Рішення

від 16.12.2024 по справі 346/6663/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6663/24

Провадження № 2-о/346/416/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого-судді Васильковського В.В.

з участю секретаря Максим`юк М.А.

розглянувши у судовомузасіданні взалі судув містіКоломия цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа: Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління юстиції про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

12.12.2024 року ОСОБА_1 , звернувшись до суду із даною заявою, посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою з Донецької області, що підтверджується довідкою № 2616-7501603336 від 14.04.2023 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_2 , у смт. Нікольське, Маріупольського району, Донецької області, де остання постійно мешкала. На підтвердження факту смерті я отримала довідку про причину смерті № 125 від 25.11.2024 року та свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 27.11.2023, які видані на тимчасово окупованій території. Для проведення реєстрації смерті матері вона звернулася до Коломийського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак їй було відмовлено у проведенні реєстрації у зв?язку з тим, що пред?явлені нею документи не є підставою для проведення реєстрації смерті, у зв?язку з чим вона змушена звернутися до суду із вказаною заявою. Заява про встановлення факту смерті може бути подана до будь-якого суду України за межами тимчасово окупованої території, незалежно від місця проживання заявника (частина перша статті 317 ЦПК). При цьому положення статті 317 ЦПК України не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів. Встановлення даного факту мені потрібне для подальшого оформлення спадкових прав після смерті матері. Одночасно повідомляє, що 26.09.2024 року набула чинності Постанова Верховної Ради України № 3984-ІХ від 19.09.2024, якою перейменовано селище Нікольське Маріупольського району на селище Микільське. Для встановлення смерті особи у певний у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості отримати документи про це. Вона не має можливості отримати оригінал лікарського свідоцтва про смерть та довідку про причину смерті, оскільки вказані документи видані установою, яка перебуває на тимчасово окупованій території і юрисдикція якої Україною не визнається. Той факт, що померла ОСОБА_2 являється її матір`ю, підтверджується її свідоцтвом про народження, виданим Володарським райвідділом РАЦСу Донецької області від 21.06.1976 року Серія НОМЕР_2 . Тому, просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки хутора Каменоватка, Володарського району, Сталінської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши місце смерті: с-ще Микільське, Маріупольського району, Донецької області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 72 роки, внаслідок серцево-судинної недостатності, хронічної ішемічної хвороби серця та церебросклерозу з гіпертонією, також, просить розгляд справи проводити у її відсутності.

Представник заінтересованої особи проти задоволення заяви не заперечив, просив розгляд справи проводити за їх відсутності.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 13.12.2024 року відкрито провадження по даній справі.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 94, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 21.06.1976 року (а.с. 12).

Відповідно до копії Довідки від 14.04.2023 року № 216-7501603336 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9).

Згідно з копією Довідки про причину смерті № 125 від 25.11.2024 року, причиною смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , стала: серцево-судинна недостатність, хронічна ішемічна хвороба серця та церебросклероз з гіпертонією (а.с. 10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 27.11.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено № 388 (а.с. 11).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно до ч. 7ст. 19 ЦПК Україниокреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як врегульовано п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За приписамист. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України № 258 від 03.07.2001 року (далі - Інструкція).

Відповідно до положень Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації та результатів розтину.

Відповідно дост. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Як передбачено ч. 1, 2ст. 317 ЦПК Українизаява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до ч. 4ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Як передбачено ч.5ст. 317 ЦПК Україникопія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Відповідно до ч. 7ст. 294 ЦПК Українипри ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затвердженоЗаконом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ч. ч. 1, 2, 3ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Підрозділом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5(зі змінами) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.

Згідно з положенням п. 2 ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до ст. ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об`єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.

Відповідно до ст. ст.3,8,9 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

V. Оцінка суду.

Суд дійшов висновку про те, що обставини, повідомлені заявником, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, наявні підстави для задоволення заяви.

Отже, судом встановлено, що заявник не має можливості отримати оригінал лікарського свідоцтва про смерть та довідку про причину смерті, оскільки вказані документи видані установою, яка перебуває на тимчасово окупованій території.

Заявник не може у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію смерті громадянки ОСОБА_2 , що створює перешкоди для заявника в отриманні свідоцтва про смерть.

Виходячи з викладеного, оцінивши докази з врахуванням вищенаведених обставин у їх сукупності, суд вважає заявлені заявником вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає за можливе в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих установою, що знаходиться на окупованій території, як доказів, оскільки суд виходить з того, що можливості збору доказів смерті на окупованій території можуть бути істотно обмеженими.

Керуючись ст. ст.12-13,19,76-80,95,223,247,258-259,263-265,272-273,293,315,317-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки хутора Каменоватка, Володарського району, Сталінської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши місце смерті: с-ще Микільське, Маріупольського району, Донецької області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 72 роки.

У відповідності дост.430 ЦПК України, рішення суду допустити до негайного виконання.

Оскарження не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Суддя: Васильковський В. В.