Рішення

від 09.09.2024 по справі 562/139/24

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/139/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

"09" вересня 2024 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області в складі:

головуючого судді Саган Л.В.

за участю секретаря судового засідання Аврамчук Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Здолбунівська державна нотаріальна контора Рівненської області, ОСОБА_3 , про встановлення факту неприйняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на майно, спадкоємцями якого за заповітом є вона та її рідні брати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Спадщину після смерті матері вона прийняла своєчасно, оскільки в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент її смерті, однак за місцем реєстрації не проживає з 2005 року. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини відповідач ОСОБА_2 не звертався. Крім того, ОСОБА_2 20 лютого 2020 року відмовився від прийняття спадщини на її користь, однак заява про відмову від прийняття спадщини подана до нотаріальної контори поза межами шестимісячного строку, визначеного законодавством. Реалізація її права на спадщину залежить, зокрема, від встановлення судом факту, що має юридичне значення, а саме: неприйняття спадщини спадкоємцем ОСОБА_2 , який на момент смерті матері та відкриття спадщини постійно не проживав за адресою реєстрації разом зі спадкодавцем.

Просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 своєчасно не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив.

Треті особи ОСОБА_3 та завідувач Здолбунівської державної нотаріальної контори Рівненської області Рева Л.Л. подали до суду заяви, в яких не заперечують щодо задоволення позовних вимог, просять розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надано роз`яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Даною статтею унормовано, що у випадку, коли особа постійно не проживає із спадкодавцем, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є подана нотаріусу заява.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У постановах Верховного Суду: від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) зроблено висновок про те, що державна реєстрація позивача у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері за адресою реєстрації.

Частина третя статті 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що може бути відмінними один від одного.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 31.07.2008 Уїздецькою сільською радою Здолбунівського району Рівненської області.

Відповідно до заповіту, складеного 27 травня 2008 року і посвідченого секретарем Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, та все, що буде належати їй на день її смерті, і на що вона за законом буде мати право, заповіла своїм дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай), як членові КСП "Волинь", розміром 1,99 в умовних кадастрових гектарах, розташована на території колишньої Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, відповідно до серифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0173134 від 22.04.1997.

Як вбачається зі спадкової справи № 38/2009, заведеної 27 січня 2009 року Здолбунівською державною нотаріальною конторою Рівненської області, позивач своєчасно прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку до нотаріальної контори не зверталися.

Згідно довідки № 01, виданої 01.01.2024 Здовбицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця за вказаною адресою були зареєстровані син ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_2 фактично не проживає за зареєстрованим місцем проживання з 2005 року.

Положеннями ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Враховуючи вищевикладене, сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 03 листопада 2010 року у справі №6-7165св09.

Також у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року в справі №355/832/17 зроблено висновок, що державна реєстрація позивача у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері за адресою реєстрації, оскільки документально спростована належними та допустимими доказами.

Таким чином, саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для спадкування, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований за однією адресою разом зі спадкодавцем, однак не проживав з 2005 року, у тому числі й на час відкриття спадщини після смерті своєї матері, що підтверджено належними доказами, а сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому відповідач, як спадкоємець не прийняв своєчасно спадщину, що відкрилась після смерті своєї матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Метою встановлення факту неприйняття відповідачем спадщини, є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна позивачем, отже такий факт породжує юридичні наслідки та чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

У відповідності до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 211, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своєчасно не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на час відкриття спадщини постійно не проживав разом зі спадкодавцем.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по оплаті судового збору в сумі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - відомості відсутні.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Здолбунівська державна нотаріальна контора Рівненської області, місцезнаходження: 35700, м.Здолбунів Рівненської області, вул.Грушевського, 14, код ЄДРПОУ 35769928;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

С уд дя