Ухвала

від 12.12.2024 по справі 212/2688/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2688/21

1-кп/212/76/24

У Х В А Л А

12 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040660000239 від 11.02.2020, № 22021040000000027 від 12.03.2021, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь АР Крим, громадянина України, працюючого головним спеціалістом відділу безпеки ТОВ «М.С.А.К», одруженого, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 189 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, одруженого, не судимого, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

за ч. 2 ст. 189 КК України,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Єреван Вірменія, громадянина України, працюючого комерційним директором ТОВ «Будівельна компанія «Сила», не одруженого, має малолітнього сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

за ч. 2 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

До початку судового засідання від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою терміном на 60 днів без права внесення застави, яке обґрунтовано тим, що на теперішній час продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також виникли нові ризики, передбачені п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, 20.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України в рамках іншого кримінального провадження, під час дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання у даному кримінальному провадженні. Вказані обставини свідчать, на думку прокурора, про схильність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень та про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, на думку обвинувачення, вчинення інших кримінальних правопорушень, перебування чи проживання обвинуваченого у іншому місті, відсутність електроенергії створює умови для умисного і неумисного затягування судового розгляду, тобто наявний ризик перешкоджання провадженню іншим чином. Ризик переховування від суду обґрунтований тим, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_5 вже ухилявся від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим його було оголошено у розшук і надано дозвіл на його затримання.

Крім того, до початку судового засідання від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про надання дозволу на виїзд за корднон на лікування, обґрунтоване наявністю у її підзахисного тяжкого захворювання, лікування якого в Україні неможливе і є запрошення на лікування у м. Леон Франції.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав своє клопотання з підстав, викладених у ньому. Заперечив проти клопотання про надання дозволу обвинуваченому ОСОБА_6 на виїзд за кордон через відсутність належного його обґрунтування.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 заперечив проти клопотання прокурора, зазначив, що відносно ОСОБА_5 дійсно наявне інше кримінальне провадження, але посилання прокурора на його обґрунтованість у даному кримінальному провадженні не підтверджено жодними доказами, обвинувачений ОСОБА_5 дотримувався належної процесуальної поведінки і виконував покладені на нього судом обов`язки, зокрема з`являвся на кожне судове засідання, навіть перебуваючи в умовах ув`язнення, брав участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції. Доводи прокурора щодо ракетних обстрілів та відсутності електроенергії не можуть бути покладені в обґрунтування наявності ризику перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню, оскільки це не залежить від нього. Крім того, повідомив, що ОСОБА_5 у іншому кримінальному провадженні змінено запобіжний захід з тримання під вартою і наразі щодо нього застосований домашній арешт у певний час доби з 21.00 год по 06.00 год, також не заперечував щодо можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, заперечив проти застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні, також повідомив що наразі щодо нього обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою за іншою адресою проживання, вказаною в ухвалі суду, підтверджуючі документи він надасть у наступному судовому засіданні, оскільки не оформив правовстановлюючі документи у повному обсязі.

Захисник ОСОБА_8 підтримала клопотання про надання дозволу на виїзд ОСОБА_15 за кордном, пояснивши, що у її підзахисного тяжка хвороба, яка потребує лікування, яке неможливе в Україні. Заперечила проти задоволення клопотання прокурора, підтримавши думку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, пояснив, що лише після надання йому дозволу на виїзд, буде узгоджуватися термін і строки його лікування. Заперечив проти клопотання прокурора.

Інші учасники кримінального провадження підтримали сторону захисту обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подані до суду клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з особистого зобов`язання на тримання під вартою, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України не продовжені, на теперішній час щодо ОСОБА_5 відсутній будь-який запобіжний захід у даному кримінальному провадженні, зокрема і особисте зобов`язання, яке за своєю суттю полягає у виконання зазначених обов`язків.

Крім того, судом встановлено, у тому числі з наданих стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_5 письмових доказів, а саме ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2024 року, що в провадженні вказаного суду перебуває кримінальне провадження № 12024041700000579 від 10.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, і щодо нього змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби з покладенням відповідних обов`язків.

Відповідно до ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання прокурора суд вважає, що останнім доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, які не зменшилися з моменту застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 і обґрунтовуються, у тому числі новими обставинами, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, про виникнення якого прокурор зазначає також в обґрунтування клопотання, суд вважає, що існування цього ризику прокурором не доведено і посилання на те, що вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень призводить до фактичної неможливості належним чином забезпечувати дотримання розумних строків у даній судовій справі, оскільки обвинувачений буде задіяний у проведенні слідчих дій та судових розглядах справи, не може слугувати підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, більш того посилання прокурора на те, що умови воєнного стану у країні обумовлять ускладнення доставки обвинуваченого на судові засідання протирічать вимозі прокурора щодо обрання такого запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За наведених обставин, зважаючи на те, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1, 5 ст. 177 КПК України, але належним чином не обґрунтовано недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який, на думку суду, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого і запобігання наявним ризикам, враховуючи при цьому, що у даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого вже був застосований найменш суворий запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, під час дії якого виникли нові обставини, які покладені прокурором в обґрунтування необхідності застосовування запобіжного заходу.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про надання дозволу на виїзд обвинуваченому ОСОБА_6 , в обґрунтування якого надана копія направлення на МСЕК ОСОБА_6 , а також копія медичної довідки (в перекладі) доктора ОСОБА_17 про підтвердження необхідності продовження лікування у Франції, суд вважає необґрунтованим, оскільки суду не надані належним чином оформлені докази на підтвердження наявності відповідного захворювання у обвинуваченого, факту неможливості отримання медичної допомоги у закладах охорони здоров`я України з урахуванням критеріїв, встановлених у Порядку направлення громадян України для лікування за кордон, затвердженого постановою КМУ «Про забезпечення організації направлення громадян України для лікування за кордон» № 1079 від 27 грудня 2017 року, а також з урахуванням дії воєнного стану, який сам по собі має обмеження для виїзду за межі України для певної категорії громадян.

Таким чином, наведені у клопотанні твердження та надані в судовому засіданні пояснення сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_6 не містять обґрунтованих підстав для скасування/зміни раніше покладеного на нього обов`язку не виїжджати за межі України, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 201, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, з забороною залишення місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , без дозволу суду, крім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, та переміщення в бомбосховище (укриття) при оголошенні повітряної тривоги, найближче до місця перебування під домашнім арештом, у період з 21:00 год. до 06:00 год. наступного дня, строком до 12 лютого 2025 року включно.

Покласти на два місяці, тобто до 12 лютого 2025 року, на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) з`являтися за викликом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для участі в судових засіданнях, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це суд;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

3) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні;

4) не виїжджати за межі України.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати на виконання ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання ОСОБА_5 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 у наданні дозволу на виїзд за межі України.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1