Рішення

від 10.12.2024 по справі 641/5305/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/2422/2024 Справа № 641/5305/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/5305/24

позивач: ОСОБА_1

відповідач: АТ "Страхова компанія "Мега гарант"

про захист прав споживачів та стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до АТ "СК "Мега гарант", в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 130000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28.06.2022 року в м. Харкові на перехресті вул. Каштанової та пр-ту Гагаріна сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля КАМАЗ, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Mazda, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою суду від 26.09.2022 року водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та накладено штраф. На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в АТ СК "Мега гарант". Позивач, якій на праві власності належить автомобіль Mazda, р.н. НОМЕР_2 , 26.09.2022 звернулась до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. Автомобіль позивача було оглянуто представником відповідача, але жодних розрахунків відповідач не проводив. Для визначення вартості матеріального збитку позивач звернулась до експерта-товарознавця ФОП ОСОБА_3 , та згідно звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda, р.н. НОМЕР_2 склала 225941,36 грн. Ліміт страхового відшкодування, згідно полісу складає 130000 грн. В зв`язку з вищевикладеним позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.08.2024 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.10.2024 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності. Також зазначила, що в разі неявки відповідача в судове засідання, не заперечує проти заочного розгляду справи

Представник АТ "СК "Мега гарант" в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_4 є власником транспортного засобу Mazda 3, р.н. НОМЕР_2 .

З матеріалів справи встановлено, що 28.06.2022 року о 12:20 год. по пр-ту. Гагаріна у м. Харкові на перехресті з вул. Каштанова, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки КАМАЗ 55111, р.н. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 13.1 ПДР України, не обрав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки Mazda 3, р.н. НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 26.09.2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

З копії витягу станом на 28.06.2022 року встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля КАМАЗ 55111, р.н. НОМЕР_1 , станом на 28.06.2022 року була застрахована в АТ "СК "Мега-Гарант".

З копії звіту № 04/06/2022 дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Mazda 3, держномер НОМЕР_2 , від 20.07.2024 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda 3, р.н. НОМЕР_2 , без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 225941,36 грн. З урахуванням ПДВ на вартість запчастин.

З відповіді № 726002 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.08.2024 року встановлено, що АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" (ідентифікаційний код 30035289) знаходиться в стані припинення з 24.03.2023 року, номер запису 1004801100070001611, на підставі внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно ст.34.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Приписами ст. 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Суд зазначає, що у відповідача у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком .

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Згідно з ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Так, статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Отже, з часу початку процедури ліквідації юридичної особи порядок задоволення кредиторами своїх вимог (погашення заборгованості) має певні особливості, встановлені вищенаведеними нормами законодавства, які є спеціальними для регулювання цих правовідносин.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що оскільки АТ "Страхова компанія "Мега гарант" з 24.03.2023 перебуває у процедурі припинення, кредиторські вимоги позивачем мають заявлятися до ліквідаційної комісії для включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії), як зазначено у частині третій ст. 112 ЦК України, про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про звернення ОСОБА_1 до АТ "Страхова компанія "Мега гарант" із заявою про включення її грошових вимог до реєстру вимог кредиторів з дотриманням строків, встановлених чинним цивільним законодавством.

Суд зазначає, що примусове стягнення спірної заборгованості з відповідача призведе до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст. 112 ЦК України, та порушення законодавчо встановленої процедури заявлення та задоволення таких кредиторських вимог у процедурі ліквідації.

Обраний в даному випадку позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів призведе до порушення, встановленої ст. 112 ЦК України процедури заявлення та задоволення кредиторських вимог у процедурі ліквідації.

Дана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 487/3335/13-ц та постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 924/478/16, від 26.07.2018 у справі № 910/18289/16, від 27.11.2018 у справі № 918/360/18, від 20.01.2020 у справі № 922/416/19.

У пункті 42 постанови Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 922/416/19 Верховний Суд зазначає: "У постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у подібній справі № 924/478/16 Суд погодився з висновками місцевого та апеляційного господарського судів щодо того, що позивачем відповідно до вимог статті 112 ЦК та з урахуванням приписів частини другої статті 16 ЦК України обраний не вірний спосіб захисту, оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості до звернення з позовом про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу боржника. Належним способом захисту прав кредитора у даному випадку є вимога про зобов`язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, а не про стягнення з боржника грошових коштів. Звернення кредитора з позовом про стягнення заборгованості з боржника не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу особи, що припиняється."

Приймаючи до уваги, що Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" перебуває у стані припинення, ураховуючи відсутність доказів звернення ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії відповідача з кредиторськими вимогами та відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, суд дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, а звернення позивача з позовом про стягнення матеріальної шкоди з відповідача не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ "Страхова компанія "Мега гарант" про захист прав споживачів та стягнення суми задоволенню не підлягають.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд приймає до уваги, що при зверненні до суду з цим позовом судовий збір позивачем не сплачувався.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 44, 76-81, 143, 148, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Страхова компанія "Мега гарант" про захист прав споживачів та стягнення суми відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: АТ "Страхова компанія "Мега гарант" (адреса місцезнаходження: вул. Донець-Захаржевського, 6/8, м. Харків, код ЄДРПОУ 30035289).

Повний текст заочного рішення складено 16.12.2024 року.

Суддя С. О. Ященко