Рішення

від 02.12.2024 по справі 536/2858/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2858/24

Провадження № 2/536/1406/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання Талдикіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з поверення», треті особи: Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Позовна заява обґрунтована зокрема тим, що державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми ) Бакуліною Аллою Вікторівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження відносно позивачки на підставі вказаного вище виконавчого напису нотаріуса ( ВП №64861330 ).

Через автоматизовану систему виконавчого провадження, використовуючи ідентифікатор доступу до ВП № 64861330, позивач отримала наступні документи та постанови: 1. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 64861330 від 17.03.2021 року; 2. Копію постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 64861330 від 01.04.2024; 3. Інформаційну довідку про ВП № 64861330 від 26,10.2024; 4. Копію виконавчого напису нотаріуса №7880 від 16.02.2021; 5. Копію заяви про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2021; 6. Копію договору кредиту та страхування між позивачем та АТ Ідея Банк.

Зі вказаним виконавчим написом позивач не згодна, вважає, що він вчинений з порушенням чинного законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню у зв язку з наступним.

Як вбачається з постанови про зміну ( доповнення ) реєстраційних даних ВП № 64861330 від 01.04.2024 - ухвалою Кременчуцького районного суду від 13.03.2024 по справі №536/2808/24 було замінено сторону виконавчого провадження, а саме - стягувача на ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів.

Але наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатись обґрунтованою у зв`язку з тим, що позивач не отримував від відповідача будь-які грошові, кредитні кошти, а також не укладав кредитні та/або інші договори з відповідачем; правова природа та підстави нарахування заборгованості за договором № Р20.00501.006521993 від 16.03.2020 позивачу не відомі.

Посилання на заборгованість у сумі 20356,42 гривень, яку нарахував нотаріус, не підтверджена жодними доказами.

Вчинений виконавчий напис здійснений із порушенням, адже стягувачем (відповідачем) не було надіслано на адресу позивача (боржника по провадженню) вимогу про погашення простроченої заборгованості із зазначенням суми погашення; не було повідомлено про зміну кредитора у зобов`язанні. Такими діями відповідач (стягувач по провадженню) позбавив позивача можливості добровільно виконати вимогу, яку б останній міг отримати.

На підставі вищевикладеного просила суд ухвалити рішення, яким:

- визнати виконавчий напис, вчинений 16.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 7880 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів боргу у сумі 20356,42 ( двадцять тисяч триста п`ятдесят шість ) грн. 42 коп. таким, що не підлягає виконанню.

- стягнути з ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

- стягнути з ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору 1.211.20 грн.

18 листопада 2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, який обґрунтований зокрема тим, що 16 березня 2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІДЕЯ БАНК» та Позивачем було укладено Кредитний договір № Р20.00501.006521993.

07 липня 2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 07072023, у відповідності до умов якого правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «ІДЕЯ БАНК» є ТОВ «ФК «ЄАПБ», в тому числі і за Кредитним договором № Р20.00501.006521993 від 16 березня 2020 року.

16.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7880, щодо стягнення з Позивача на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованості в розмірі 20356,42 грн.

13.03.2024 Кременчуцький районний суд Полтавської області рішенням в справі №536/2808/23 замінив первісного стягувача на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідач, вважає, що ним виконано вимоги передбачені п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгену Михайловичу вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а саме: 1) Оригінал кредитного договору та Розрахунок заборгованості за кредитним договором, а отже виконавчий напис, вчинений 16.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 7880, щодо стягнення з Позивача на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованості в розмірі 20356,42 грн. не підлягає визнанню такими, що не підлягає виконанню, оскільки зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача орієнтовно понесених Позивачем судових витрат у вигляді професійної правничої допомоги в сумі 6000,00 грн.

Позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є шаблонним документом, підготовка якого не потребує багато часу, значних зусиль, особливих навиків та знань, і не може вважатися складною юридичною роботою. Судова практика з питань визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у подібних правовідносинах є сталою.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю виконаної роботи та непропорційними до предмета спору.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 6000,00 грн. є не співмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, отже, суд не має підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., тобто в цій частині судових витрат Позивачу повинно бути однозначно відмовлено.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися. Просили здійснювати розгляд справи за її відсутності та відсутності представника та позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та у задоволенні позову відмовити.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми ) Бакуліною Аллою Вікторівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження відносно позивачки на підставі вказаного вище виконавчого напису нотаріуса ( ВП №64861330 ).

Через автоматизовану систему виконавчого провадження, використовуючи ідентифікатор доступу до ВП № 64861330, позивач отримала наступні документи та постанови: 1. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 64861330 від 17.03.2021 року; 2. Копію постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 64861330 від 01.04.2024; 3. Інформаційну довідку про ВП № 64861330 від 26,10.2024; 4. Копію виконавчого напису нотаріуса №7880 від 16.02.2021; 5. Копію заяви про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2021; 6. Копію договору кредиту та страхування між позивачем та АТ Ідея Банк.

Як вбачається з постанови про зміну ( доповнення ) реєстраційних даних ВП № 64861330 від 01.04.2024 - ухвалою Кременчуцького районного суду від 13.03.2024 по справі №536/2808/24 було замінено сторону виконавчого провадження, а саме - стягувача на ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів.

По-перше, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Пунктом 3.5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та Організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Крім викладеного вище, матеріали виконавчого провадження взагалі не містять доказів того факту, що відповідач має право вимоги до позивача щодо стягнення заборгованості згідно наданої до позовної заяви копії пропозиції укласти договір ( оферти ). Крім того, вказаний документ не може вважатись кредитним договором, а є лише пропозицією певній стороні укласти договір з урахуванням викладених умов.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що безспірною заборгованістю є 'заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатись обґрунтованою у зв`язку з тим, що позивач не отримував від відповідача будь-які грошові, кредитні кошти, а також не укладав кредитні та/або інші договори з відповідачем; правова природа та підстави нарахування заборгованості за договором № Р20.00501.006521993 від 16.03.2020 позивачу не відомі.

Посилання на заборгованість у сумі 20356,42 гривень, яку нарахував нотаріус, не підтверджена жодними доказами.

Вчинений виконавчий напис здійснений із порушенням, адже стягувачем (відповідачем) не було надіслано на адресу позивача (боржника по провадженню) вимогу про погашення простроченої заборгованості із зазначенням суми погашення; не було повідомлено про зміну кредитора у зобов`язанні. Такими діями відповідач (стягувач по провадженню) позбавив позивача можливості добровільно виконати вимогу, яку б останній міг отримати.

В письмовому повідомленні, яке відповідаєм не було надіслано на адресу позивача, повинна б була міститися така інформація:

1) зміст порушення, вчиненого боржником;

2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;

3) опис предмета забезпечувального обтяження;

4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу;

5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач;

6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 3- днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Отже, відповідачем були порушенні норми п. 6 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (обов`язок стягувана щодо надання 30-ти днів на добровільне виконання вимоги) та норми п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (відсутність попередження про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати Відповідач).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмов у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальна дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржник майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і н встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, н вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжу права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчої напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право н примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувана, за захистом якого він звернувся до нотаріусе повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача донотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника пере стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документам згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Одна сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчи: про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

В свою чергу, законодавством не визначений виключний перелік обставин, я; свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються суде відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводі боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.

Позивач вважає, що Відомості про отримання ним претензії про наявність у нього боргу не згадуються нотаріусом у виконавчому написі, тобто він вчинений нотаріуса 16.02.2021 без дотримання строку, що є порушенням законодавства.

Неотримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором та вчиненням виконавчого напису позбавив можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимог Відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явлені до стягнення.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закон України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчої! напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнена грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свої цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчі напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованої або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими та звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України і постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15, відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.

Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно вказаного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1211.20 грн судового збору.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ч. 3 ст.133 ЦПК України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи встановлено, що на обґрунтування понесених витрат на правову допомогу позивачем суду надано: Договір про надання професійної правничої допомоги, акти про приймання передачу правничих послуг, розрахунок витрат на правничу допомогу.

Відповідач заперечуючи проти вказаної заяви, вказує що заявлені суми є необґрунтовано завищеними за ціною зважаючи на справу, яка є незначної складності. При цьому не надає жодних розрахунків щодо того, які витрати в даному випадку не будуть завищеними, не вказує сум на які погоджується.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Суд також враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання іншої сторони утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому, відповідач посилався на те що, вказана позовна заява є шаблонною, а практика з приводу таких спорів є усталеною, що саме по собі підтверджує те, що відповідач розумів наслідки подачі такого позову, але все одно висловив свої заперечення.

В той час, з розрахунку витрат на правничу допомогу встановлено, що до суми витрат входить участь в судових засіданнях на загальну суму 2684 гривні, в той час безпосередню участь представник позивача в судових засідання не приймав, тому суд виключає вказану суму.

З урахуванням викладеного, оскільки позов задоволено в повному обсязі, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати на правову допомогу, на суму 3355 гривень.

Керуючись ст.ст. 76, 141, 258-259, 263-265, 273, 280, 352 ЦПК України, ст.ст. 49, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, суд,

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з поверення», треті особи: Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 16.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 7880 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів боргу у сумі 20356,42 (двадцять тисяч триста п`ятдесят шість) грн. 42 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3355 грн.

Стягнути з ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів на користь ОСОБА_1 , витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський