна виконаній роботі та складності справи. Просили відмовити в її задоволенні.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною четвертою статті 62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом установлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задоволеночастково.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги №28/10/24 від 28 жовтня 2024 року; протокол погодження вартості послуг від 28.10.2024; розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката (опис наданих послуг) від 06.11.2024; акт виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги №13/06/24 від 13.06.2024, згідно яких адвокатом Денисенко С.В. надано правничу допомогу ОСОБА_1 , згідно договору про надання правничої допомоги №28/10/24 від 28 жовтня 2024 року по цивільній справі №742/5739/24, а саме: підготовка та подання до суду відповіді на відзив, включаючи консультування клієнта, роз`яснення правових питань, ознайомлення з матеріалами справи (відзивом з додатками) - 3 000 грн. (фіксована сума згідно п.1 протоколу погодження вартості послуг); збір доказів по справі (пошук відомостей у реєстрах щодо майнових прав відповідача) та підготовка клопотання про доручення доказів по справі, підготовка заяви про розгляд справи за відсутності позивача - 1 514 грн. (1 год. витраченого часу, 1514,00 грн./год.), підготовка заяви про розгляд справи за відсутності позивача - 504,67 грн. (20 хв. витраченого часу, 1514,00 грн./год.). Загальна вартість наданих послуг становить 5 018,67 грн.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 року у справі 640/18402/19 зробив правовий висновок, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах №923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Суд враховує заперечення відповідача з наведенням доводів щодо неспівмірності заявлених стороною позивача витрат на правничу допомогу зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а також керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про наступне. Так, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задоволено частково, а представництво інтересів позивача здійснювалось адвокатом Денисенко С.В. на підставі договору про надання правничої допомоги №28/10/24 від 28 жовтня 2024 року. Сума витрат відповідно до акту виконаних робіт становить 5 018 грн. 67 коп., однак беручи до уваги складність справи, обсяг виконаних (наданих послуг) робіт адвокатом із значним юридичним стажем, які частково знайшли своє підтвердження в наданих адвокатом Денисенко С.В. документах, вважає заявлені витрати завищеними.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до суми 3 000 грн., яка відповідає розумному розміру.

Керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Денисенка С.В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія ФЕТІСОВА