Рішення

від 21.11.2024 по справі 521/9403/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/9403/24

Провадження №2-о/521/394/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючогосудді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Малиновська державна нотаріальна контора у м. Одесі, Одеська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи Малиновська державна нотаріальна контора у м. Одесі, Одеська міська рада.

В обгрунтування своїх вимог заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується копією розпорядження органу приватизації, копією свідоцтва про право власності та копією свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому ОСОБА_1 звернулась до Малиновської державної нотаріальної контори в м. Одеса з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 . Проте їй було відмовлено з підстав того, що вона не надала документів, що підтверджують факт родинних відносин із померлою або інших відносин із померлою. Також було вказано на можливість звернення до суду для вирішення вказаної проблеми.

Через вищевказані обставини заявник вимушений звернутися до суду для вирішення питання щодо встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем однією сім?єю не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини для можливості прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

В судове засідання заявник не з`явилася, однак її представник надав суду заяву, в якій підтримав заявлені вимоги та просив слухати справу у його відсутності.

Заінтересована особа Малиновська державна нотаріальна контора у м. Одесі в судове засідання не з`явилася, однак державним нотаріусом було надано до суду заяву про розгляд справи у відсутність заінтересованої особи.

Заінтересована особа Одеська міська рада в судове засідання не з`явилися, сповіщена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, допитавши свідків, суд прийшов до висновку про можливість задоволення заяви ОСОБА_1 та встановити відповідний факт.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23 лютого 2001 року розпорядженням Органу приватизації № 156410 в м. Одесі було встановлено наступне. Від наймача ОСОБА_4 надійшла заява про на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . При цьому зазначено, що квартира використовується нею та членами її сім?ї на умовах найму. Заяву ОСОБА_4 булло задоволено та передано вищевказану квартиру в рівних частках ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Уповноваженим власником квартири призначено ОСОБА_2 . (а.с. 17)

23 лютого 2001 року вищевказані особи отримали свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке в подальшому було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН». (а.с.18)

14 травня 2001 року ОСОБА_2 уклала договір на обслуговування квартири АДРЕСА_1 . (а.с. 23-25)

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 . Спадщину після нього отримала його мати - ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_1 в рівних частках. Спадщина складалась з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Дані факти підтверджуються копіями свідоцтв про право на спадщину за законом та витягами про реєстрацію в спадковому реєстрі. (а.с. 27-36)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 04 грудня 2023 року, актовий запис № 11706. (а.с.14)

Відповідно до свідоцтва про поховання № 056640 від 07.12.2023 року ОСОБА_1 поховала ОСОБА_2 . (а.с.26)

Факт ведення спільного господарства також підтверджується копіями квитанцій по оплаті комунальних послуг. (а.с. 37-52)

Відповідно до відміток в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 та витягу з реєстру територіальної громади від 29.03.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 , ще з 09.01.1974 року. (а.с. 6-8)

З копії спадкової справи № 205/2024, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіт не складала. (а.с.99-119)

У встановлений законом строк заявник, як спадкоємець четвертої черги за законом, звернулася до Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якої була відкрита спадкова справа № 205/2024.

Як вбачається з листа № 1957/02-14, державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м.Одесі Карпової Н.М. від 06.06.2024 року заявнику було відмовлено, з підстав того, що вона не надала документів, що підтверджують факт родинних відносин із померлою або інших відносин із померлою. Також було вказано на можливість звернення до суду для вирішення вказаної проблеми. (а.с.11-12)

Частиною 3 ст.1268, ст.ст. 1269,1270 ЦК України встановлено два способи прийняття спадщини: постійне проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини; подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори на протязі 6 місяців з моменту відкриття спадщини.

Допитана в судовому засіданні, свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є сестрою заявниці ОСОБА_1 та зазначила, що померла ОСОБА_2 була свекрухою заявниці. Вказала, що заявниця проживає в квартирі АДРЕСА_3 ще з 1973 року, відколи вийшла заміж за покійного ОСОБА_3 , який був сином ОСОБА_2 . Спочатку з ними жила ще бабуся і ОСОБА_6 батько чоловіка заявниці. Після смерті ОСОБА_3 його частку квартири прийняли ОСОБА_7 та заявниця. Останні три роки ОСОБА_2 хворіла та була лежачою, за нею доглядала заявниця, купувала ліки, продукти і вони мали спільний бюджет.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що заявник являється її сусідкою років АДРЕСА_4 та живе в квартирі АДРЕСА_1 . Вказувала, що заявниця жила в квартирі з чоловіком та свекрухою, однак вони померли, вона їх поховала. Останні 5 років заявниця доглядала за ОСОБА_9 , вони жили однією сім`єю, оплачували комунальні платежі, готували їсти.

Допитаний в судовому засіданні, свідок ОСОБА_10 пояснив, що він вже 30 років живе в будинку АДРЕСА_2 та є сусідом заявниці. Пояснив, що він був моряком та рідко бував вдома, але коли вийшов на пенсію, то познайомився із заявником та ОСОБА_11 . Зазначив, що заявниця спочатку жила з своїм чоловіком та його батьками, але спочатку помер батько чоловіка, потім чоловік і вона жила довгий час сама із ОСОБА_11 однією сім`єю. Останні 3 роки заявниця доглядала за ОСОБА_2 , оскільки та хворіла.

Зібрані у справі докази суд визнає належними та допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 разом з померлою ОСОБА_2 однією сім?єю не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.5 ч.2ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім?єю не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки.

Згідно ч.ч. 1,3,5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, інших спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги, а також спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, немає.

Відповідно до п.21Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2ст.3 СКпро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

За позицією Верховного Суду України, викладеною в абз.2 п.2постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» за №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення факту спільного проживання заявника ОСОБА_1 разом з померлою ОСОБА_2 не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини, має для неї юридичне значення, так як від цього залежить виникнення, зміна або припинення її особистих та майнових прав.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

На підставі викладеного, з урахуванням наданих доказів суд вважає доведеним факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 18, 76, 81, 263 - 265, 273, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи Малиновськадержавна нотаріальнаконтора ум.Одесі,Одеська міськарада провстановлення факту,що маєюридичне значення задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем - ОСОБА_2 однією сім?єю не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2024 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН