Рішення

від 16.12.2024 по справі 546/943/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/943/24

номер провадження 2/546/417/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

установив:

У вересні 2024 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 10 липня 2020 року між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4774808672. У зв`язку з невиконанням умов договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 20988,07 грн, яка складається із заборгованості за: тілом кредиту - 9873,91 грн, відсотками - 0,98 грн, та комісією - 11113,18 грн. 07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та АТ «ТАСКОМБАНК» був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «ТАСКОМБАНК» отримало право грошової вимоги до боржників. У подальшому, 28 лютого 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідачки заборгованість, оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала.

Ухвалою судді від 25 вересня 2024 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 04 листопада 2024 року, яке було відкладене на 25 листопада 2024 року у зв`язку з неявкою відповідачки. У подальшому розгляд справи було відкладено на 16 грудня 2024 року за клопотанням представника позивача.

У судове засідання 16 грудня 2024 року учасники процесу не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 2-4).

Відповідачка про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі (а.с. 61). Відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому ЦПК України, не подала, будь-яких заяв чи клопотань від відповідачки до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, установлені судом

Судом установлено, що 10 липня 2020 року ОСОБА_1 підписала заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с. 7). Підписанням цієї заяви-анкети відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з умовами Внутрішніх правил надання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на веб-сайті www.kreditmarket.uа.

Також, 10 липня 2020 року ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 4774808672 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах встановлених договором. Сума кредиту становить 18550,00 грн, зі строком кредитування - 36 місяців (п. 1.2. Договору).

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 4808672, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до положень п. 1.4. Договору, підписавши цей Договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів: 15000,00 грн, отримувач - ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , призначення - переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту по кредитному договору № 4774808672;2700,00 грн, отримувач - ПАТ «Страхова компанія «ТАС», код ЄДРПОУ 30929821, призначення - оплата страхового платежуза договором страхування № 4774808672-С від 10 липня 2020 року; 200,00 грн, отримувач - ТОВ «майСейфеті», код ЄДРПОУ 35690429, призначення- оплата за пакет послуги «Охоронець Кредит Маркет 12» за рахунок кредиту КД № 4774808672 від 10 липня 2020 року; 200,00 грн, отримувач - ТОВ «САППОРТ.УА», код ЄДРПОУ 39231705, призначення - оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA»SU4774808672 від 10 липня 2020 року.

Згідно з п. 2.1. Договору, всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується, підписавши цей Договір. Цей Договір, Паспорт кредиту № 4808672 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція 04.05.2020, складають єдиний кредитний договір (п. 2.2. Договору).

Також, відповідачка власноручним підписом підписала Паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4808672, в якому зазначена, зокрема, відсоткова ставка: 3,00% - при наданні кредиту та 3,00% - щомісячні проценти (а.с. 6).

Згідно з наданим банком розрахунком, у відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 4774808672 від 10 липня 2020 року станом на 31 липня 2024 року виникла заборгованість в сумі 20988,07 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 9873,91 грн; заборгованості за відсотками - 0,98 грн; заборгованості за комісією - 11113,18 грн (а.с. 11).

07 жовтня 2016 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РПІШЕНЬ» укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 (а.с. 12-13).

Право вимоги - права грошової вимоги (боргових зобов`язань) за фінансовими кредитами первісного кредитора за кредитними договорами до позичальників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі укладених між первісним кредитором та позичальниками кредитних договорів, та підтверджується документацією, а також інші права вимоги за кредитними договорами (п. 1.7. Договору № ТАСЦФР-10-2016).

Згідно з п. 2.1. Договору № ТАСЦФР-10-2016, у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників (п. 2.2. Договору № ТАСЦФР-10-2016).

28 лютого 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/16-Ф (а.с. 14-15).

Права вимоги - означає всі належні клієнту на дату відступлення прав вимоги права грошової вимоги до позичальників за кредитними договорами щодо повернення сум основної заборгованості (кредиту, овердрафту тощо), сплати нарахованих процентів за користування коштами, нарахованих комісій та штрафних санкцій в обсязі, визначеному станом на дату відступлення прав вимоги, а також право нараховувати за умовами кредитних договорів і вимагати від позичальника сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів згідно з кредитними договорами (п. 1.1. Договору № НІ/11/16-Ф).

Згідно з п. 2.1. Договору № НІ/11/16-Ф, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу № НІ/11/16-Ф від 28 лютого 2024 року, позивач набув право вимоги за кредитним договором № 4774808672 (а.с. 17).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що кредитний договір був укладений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Між тим суд звертає увагу на наступне.

За змістом частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з положеннями пунктів 17.1. та 17.2. ст. 17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України.

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

У свою чергу на підтвердження надання грошових коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №4774808672 від 10.07.2020 стороною позивача не було подано суду жодного з документів, які перелічені в п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинний на час укладення даного договору.

Крім того, умовами Договору було визначено, що кредитні кошті повинні були надатися відповідачці шляхом здійснення переказу на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту по кредитному договору № 4774808672.

Із наведеного слідує, що саме по собі підписання цих договорів не є підтвердженням перерахування коштів за його умовами та не доводить факту видачі (перерахування) позичальнику кредитних коштів.

Щодо самого розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.12 № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операції і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах віднесені: касові, банківські документи, повідомлення банків, виписки банків, корінці квитанцій і касових чекових книжок та ін.

Тобто банківська виписка про стан рахунку є належним та допустимим доказом.

Позивач, у свою чергу, виписку по рахунку відповідачки ОСОБА_1 не надав.

Положеннями ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У позовній заяві не було зазначено про докази, які позивач не може подати у встановлений законом строк, та до позову не було додано відповідного клопотання, з метою виконання вимог ч. 4 ст. 83 ЦПК України.

Більше того, у заяві, яка надійшла до суду 21 листопада 2024 року представниця позивача Мелинк І.С. зазначила, що стороною позивача надано усі наявні документи по даному кредитному договору, які були передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК «ЄАПБ» в рамках укладених договорів факторингу.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Однак клопотань про витребування доказів на підтвердження, зокрема факту перерахування коштів відповідачу чи щодо розміру заборгованості від позивача до суду не надходило.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Правилами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У той же час доказів на підтвердження виконання кредиторами умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів позивачем надано не було.

Зважаючи на викладене та враховуючи відсутність належних та допустимих доказів отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів якими, зокрема могли бути платіжні доручення, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати слід покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

На підставі викладеного, та керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Судові витрати покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 44276926.

Представник позивача - Грибанов Денис В`ячеславович, адреса: АДРЕСА_2.

Відповідачка - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Ю.В. Зіненко