Рішення

від 12.12.2024 по справі 461/64/23

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.12.2024

ЄУН 461/64/23

Провадження №2/389/471/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядкуспрощеного позовногопровадження,за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, 04.01.2023 звернувся до суду з позовом, фактично зменшивши у подальшому вимоги якого просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту та страхування №E07.00410.007125496 від 28.10.2020 в сумі 176365 грн 63 коп, а також понесені судові витрати в розмірі 2782 грн. 67 коп.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору кредиту та страхування №E07.00410.007125496 укладеного 28.10.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , останньому було надано кредит в розмірі 154274 грн 00 коп., зі сплатою 10,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленими кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Відповідач скористався кредитними коштами, проте зобов`язання за договором належним чином не виконав, а саме заборгував позивачеві кошти у загальному розмірі 176365 грн 63 коп, який складається з простроченого основного боргу 138724 грн 56 коп, прострочених процентів 8017 грн 68 коп, простроченої плати за обслуговування кредиту 29623 грн 39 коп.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява, в якій він підтримує завлені позовні вимоги і просить суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідач та його представник адвокат Санжаровська Т.В. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку. Після зменшення позивачем розміру позовних вимог, представник відповідача в порядку п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України подала пояснення по суті спору, в яких вказала, що відповідач не заперечує щодо укладення кредитного договору, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» надало йому грошові кошти у кредит та він скористався кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконав не у повному обсязі. Разом з тим відповідач не погоджується з нарахованою йому відповідно до умов договору сумою простроченої плати за обслуговування кредиту, яка становить 29623 грн 39 коп, оскільки позивач не має права встановлювати такий платіж у кредитному договорі, за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.10.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №E07.00410.007125496, згідно з яким відповідач отримав кредит сумі 154274 грн 00 коп, зі сплатою 10,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленими кредитним договором графіком щомісячних платежів. Строк кредиту 36 місяців(а.с. 15).

Відповідач свої договірні зобов`язання за вказаним кредитним договором виконував неналежним чином. Відповідно до довідки розрахунку заборгованості наданої позивачем, борг ОСОБА_1 станом на 05.12.2024 за кредитним договором №E07.00410.007125496 від 28.10.2020 у загальному розмірі складає 176365 грн 63 коп, з яких: сума простроченого основного боргу 138724 грн 56 коп; прострочені проценти 8017 грн 68 коп, прострочена плата за обслуговування кредиту 29623 грн 39 коп (а.с. 190).

Згідно з детальним розрахунком по кредиту виконаним станом на 14.12.2022, починаючи з 07.02.2022 АТ «Ідея Банк» припинив відповідачу будь-які нарахування процентів по кредитному договору, а також не нараховував штрафу, пені та не заявляв такі до стягнення у даній справі (а.с.193-194).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено,що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст.ст.526, 527, 530, 610 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, дане зобов`язання має бути виконане у зазначений період часу. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язання.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, з урахуванням поданих стороною відповідача заяв по суті спору, суд приходить до висновку, що відповідач уклавши з банком договір кредиту та страхування, користуючись наданими йому кредитними коштами та знаючи про умови кредитування, порушив умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту (тіла) та сплати процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка складається з суми простроченого основногоборгу 138724грн 56коп тасуми простроченихпроцентів 8017грн 68коп та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Разом з тим, суд вважає, що заявлена вимога щодо стягнення простроченої плати за обслуговування кредиту в сумі 29623 грн 39 коп задоволенню не підлягає виходчи з наступного.

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до положень ст.11Закону України«Про споживчекредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з п.1.5. договору кредиту та страхування №E07.00410.007125496 від 28.10.2020 та згідно з пунктом 9.8.2. пункту 9.8 Розділу 9 «Умов споживчого кредитування без забезпечення» договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що затверджений протоколом засідання Правління №10/23-02 від 23.10.2020, які діяли в період укладення кредитного договору (ДКБОФО), плата за обслуговування кредитної заборгованості, що сплачується позичальником за користування кредитом, щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з графіком за договором кредиту, включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахункам позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банком позичальнику із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватись будь - якою зустрічною оплатою збоку позичальника.

Згідно з ч.4 ст 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п.3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цьогоЗакону.

Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина другастатті 215 ЦК України).

З врахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку (обслуговування кредитної заборгованості), які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, таким чином пункти кредитних договорів щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитними договорами, є нікчемними.

За таких обставин, суд погоджується з доводами сторони відповідача, що умови щодо сплати позичальником на користь кредитодавця плати за обслуговування кредиту є нікчемними, а відтак відсутні підстави для її стягнення з ОСОБА_1 .

Таким чином заявлені позовні вимоги суд задовольняє частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договоромкредиту тастрахування №E07.00410.007125496від 28.10.2020 в сумі 146742 грн 24 коп., з яких: сума простроченого основного боргу 138724 грн 56 коп; прострочені проценти 8017 грн 68 коп. Позов у частні стягнення з відповідача на користь позивача простроченої плати за обслуговування кредиту в сумі 29623 грн 39 коп задоволенню не підляга.

У відповідності до положень ч.1ст.141ЦПК України з відповідача на користь банку підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,4,12,13, 81,89, 141, 142, 206, 223, 259, 263 -265, 274,354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту та страхування №E07.00410.007125496 від 28.10.2020 в сумі 146742 (сто сорок шість тисяч сімсот сорок два) грн 24 коп, з яких: сума простроченого основного боргу 138724 грн 56 коп; прострочені проценти 8017 грн 68 коп.

У задоволенні позову щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» простроченої плати за обслуговування кредиту 29623 грн 39 коп - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у сумі 2315 (дві тисячі триста п`ятнадцять) грн 28 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач - Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В. Берднікова