Ухвала

від 16.12.2024 по справі 375/2068/24

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/2068/24

Провадження № 4-с/375/6/24

У Х В А Л А

16 грудня 2024 року

Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого - судді: Антипенка В. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Голованової В.А.,

скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ),-

ВСТАНОВИВ :

29.11.2024 року до Рокитнянського районного суду Київської області заявник подав скаргу, у якій просив визнати дії посадових осіб Рокитпянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в частині не зняття арешту з майна ОСОБА_2 при завершенні виконавчого провадження № 27661161 з примусового виконання судового наказу № 2-П-143 виданого 08.12.2009 Рокитнянським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 па користь ПАТ «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором у сумі 9435,94 гривень, неправомірними. Зобов`язати Рокитпяпський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру обтяження нерухомого майна та Єдиного реєстру боржників.

Свою скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що у Рокитнянському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), (далі но тексту Рокитнянський відділ ДВС) в період з 06.07.2011 року но 08.06.2012 року перебувало виконавче провадження АСВІІ № 27661161 відкрите на підставі судового наказу № 2-н-143 виданого 08.12.2009 року Рокитнянським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором у сумі 9435,94 гривень.

З метою забезпечення виконання рішення суду, 06.07.2011 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, дані про арешт внесено до Державного реестру обтяження нерухомого майна.

08.06.2012 року відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження завершено, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Вищевказаний виконавчий документ повторно на виконання до Рокитнянського відділу ДВС не пред`являвся. На даний час виконавче провадження по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на виконанні не перебуває, та рекомендовано звернутися для зняття арешту до суду.

Ухвалою суду від 29.11.2024 провадження по справі було відкрито, витребувано у Рокитнянського відділу ДВС матеріали виконавчого провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він не пам`ятає погасив борг по вказаному судовому наказу, чи ні. Вважає, що арешт підлягає зняттю, оскільки виконавче провадження закрито, виконавча служба до нього претензій не має, пройшов тривалий строк.

У судове засідання представник органу ДВС не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Рішення по скарзі просив ухвалювати на розсуд суду.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що в період з 06.07.2011 року но 08.06.2012 року перебувало виконавче провадження АСВІІ № 27661161 відкрите на підставі судового наказу № 2-н-143 виданого 08.12.2009 року Рокитнянським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» заборгованості за кредитним договором у сумі 9435,94 гривень.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження 27661161, його завершено 08.06.2012 на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до відомостей із Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 11451367, підстава обтяження: постанова Рокитнянського відділу ДВС від 06.07.2011 3 27661161. Номер запису про обтяження після перенесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19505356.

Рокитнянський відділ ДВС у Білоцерківському районі Київської області 13.12.2024 повідомив суд, що виконавче провадження по даній справі знищено шляхом спалювання.

Відомостей про виконання судового наказу № 2-н-143, виданого Рокитнянським районним судом Київської області 08.12.2009, матеріали справи не містять.

Вирішуючи спір, судом враховано таке.

У зв`язкуіз знищеннямматеріалів виконавчогопровадження зазакінченням строкузберігання,судом досліджено відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних судом, у тому числі від заявника.

Щодо строку оскраження

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаргу можебути поданодо суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відмову органу ДВС про зняття накладеного арешту на майно заявник отримав 25.11.2024, скаргу до суду подано 29.11.2024.

Отже, строк оскарження, встановлений п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України, заявником порушено не було.

Щодо визнання дій державного виконавця протиправними та зняття арешту із майна

При вирішенні даного спору, суд застосовує норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, зі змінами, (далі Закон № 606), який діяв на дату виникнення спірних правовідносин (накладення арешту та дату виникнення підстави для його скасування).

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 47 Закон № 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону № 606).

Отже, з огляду на норми Закону № 606,у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.

І хоча державний виконавець, відмовляючи скаржнику у знятті арешту із майна ОСОБА_1 , керувався нормамиЗакону № 1404, проте мав керуватися Законом № 606 (відповідно до п. 7р. ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404). Проте вказане не впливає на підставу відмови у знятті арешту, оскільки норма вЗаконі №1404є ідентичною нормі, якою керувався державний виконавець.

Враховуючи положення п. 2 ч.1 ст. 47 Закону № 606,повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону № 606 (у зв`язку з відсутністю у боржника майна та доходів), тобто, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч.2 ст. 50 Закону № 606, у вигляді зняття арешту.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі № 910/8019/15; від 06 березня 2019 року у справі № 263/1468/17; від 01 серпня 2019 року у справі № 754/15469/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09, від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17, від 15 лютого 2023 року у справі № 202/1183/22.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд звертає увагу скаржника також і на те, що давності виконання рішення суду, за спливом якого воно виконанню не підлягає, законодавством не передбачено.

Стягувач, ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» на даний час перебуває у процесі припинення, однак ця процедура не завершена.

Право ОСОБА_1 на розпорядження належним йому майном без будь-яких обтяжень у вигляді арешту, може бути поновлено, зокрема, шляхом добровільного виконання рішення суду - яке він досі не виконав.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані дії державного виконавця є правомірними, а тому вимоги скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.447,451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , стягувач: АБ "Київська Русь", на дії державного виконавця Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя В. П. Антипенко