Вирок від 16.12.2024 по справі 379/1513/24

Єдиний унікальний номер: 379/1513/24

Провадження № 1-кп/379/111/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження № 12024116290000134, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2024, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Тараща Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одружений, не інвалід, не депутата, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше несудимого на підставі ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Згідно з приміткою до ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (далі Положення), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про ресстрацію транспортного засобу, тимчасового ресстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знаку України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» затверджено форму, реквізити та спосіб виготовлення посвідчення водія.

Проте, y порушення вишевказаних норм законодавства, ОСОБА_5 вирішив стати на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так ОСОБА_5 , 24.08.2023 вироком Таращанського районного суду Київської області засуджений за ч.4 ст.358 КК України до покарання у вигляді штрафу 510 грн., а вилучене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу VIN НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 від 21.08.2003 року МРЕВ-4 ДАІ ГУ - УМВС України м.Київ на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , НОМЕР_9 залишено в матеріалах кримінального провадження, а транспортний засіб RENAULT LAGUNA з VIN НОМЕР_3 повернуто ОСОБА_5 ..

В подальшому, у період часу з лютого 2024 року, але не пізніше 20.04.2024 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні завідомо підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з метою його подальшого використания та для пред 'явлення за вимогою, оскільки транспортний засіб RENAULT LAGUNA з VIN НОМЕР_3 на який він не мав документів йому було повернуто за вироком суду.

У період часу з лютого 2024 року, але не пізніше 20.04.2024, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, протиправно, з метою підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та подальшого його використання, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, розуміючи, що процедура отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу передбачає звернення до територіального сервісного центру МВС, вступив у злочинну змову з невстановленою особою, при невстановлених обставинах, щодо виготовлення завідомо підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на пособництво у підробленні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_5 , не встановленим шляхом, надав невстановленій особі, VIN номер кузова автомобіля RENAULT LAGUNA, які останньою було використано під час виготовлення, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 №844, завідомо підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 від 20.04.2024, ТСЦ 3245.

У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у невстановлений спосіб, надіслала ОСОБА_5 підроблений офіційний документ, який не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, яке надає права, з метою використання його іншою особою, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 від 20.04.2024, ТСЦ 3245, з метою подальшого використання підробленого документа для його особистих потреб, за що останній сплатив грошові кошти в сумі 12000 гривень.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, як вчинення пособництва у підроблені свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 23.10.2024 близько 14:00 год. ОСОБА_5 , будучи учасником дорожнього руху як водій транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «RENAULT» модель «LAGUNA», державний номерний знак НОМЕР_6 , рухаючись по автодорозі вул. Софіївська м. Тараща Білоцерківського району Київської області, був зупинений працівникам ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київській області. При цьому, під час перевірки документів, надав працівникам ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі в Київській області завідомо підроблений офіційний документ, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 від 20.04.2024, ТСЦ 3245 та виконуючи законну вимогу працівника поліції щодо надання йому документів на машину, достовірно знаючи, що дане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є завідомо підробленим офіційним документом, усвідомлюючи свої протиправні дії, діючи умисно, з метою створити перед працівникам поліції видимість наявності у нього дійсного свідоцтва про ресстрацію транспортного засобу, яке дає право на керування транспортним засобом, надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблений офіційний документ, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_7 від 20.04.2024, ТСЦ 3245, яке не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто використав його.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

11.11.2024 між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості, згідно якої сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин справи вказаних кримінальних правопорушень та їх правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у інкримінованих діяннях, в скоєному щиро покаявся, із запропонованим видом та мірою покарання погодився.

У підготовчому судовому засіданні прокурор висловився про можливість затвердження цієї угоди про визнання винуватості та зазначив, що при укладені цієї угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив призначити обвинуваченому покарання, визначене угодою сторін кримінального провадження.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, щиро розкаявся у скоєному та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Наполягав на затвердженні угоди.

Захисник у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію обвинуваченого.

Розглядаючи питання в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України про затвердження угоди, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до п.п.1-6 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України є нетяжким злочином; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальним проступком.

У зв`язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане кримінальне провадження відповідно до положень ст. 473 КПК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом встановлено, що умови укладеної сторонами угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України, підстави для відмови в затверджені цієї угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов до висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , а узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до статтей 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма і зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, що згідно з положеннями ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України є нетяжким злочином; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, враховуючи дані про особу винного, його ставлення до скоєного, посередню характеристику за місцем проживання, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, приймаючи до уваги наявність обставини, яка пом`якшує покарання, те, що угода про визнання винуватості може бути укладена у цьому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання:

за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, та покладенням на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувались та підстав для їх застосування немає.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 376, 392-395, 474, 475, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11.11.2024 між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Таращанського відділення Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12024116290000134, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2024.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_5 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь держави судові витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні № 12024116290000134, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2024, у розмірі 3183,60 грн.

Після набрання вироком законної сили речові докази: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 від 20.04.2024, ТСЦ 3245, знищити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 30.10.2024 на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 від 20.04.2024, ТСЦ 3245, скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий:ОСОБА_1