Ухвала

від 13.12.2024 по справі 554/13758/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.12.2024Справа № 554/13758/24 Провадження № 1-кс/554/12892/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12024170420001917 від 08.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

в с т а н о в и л а:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання про накладення арешту на майно, яке 10.12.2024 року під час огляду у приміщенні під`їзду за адресою : АДРЕСА_1 добровільно видала ОСОБА_5 для огляду, а саме: візок дитячий чорного кольору, бувший у користуванні із пошкодженнями, рукавиці чоловічі чорного кольору, бувші у користуванні із забрудненнями, куртка чоловіча чорного кольору, бувша у користуванні із пошкодженням у вигляді розрізу та характерними забрудненнями.

В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12024170420001917 від 08.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється за фактом того, що до Полтавського РУП надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що невідома особа близько 14 години поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 нанесла удар ножем в область живота, що призвело до проникаючої колото-різаної рани без пошкодження внутрішніх органів.

10.12.2024 року у приміщенні під`їзду за адресою: АДРЕСА_1, громадянка ОСОБА_5 добровільно видала для огляду та вилучення: візок дитячий чорного кольору, бувший у користуванні із пошкодженнями, рукавиці чоловічі чорного кольору, бувші у користуванні із забрудненнями, куртка чоловіча чорного кольору, бувша у користуванні із пошкодженням у вигляді розрізу та характерними забрудненнями. Дані речі було вилучено, упаковано відповідним чином, із відповідним написом та підписами понятих.

10.12.2024 вищезазначені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024170420001917 від 08.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

На даний час у кримінальному провадженні існує обґрунтована необхідність запобіганню можливості пошкодження, перетворення та відчуження майна, яке може бути реалізовано тільки шляхом накладення арешту на це майно.

Таким чином, з метою належного забезпечення збереження речових доказів, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

У судове засідання слідча ОСОБА_3 не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримала в повному обсязі.

Власниця майна ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила та заяви про відкладення судового засідання не подала. Неявка останньої у відповідності до положень ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1, 2, 5 і 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує із змісту клопотання, метою накладення арешту на вилучене 10.12.2024 року в ході проведення огляду майно є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Встановлено, що постановою слідчої від 10.12.2024 року візок дитячий чорного кольору, бувший у користуванні із пошкодженнями, рукавиці чоловічі чорного кольору, бувші у користуванні із забрудненнями, куртка чоловіча чорного кольору, бувша у користуванні із пошкодженням у вигляді розрізу та характерними забрудненнями, які були добровільно видані ОСОБА_5 10.12.2024 року під час проведення огляду, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024170420001917 від 08.12.2024 року.

Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчою доведено, що візок дитячий чорного кольору, бувший у користуванні із пошкодженнями, рукавиці чоловічі чорного кольору, бувші у користуванні із забрудненнями, куртка чоловіча чорного кольору, бувша у користуванні із пошкодженням у вигляді розрізу та характерними забрудненнями, які були 10.12.2024 року добровільно видані ОСОБА_5 під час проведення огляду під`їзду за адресою : АДРЕСА_1, є доказами злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту надасть можливість провести із вказаним майном необхідні для органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, сформульовані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.

Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідча довела необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

Клопотання слідчої - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 10.12.2024 року під час огляду у приміщенні під`їзду за адресою: АДРЕСА_1, яке громадянка ОСОБА_5 добровільно видала для огляду та вилучення, а саме: візок дитячий чорного кольору, бувший у користуванні із пошкодженнями, рукавиці чоловічі чорного кольору, бувші у користуванні із забрудненнями, куртка чоловіча чорного кольору, бувша у користуванні із пошкодженням у вигляді розрізу та характерними забрудненнями - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1