Рішення

від 11.12.2024 по справі 529/759/24

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/759/24

Провадження № 2/529/379/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

секретаря с/з - Онищенко К.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба", про виділення частки із складу земельної ділянки, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба", про виділення 1/2 частки із земельної ділянки площею 13,302 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Диканської селищної ради Полтавської області.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що вона є власником 1/2 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 13,302 га з кадастровим номером 5321084500:00:001:0064, що розташована в адміністративних межах Диканської селищної ради Полтавської області, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 , що посвідчено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15.06.2020. Власником іншої 1/2 частки спірної земельної ділянки є відповідач на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.06.2016.

Оскільки між сторонами постійно виникають суперечки щодо методів господарювання на земельній ділянці, позивачка має намір виділити свою частку із приватної спільної часткової власності. Виділ частки із спільної часткової власності є технічно можливим, оскільки її можна поділити на дві окремі земельні ділянки розмірами, які відповідатимуть часткам сторін, що підтверджується схемою поділу земельної ділянки, складеною сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 . Згоди щодо укладення відповідного договору сторони не дійшли, тому позивачка звернулася з позовом до суду.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду заяву, відповідно до якої позов підтримала в повному обсязі та просила розгляд справи провести у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення ухвали про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви та судової повістки на адресу останнього відомого місця проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті суду.

Представник третьої особи ТОВ «Дружба» в судове засідання також не з`явився. Від третьої особи ТОВ "Дружба" надійшла заява про розгляд справи без її представника та про відсутність заперечень щодо позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала 1/2 частку права власності на земельну ділянку, загальною площею 13,3020 га, кадастровий номер 5321084500:00:001:0064, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.06.2020, виданого приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу Полтавської області Хіцан Т.В. (а.с. 7).

Іншим співвласником спірної земельної ділянки у розмірі 1/2 частки є відповідач по справі - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.06.2016, виданого державним нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В., після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Право власності на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 5321084500:00:001:0064 належить на праві спільної часткової власності у розмірах по частці ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право 36880193) та ОСОБА_2 (номер відомостей про речове право 15076531). Також зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ "Дружба" до 31.12.2024 згідно договору оренди землі від 06.09.2017 (а.с. 6).

Згідно схеми поділу земельної ділянки, складеної сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 земельна ділянка може бути поділена на дві окремі земельні ділянки, розмірами які будуть відповідати часткам сторін (а.с. 11).

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок: поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Якщо спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка належить на праві спільної часткової власності по частці позивачу та відповідачу.

Оскільки спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, виділ частки в цьому майні лише для позивачки є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.

Позивачка пред`явила позовні вимоги саме про виділ належної їй частки в праві спільної часткової власності на земельну ділянку за правилами статті 364 ЦК України.

Позовних вимог про поділ земельної ділянки в натурі між сторонами в порядку статті 367 ЦК України не заявляла, тому суд відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) розглядає справу в межах заявлених вимог.

За таких обставин позов ОСОБА_1 про виділ частки земельної ділянки із спільної часткової власності задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба", про виділення частки із складу земельної ділянки - відмовити.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Петро-Давидівка Полтавського району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба", місце знаходження: с. Петро-Давидівка Полтавського району Полтавської області, вул. Шкільна, 32, код ЄДРПОУ 03772039.

Головуючий К.В. Чуб